Нейраксин В 2 мл №5 розчин для ін'єкцій

По 2 мл в ампулі з коричневого світлозахисного гідролітичного скла I класу з маркувальними кільцями та з лінією або точкою розлому.

По 5 ампул у контурній комірчастій упаковці (піддоні) з полівінілхлоридної плівки без покриття.

Розчин для ін'єкцій.
Основні фізико-хімічні властивості: - прозорий розчин червоного кольору.

Нейротропні вітаміни групи В надають сприятливий вплив на запальні та дегенеративні захворювання нервів і рухового апарату. Застосовувати для усунення дефіцитних станів. У великих дозах надають аналгетичну дію, сприяють поліпшенню кровообігу, нормалізують роботу нерв. /p>

Вітамін В ₁ є дуже важливою активною речовиною. В організмі вітамін В  ₁ фосфорилюється з утворенням біологічно активних тіаміндифосфатів (кокарбоксилаза) та тіамінтрифосфатів (ТТР).

Тіаміндифосфат як коензим бере участь у процесах вуглеводного обміну, які мають вирішальне значення в обмінних процесах нервової тканини, впливають на проведення нервового імпульсу в синапсах. При недостатності вітаміну В ₁ у тканинах відбувається накопичення метаболітів, насамперед молочної та піровиноградної кислоти, що призводить до різних патологічних станів та розладів діяльності нервової системи.

Вітамін В ₆ у своїй фосфорильованій формі (піридоксаль-5'-фосфат, PALP) є коензимом ряду ферментів, що взаємодіють у загальному неокисному метаболізмі амінокислот. Через декарбоксилування у освіту фізіологічно активних амінів (адреналіну, гістаміну, серотоніну, допаміну, тираміну), через трансамінування – до анаболічних і катаболічних процесів обміну (наприклад, глутамат-оксалоацетаттрансаміназа, глутаматпіруваттрансаміна, також до різних процесів розщеплення та синтезу амінокислот. . Вітамін В ₆ діє на 4 різних ділянках метаболізму триптофана. У процесі синтезу гемоглобіну вітамін _В6 каталізує утворення a-аміно-b-кетоадинінової кислоти.

Вітамін В12 необхідний для процесів клітинного метаболізму. Він впливає на функцію кровотворення (зовнішній протианемічний фактор), бере участь в утворенні холіну, метіоніну, креатиніну, нуклеїнових кислот, має знеболювальну дію.

Лідокаїн гідрохлорид додається для полегшення болю після медичних процедур.

Після парентерального введення тіамін розподіляється в організмі. Щоденна потреба людини в тіаміні становить приблизно 1 мг. Надлишок тіаміну виводиться із сечею. Дефосфорилування відбувається у нирках. Біологічний період напіврозпаду тіаміну становить 0,35 години. Накопичення тіаміну в організмі не відбувається завдяки обмеженому розчиненню жирів. Визначення активності ТТР-залежного ферменту – транкетолази – використовується визначення статусу B1. Концентрація в плазмі становить 2-4 мкг/100 мл.

Піридоксин, піридоксаль та піридоксамін фосфорилюються та окислюються до піридоксаль-5'-фосфату (PALP). Основним виведеним метаболітом є 4-піридоксинова кислота. Тест на тріптофан підходить для визначення B6. У дорослих середнє значення PALP у сироватці становить 1,2 мкг/100 мл.

Щоденна потреба людини у вітаміні B12 становить 1 мкг. В середньому 1,5-3,5 мкг вітаміну B12 всмоктується з їжі.

Нормальна концентрація вітаміну B12 у плазмі крові становить 200–900 мкг/мл, значення нижче 200 мкг/мл вважається дефіцитом. Вітамін В12 після парентерального введення утворює транспортні білкові комплекси, що швидко абсорбуються печінкою, кістковим мозком та іншими проліферативними органами. Вітамін В12 надходить у жовч і бере участь у кишково-печінковій циркуляції. Вітамін В12 проходить через плаценту.

