Мілі Носик 15 мл фруктові краплі

У скляному або пластиковому флаконі темного кольору по 15 мл з градуйованою піпеткою в картонній упаковці.

Краплі оральні із фруктовим смаком.

Фенілефрин – симпатоміметичний амінофілін, який викликає звуження кровоносних судин шляхом стимуляції α-адренорецепторів, розташованих на посткапілярних судинах та кавернозно-венозних синусах слизової оболонки носа. Звуження кровоносних судин знижує кровонаповнення слизової оболонки носоглотки і таким чином викликає тривале зменшення її набряку.

Хлорфенаміну малеат – блокатор Н1-рецепторів. Чинить протиалергічну дію, зменшує прояви ексудації. Виявляє помірно виражений седативний ефект.

Фенілефрин швидко всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Він розподіляється по різних тканинах та рідинах, метаболізується за участю МАО у кишковій стінці та в печінці. Виводиться із сечею у незміненому вигляді.

Хлорфенаміну малеат добре всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Найвища його концентрація в плазмі досягається через 1-4 години після прийому внутрішньо. Він проходить через плаценту та виділяється у грудне молоко. Добре зв'язується з білками плазми, повністю метаболізується в організмі і виводиться з сечею у вигляді метаболітів.

Протинабрякові засоби для системного застосування при патології порожнини носа. Код ATХ R01 BА53

Фенілефрин.

Фенілефрину гідрохлорид не слід застосовувати з α-блокаторами, іншими антигіпертензивними засобами, фенотіазиновими похідними (наприклад прометазином), бронходилататорними симпатоміметичними засобами, гуанетидином, наперстянкою, алкалоїдами раувольфії, індометацином; препаратами, що впливають на апетит, амфетаміноподібними психостимуляторами, стимуляторами пологів, анестетиками, алкалоїдами ріжків, іншими препаратами, що стимулюють центральну нервову систему, теофіліном.
Одночасне застосування фенілефрину з іншими симпатоміметичними засобами або трициклічними антидепресантами (наприклад, амітриптиліном) може призводити до збільшення ризику побічних ефектів з боку серцево-судинної системи. Алкалоїди раувольфії зменшують терапевтичний ефект фенілефрину гідрохлориду.

Можливе посилення судинозвужувальної дії препарату при одночасному його застосуванні зі стимуляторами родової діяльності та аритмій при застосуванні з анестетиками. Можливо значне підвищення артеріального тиску при одночасному введенні алкалоїдів ріжків.

Атропіну сульфат блокує рефлекторну брадикардію, спричинену фенілефрином, та збільшує вазопресорну відповідь на фенілефрин. Одночасний прийом фенілефрину з β-адреноблокаторами та іншими антигіпертензивними препаратами (наприклад, дебризохіном, гуанетидином, резерпіном, метилдофою) може призвести до артеріальної гіпертензії та надмірної брадикардії з можливою серцевою блокадою. Слід з обережністю застосовувати з гормонами щитовидної залози, препаратами, що впливають на серцеву провідність (серцеві глікозиди, антиаритмічні препарати можуть збільшувати ризик порушення серцебиття або розвитку серцевого нападу). При одночасному застосуванні з препаратами, які визначають виведення калію, наприклад з деякими діуретиками типу фуросеміду, можливе посилення гіпокаліємії та зменшення артеріальної чутливості до таких вазопресорних препаратів, як фенілефрин.

Не слід застосовувати разом з іншими судинозвужувальними засобами (за будь-якого шляху введення останніх). Одночасний прийом фенілефрину та інших симпатоміметиків може призвести до додаткової стимуляції центральної нервової системи до надзвичайно високого рівня, що супроводжується нервозністю, дратівливістю, безсонням. Також можливі напади судом. Крім цього, одночасний прийом інших симпатоміметиків разом з фенілефрином може призвести до посилення судинозвужувальної дії або серцево-судинної дії будь-якого з цих двох медичних препаратів.

