Лоратадин сироп 1 мг/мл фл. 90 мл, тм Ілан Фарм

По 90 мл у флаконі або банку з дозуючим стаканчиком у пачці.

Сироп.

Лоратадин – трициклічний антигістамінний засіб із селективною активністю щодо периферичних Н1-рецепторів. При застосуванні в рекомендованій дозі не має клінічно значущої седативної та антихолінергічної дії. Протягом тривалого лікування не виявлено жодних клінічно значущих змін у показниках життєво важливих функцій, у лабораторних дослідженнях, даних фізикального обстеження хворого або в електрокардіограмі. Лоратадин не значно впливає на активність Н2-гістамінових рецепторів. Не блокує захоплення норепінефрину та фактично не впливає на серцево-судинну систему чи активність водія ритму. Після разового прийому препарату (10 мг) на підставі проведених шкірних проб на гістамін з'ясовано, що антигістамінна дія клінічно помітна через 1-3 години, досягає пікового значення в інтервалі від 8 до 12 годин з моменту початку дії та триває 24 години. Не спостерігалося розвитку стійкості при прийомі препарату протягом 28 днів.

Всмоктування. Після прийому внутрішньо лоратадин швидко та добре всмоктується. Вживання їжі трохи подовжує період всмоктування лоратадину, але не впливає на клінічний ефект. Біодоступність лоратадину та дезлоратадину прямопропорційна дозі. Розподіл. Лоратадин активно зв'язується (від 97 до 99%) з білками плазми, а його активний метаболіт – з помірною активністю (від 73 до 76%). Період напіввиведення лоратадину та його активного метаболіту із плазми крові у здорових добровольців становить приблизно 1 та 2 години після застосування відповідно. Біотрансформація. Після прийому внутрішньо лоратадин швидко і добре всмоктується та метаболізується під впливом CYP3A4 та CYP2D6, головним чином дезлоратадин. Основний метаболіт дезлоратадину є фармакологічно активним і більшою мірою відповідає за клінічний ефект. Час досягнення максимальної концентрації лоратадину та дезлоратадину в плазмі крові становить 1-1,5 год та 1,5-3,7 год відповідно. Висновок. Приблизно 40% введеної дози виводиться із сечею та 42% – з калом протягом 10 днів, головним чином, у формі кон'югованих метаболітів. Приблизно 27% введеної дози виводиться із сечею за перші 24 години. Менше 1% діючої речовини виводиться у незміненій активній формі – як лоратадин, так і дезлоратадин. Середній кінцевий період напіввиведення у здорових дорослих добровольців – 8,4 години (діапазон – від 3 до 20 годин) для лоратадину та 28 годин (діапазон – від 8,8 до 92 годин) – для його основного активного метаболіту. Порушення функції нирок. У хворих з порушеннями функції нирок площа під кривою «концентрація-час» (AUC) та максимальна концентрація в плазмі крові (Cmax) лоратадину та його активного метаболіту були вищими за відповідні показники у пацієнтів з нормальною функцією нирок. Середній період напіввиведення лоратадину та його активного метаболіту не відрізнявся значною мірою від показників здорових добровольців. У пацієнтів з хронічними порушеннями функції нирок гемодіаліз не впливає на фармакокінетику лоратадину та його активний метаболіт. Порушення функції печінки. У хворих з хронічним алкогольним ураженням печінки показники AUC та Cmax лоратадину були вдвічі вищими, а відповідні показники їх активного метаболіту суттєво не змінювалися у порівнянні з такими показниками у пацієнтів з нормальною функцією печінки. Період напіввиведення лоратадину та його активного метаболіту становить 24 та 37 год відповідно та збільшується залежно від тяжкості захворювання печінки. Пацієнти похилого віку. Показники фармакокінетики лоратадину та його активного метаболіту були аналогічні у здорових дорослих добровольців, у т.ч. та літнього віку.

Антигістамінні засоби для системного використання. Код ATX R06A X13.

Лоратадин не посилює пригнічуючу дію алкоголю на психомоторні реакції. Одночасне застосування лоратадину з інгібіторами CYP3A4 або CYP2D6 може спричинити підвищення рівня лоратадину, що, зі свого боку, посилює побічні ефекти. При одночасному застосуванні з кетоконазолом, еритроміцином, циметидином відзначалося підвищення концентрації лоратадину в плазмі, але це підвищення ніяк не виявлялося клінічно, у тому числі за даними електрокардіограми.

1 мл сиропу містить: лоратадину 1 мг. допоміжні речовини: пропіленгліколь; сахарин натрію; гліцерин; лимонна кислота, моногідрат; сорбіту не кристалізується розчин (містить Е 420); метилпарагідроксибензоат (Е 218); пропілпарагідроксибензоат (Е 216); ароматизатор «Суниця лісова» (містить: понсо 4 R (Е 124), азорубін Е 122)); вода очищена.

Лоратадин не впливає або впливає трохи на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами. Однак пацієнту необхідно повідомити, що дуже рідко повідомлялося про сонливість, що може впливати на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.

Вагітність. Даних про застосування лоратадину вагітними жінками дуже мало. Бажано, як захід безпеки, уникати застосування препарату Лоратадін у період вагітності. Годування груддю. Фізико-хімічні дані свідчать про виведення лоратадину/метаболітів з грудним молоком. Оскільки ризик дитини не може бути виключений, препарат Лоратадін не слід застосовувати під час годування груддю.

Дослідження взаємодії з іншими лікарськими засобами проводились лише за участю дорослих пацієнтів.

Симптоматичне лікування алергічного риніту та хронічної ідіопатичної кропив'янки.

Підвищена чутливість до лоратадину або інших компонентів препарату.

Застосовувати перорально. Сироп можна застосовувати незалежно від їжі. Дорослим та дітям від 12 років приймати по 10 мл сиропу (10 мг лоратадину) 1 раз на добу. Дози для дітей віком від 2 до 12 років залежать від їхньої маси тіла. Дітям із масою тіла понад 30 кг – 10 мл сиропу (10 мг лоратадину) 1 раз на добу. Дітям з масою тіла до 30 кг – 5 мл сиропу (5 мг лоратадину) 1 раз на добу.

При передозуванні відзначалися антихолінергічні симптоми: сонливість, тахікардія та головний біль. При передозуванні рекомендується симптоматичне та підтримуюче лікування протягом необхідного періоду часу. Рекомендуються стандартні заходи щодо видалення препарату, що не всмоктується зі шлунка: промивання шлунка, застосування подрібненого активованого вугілля з водою. Лоратадин не виводиться шляхом гемодіалізу, невідомо, чи виводиться лоратадин шляхом перитонеального діалізу. Після невідкладної допомоги пацієнт має залишатися під контролем.

Зберігати при температурі не вище 25°С у недоступному для дітей місці.

Лоратадин – це антигістамінний препарат. Він пригнічує дію гістаміну, що виділяється у відповідь на дію алергенів на організм. Призначають для симптоматичного лікування алергічного риніту, хронічної ідіопатичної кропив'янки, при дерматозах, що сверблять, а також при алергічній реакції на укуси комах.