Повідомляється, що внутрішньом'язова ін'єкція 200 мг 10% лідокаїну дає концентрацію в сироватці крові 1,3-1,9 мкг/мл.

Лідокаїн швидко метаболізується у печінці, а метаболіти та незмінений препарат виводяться з організму нирками. Хоча незмінений лідокаїн виводиться із сечею, це невеликий шлях виведення та становить менше 11%. Лідокаїн має початковий період напіввиведення 7-30 хвилин і термінальний період напіввиведення 1,5-2 години.

Препарати вітаміну В1 у поєднанні з вітаміном В6 та/або вітаміном В12. Код АТХ А11D В.

Дія тіаміну інактивується 5-фторурацилом, оскільки останній конкурентно інгібує фосфорилювання тіаміну в тіаміне-пірофосфаті.  .

Протипоказане одночасне застосування з леводопою, оскільки вітамін В ₆ може зменшувати Протипаркінсонічна дія леводопи. Одночасний прийом з антагоністами піридоксину (наприклад, ізоніазид, гідралазин, пеніциламін або циклосерин), оральними контрацептивами може підвищувати потребу у вітаміні В 6.

Вживання напоїв, що містять сульфіти (наприклад, вино), підвищує деградацію тіаміну. Інші вітаміни можуть бути інактивовані в присутності продуктів розладу вітаміну В1

Лідокаїн підсилює пригнічуючу дію на дихальний центр засобів для наркозу (гексобарбітал, тіопентал натрію внутрішньовенно), снодійних та седативних засобів; послаблює кардіотонічний вплив дигітоксину. При одночасному застосуванні зі снодійними та седативними засобами можливе посилення гнітючої дії на ЦНС. Етанол посилює пригнічуючу дію лідокаїну на функцію дихання.

Адреноблокатори (в т.ч. пропранолол, надолол) – уповільнюють метаболізм лідокаїну в печінці, посилюють ефекти лідокаїну (в т.ч. токсичні) та підвищують ризик розвитку брадикардії та гіпотензії.

Курареподібні препарати – можливе поглиблення міорелаксації (аж до паралічу дихальних м'язів).

Норепінефрін, мексилетин – посилюється токсичність лідокаїну (знижується кліренс лідокаїну).

Ізадрін та глюкагон – підвищується кліренс лідокаїну.

Циметидин, мідазолам – Підвищується концентрація лідокаїну в плазмі крові. Циметидин витісняє із зв'язку з білками і уповільнює інактивацію лідокаїну в печінці, що призводить до підвищення ризику посилення побічної дії лідокаїну. Мідазолам рівномірно збільшує концентрацію лідокаїну в крові.

Протисудомні засоби, барбітурати (в т.ч. з фенобарбіталом) – можливе прискорення метаболізму лідокаїну в печінці, зниження концентрації у крові.

Антиаритмічні засоби (аміодарон, верапаміл, хінідин, аймалін, дизопірамід), протисудомні засоби (похідні гідрантину) – посилюється кардіодепресивна дія; одночасне застосування з аміодароном може призводити до розвитку судом.

Новокаїн, новокаїнамід – при комбінованому застосуванні з лідокаїном можливе порушення центральної нервової системи, галюцинації.

Інгібітори моноаміноксидази, аміназин, бупівакаїн, амітриптилін, нортриптилін, іміпрамін – при комбінованому застосуванні з лідокаїном підвищується ризик розвитку артеріальної гіпотензії та пролонгується місцевоанестезуюча дія останнього.

Наркотичні анальгетики (морфін тощо) – при комбінованому застосуванні з лідокаїном посилюється аналгетичний ефект наркотичних аналгетиків, проте посилюється і пригнічення дихання.

Преніламін – підвищується ризик розвитку шлуночкової аритмії типу "пірует".

Пропафенон – можливе збільшення тривалості та підвищення тяжкості побічних ефектів з боку центральної нервової системи.

Ріфампіцин – можливе зниження концентрації лідокаїну в крові.

Поліміксин В – слід контролювати функцію дихання.

Прокаїнамід – можливі галюцинації.

