Міфортік 180 мг №120 таблетки

По 120 таблеток в упаковці.

Таблетки.

Мікофенолова кислота є потужним, селективним, неконкурентним і зворотним інгібітором інозинмонофосфатдегідрогенази і, отже, гальмуєde novo шлях синтезу нуклеотидів гуанозину без включення в ДНК. Оскільки проліферація Т- і В-лімфоцитів дуже залежить від синтезу пуринівde novo, тоді як інші типи клітин можуть використовувати запасні шляхи, мікофенолова кислота має більш потужну цитостатичну дію на лімфоцити, ніж на інші клітини.

Абсорбція. 

Після перорального прийому мікофенолат натрію екстенсивно абсорбується. Внаслідок наявності кишковорозчинної оболонки час досягнення максимальної концентрації (Tmax) мікофенолової кислоти в плазмі становить приблизно 1,5-2 години. Близько 10 % усіх ранкових фармакокінетичних профілів показали затримку настання Tmax, іноді до декількох годин, без жодного очікуваного впливу на добову експозицію мікофенолової кислоти.

У пацієнтів зі стабільним нирковим трансплантатом, які приймали циклоспорин у вигляді мікроемульсії, абсорбція мікофенолової кислоти в шлунково-кишковому тракті становила 93 %, а абсолютна біодоступність - 72 %. Фармакокінетичні параметри Міфортику були пропорційні дозі і мали лінійний характер при досліджуваних дозах 180-2160 мг. Системна експозиція (AUC) мікофенолової кислоти (МФК), яка є найбільш значимим з фармакокінетичних параметрів, пов’язаних з ефективністю, при прийомі препарату натще порівняно з прийомом одноразової дози Міфортику 720 мг разом з дуже жирною їжею (55 г жиру, 1000 калорій) не мала відмінностей. Однак максимальна концентрація (Сmax) мікофенолової кислоти знижувалася на 33 %. Крім того, Tlag і Tmax у середньому на 3-5 годин збільшилися, а у декількох пацієнтів Tmax > 15 годин. Вплив їжі може призвести до перекриття абсорбції Міфортику від одного дозового інтервалу до іншого. Проте не встановлено, що цей ефект є клінічно значущим.

Розподіл. 

Об’єм розподілу мікофенолової кислоти у рівноважному стані становить 50 л. Мікофенолова кислота і глюкуронід мікофенолової кислоти сильно зв’язуються з білками плазми, на 97 % і 82 % відповідно. Концентрація вільної мікофенолової кислоти може підвищуватися в умовах зниженого зв’язування з білками (уремія, печінкова недостатність, гіпоальбумінемія, сумісне застосування лікарських засобів з високим ступенем зв’язування з білками). Це може призвести до підвищеного ризику виникнення у пацієнтів побічних реакцій, зв’язаних з МФК.

Елімінація.

Період напіввиведення мікофенолової кислоти становить близько 12 годин, а кліренс - 8,6 л/год.

Біотрансформація. 

МФК метаболізується в основному глюкуронілтрансферазою з утворенням фенольного глюкуроніду МФК, глюкуроніду мікофенолової кислоти (ГМФК). ГМФК є домінуючим метаболітом МФК, що не має біологічної активності. У пацієнтів зі стабільним трансплантатом нирки, які приймали циклоспорин у вигляді мікроемульсії у складі комбінованої імуносупресивної терапії, приблизно 28 % дози Міфортику, застосованої внутрішньо, перетворювалося в ГМФК шляхом досистемного метаболізму. Період напіввиведення ГМФК довший, ніж МФК, і становить приблизно 16 годин, кліренс -
0,45 л/год.

Виведення. 

Хоча в сечі присутня лише незначна кількість МФК (< 1 %), більшість МФК виводиться з сечею у вигляді ГМФК. ГМФК, що виводиться з жовчю, розщеплюється під впливом кишкової флори. Мікофенолова кислота як наслідок цієї декон’югації може всмоктуватися повторно. Приблизно через 6-8 годин після прийому Міфортику може бути досягнутий другий пік концентрації МФК, що збігається з реабсорбцією декон’югованої МФК. Існує велика варіабельність у мінімальних рівнях мікофенолової кислоти, властивих препаратам мікофенолової кислоти. Високі мінімальні ранкові рівні (C0 > 10 мкг/мл) спостерігаються приблизно у 2 % пацієнтів, які отримували Міфортик. Проте у всіх дослідженнях AUC у рівноважному стані (0-12 год), яка є показником загальної експозиції, показала нижчу мінливість, ніж та, що відповідає Ctrough.

Фармакокінетика у пацієнтів з нирковим трансплантатом, які знаходяться на базовій імуносупресивній терапії циклоспорином у вигляді мікроемульсії.

