Осмо-адалат таблетки в/о 30 мг № 28

По 14 таблеток у блістері; по 2 блістери у картонній пачці.

Ніфедипін є кальцієвим антагоністом 1,4-дигідропіридинового типу. Кальцієві антагоністи гальмують трансмембранний потік іонів кальцію через повільний кальцієвий канал клітину. Ніфедипін діє зокрема на клітини міокарда та гладкої мускулатури коронарних артерій та периферичних судин.

Таблетки ОСМО-Адалат® розроблені для забезпечення приблизно постійної швидкості вивільнення ніфедипіну протягом доби.

Після перорального застосування ніфедипін майже повністю всмоктується. Системна доступність ніфедипіну при пероральному застосуванні становить 45-56% завдяки ефекту першого проходження. У рівноважному стані біодоступність при застосуванні препарату коливається в межах 68-86% порівняно з прийомом капсул ніфедипіну.

Приблизно 95% ніфедипіну зв'язується з білками плазми (альбумін). Період напіврозподілу після внутрішньовенного введення становить 5-6 хвилин.

Після перорального застосування ніфедипін метаболізується у стінках кишечника та в печінці, в основному за рахунок окисних процесів. Метаболіти не активні.

Ніфедипін виводиться з організму головним чином нирками за допомогою метаболітів і лише 5 – 15 % – жовчю у фекаліях. Тільки слідові кількості незміненої речовини (менше 0,1%) виявлялися у сечі.

Термінальний період напіввиведення становить 1,7 – 3,4 у стандартних лікарських формах (капсулах ніфедипіну). Термінальний період напіввиведення при застосуванні препарату ОСМО-Адалат не є значущим параметром, оскільки платоподібна плазмова концентрація підтримується при вивільненні речовини з таблеток та абсорбції.

У разі порушення функції нирок не відзначалося істотних змін у порівнянні зі здоровими добровольцями.

У випадках порушення функції печінки загальний кліренс знижується. У важких випадках може знадобитися зниження дози.

Селективні антагоністи кальцію з переважним впливом на судини; похідні дигідропіридину. Код АТС С08С А05.

Препарати, що впливають на ефективність ніфедипіну.

Ніфедипін метаболізується через систему цитохрому Р450 3А4, розташовану у слизовій кишечнику та печінці. Тому препарати, які інгібують або індукують цю систему ферментів, можуть змінювати «перше проходження» (після перорального застосування) або кліренс ніфедипіну.

При застосуванні ніфедипіну разом з нижченаведеними препаратами слід брати до уваги ступінь і тривалість взаємодії.

Рифампіцин

Рифампіцин значно індукує систему цитохрому Р450 3А4. При одночасному застосуванні з рифампіцином біодоступність ніфедипіну значно знижується і таким чином його ефективність послаблюється. Зважаючи на це застосування комбінації ніфедипіну з рифампіцином протипоказано.

При одночасному застосуванні нижченаведених слабких або помірних інгібіторів системи цитохрому Р450 3А4 необхідно контролювати артеріальний тиск і, у разі необхідності, слід розглянути питання про зниження дози ніфедипіну.

Макролідні антибіотики (наприклад, еритроміцин)

Ніяких досліджень взаємодії ніфедипіну і макролідних антибіотиків не проводилося. Певні макролідні антибіотики інгібують опосередкований системою цитохрому Р450 3А4 метаболізм інших препаратів. Зважаючи на це не можна виключити ймовірність збільшення концентрації ніфедипіну в плазмі при одночасному застосуванні обох препаратів.

Азитроміцин, структурно схожий на представників класу макролідних антибіотиків, не інгібує СУР3А4.

Інгібітори анти-ВІЛ протеази (наприклад, ритонавір)

Клінічне дослідження, що вивчає ймовірність взаємодії ніфедипіну і деяких інгібіторів анти-ВІЛ протеази, ще не проводилося. Відомо, що препарати цього класу інгібують систему цитохрому Р450 3А4. Крім того, препарати цього класу інгібують in vitro опосередкований системою цитохрому Р450 3А4 метаболізм ніфедипіну. При застосуванні одночасно з ніфедипіном не можна виключити значне збільшення концентрації ніфедипіну в плазмі крові внаслідок зниження метаболізму при першому проходженні і зниження швидкості виведення з організму.

