Лоратек 0,05% 10 г спрей назальний флакон з розпилювачем

По 10 г у флаконі з розпилювачем. По 1 флакону в упаковці.

Спрей назальний, дозований.

Основні фізико-хімічні властивості: препарат розпорошується у вигляді аерозольного струменя, що є диспергованими в повітрі частинками рідини.

Оксиметазоліну гідрохлорид є синтетичним адреноміметиком. Стимулюючи адренорецептори судин, він сприяє вираженій і тривалій судинозвужувальній дії. Судинозвужувальний ефект проявляється зменшенням притоку крові, зниженням набряку слизових оболонок носа, придаткових пазух та євстахієвої труби, внаслідок чого відновлюється дихання через ніс, порушене при грипі, простудних та алергічних захворюваннях.

Локальне звуження судин слизових оболонок носа та придаткових пазух настає через 5-10 хвилин після упорскування препарату в порожнину носа. Протинабрякова дія триває до 12 годин.

Препарат має пом'якшувальну дію на подразнену слизову оболонку носових ходів і захищає її від надмірного висушування.

Період напіввиведення становить 5-8 годин. Виділяється здебільшого у незміненому вигляді із сечею та калом.

Протинабрякові та інші препарати для місцевого застосування при захворюваннях порожнини носа. Симпатоміметики, прості препарати. Оксиметазолін.

Код ATX R01A A05.

При застосуванні інших лікарських засобів до початку лікування рекомендується звернутися до лікаря. Застосовувати препарат разом з іншими судинозвужувальними засобами (за будь-якого шляху введення останніх) або іншими назальними деконгестантами, а також з трициклічними антидепресантами, мапротиліном, слід після консультації з лікарем, оскільки можливе підвищення артеріального тиску.

При одночасному застосуванні інгібіторів МАО та оксиметазоліну можливе підвищення АТ. Тому не слід застосовувати цей лікарський засіб одночасно або протягом 2 тижнів після припинення лікування інгібіторами МАО.

При одночасному застосуванні оксиметазоліну з трициклічними антидепресантами можливе підвищення артеріального тиску та виникнення аритмії.

Оксиметазолін може знижувати ефективність β-адреноблокаторів, метилдопи або інших антигіпертензивних препаратів.

При одночасному застосуванні симпатоміметиків та антипаркінсонічних засобів можлива адитивна токсична дія на серцево-судинну систему.

Діюча речовина: оксиметазоліну гідрохлорид;

100 г препарату містять гідрохлорид оксиметазоліну в перерахунку на 100 % речовину 0,05 г;

інші складові: бензалконію хлорид, поліетиленгліколь, динатрію едетат, пропіленгліколь, повідон, гідрофосфат натрію додекагідрат, калію дигідрофосфат, вода очищена.

Після тривалого застосування препарату в дозах, що перевищують рекомендовані, не можна виключити загальний вплив на серцево-судинну систему. У таких випадках здатність керувати автомобілем може погіршитися.

Оксиметазолін не пов'язаний із несприятливим завершенням вагітності.

Слід з обережністю застосовувати пацієнтам із гіпертензією або ознаками зменшення кровопостачання плаценти. Часте або тривале використання високих доз може спричинити зменшення плацентарного кровотоку. Жінкам у період вагітності застосування препарату можливе лише в тому випадку, якщо, на думку лікаря, користь від застосування для матері перевершує потенційний ризик для плода/дитини.

Невідомо, чи проникає оксиметазолін у грудне молоко. У зв'язку з відсутністю даних оксиметазолін не слід застосовувати під час годування груддю.

Не слід застосовувати дітям віком до 6 років.

• Симптоматичне лікування простудних захворювань, грипу, алергічних захворювань (сінна лихоманка), що супроводжуються гострим ринітом, гайморитом, іншими синуситами (фронтит, етмоїдит);
• лікування гострого середнього отиту.

• Підвищена індивідуальна чутливість до оксиметазоліну, інших адреноміметиків або до будь-яких компонентів препарату, тяжкі форми артеріальної гіпертензії, виражений атеросклероз, гострі серцево-судинні захворювання або серцева астма, тахісистолічні порушення серцевого ритму, стенокардія, ниркова гіпертензія. метаболічні порушення (гіпертиреоз, цукровий діабет), атрофічний риніт, підвищений внутрішньоочний тиск, особливо при закритокутовій глаукомі, після трансфеноїдальної гіпофізектомії або іншого хірургічного втручання з відкриванням твердої мозкової оболонки;
• запалення або пошкодження шкіри навколоносових ходів або слизової оболонки носа;
• застосування препаратів, що сприяють підвищенню АТ;
• одночасне застосування з інгібіторами моноамінооксидази (МАО) та застосування протягом 2 тижнів. після припинення лікування інгібіторами МАО.

