Медіаторн розчин для ін'єкцій по 1 мл в ампулі, 15 мг / мл, 10 шт.

По 1 мл в ампулі, по 10 ампул у контурній чарунковій упаковці, по 1 контурній чарунковій упаковці в пачці.

Розчин для ін’єкцій.
Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина.

Медіаторн чинить безпосередній стимулювальний вплив на проведення імпульсу по нервових волокнах, міжнейрональних і нервово-м’язових синапсах периферичної і центральної нервової системи.

Фармакологічна дія Медіаторн у заснована на комбінації двох механізмів дії:

• блокада калієвих каналів мембрани нейронів та м’язових клітин;
• оборотне інгібування холінестерази в синапсах.

Медіаторн посилює дію на гладкі м’язи не лише ацетилхоліну, але й адреналіну, серотоніну, гістаміну та окситоцину.

Медіаторн проявляє такі фармакологічні ефекти:

• поліпшує і стимулює проведення імпульсу в нервовій системі та нервово-м’язову передачу;
• посилює скоротність гладком’язових органів під впливом усіх антагоністів ацетилхолінових, адреналінових, серотонінових, гістамінових і окситоцинових рецепторів за винятком калію хлориду;
• поліпшує пам’ять, гальмує проградієнтний розвиток деменції;
• відновлює проведення імпульсу в периферичній нервовій системі, порушеного внаслідок впливу різних чинників, таких як травма, запалення, дія місцевих анестетиків, деяких антибіотиків, калію хлориду, токсинів тощо;
• специфічно помірно стимулює центральну нервову систему з окремими проявами седативного ефекту;
• проявляє аналгетичний ефект;
• проявляє антиаритмічний ефект.

Препарат не має тератогенної, ембріотоксичної, мутагенної, канцерогенної, алергенної та імунотоксичної дії, а також не впливає на ендокринну систему.

Медіаторн швидко всмоктується після підшкірного або внутрішньом’язового введення. Максимальна концентрація в крові досягається через 25 – 30 хвилин, 40 – 50 % активної речовини зв’язується з білками плазми крові. Медіаторн® швидко надходить до тканин; період напіввиведення становить 40 хвилин. Метаболізується у печінці. Виведення препарату здійснюється нирками, а також екстраренально (через шлунково-кишковий тракт). Період напіввиведення при парентеральному введенні препарату становить 2 – 3 години. Екскреція відбувається, головним чином, за рахунок канальцевої секреції, і лише 1/3 дози виводиться шляхом клубочкової фільтрації. При парентеральному введенні 34,8 % дози препарату виводиться із сечею у незміненому стані.

Засоби, що діють на нервову систему. Парасимпатоміметики. Антихолінестеразні засоби. Код АТХ N07А А.

Медіаторн посилює седативний ефект у комбінації з засобами, які пригнічують центральну нервову систему.

Дія та побічні ефекти підсилюються при сумісному застосуванні з іншими інгібіторами холінестерази і м-холіноміметичними засобами. У хворих на міастенію підвищується ризик розвитку «холінергічного» кризу, якщо Медіаторн застосовують одночасно з холінергічними засобами. Зростає ризик розвитку брадикардії, якщо β-адреноблокатори застосовувалися до початку лікування препаратом Медіаторн.
Медіаторн можна застосовувати в комбінації з ноотропними препаратами.
Алкоголь підсилює побічні ефекти препарату.

Діюча речовина: іпідакрину гідрохлориду моногідрат.
1 мл розчину містить іпідакрину гідрохлориду моногідрат, в перерахуванні на іпідакрину гідрохлорид – 15 мг.
Допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.

У період лікування необхідно утриматися від керування автомобілем, а також від потенційно небезпечних видів діяльності, які потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.

Медіаторн підвищує тонус матки і може спричинити передчасні пологи, тому в період вагітності застосування препарату протипоказане.
У період годування груддю застосування препарату протипоказане.