Азольні антимікотики (наприклад, кетоконазол)

Формального клінічного дослідження, що вивчає ймовірність взаємодії ніфедипіну і певних азольних антімікотіков, ще не проводилося. Відомо, що препарати цього класу інгібують систему цитохрому Р450 3А4. При пероральному застосуванні одночасно з ніфедипіном не можна виключити значне збільшення системної біодоступності ніфедипіну внаслідок зниження метаболізму при першому проходженні.

Флуоксетин

Клінічне дослідження, що вивчає ймовірність взаємодії ніфедипіну і флуоксетину, ще не проводилося. Відомо, що флуоксетин інгібує in vitro опосередкований системою цитохрому Р450 3А4 метаболізм ніфедипіну. При одночасному застосуванні обох препаратів не можна виключити збільшення концентрації ніфедипіну в плазмі.

Нефазодон

Клінічне дослідження, що вивчає ймовірність взаємодії ніфедипіну і нефазодону, ще не проводилося. Відомо, що нефазодон інгібує in vitro опосередкований системою цитохрому Р450 3А4 метаболізм інших препаратів. При одночасному застосуванні обох препаратів не можна виключити збільшення концентрації ніфедипіну в плазмі.

Хінупристин / дальфопристин

Одночасне застосування хінупристину / дальфопристину та ніфедипіну може призводити до збільшення концентрації ніфедипіну в плазмі.

Вальпроєва кислота

Формального клінічного дослідження, що вивчає ймовірність взаємодії ніфедипіну і вальпроєвої кислоти, ще не проводилося. Відомо, що вальпроєва кислота збільшує концентрації в плазмі структурно подібного блокатора кальцієвих каналів німодипіну внаслідок інгібування ферментів, зважаючи на це не можна виключити збільшення концентрації ніфедипіну в плазмі і збільшення ефективності.

Циметидин

В результаті інгібування цитохрому Р450 3А4 циметидин підвищує концентрацію ніфедипіну в плазмі крові і може посилювати антигіпертензивний ефект.

Додаткові дослідження

Цизаприд

Одночасне застосування цизаприду і ніфедипіну може призводити до підвищення концентрації ніфедипіну в плазмі.

Протиепілептичні засоби, що індукують систему цитохрому Р450 3А4, такі як фенітоїн, карбамазепін і фенобарбітал

Фенітоїн індукує систему цитохрому Р450 3А4. При одночасному застосуванні з фенітоїном біодоступність ніфедипіну знижується, а ефективність послаблюється. При одночасному застосуванні обох препаратів необхідно контролювати клінічну відповідь на терапію ніфедипіном і, при необхідності, розглянути питання про підвищення дози ніфедипіну. У разі підвищення дози ніфедипіну при одночасному застосуванні обох препаратів при відміні фенітоїну слід розглянути питання про зниження дози ніфедипіну.

Формально клінічних досліджень для вивчення ймовірності потенційної взаємодії ніфедипіну і карбамазепіну або фенобарбіталу не проводилося. Відомо, що обидва препарати знижують концентрацію в плазмі структурно подібного блокатора кальцієвих каналів німодипіну внаслідок індукції ферментів. Зважаючи на це не можна виключити зниження концентрації ніфедипіну в плазмі крові і зменшення ефективності.

Ефект ніфедипіну на інші препарати

Антигіпертензивні препарати

Ніфедипін може збільшувати антигіпертензивний ефект одночасно застосовуваних антигіпертензивних препаратів, таких як:

- діуретик;

- β-блокатори;

- інгібітори АПФ;

- антагоністи АТ-1-рецепторів;

- інші кальцієві антагоністи;

- α-адренергічні блокатори;

- інгібітори ФДЕ5;

- α-метилдоп;

- Магнію сульфат.

При одночасному застосуванні ніфедипіну з β-блокаторами потрібен ретельний моніторинг пацієнта, оскільки відомі поодинокі випадки загострення серцевої недостатності.

Дигоксин

При одночасному застосуванні ніфедипіну і дигоксину може знижуватися кліренс і збільшуватися концентрація дигоксину в плазмі. З огляду на це, пацієнта необхідно контролювати наявність симптомів передозування дигоксину і, у разі необхідності, слід знизити дозу глікозиду, беручи до уваги концентрацію дигоксину в плазмі.

