Озокерит засіб для аплікацій 1 кг

парафін, мінеральні масла, смоли інші речовини.

Захворювання суглобів і хребта дистрофічного і запального характеру в по добудуй або хронічної стадії; наслідки пошкодження опорно-рухового апарату; захворювання і травми периферичних нервів, спинного мозку; захворювання внутрішніх органів (хрон. пневмонія, плеврит, гепатит, холецистит, гастрит, коліт, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки); хронічні та підгострі запальні захворювання жіночої статевої сфери, вторинне безпліддя; хронічні запальні захворювання вуха, горла, носа; хвороби шкіри; захворювання периферичних судин кінцівок в початкових стадіях, хронічний тромбофлебіт.

При гарячкових станах, декомпенсації серцево-судинної системи, гострих і підгострих захворюваннях серця, важких формах, гіпертензії, емфіземи легенів, бронхіальній астмі, дистрофіях, туберкульозі, доброякісних і злоякісних пухлинах, схильності до кровотеч, захворювань крові, при каллезних і схильних до пенетрації виразках шлунка і дванадцятипалої кишки, виразкових ентероколітах, важких захворюваннях печінки, гангренозних формах облітеруючого ендартеріїту, гострих і підгострих тромбофлебітах, тиреотоксикозі, епілепсії, при гнійних процесах в органах малого таза, при вагітності.

Озокерит нагрівають до необхідної температури в електричних Парафинонагреватель або на водяній бані. Стерилізацію використаного озокериту проводять нагріванням на водяній бані до температури 100 градусів протягом 10-15 хв. При повторному використанні озокериту до нього додають 25% речовини, що не був у використанні. Нашарування (розплавлений озокерит t 65-70 С наносять на шкіру пензлем); озокеритові ванночки (кінцівку обмазують озокеритом, а потім занурюють у посудину з розплавленим озокеритом при 60-700С; салфетно-аплікаційна (складену в 8-10 шарів марлю занурюють в розплавлений озокерит t 50-550С, віджимають і накладають на місце впливу, прикривають клейонкою, а потім ковдрою або ватником); кюветно-аплікаційна (розплавлений озокерит шаром товщиною 1,5-2 см заливають в кювети, застиглий озокерит t 48-50- 540С виймають з кювету на клейонку і разом з нею накладають на ділянки, що підлягають впливу).

Засіб для аплікацій Озокерит - воскообразная маса від темно-коричневого до чорного кольору - речовина нафтового походження. Термін "озокерит" був вперше запропонований Глокером в 1833 році. Перший хімічний аналіз озокериту справив відомий французький хімік Вальтер в Парижі в 1840 році. Клінічний досвід застосування озокериту свідчить про те, що найбільш сприятливі результати досягаються при лікуванні їм запальних і обмінно-дистрофічних захворювань. Переваги Озокеритові аплікації позитивно впливають на запальні процеси, прискорюють відновні процеси, підвищують імунні показники, нормалізують тонус вегетативної нервової системи, стимулюють кровообіг. Включення аплікацій озокериту в лікувальний комплекс підвищує ефективність курортної терапії при лікуванні патології органів травлення, сечовиділення і обміну речовин. Дія озокериту на організм складається з температурного, механічного та хімічного факторів. Крім того, численні хімічні компоненти озокериту і можливість їх проникнення через шкіру викликають суттєві зміни в загальній реактивності організму. Озокерит має дуже низьку теплопровідність, високу теплоємність і теплоудержуючою здатністю. Конвекційна передача тепла в озокерит виражена слабо, тому при нанесенні його на шкіру швидко утворюється шар, температура якого близька до температури шкіри, і передача тепла в організм з верхніх шарів відбувається дуже повільно. Механічний фактор дії озокериту обумовлений його здатністю при застиганні зменшуватися в обсязі на 10-12%, що супроводжується легким сдавлеваніем підлеглих тканин (компресійне дію). Це сприяє більш глибокому поширенню тепла. Найбільш виражено компресійне дію озокериту при кругових аплікаціях, коли ділянка тіла охоплюється з усіх боків, наприклад, на кінцівках, при цьому зменшується набряк тканин, т. К. Завдяки потужній термічній обробці поліпшується відтік тканинної рідини та лімфи. Хімічна дія озокериту обумовлено наявністю в ньому біологічно активних речовин (надають естрогеноподібну, ацетілхоліноподобное дію), здатних проникати через неушкоджену шкіру в організм і, вступаючи в гуморальное русло, викликати парасімпатікотоніческій ефект. У озокерит містяться також речовини, що володіють антибіотичними властивостями. Встановлено, що озокерит може надавати протизапальну, розсмоктуючу, болезаспокійливу, антисептичну, десенсибілізуючу дію, стимулює процеси регенерації.