Нимегезик таблетки по 100мг 10 блистеров по 10шт

Німесулід - активна речовина, що має протизапальну, аналгетичну та жарознижувальну властивостями. Німесулід селективно інгібує ЦОГ-2 і пригнічує синтез простагландинів у вогнищі запалення. Німесулід пригнічує вивільнення ферменту мієлопероксидази, пригнічує утворення вільних радикалів кисню, не впливаючи на процеси фагоцитозу та хемотаксису, а також пригнічує утворення фактора некрозу пухлини та інших медіаторів запалення.

Після прийому внутрішньо німесулід швидко всмоктується в шлунково-кишковому тракті. З max в плазмі крові визначається через 2-3 год. Зв'язування німесуліду з білками плазми крові - близько 97,5%. Препарат метаболізується в печінці, основним продуктом метаболізму є гідроксинімесулід - фармакологічно активна речовина. Близько 65% прийнятої дози німесуліду виділяється із сечею і 35% - з калом.

при одночасному застосуванні з варфарином і аналогічними антикоагулянтами, ацетилсаліциловою кислотою існує підвищений ризик розвитку кровотечі. З обережністю одночасно застосовують німесулід і фуросемід при лікуванні пацієнтів з порушенням функції нирок і серця. НПЗП знижують кліренс літію, що призводить до підвищення концентрації літію в плазмі крові та підвищенню його токсичності. Тому при одночасному застосуванні німесуліду та літію необхідно ретельно контролювати концентрацію літію в плазмі крові. При одночасному застосуванні німесуліду з дигоксином, теофіліном, глібенкламідом, ранітидином, антацидами клінічної взаємодії не відзначалось. Німесулід пригнічує дію ферменту CYP 2C9. Тому концентрація в плазмі препаратів, що піддаються впливу цього ферменту, може бути підвищена при одночасному застосуванні їх з німесулідом. Слід дотримуватися обережності, якщо препарат приймають менш ніж через 1 добу після або за 1 добу до застосування метотрексату, оскільки збільшується концентрація метотрексату в плазмі крові та його токсичність. Можливе підвищення нефротоксичності циклоспоринів при одночасному застосуванні з німесулідом.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Протягом терапії необхідно дотримуватися обережності під час керування транспортними засобами та роботи з іншими потенційно небезпечними механізмами, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.

Вагітність. Застосування препарату протипоказано в ІІІ триместр вагітності. Застосування німесуліду може порушувати жіночу фертильність і не рекомендується жінкам, які планують завагітніти. Як і інші нестероїдні протизапальні засоби, що пригнічують синтез простагландинів, німесулід може служити причиною передчасного закриття боталлова протоки, легеневої гіпертензії, олігурії, маловоддя. Зростає ризик розвитку кровотечі, атонії матки та периферичних набряків. З огляду на також відсутність даних щодо застосування препарату у вагітних, не рекомендується призначати лікарський засіб в І та ІІ триместр вагітності. Годування грудьми. Оскільки невідомо, чи проникає німесулід у грудне молоко, застосування препарату протипоказано в період годування груддю.

Препарат протипоказаний дітям віком до 12 років. Дози для дітей віком старше 12 років такі ж, як і для дорослих.

Гострий біль. Симптоматичне лікування остеоартрозу з больовим синдромом. Первинна дисменорея.

виразка шлунка і дванадцятипалої кишки в стадії загострення; виражені порушення функції печінки (печінкова недостатність) та гепатотоксичні реакції на препарат в анамнезі, одночасне застосування з потенційно гепатотоксичними лікарськими засобами; тяжкі порушення функції нирок (кліренс креатиніну 30 мл/хв); тяжкі порушення згортання крові; тяжка серцева недостатність; підвищена чутливість до діючої речовини або до компонентів препарату, а також реакції підвищеної чутливості до інших нестероїдних протизапальних засобів в анамнезі; період вагітності (III триместр) і годування груддю. Вік до 12 років. Алкоголізм, наркотична залежність. Гіпертермія, грипоподібні стани, підозра на гостру хірургічну патологію.

З метою запобігання виникненню та для послаблення прояву побічних реакцій препарат слід приймати протягом найкоротшого періоду часу і в мінімально ефективній дозі. Призначати лікарський засіб необхідно тільки після ретельної оцінки співвідношення ризик / користь. Приймають внутрішньо після їди, запиваючи достатньою кількістю рідини. Дорослим і дітям віком старше 12 років - по 1 таблетці (100 мг) 2 рази на добу: вранці та ввечері. Максимальна тривалість лікування - 15 днів. Для хворих похилого віку корекція зазначеної схеми дозування не потрібна.