Хінідин

При одночасному застосуванні ніфедипіну і хінідину в окремих випадках спостерігалося зниження рівня хінідину, а при відміні ніфедипіну – різке збільшення концентрації хінідину в плазмі. Враховуючи це, при одночасному застосуванні або відміні ніфедипіну рекомендується проводити моніторинг концентрації хінідину в плазмі, а при необхідності відкоригувати дозу хінідину. Деякі автори повідомляли про збільшення концентрації ніфедипіну в плазмі крові при одночасному застосуванні обох препаратів, однак Інші автори не відзначали зміни фармакокінетики ніфедипіну.

Зважаючи на це слід ретельно контролювати артеріальний тиск при включенні хінідину в схему терапії ніфедипіном. При необхідності слід знизити дозу ніфедипіну.

Такролімус

Відомо, що такролімус метаболізується через систему цитохрому Р450 3А4. Опубліковані дані вказують на те, що в рідкісних випадках дозу такролімусу при одночасному застосуванні з ніфедипіном можна знизити. При одночасному застосуванні обох препаратів слід проводити моніторинг концентрації такролімусу в плазмі, і в разі необхідності слід розглянути питання про зниження дози такролімусу.

Інші види взаємодій

Грейпфрутовий сік

Грейпфрутовий сік інгібує систему цитохрому Р450 3А4. Вживання грейпфрутового соку при застосуванні ніфедипіну призводить до підвищення концентрації препарату в плазмі крові та збільшення тривалості дії ніфедипіну внаслідок зниження метаболізму при першому проходженні або зниженні кліренсу. В результаті може посилюватися антигіпертензивна дія препарату. Після регулярного вживання грейпфрутового соку цей ефект може тривати не менше 3 днів після останнього вживання соку.

Зважаючи на це, при терапії ніфедипіном слід уникати вживання грейпфрутів/грейпфрутового соку.

Застосування ніфедипіну може призвести до отримання помилково підвищених результатів при спектрофотометричному визначенні концентрації ванілілміндальної кислоти в сечі (однак при застосуванні методу високоефективної рідинної хроматографії цей ефект не спостерігається).

діюча речовина:
nifedipine;

1 таблетка містить 30 мг ніфедипіну;

інші складові:
гіпромелоза, магнію стеарат, хлорид натрію, поліетиленоксид, целюлози ацетат, макрогол, гідроксипропілцелюлоза, пропіленгліколь, оксид заліза червоний (Е172), титану діоксид (Е171).

Реакції на препарат, що відрізняються інтенсивністю залежно від конкретного пацієнта, можуть порушувати здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами. Особливо це стосується початку лікування, переходу на інший препарат або одночасного вживання алкоголю.

Застосування ніфедипіну протипоказане у період вагітності до 20 тижнів.

Застосування ніфедипіну під час вагітності після 20 тижнів вимагає ретельної оцінки співвідношення ризик/користь, питання про терапію препаратом слід розглядати лише у випадку, коли всі інші тактики лікування або не показані, або виявилися неефективними. Результати відповідних та добре контрольованих досліджень застосування препарату вагітним жінкам відсутні.

Дослідження на тваринах показали ембріотоксичність, фетотоксичність та тератогенність препарату.

При застосуванні препарату ОСМО-Адалат одночасно з внутрішньовенним введенням магнію сульфату необхідний ретельний моніторинг артеріального тиску через можливість його значного зниження, що може пошкодити матері та плоду.

Ніфедипін потрапляє у грудне молоко, тому годування груддю слід припинити, якщо в період лактації необхідно застосовувати ОСМО-Адалат.

ОСМО-Адалат не рекомендується для застосування дітям та підліткам віком до 18 років. Дослідження з ефективності та безпеки застосування ніфедипіну дітям та підліткам віком до 18 років не проводилися.

Лікування есенціальної гіпертензії.

Застосування препарату ОСМО-Адалат протипоказане у випадках відомої індивідуальної гіперчутливості до ніфедипіну та допоміжних речовин, жінкам під час вагітності (до 20 тижнів) та в період лактації, при кардіогенному шоці, у комбінації з рифампіцином (через неможливість досягти ефективних рівнів). індукції ферментів), при аортальному стенозі високого ступеня, нестабільної стенокардії, гострому інфаркті міокарда (протягом перших 4 тижнів), ілеостомі або колостомі.

Дозу та тривалість курсу лікування встановлюють індивідуально.

Залежно від клінічної картини у кожному окремому випадку основну дозу слід вводити поступово. У пацієнтів з порушеною функцією печінки може виникнути потреба у ретельному моніторингу її стану, а у тяжких випадках – у зниженні дози.

