Нейромідин 0.5% 1 мл №10 розчин для ін'єкцій

По 1 мл розчину для ін'єкцій (5 мг/мл або 15 мг/мл) в ампулі.

10 ампул у контурній комірчастій упаковці в картонній пачці.

Розчин для ін'єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина.

Нейромідин надає безпосередній стимулюючий вплив на проведення імпульсу з нервових волокон, міжнейрональних та нервово-м'язових синапсів периферичної та центральної нервової системи.

Фармакологічна дія Нейромідину заснована на комбінації двох механізмів дії:

• блокада калієвих каналів мембрани нейронів та м'язових клітин;
• оборотне інгібування холінестерази в синапсах.

Нейромідин посилює дію на гладкі м'язи не тільки ацетилхоліну, а й адреналіну, серотоніну, гістаміну та окситоцину.

Нейромідин має такі рішучі фармакологічні ефекти:

• покращує та стимулює проведення імпульсу в нервовій системі та нервово-м'язову передачу;
• підсилює скоротливість гладком'язових органів під впливом усіх антагоністів ацетилхолінових, адреналінових, серотонінових, гістамінових та окситоцинових рецепторів, за винятком калію хлориду;
• покращує пам'ять, гальмує проградієнтний розвиток деменції;
• відновлює проведення імпульсу в периферичній нервовій системі, порушеного внаслідок впливу різних факторів, таких як травма, запалення, дія місцевих анестетиків, деяких антибіотиків, калію хлориду, токсинів тощо;
• специфічно помірно стимулює ЦНС з окремими проявами седативного ефекту;
• виявляє аналгетичний ефект;
• проявляє антиаритмічний ефект.

Препарат не має тератогенної, ембріотоксичної, мутагенної та канцерогенної, а також алергічної та імунотоксичної дії, а також не впливає на ендокринну систему. 

Нейромідин швидко всмоктується після підшкірного або внутрішньом'язового введення. Максимальна концентрація в крові досягається через 25-30 хвилин, 40-50% активної речовини зв'язується з білками плазми. Нейромідин швидко надходить у тканини; період напіврозподілу становить 40 хвилин. Метаболізується в печінці. Виведення препарату здійснюється через нирки, а також екстраренально (через шлунково-кишковий тракт). Період напіввиведення при парентеральному введенні препарату становить 2-3 години. Екскреція відбувається головним чином за рахунок канальцевої секреції і лише 1/3 дози виводиться шляхом клубочкової фільтрації. При парентеральному введенні 34,8% препарату виводиться із сечею в незмінному стані.

Інші засоби, що діють на нервову систему. Парасимпатоміметики. Антихолінестеразні засоби. Код АТХ N07АА.

Нейромідин посилює седативний ефект у комбінації із засобами, що пригнічують центральну нервову систему. Дія та побічні ефекти посилюються при сумісному застосуванні з іншими інгібіторами холінестерази та м-холіноміметичними засобами. У хворих на міастенію підвищується ризик розвитку «холінергічної» кризи, якщо Нейромідин застосовують одночасно з холінергічними засобами. Зростає ризик розвитку брадикардії, якщо β-адреноблокатори застосовувалися до початку лікування препаратом Нейромідін.

Нейромідин можна застосовувати у комбінації з ноотропними препаратами.

Алкоголь посилює побічні ефекти препарату.

Діюча речовина: іпідакрин гідрохлорид;

Нейромідин 5 мг/мл розчин для ін'єкцій: 1 мл розчину для ін'єкцій (одна ампула) містить 5 мг іпідакрину гідрохлориду у перерахуванні на безводну речовину;

Інші компоненти: вода для ін'єкцій.

У період лікування необхідно утриматися від водіння, а також від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.

Нейромідин підвищує тонус матки та може спричинити передчасні пологи, тому в період вагітності застосування препарату протипоказане.

У період годування груддю застосування препарату протипоказане.

Відсутні систематизовані дані щодо застосування парентеральної форми препарату Нейромідін® дітям віком до 18 років, тому препарат не застосовувати дітям.

Захворювання периферичної нервової системи: моно- та полінейропатія, полірадикулопатія, міастенія та міастенічний синдром різної етіології.