У нижченаведених таблицях представлено середні значення фармакокінетичних параметрів МФК після перорального прийому Міфортику пацієнтами з нирковим трансплантатом, які знаходяться на базовій імуносупресивній терапії циклоспорином у вигляді мікроемульсії. У ранній посттрансплантаційний період середні значення AUC і Сmax МФК становили приблизно половину від значень, визначених через 6 місяців після трансплантації.

Антинеопластичні та імуномодулюючі засоби. Імунодепресанти. Селективні імуносупресивні засоби. Мікофенолова кислота.

Ацикловір та ганцикловір.

Потенціал для мієлосупресії у пацієнтів, які отримували як Міфортик, так і ацикловір або ганцикловір, не був вивчений. Підвищення рівня глюкуроніду мікофенолової кислоти (ГМФК) і ацикловіру/ганцикловіру можна очікувати, коли застосовують одночасно ацикловір/ганцикловір і Міфортик, можливо, як наслідок конкуренції за канальцевий шлях секреції.

Зміни у фармакокінетиці ГМФК навряд чи мають клінічне значення для пацієнтів з нормальною функцією нирок. При порушенні ниркової функції існує можливість збільшення в плазмі концентрації ГМФК і ацикловіру/ганцикловіру; слід дотримуватися рекомендацій щодо дози ацикловіру/ганцикловіру і ретельно спостерігати за станом пацієнтів.

Гастропротективні засоби.

Антациди, що містять магній і алюміній.

Було продемонстровано, що одночасне застосування Міфортику і одноразової дози антацидів, що містять магній і алюміній, призводить до зменшення на 37 % AUC МФК і на 25 % максимальної концентрації МФК. Антациди, що містять магній і алюміній, можуть застосовуватисяперіодично для лікування поодиноких диспепсій. Проте хронічне, щоденне застосування антацидів, що містять магній і алюміній, з Міфортиком не рекомендується через можливість зниження експозиції мікофенолової кислоти і зниження ефективності.

Інгібітори протонної помпи.

У здорових добровольців одночасне застосування Міфортику та 40 мг пантопразолу двічі на добу протягом чотирьох попередніх днів не призводило до змін у фармакокінетиці МФК. Немає даних щодо інших інгібіторів протонного насоса, що застосовувалися у високих дозах.

Пероральні контрацептиви.

Дослідження взаємодії між МФК і пероральними контрацептивами вказують на відсутність взаємодії. З огляду на метаболічний профіль мікофенолової кислоти, взаємодії Міфортику і пероральних контрацептивів не очікуються.

Холестирамін і лікарські засоби, що зв’язують жовчні кислоти

З обережністю слід одночасно застосовувати лікарські засоби або методи лікування, які можуть зв’язувати жовчні кислоти, наприклад секвестранти жовчних кислот або оральні форми активованого вугілля, через потенційне зниження експозиції мікофенолової кислоти і зумовлене цим зниження ефективності Міфортику.

Циклоспорин.

У пацієнтів зі стабільним нирковим трансплантатом на тлі стабільних концентрацій Міфортику фармакокінетика циклоспорину не змінюється. При одночасному застосуванні з мофетилу мікофенолатом циклоспорин, як відомо, зменшує експозицію мікофенолової кислоти. При одночасному застосуванні з Міфортиком циклоспорин також може зменшити концентрацію мікофенолової кислоти (приблизно на 20 %, екстрапольовано з даних для мофетилу мікофенолату), але точна величина такого зниження невідома, оскільки така взаємодія не вивчалась. Проте оскільки дослідження ефективності проводилися в комбінації з циклоспорином, ця взаємодія не змінює рекомендованої дози Міфортику. У разі переривання або відміни застосування циклоспорину дозу Міфортику потрібно переглянути залежно від схеми імуносупресивної терапії.

Такролімус.

У ході перехресного дослідження кальциневрину у пацієнтів зі стабільним нирковим трансплантатом, постійний рівень фармакокінетики Міфортику вимірювався під час лікування як циклоспорином, так і такролімусом. Середнє значення AUC МФК було вищим на 19 % (90 % ДІ: -3, +47), тоді як AUC ГМФК (90% ДІ: 16, 42) була нижчою приблизно на 30 % під час лікування такролімусом порівняно з терапією циклоспорином. Крім того, варіабельність AUC мікофенолової кислоти у одного пацієнта подвоювалася при переході з циклоспорину на такролімус. Лікарі повинні звертати увагу на збільшення як AUC, так і варіабельності, а корекцію дозування Міфортику потрібно визначати за клінічною ситуацією. При переході на інший інгібітор кальциневрину до іншого слід проводити ретельний клінічний моніторинг.

Живі атенуйовані вакцини.

Живу вакцину не можна вводити пацієнтам з ослабленою імунною реакцією. Гуморальна відповідь на інші вакцини також може пригнічуватися.