Антидепресанти, протипаркінсонічні та антипсихотичні препарати, похідні фенотіазину підвищують ризик затримки сечі, сухості у роті, запорів. Одночасне застосування з алкалоїдами ріжків (ерготамін, метисергід) підвищує ризик ерготизму.

Не рекомендується одночасне застосування фенілефрину з лінезолідом.

Хлорфенірамін.

Значно збільшити пригнічуючу дію хлорфеніраміну малеату може одночасне застосування зі снодійними засобами, заспокійливими засобами, анестетиками, нейролептиками, інгібіторами МАО, антипаркінсонічними препаратами, барбітуратами, транквілізаторами, наркотичними анальгетиками, а також алкоголем. Посилює антихолінергічну дію атропіну, спазмолітиків, трициклічних антидепресантів, протипаркінсонічних препаратів.

Може пригнічувати дію антикоагулянтів та взаємодіяти з прогестероном, резерпіном, тіазидними діуретиками. Одночасне застосування контрацептивів може спричинити зниження ефективності антигістамінного компонента препарату.

діючі речовини: хлорфенаміну малеат, фенілефрину гідрохлорид;

1 мл містить 2 мг хлорфеніраміну малеату, 2,5 мг фенілефрину гідрохлориду;

допоміжні речовини: сахароза, бензойна кислота (E 210), динатрію едетат, сорбіту розчин (E 420), пропіленгліколь, натрію гідроксид, ароматизатор малини, барвник кармоізин (Е 122), вода очищена.

Під час застосування препарату пацієнт повинен уникати керування автомобілем, роботи з механізмами та інших потенційно небезпечних видів діяльності.

Не рекомендується застосовувати у період вагітності та годування груддю.

Не застосовувати дітям віком до 4 років.

Застуда, що супроводжується ринореєю, відчуття закладеності носа, сльозотечею, постійним чханням.

Інфекційні та алергічні ринофарингіти, поліноз (сінна лихоманка); симптоматичне лікування гострих та хронічних захворювань верхніх дихальних шляхів: риніти, синусити, фарингіти.

Підвищена чутливість до компонентів препарату або антигістамінних засобів; тяжкі порушення серцевої провідності, декомпенсована серцева недостатність; артеріальна гіпертензія, виражений атеросклероз; тяжкі захворювання коронарних артерій; епілепсія, феохромоцитома, гіпертиреоз, глаукома, захворювання уретри та передміхурової залози з утрудненням сечовипускання, обструкція шийки сечового міхура; пилородуоденальна обструкція, ниркова недостатність, цукровий діабет.

Не застосовувати разом з інгібіторами моноаміноксидази (МАО) та протягом 2 тижнів після відміни інгібіторів МАО, при одночасному застосуванні трициклічних антидепресантів або β-адреноблокаторів.

Градуйована піпетка із захистом від дітей знаходиться всередині упаковки.

Дітям віком від 4 років до 6 років – 1,0 мл;

Дітям віком від 6 років до 12 років – 1,5 мл;

Дітям старше 12 років та дорослим дозу встановлюють індивідуально – 1,5-2 мл.

Приймати внутрішньо у ротову порожнину 3 десь у добу. Максимальний термін лікування: 4-5 діб.

Особливості застосування

Препарат повинен призначати лікар тільки після оцінки співвідношення ризик/користування у таких випадках: артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, хвороба/синдром Рейно, розлади сечовипускання, підвищений внутрішньоочний тиск, гіпертрофія простати, панкреатит.

Застосовувати з обережністю пацієнтам із захворюваннями щитовидної залози, крім гіпертиреозу, який вказаний у розділі "Протипоказання", глаукомою, крім закритокутової глаукоми, яка вказана в розділі "Протипоказання".

Амінофілін можуть спричинити порушення функцій центральної нервової системи і, як наслідок, призводити до появи судом. Фенілефрин, який є компонентом препарату, може виявляти судинозвужувальний ефект, спричинити серцево-судинну недостатність з проявами артеріальної гіпотензії. У зв'язку з цим препарат слід застосовувати з обережністю хворим старше 70 років та пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями. Під час лікування не слід застосовувати седативні/снодійні лікарські засоби (особливо барбітурати), що підвищують седативну дію антигістамінних препаратів (хлорфенаміну малеат). З обережністю застосовувати у пацієнтів із захворюваннями печінки та нирок.