Захворювання ЦНС: бульбарні паралічі та парези; відновлювальний період органічних уражень ЦНС, що супроводжуються руховими порушеннями.

• Підвищена чутливість до іпідакрину.
• Епілепсія.
• Екстрапірамідні порушення із гіперкінезами.
• Стенокардія.
• Виражена брадикардія.
• Бронхіальна астма.
• Вестибулярні розлади.
• Механічна непрохідність кишечника та сечовивідних шляхів.
• Виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки у стадії загострення.

З обережністю застосовувати у пацієнтів з виразкою шлунка та дванадцятипалої кишки в анамнезі, захворюваннями дихальних шляхів, включаючи гострі захворювання дихальних шляхів, захворюваннями серцево-судинної системи, не пов'язаними з коронарними болями, тиреотоксикозом.

Розчин для ін'єкцій вводити внутрішньом'язово чи підшкірно. Дозу та тривалість лікування слід визначати індивідуально залежно від ступеня тяжкості захворювання.

Захворювання периферичної нервової системи:

Моно- та полінейропатії різного генезу: підшкірно або внутрішньом'язово вводити 5-15 мг 1-2 рази на добу, курс лікування 10-15 днів (у тяжких випадках до 30 днів); далі лікування слід продовжувати таблетованою формою препарату.

Міастенія та міастенічний синдром: підшкірно або внутрішньом'язово вводити 5-30 мг 1-3 рази на добу з наступним переходом на форму таблетки. Загальний курс лікування становить 1-2 місяці. При необхідності лікування можна повторити кілька разів із перервою між курсами в 1-2 місяці.

Захворювання центральної нервової системи:

бульбарні паралічі та парези: підшкірно та внутрішньом'язово 5-15 мг 1-2 рази на добу, курс лікування – 10-15 днів, по можливості переходити на таблетовану форму.

Відновлювальний період при органічних ураженнях ЦНС:

внутрішньом'язово 10-15 мг 1-2 рази на добу, курс лікування до 15 днів, далі по можливості 1-2 рази на добу.

Особливості застосування

З обережністю застосовувати у пацієнтів із пептичною виразкою шлунка та дванадцятипалої кишки в анамнезі, захворюваннями дихальних шляхів, включаючи гострі захворювання дихальних шляхів, захворюваннями серцево-судинної системи, які не пов'язані з коронарними болями, з тиреотоксикозом.

Нейромідин, як і інші лікарські засоби, може спричинити побічні реакції, хоча вони виявляються не у всіх пацієнтів.

Порушення серцевої діяльності: посилене серцебиття, знижена частота серцевих скорочень.

Порушення нервової системи: прийому високих доз запаморочення, біль голови, сонливість, загальна слабкість, судоми.

Розлади дихальних шляхів: посилене відділення секрету бронхів, бронхоспазм.

Порушення шлунково-кишкового тракту: посилене слиновиділення, нудота; при застосуванні високих доз – блювання, діарея, жовтяниця, біль за грудиною.

Ураження шкіри та підшкірних тканин: посилене потовиділення; алергічні реакції, у тому числі, висипання, свербіж, кропив'янка, ангіоневротичний набряк.

Порушення репродуктивної системи: підвищення тонусу матки.

Інші: зміни у місці введення.

У разі розвитку небажаних побічних дій слід знижувати дозу або короткочасно (на 1-2 дні) переривати застосування препарату. Слиновиділення та зниження частоти серцевих скорочень можна зменшити м-холіноблокаторами (атропін тощо)

Симптоми: бронхоспазм, сльозотеча, посилене потовиділення, звуження зіниць, ністагм, посилення перильстатики шлунково-кишкового тракту, спонтанна дефекація та сечовипускання, блювання, жовтяниця, брадикардія, порушення внутрішньосерцевої провідності, аритмії, зниження артерії, зниження артерії

Лікування: слід застосовувати симптоматичну терапію, використовувати м-холіноблокатори: атропін, циклодол, метацин і т.д.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Нейромідін відноситься до категорії препаратів для нервової системи. Його застосування покращує провідність імпульсів та сприяє кращій координації між різними відділами. Ліки відновлюють нервово-м'язову передачу, порушену внаслідок травм, токсичних отруєнь, захворювань ЦНС, покращують пам'ять, допомагають згладити симптоми вікових змін.