Для дорослих рекомендується наступний режим дозування:

1 таблетка препарату ОСМО-Адалат по 30 мг 1 раз на добу.

Лікування рекомендується починати з 30 мг ніфедипіну на добу (1 таблетка ОСМО-Адалат по 30 мг).

Залежно від тяжкості захворювання та індивідуальної реакції пацієнта дозу ніфедипіну можна поступово збільшити до 60 мг 1 раз на добу.

Супутнє застосування препарату з інгібіторами CYP 3A4 або індукторами CYP 3A4 може викликати необхідність адаптувати дозу ніфедипіну або відмовитися від його застосування.

Тривалість лікування визначає лікар.

Таблетки найкраще приймати одночасно, незалежно від їжі, запиваючи достатньою кількістю рідини (наприклад склянку води), ковтати не розжовуючи. Рекомендується уникати вживання грейпфрутового соку разом із препаратом.

Пігулки препарату ОСМО-Адалат не можна подрібнювати або розжовувати!

Додаткова інформація щодо окремих груп пацієнтів

Пацієнти похилого віку

У відповідності з наявними фармакокінетичними даними немає потреби в корекції дози пацієнтам похилого віку (65 років).

Пацієнти з порушенням функції печінки

Пацієнти з порушенням функції печінки повинні бути під контролем; у складних випадках може виникнути потреба знизити дозу. Початкова та підтримуюча доза зазвичай становить 1 таблетка ОСМО-Адалат по 30 мг 1 раз на добу.

Пацієнти з порушенням функції нирок

Згідно з наявними фармакокінетичними даними у пацієнтів з порушенням функції нирок немає потреби в корекції дози (див. розділ «Фармакологічні властивості»).

Особливості застосування.

При вираженій артеріальній гіпотензії (систолічний тиск нижче 90 мм рт. ст.), вираженій серцевій недостатності ОСМО-Адалат® слід застосовувати з обережністю.

Дані щодо безпеки та ефективності застосування препарату на підставі добре контрольованих досліджень з участю вагітних жінок відсутні.

Дослідження на тваринах показали низку ембріотоксичних, плацентотоксичних та фетотоксичних ефектів при введенні під час та після періоду органогенезу.

На підставі наявних клінічних доказів специфічний пренатальний ризик не був встановлений. Хоча повідомлялося про підвищення частоти випадків перинатальної асфіксії, пологів шляхом кесаревого розтину, а також передчасних пологів та внутрішньоутробної затримки росту. Остаточно не з’ясовано, чи є ці повідомлення наслідком наявності гіпертензії, її терапії або специфічного ефекту препарату.

Наявної інформації недостатньо, щоб виключити серйозні побічні ефекти на плід або новонароджених дітей. Зважаючи на це, будь-яке застосування препарату під час вагітності після 20 тижня потребує дуже ретельної оцінки співвідношення ризику та користі від лікування, і питання про терапію препаратом повинно розглядатися тільки у випадку, коли всі інші тактики лікування або не показані, або виявилися неефективними.

При застосуванні ніфедипіну одночасно з внутрішньовенним введенням магнію сульфату потрібен ретельний моніторинг артеріального тиску через можливість значного зниження артеріального тиску, що може зашкодити матері та плоду.

Як і у випадку з іншими матеріалами, що не деформуються, необхідно бути обережним при застосуванні препарату ОСМО-Адалат ® пацієнтам з наявним сильним звуженням шлунково-кишкового тракту через можливість виникнення обструкційних симптомів. Дуже рідко можуть виникати безоари, які можуть потребувати хірургічного втручання.

У поодиноких випадках були описані обструкційні симптоми за відсутності в анамнезі порушень з боку шлунково-кишкового тракту.

ОСМО-Адалат ® не можна застосовувати пацієнтам зі здухвинно-кишковим резервуаром (ілеостомою після проктоколектомії).

Застосування препарату ОСМО-Адалат ® може призвести до отримання хибнопозитивних результатів при рентгенівському дослідженні із використанням барієвого контрастного засобу (наприклад, дефекти наповнення інтерпретуються як поліп).

Пацієнти з порушеною функцією печінки потребують ретельного моніторингу, а у тяжких випадках - зниження дози.

Ніфедипін метаболізується через систему цитохрому Р450 3А4, через це, препарати, які інгібують або індукують цю систему ферментів, можуть змінювати «перше проходження» або кліренс ніфедипіну.