Серцеві глікозиди – при комбінованому застосуванні з лідокаїном послаблюється кардіотонічний ефект серцевих глікозидів.

Глікозиди наперстянки – на тлі інтоксикації лідокаїн може посилювати тяжкість AV-блокади.

Вазоконстриктори (епінефрин, метоксамін, фенілефрин) – при комбінованому застосуванні з лідокаїном сприяють уповільненню всмоктування лідокаїну та пролонгують дію останнього.

Гуанадрель, гуанетидин, мекаміламін, триметафан – при комбінованому застосуванні для спинальної та епідуральної анестезії підвищується ризик вираженої гіпотензії та брадикардії.

β-адреноблокатори – при комбінованому застосуванні уповільнюють метаболізм лідокаїну в печінці, посилюються ефекти лідокаїну (в т.ч. токсичні) і підвищується ризик розвитку брадикардії та гіпотензії.

Ацетазоламід, тіазидні та петлеві діуретики – при комбінованому застосуванні з лідокаїном, внаслідок створення гіпокаліємії, зменшують ефект останнього.

Антикоагулянти (в т.ч. ардепарин, далтепарин, данапароїд, еноксапарин, гепарин, варфарин тощо) – при комбінованому застосуванні з лідокаїном збільшують ризик розвитку кровотеч.

Протисудомні засоби, барбітурати (фенітоїн) – при комбінованому застосуванні з лідокаїном можливе прискорення метаболізму лідокаїну в печінці, зниження концентрації в крові. З іншого боку, фенітоїн може посилити пригнічуючу дію лідокаїну на серці.

Препарати, що визначають блокаду нервово-м'язової передачі – при комбінованому застосуванні з лідокаїном посилюється дія препаратів, що зумовлюють блокаду нервово-м'язової передачі, оскільки останні зменшують провідність нервових імпульсів.

Серцеві побічні дії можуть підвищуватися, коли парентеральний лідокаїн вводиться одночасно з адреналіном або норадреналіном. Взаємодія також відбувається з сульфонамідами.

При передозуванні місцевих анестетиків адреналін або норадреналін не слід застосовувати одночасно.

діючі речовини: pyridoxine, thiamine, cyanocobalamin, lidocaine;

2 мл розчину (1 ампула) містять піридоксину гідрохлориду (вітаміну В6) – 100 мг, тіаміну гідрохлориду (вітаміну В1) – 100 мг, ціанокобаламіну (вітаміну В12) – 1 мг, лідокаїну гідрохлориду – 20 мг;

інші компоненти: спирт бензиловий, натрію триполіфосфат, натрію гідроксид, калію гексацеаноферат (III), вода для ін'єкцій.

Нейраксин В не впливає на здатність керувати автотранспортом або працювати зі складними механізмами.
Якщо під час лікування спостерігається запаморочення, слід утриматися від керування автотранспортом або роботи з механізмами.

Безпечна добова потреба вітаміну В6 у період вагітності або годування груддю становить 25 мг.
Препарат містить 100 мг вітаміну В6 в ампулі, тому його не слід застосовувати у період вагітності чи годування груддю.

Препарат не використовувати дітям.

Неврологічні захворювання різного походження: неврити, невралгії, полінейропатії (діабетична, алкогольна), корінцевий синдром, ретробульбарний неврит, ураження лицевого нерву.

Гіперчутливість до компонентів препарату;
Застосування лікарського засобу не рекомендується при серйозних порушеннях серцевої провідності та гострої декомпенсованої серцевої недостатності;
через вміст спирту бензилового лікарський засіб не можна вводити новонародженим дітям, що особливо народилися передчасно. /p>

Для внутрішньом'язового застосування.

Розчин для ін'єкцій вводити глибоко в м'язову тканину, щоб уникнути серцево-судинних побічних реакцій.

При тяжких та гострих симптомах: 1 ін'єкцію (2 мл) вводити 1 раз на добу для досягнення високого рівня діючих речовин у крові. Коли гостра фаза спала і за менш серйозних симптомів призначати 1 ін'єкцію 2-3 рази на тиждень.