при застосуванні препарату можуть виникнути такі побічні ефекти, переважно протягом 1-го тижня терапії. З боку шкіри: найчастіше виникають висипи, свербіж, підвищене потовиділення, еритема, дерматит; в окремих випадках - ангіоневротичний набряк, набряк обличчя, мультиформна еритема, кропив'янка, синдром Стівенса - Джонсона і токсичний епідермальний некроліз. Шлунково-кишковий тракт: нудота, гастрит, біль у животі, діарея, запор, метеоризм; в окремих випадках - стоматит, мелена, виразка шлунка або дванадцятипалої кишки, перфорація виразки або шлунково-кишкова кровотеча. З боку печінки: жовтяниця, холестаз, підвищення рівня печінкових трансаміназ; іноді - випадки гострого гепатиту з летальним результатом. З боку центральної нервової системи: сонливість, головний біль, запаморочення, енцефалопатія (синдром Рейє). Психічні порушення: відчуття тривоги, нервозність, кошмарні сновидіння. З боку нирок: набряки, дизурія, гематурія, ишурия, поодинокі випадки олігурії, інтерстиціального нефриту і ниркової недостатності. З боку системи крові: анемія, еозинофілія, поодинокі випадки панцитопенії, пурпури та тромбоцитопенії. З боку імунної системи: реакції підвищеної чутливості, анафілаксія. З боку органів дихання: диспное, у окремих випадках - БА, бронхоспазм, особливо у пацієнтів з підвищеною чутливістю до ацетилсаліцилової кислоти та інших нестероїдних протизапальних засобів. З боку серцево-судинної системи: тахікардія, артеріальна гіпертензія; рідко - кровотеча, припливи, коливання артеріального тиску. Також під час прийому препарату можливі порушення чіткості зору, астенія, гіпотермія, гіперкаліємія. ОСОБЛИВІ ВКАЗІВКИ: для зниження ризику розвитку побічних ефектів необхідно застосовувати мінімально ефективну дозу з найменшою тривалістю курсу терапії. Якщо стан хворого не поліпшується, лікування слід припинити. У разі підвищення рівня печінкових ферментів або виявлення ознак ушкодження печінки (наприклад анорексія, нудота, блювота, біль у животі, відчуття втоми, сеча темного кольору) препарат необхідно відмінити. Таким хворим надалі забороняється призначати німесулід. Під час терапії лікарським засобом рекомендується уникати одночасного застосування гепатотоксичних препаратів, аналгетиків, інших нестероїдних протизапальних засобів, а також утриматися від вживання алкоголю. Шлунково-кишкова кровотеча або виразка / перфорація можуть розвинутися в будь-який момент при застосуванні препарату, з симптомами або без них, як при шлунково-кишкових ускладненнях в анамнезі, так і без них. При виникненні шлунково-кишкової кровотечі або виразки лікарський засіб слід скасувати. З обережністю призначають препарат пацієнтам зі шлунково-кишковими порушеннями, виразковим колітом або хворобою Крона в анамнезі. З обережністю необхідно призначати лікарський засіб хворим із нирковою або серцевою недостатністю, оскільки його застосування може призвести до погіршення функції нирок. В такому випадку препарат слід відмінити. У хворих похилого віку найчастіше розвиваються побічні ефекти внаслідок прийому лікарського засобу, в тому числі шлунково-кишкові кровотечі, перфорації, порушення функції серця, нирок і печінки. Тому рекомендується регулярний клінічний контроль стану пацієнта. Оскільки німесулід може порушувати функцію тромбоцитів у пацієнтів з геморагічним діатезом, його слід застосовувати з обережністю, під постійним контролем. Застосування нестероїдних протизапальних засобів може маскувати підвищення температури тіла, пов'язане з фоновою бактеріальною інфекцією. У разі підвищення температури тіла або появи грипоподібних симптомів прийом препарату необхідно припинити.

При передозуванні відзначається летаргія, сонливість, нудота, блювота, біль в епігастральній ділянці, також можуть виникати шлунково-кишкова кровотеча, артеріальна гіпертензія, гостра ниркова недостатність, пригнічення дихання, анафілактоїдні реакції та кома. Лікування. Специфічного антидоту не існує. У разі передозування проводять симптоматичну терапію. Хворим протягом перших 4 год слід промити шлунок та прийняти активоване вугілля. Гемодіаліз неефективний. Необхідний ретельний контроль функції нирок і печінки.

при температурі не вище 25 °C.