Дорослим та дітям віком від 12 років зробити по 2 упорскування, дітям віком від 6 років до 12 років – по 1 упорскування в кожний носовий хід. Флакон слід тримати вертикально.

Повторювати упорскування слід не раніше ніж через 12 годин.

Тривалість лікування – трохи більше 3 днів. Можливе тривале застосування до 7-10 днів по 2 упорскування на добу під контролем лікаря.

Особливості застосування.

При впорскуванні в порожнину носа не закидати голову і не перевертати флакон. Не рекомендується користуватися одним флаконом декільком особам, щоб уникнути поширення інфекції.

Зберігання набряку носових ходів після третьої доби застосування може свідчити про наявність викривлення носової перегородки, гнійного гаймориту, аденоїдів, алергічного риніту, стійкої бактеріальної інфекції або інших нерозпізнаних захворювань, що потребують консультації лікаря та спеціалізованої комплексної терапії.

Слід проконсультуватися з лікарем до початку застосування цього препарату у таких випадках: підвищений артеріальний тиск, серцево-судинні захворювання, порушення печінки або нирок, порфірія.

Слід уникати тривалого застосування та передозування препарату. Тривале застосування протинабрякового засобу може призвести до послаблення його дії. Зловживання цим засобом може спричинити атрофію слизової та реактивної гіперемії з медикаментозним ринітом, а також пошкодження слизового епітелію та інгібування активності епітелію. Дози вище рекомендованих слід застосовувати лише під наглядом лікаря. Не слід перевищувати рекомендоване дозування.

Препарат містить пропіленгліколь та бензалконію хлорид, які можуть викликати шкірні реакції.

При частому та тривалому застосуванні можуть виникнути відчуття печіння, поколювання в носі, приплив крові до обличчя, чхання, сухість слизової оболонки. Рідко після того, як ефект від застосування препарату закінчиться – відчуття сильної закладеності носа (реактивна гіперемія). Тривале безперервне застосування судинозвужувальних препаратів може призвести до тахіфілаксії або розвитку медикаментозного риніту. Загалом важких побічних ефектів не очікується.

З боку серцево-судинної системи. Дуже рідко можлива тахікардія, серцебиття, підвищення артеріального тиску, біль у серці.

З боку органів зору. Рідко може спостерігатися подразнення, дискомфорт або почервоніння очей, затуманювання зору.

З боку шлунково-кишкового тракту. Рідко може бути нудота.

З боку імунної системи. У поодиноких випадках можливі реакції гіперчутливості, включаючи висипання, свербіж, набряк Квінке.

Дихальні, торакальні та середостінні розлади. Рідко може спостерігатися дискомфорт або подразнення носа, рота та горла, а також носові кровотечі.

З боку нервової системи. Занепокоєння, нервозність, тривожність, безсоння, сонливість, тремор, галюцинації (особливо у дітей), підвищена стомлюваність, біль голови, запаморочення.

З боку шкіри та підшкірних тканин. Висип.

З боку скелетно-м'язових та сполучних тканин. Судоми (особливо у дітей).

Загальні розлади. Слабкість.

При місцевому застосуванні зазвичай не виникають побічні системні реакції.

Симптоми передозування оксиметазоліну різні. Виділяють стадії гіперреактивності та гальмування. Стимуляція центральної нервової системи клінічно проявляється через відчуття страху, збудження, галюцинацій, судом.

Симптомами передозування помірного або тяжкого ступеня є міоз (звуження зіниць), мідріаз (розширення зіниць), нудота, блювання, ціаноз, лихоманка, спітніння, спазми, тахікардія, аритмія, зупинка серця, підвищення артеріального тиску, набряк легенів.

Пригнічення функцій ЦНС клінічно проявляється у вигляді сонливості, зниженням температури тіла, брадикардії, артеріальної гіпотензії, колапсу, шоку, дихальних розладів та зупинки дихання, втрати свідомості, коми.

До клінічних проявів передозування у дітей відносяться симптоми з боку центральної нервової системи (ЦНС): судоми та кома, галюцинації, брадикардія, апное, гіпертензія, що змінюється гіпотензією.

Невідкладна допомога. У разі підозрюваного передозування оксиметазоліном необхідна термінова госпіталізація у відділення інтенсивної терапії. Призначати активоване вугілля та проносні засоби. Необхідне промивання шлунка. З метою зниження підвищеного АТ слід призначити -адреноблокатори (фентоламін). Не слід приймати вазопресорні засоби. При необхідності показана протисудомна терапія. У важких випадках може виникнути необхідність інтубації та штучної вентиляції легень.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Препарат застосовується для симптоматичного лікування простудних захворювань захворювань, закладеність носа при алергії, для лікування гострого середнього отиту.