Пацієнти похилого віку: регулювання дози не потрібне.

Тривале застосування (більше 6-12 місяців) у дозах більше 50 мг вітаміну В ₆ щодня може призвести до периферичної сенсорної нейропатії, нервового збудження, нездужання, запаморочення, головного болю. >

З боку травного тракту: шлунково-кишкові розлади, у тому числі нудота, блювання, діарея, біль у животі, підвищення кислотності шлункового соку.

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості (шкірні висипання, порушення дихання, анафілактичний шок, набряк Квінке), підвищена пітливість.

З боку шкіри: свербіж, кропив'янка, вугровий висип; вкрай рідко – генералізований ексфоліативний дерматит, ангіоневротичний набряк.

З боку серцево-судинної системи: тахікардія, аритмія, брадикардія, уповільнення провідності серця, поперечна блокада серця, зупинка серцевої діяльності, периферична вазодилатація, колапс; дуже рідко – тахікардія, підвищення/зниження АТ, біль у серці.

З боку нервової системи: збудження центральної нервової системи (ЦНС) (при застосуванні у високих дозах), неспокій, головний біль, запаморочення, порушення сну, сплутаність свідомості, сонливість, втрата свідомості, кома; у пацієнтів зпідвищеною чутливістю – ейфорія, тремор, тризм, рухове занепокоєння, парестезії, судоми.

З боку органів зору: ністагм, оборотна сліпота, диплопія, миготіння «мушок» перед очима, світлобоязнь, кон'юнктивіт.

З боку органів слуху: слухові порушення, шум у вухах, гіперакузія.

З боку дихальної системи: задишка, риніт, пригнічення або зупинка дихання.

Інші: відчуття жару, холоду або оніміння кінцівок, набряки, слабкість, злоякісна гіпертермія, порушення чутливості, моторний блок.

Загальні порушення: реакції в місці введення.

В умовах дуже швидкого парентерального введення можливий розвиток системних реакцій за допомогою судом.

Вітамін В1 має широкий терапевтичний спектр. Дуже високі дози (більше 10 г) виявляють курареподібний ефект, пригнічуючи провідність нервових імпульсів.

Вітамін В6 має дуже низьку токсичність.

Надмірне застосування вітаміну В6 у дозах понад 1 г/добу протягом декількох місяців може призвести до нейротоксичних ефектів.

Невропатії з атаксією та розлади чутливості, церебральні судоми зі змінами в електроенцефалограмі (ЕЕГ), а також в окремих випадках гіпохромна анемія та себорейний дерматит були описані після введення більше 2 г на добу.

Вітамін В12: після парентерального введення (в окремих випадках після перорального застосування) доз препарату вище, ніж рекомендовані, спостерігалися алергічні реакції, екземативні шкірні порушення та доброякісна форма акне.

При тривалому застосуванні у високих дозах можливе порушення активності ферментів печінки, біль у серці, гіперкоагуляція.

Лікування: симптоматична терапія.

Лідокаїн. Симптоми: психомоторне збудження, запаморочення, загальна слабкість, зниження артеріального тиску, тремор, порушення зору, тоніко- клонічні судоми, кома, колапс, можлива атріовентрикулярна блокада, гноблення центральної нервової системи, зупинка дихання. Перші симптоми передозування у здорових людей виникають при концентрації лідокаїну в крові більше 0,006 мг/кг, судоми. при 0,01 мг/кг.

Лікування: припинення введення препарату, оксигенотерапія, протисудомні засоби, вазоконстриктори (норадреналін, мезатон), при брадикардії – холінолітики (0,5-1 мг атропіну). Можливе проведення інтубації, штучної вентиляції легень, реанімаційних заходів. Діаліз не є ефективним.

Зберігати в холодильнику при температурі від 2°С до 8°С. Чи не заморожувати. Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від дії світла. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Нейраксин В використовується для лікування гематологічних та неврологічних симптомів, що виникають внаслідок тривалого дефіциту вітамінів В1, В6 та В12.