Діюча речовина - mycophenolic acid (as mycophenolate sodium) (одна таблетка містить 192,4 мг мікофенолатом натрію, що еквівалентно 180 мг мікофенолової кислоти).

Допоміжні речовини: ядро ••таблетки - лактоза безводна, кросповідон, повідон (К-30), крохмаль кукурудзяний, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат; оболонка - гіпромелози фталат, титану діоксид (Е 171), заліза оксид жовтий (Е172), індиготин (індигокармін) (Е 132).

Дослідження стосовно впливу на здатність керувати транспортними засобами й іншими механізмами відсутні. Механізм дії Міфортику, профіль фармакодинаміки та зареєстровані побічні ефекти вказують на малу вірогідність такого впливу.

Застосування препарату лікарського засобу «Міфортік» у період вагітності протипоказано, прийом препарату можливий лише за умови надійної контрацепції.

Через можливість серйозних побічних реакцій на мікофенолову кислоту у немовлят, які знаходяться на грудному вигодовуванні, препарат протипоказаний грудьми, що годують, через можливі серйозні побічні реакції у дітей грудного віку. Слід припинити грудне вигодовування на період отримання лікування препаратом «Міфортік» та протягом 6-ти місяців після завершення терапії.

Не існує специфічних досліджень щодо оцінки впливу препарату на фертильність у людей. У дослідженнях на самцях та самках щурів не було виявлено ефекту при застосуванні препарату у дозі 40 мг/кг та 20 мг/кг відповідно.

Недостатньо даних про безпеку та ефективність застосування препарату дітям. Фармакокінетичні дані щодо дітей із нирковими трансплантатами обмежені.

Міфортик у комбінації з циклоспорином (у вигляді мікроемульсії) і кортикостероїдами показаний для профілактики гострої реакції відторгнення трансплантата у пацієнтів з алогенними нирковими трансплантатами.

• підвищена чутливість до мікофенолату натрію, мофетилу мікофенолату, лактози, галактози або будь-якого іншого компонента препарату;
• період вагітності слід застосовувати альтернативне лікування для запобігання відторгнення трансплантату;
• період годування груддю;
• протипоказаний жінкам репродуктивного віку, які не застосовують високоефективні методи контрацепції;
• щоб уникнути небажаного застосування під час вагітності, препарат протипоказаний жінкам, які не надали результатів тесту на вагітність.

Лікування препаратом «Міфортік» повинні починати та проводити лише кваліфіковані фахівці з трансплантації. Рекомендована доза становить 720 мг (4 таблетки по 180 мг) двічі на добу (добова доза – 1440 мг). Ця доза мікофенолату натрію відповідає одному г мофетилу мікофенолату 2 рази на добу (добова доза - 2 г) за показником вмісту мікофенолової кислоти.

De novo пацієнтам прийом препарату «Міфортік» слід розпочати протягом 72-х годин після трансплантації.

Препарат застосовують незалежно від їди. Пацієнти можуть вибрати будь-який варіант застосування, але повинні завжди дотримуватись вибраного варіанту.

Щоб зберегти цілісність кишковорозчинного покриття, таблетки не слід подрібнювати.

Коли поділ таблеток необхідний, слід уникати вдихання порошку або прямого контакту порошку зі шкірою або слизовою оболонкою.

Якщо це сталося, ретельно промийте місце водою з милом; необхідно промити очі чистою водою. Це пов'язано з тератогенним ефектом мікофенолату.

Лікування під час реакції відторгнення трансплантату. Реакція відторгнення трансплантату не призводить до зміни фармакокінетики мікофенолової кислоти (МФК), корекція дози або припинення прийому препарату не потрібна.

Найчастішими є небажані явища - лейкопенія (19,2%) та діарея (23,5%).

Повідомлялося про випадки навмисного або випадкового передозування препарату, проте не у всіх пацієнтів спостерігалися побічні реакції.

Побічні реакції, що розвиваються, відповідають відомому профілю безпеки даного класу сполук. При передозуванні препарату можливе надмірне пригнічення імунної системи, внаслідок чого зростає чутливість до інфекцій, у тому числі опортуністичних інфекцій, інфекційних захворювань із летальним кінцем та сепсису. У разі дисразії крові (наприклад нейтропенії з абсолютним вмістом нейтрофілів < 1,5×1023/мкл або анемії) доцільно тимчасове припинення або скасування терапії препаратом «Міфортік».

Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від вологи при температурі не вище 30°С, у недоступному для дітей місці.

Препарат «Міфортік» у комбінації з циклоспорином (у вигляді мікроемульсії) та кортикостероїдами показані для профілактики гострої реакції відторгнення трансплантату у пацієнтів з алогенними нирковими трансплантатами.