До препаратів, які є слабими або помірними інгібіторами системи цитохрому Р450 3А4 і можуть призводити до збільшення концентрації ніфедипіну в плазмі, належать, наприклад:

• макролідні антибіотики (наприклад, еритроміцин),
• інгібітори анти-ВІЛ протеази (наприклад, ритонавір),
• азольні антимікотики (наприклад, кетоконазол),
• антидепресанти нефазодон та флуоксетин,
• хінупристин / дальфопристин,
• вальпроєва кислота,
• циметидин.

При супутньому застосуванні препарату ОСМО-Адалат ® з цими препаратами необхідно контролювати артеріальний тиск і, у разі необхідності, розглянути питання про зниження дози ніфедипіну.

Окремі експерименти in vitro виявили взаємозв’язок між застосуванням антагоністів кальцію, зокрема, ніфедипіну, та оборотними біохімічними змінами сперматозоїдів, що погіршують спроможність останніх до запліднення. У разі, якщо спроби заплідненняin vitro виявляються неуспішними, за відсутності інших пояснень, антагоністи кальцію, наприклад ніфедипін, можуть розглядатися як можлива причина цього явища.

Препарат не слід застосовувати, якщо можливий зв’язок між попереднім застосуванням ніфедипіну та ішемічним болем. У пацієнтів зі стенокардією напади можуть виникати частіше, а їх тривалість та інтенсивність можуть збільшуватись, особливо на початку лікування.

Лікарські засоби з діючою речовиноюnifedipine не застосовують пацієнтам з гострим нападом стабільної стенокардії.

Слід з особливою обережністю призначати препарат пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, за умов злоякісної артеріальної гіпертензії або гіповолемії, оскільки розширення кровоносних судин може спричинити у них значне зниження артеріального тиску. Застосування ніфедипіну хворим на цукровий діабет може потребувати корекції лікування.

Нижче наведено побічні реакції, дані про які отримані з результатів плацебо-контрольованих досліджень та постмаркетингових звітів, та їх частота.

У пацієнтів із злоякісною гіпертензією та гіповолемією, які перебувають на гемодіалізі, може спостерігатися значне зниження артеріального тиску внаслідок вазодилатації.

Також можуть спостерігатися такі побічні реакції, як агранулоцитоз, лейкопенія, гіперглікемія, гіпостезія, сонливість, біль в очах, біль у грудях (стенокардія), недостатність гастроезофагального сфінктера, жовтяниця, токсичний епідермальний некроліз, алергічна реакція.

Симптоми гострої інтоксикації ніфедипіном: порушення свідомості аж до коми, зниження артеріального тиску, тахікардія/брадикардія, гіперглікемія, метаболічний ацидоз, гіпоксія, кардіогенний шок, що супроводжується набряком легенів.

Заходи з надання невідкладної допомоги в першу чергу мають бути спрямовані на виведення препарату з організму та відновлення стабільної гемодинаміки.

Після перорального застосування рекомендується повністю випорожнити шлунок, у разі потреби – у комбінації з промиванням тонкого кишечника.

Виведення препарату з організму має бути повнішим, включаючи тонкий кишечник, особливо у випадках інтоксикації препаратами ніфедипіну з уповільненим вивільненням для запобігання абсорбції діючої речовини.

Оскільки для ніфедипіну характерний високий рівень зв'язування з білками плазми крові та відносно невеликий обсяг розподілу, гемодіаліз неефективний, проте рекомендується проведення плазмаферезу.

Брадикардію можна усунути бета-симпатоміметиками. При уповільненні серцевого ритму, що загрожує життю, рекомендується застосування штучного водія ритму.

Гіпотензію, що виникла внаслідок кардіогенного шоку та вазодилатації, можна усувати препаратами кальцію (10-20 мл 10% розчину кальцію хлориду або глюконату вводять внутрішньовенно повільно, потім повторюють у разі потреби). Внаслідок цього сироваткові рівні кальцію можуть досягти верхньої межі норми або бути незначно підвищеними. Якщо введення кальцію недостатньо ефективне, доцільним є застосування таких симпатоміметиків, як допамін або норадреналін. Дози цих препаратів підбирають з огляду на досягнутий лікувальний ефект.

До додаткового введення рідини слід підходити дуже обережно, оскільки при цьому підвищується небезпека навантаження серця.

Берегти від дітей. Зберігати у сухому місці при температурі не вище 25 °С.

Препарат призначений для лікування есенціальної гіпертензії.