Якщо захворювання спричинене бактеріальною інфекцією, рекомендується одночасне лікування антибіотиками.

Не перевищувати вказану дозу.

Під час терапії препаратом забороняється вживати алкоголь!

Фенілефрин може спричинити помилковий позитивний результат допінг-контролю у спортсменів.

Не застосовувати пацієнтам з вродженою непереносимістю фруктози, порушенням всмоктування глюкози-галактози або цукрози-ізомальтози.

Серцево-судинна система: порушення серцевого ритму, тахікардія, рефлекторна брадикардія, підвищення артеріального тиску (особливо у пацієнтів з артеріальною гіпертензією), припливи крові до обличчя.

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, діарея, диспепсія, метеоризм, сухість у роті, анорексія.

З боку сечостатевої системи: затримка сечовипускання, утруднення сечовипускання.
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, почуття страху, порушення сну, безсоння, сонливість, тривога, збудження, тремор, галюцинації, судоми, епілептичні напади, дискінезія, кома, зміни поведінки.

З боку печінки та біліарної системи: дискінезія жовчовивідних шляхів, гепатит, жовтяниця.

З боку шкіри та її похідних: висипання на шкірі, свербіж, блідість шкірних покривів, ексфоліативний дерматит. З боку органів зору: сухість слизової оболонки очей, зниження гостроти зору, мідріаз, підвищення внутрішньоочного тиску.

З боку системи крові та лімфатичної системи: гемолітична анемія, коливання рівня глюкози у крові.

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції.

Інші: сухість у носі, слабкість.

Симптоми передозування фенілефрину: при передозуванні можливе посилення проявів побічних реакцій, особливо при тривалому застосуванні.

Можуть спостерігатися порушення серцевого ритму, підвищення артеріального тиску, артеріальна гіпотензія, біль та дискомфорт у серці, серцебиття, задишка, некардіогенний набряк легенів, збудження, судоми, головний біль, тремор, порушення сну, неспокій, тривога, нервозність, дратівливість, , психози з галюцинаціями, безсоння, слабкість, анорексія, нудота, блювання, олігурія, затримка сечовипускання, хворе або утруднене сечовипускання, почервоніння обличчя, відчуття холоду в кінцівках, парестезії, блідість шкіри, пілоерекція, підвищена пітливість, гіперглікемія, гіпокаліємія, звуження периферичних судин, зменшення припливу крові до життєво важливих органів, що може призвести до погіршення кровопостачання. серце внаслідок збільшення загального опору периферичних судин. Тяжкі наслідки звуження судин частіше можливі у пацієнтів з гіповолемією та тяжкою брадикардією.

При передозуванні хлорфеніраміну малеату можуть спостерігатися атропіноподібні симптоми: мідріаз, фотофобія, сухість шкіри та слизових оболонок, підвищення температури тіла, тахікардія, атонія кишечника. Зазвичай спочатку спостерігаються симптоми збудження центральної нервової системи (психомоторне збудження, порушення моторної координації, гіперрефлексія, судоми), а потім - пригнічення, сонливість, порушення свідомості, що супроводжуються розладами дихання та порушенням роботи серцево-судинної системи (порушення серцевого ритму. частоти пульсу, зниження артеріального тиску до судинної недостатності. Специфічного антидоту при отруєнні фенілефрином немає.

Лікування. При передозуванні необхідна симптоматична терапія, при тяжкій артеріальній гіпертензії – застосування α-адреноблокаторів.

Зберігати при температурі не вище 25 ºC, в оригінальній упаковці у недоступному для дітей місці.

Краплі для лікування симптомів застуди, що супроводжується ринореєю, відчуття закладеності носа, сльозотечею, постійним чханням.