Натрію Бікарбонат 4% 200 мл розчин для інфузій

По 100 мл або 200 мл, або 400 мл препарату у пляшках.

Розчин для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина.

Теоретична осмолярність - близько 952 мосмоль/л, рН 7,4-8,5.

Засіб для відновлення лужного стану крові та корекції метаболічного ацидозу. При дисоціації гідрокарбонату натрію вивільняється бікарбонатний аніон, він зв'язує іони водню з утворенням карбонової кислоти, яка потім розпадається на воду і вуглекислий газ, який виділяється при диханні. Внаслідок рН крові зміщується в лужний бік, підвищується буферна ємність крові.

Лікарський засіб також збільшує виділення з організму іонів натрію та хлору, підвищує осмотичний діурез, лужить сечу, попереджає осадження сечової кислоти у сечовивідній системі. Всередину клітин бікарбонатний аніон не проникає

Не досліджено.

Кровозамінники та перфузійні розчини. Розчини електролітів.

Код АТХ В05Х А02.

Може посилювати антигіпертензивний ефект резерпіну.

діюча речовина: натрію гідрокарбонат; 100 мл розчину містять натрію гідрокарбонату 4 г;

допоміжні речовини: динатрію едетат, вуглецю діоксид, вода для ін'єкцій.

Іонний склад на 1000 мл препарату: Na⁺ - 476 ммоль, HCO₃⁻ - 476 ммоль.

Дані відсутні через застосування лікарського засобу виключно в умовах стаціонару

Досвід застосування лікарського засобу в період вагітності або годування груддю відсутній. Призначати, коли очікувана користь матері переважає над потенційним ризиком для плода. Застосовувати препарат у період годування груддю можна лише за життєвими показаннями.

Препарат можна застосовувати у педіатричній практиці.

Некомпенсований метаболічний ацидоз, який може виникнути при інтоксикаціях різної етіології, тяжкому перебігу післяопераційного періоду, великих опіках, шоці, діабетичній комі, тривалій діареї, неприборканому блюванні, гострих масивних крововтратах, тяжких ураженнях печінки новонароджених. Абсолютним показанням є зниження рН крові нижче 7,2 (норма 7,37-7,42).

Метаболічний або респіраторний алкалоз, гіпокаліємія, гіпернатріємія.

Розчин застосовувати, контролюючи кислотно-лужний баланс крові. Призначати дорослим внутрішньовенно чи ректально краплинно; дітям – внутрішньовенно краплинно. Залежно від ступеня вираженості ацидозу препарат застосовувати нерозбавленим або розбавляти розчином глюкози 5% у співвідношенні 1:1.

Дорослим вводити внутрішньовенно зі швидкістю приблизно 60 крапель на хвилину, до 200 мл на добу. Кратність застосування препарату залежить від показників кислотно-лужного балансу.

Новонародженим вводити у дозі 4-5 мл на 1 кг маси тіла, дітям інших вікових груп – у дозі 5-7 мл на 1 кг маси тіла. Подальше введення препарату визначається показниками кислотно-лужного балансу. Максимальна доза препарату для дорослих – 200 мл на добу. Термін лікування визначається лікарем залежно від показників кислотно-лужного балансу.

Особливості застосування

Необхідно контролювати кислотно-лужний та електролітний баланс крові. У хворих із супутніми захворюваннями серця або нирок можуть розвинутися серцева недостатність та набряки. У разі надто швидкого усунення ацидозу, зокрема у разі порушення вентиляції легень, швидке вивільнення CO₂ може посилити церебральний ацидоз.

Нудота, блювання, анорексія, біль у шлунку, головний біль, неспокій, артеріальна гіпертензія, судоми, алкалоз.

При перевищенні дози лікарського засобу можливий розвиток гіпералкалозу, гіпернатріємії та гіперосмії, тетанічних судом. При появі ознак алкалозу (судоми, у т. ч. з проявами тетанії, збудженість, зниження рівня калію та кальцію та підвищення рівня натрію в крові, підвищення рівня рН) припинити введення препарату, за необхідності ввести ізотонічний розчин натрію хлориду або 5 % розчин глюкози . Якщо є небезпека розвитку тетанії, ввести внутрішньовенно дорослим 1-3 г глюконату кальцію.

Зберігати при температурі не вище 25 °С у недоступному для дітей місці. Не заморожувати. Не використовувати розчин у разі осаду.

Засіб для відновлення лужного стану крові та корекції метаболічного ацидозу. При дисоціації натрію гідрокарбонату вивільняється бікарбонатний аніон, він зв'язує іони водню з утворенням карбонової кислоти, яка потім розпадається на воду та вуглекислий газ, що виділяється при диханні.