Відсутні систематизовані дані щодо застосування парентеральної форми іпідакрину дітям (віком до 18 років), тому препарат не застосовувати дітям.

Захворювання периферичної нервової системи:

• моно- і полінейропатії;
• полірадикулопатії;
• міастенія та міастенічний синдром різної етіології.

Захворювання центральної нервової системи (ЦНС):

• бульбарні паралічі і парези;
• відновний період органічних уражень ЦНС, які супроводжуються руховими порушеннями.

• Підвищена чутливість до іпідакрину.
• Епілепсія.
• Екстрапірамідні порушення з гіперкінезами.
• Стенокардія.
• Виражена брадикардія.
• Бронхіальна астма.
• Вестибулярні розлади.
• Механічна непрохідність кишечнику і сечовивідних шляхів.
• Виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки в стадії загострення.
• Вагітним та період годування груддю.

Розчин для ін’єкцій вводити внутрішньом’язово або підшкірно. Дозу і тривалість лікування слід визначати індивідуально залежно від ступеня тяжкості захворювання.
Захворювання периферичної нервової системи.
Моно- і полінейропатії різного генезу: підшкірно або внутрішньом’язово вводити 5 – 15 мг 1 – 2 рази на добу, курс лікування 10 – 15 днів (у тяжких випадках до 30 днів); далі лікування слід продовжувати пероральною формою іпідакрину.
Міастенія та міастенічний синдром: підшкірно або внутрішньом’язово вводити 5 – 30 мг 1 – 3 рази на добу, а далі перейти на таблетовану форму. Загальний курс лікування становить 1 – 2 місяці. При необхідності лікування можна повторити кілька разів із перервою між курсами в 1 – 2 місяці.
Захворювання центральної нервової системи.
Бульбарні паралічі і парези: підшкірно та внутрішньом’язово вводити 5 – 15 мг 1 – 2 рази на добу, курс лікування – 10 – 15 днів, по можливості переходити на таблетовану форму.
Відновний період при органічних ураженнях ЦНС: внутрішньом’язово вводити 10 – 15 мг 1 – 2 рази на добу, курс лікування до 15 днів.

Медіаторн, як і інші лікарські засоби, може спричиняти побічні реакції, хоча вони проявляються не в усіх пацієнтів.
З боку серцево – судинної системи: підсилене серцебиття, знижена частота серцевих скорочень.
З боку нервової системи: при прийомі високих доз – запаморочення, головний біль, сонливість, загальна слабкість, судоми.
З боку дихальної системи: підсилене відділення секрету бронхів, бронхоспазм.
З боку травної системи: підсилене слиновиділення, нудота; при застосуванні високих доз – блювання, діарея, жовтяниця, біль за грудиною.
З боку шкіри та підшкірних тканин: підсилене потовиділення; алергічні реакції, у тому числі висипання, свербіж, кропив’янка, ангіоневротичний набряк.
З боку репродуктивної системи: підвищення тонусу матки.
Інші: зміни в місці введення.
У разі розвитку небажаних побічних дій слід зменшувати дозу або короткочасно (на 1 – 2 дні) переривати застосування препарату. Слиновиділення та зниження частоти серцевих скорочень можна зменшити м-холіноблокаторами (атропін тощо.)

Симптоми: бронхоспазм, сльозотеча, підсилене потовиділення, звуження зіниць, ністагм, посилення перистальтики шлунково-кишкового тракту, спонтанна дефекація та сечовипускання, блювання, жовтяниця, брадикардія, порушення внутрішньосерцевої провідності, аритмії, зниження артеріального тиску, турбота, тривожність, збудження, відчуття страху, атаксія, судоми, кома, порушення мовлення, сонливість, загальна слабкість.

Лікування: слід проводити симптоматичну терапію, застосовувати м-холіноблокатори: атропін, циклодол, метацин тощо.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ºС.
Зберігати у недоступному для дітей місці.

Препарат застосовують для лікування захворювань периферичної та центральної нервових систем.