Параплексин 5 мг/мл 1 мл ампули №10 розчин для ін'єкцій

По 1 мл розчину в ампулах, по 5 ампул у блістері. По 2 блістери (10 ампул) у пачці з картону.

Розчин для ін'єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина.

Фармакологічна дія Параплексину базується на комбінації двох механізмів дії:

˗ блокада калієвих каналів мембрани нейронів та м'язових клітин;

˗ оборотне інгібування холінестерази в синапсах.

Параплексин ^® підсилює дію на гладкі м'язи не тільки ацетилхоліну, а й адреналіну, серотоніну, гістаміну та окситоцину.

Параплексин ^® виявляє такі фармакологічні ефекти:

˗ покращує та стимулює проведення імпульсу в нервовій системі та нервово-м'язову передачу;

˗ посилює скоротливість гладком'язових органів під впливом усіх антагоністів ацетилхолінових, адреналінових, серотонінових, гістамінових та окситоцинових рецепторів, за винятком калію хлориду;

˗ покращує пам'ять, гальмує проградієнтний розвиток деменції;

˗ відновлює проведення імпульсу в периферичній нервовій системі, порушеного внаслідок впливу різних факторів, таких як травма, запалення, дія місцевих анестетиків, деяких антибіотиків, калію хлориду, токсинів тощо;

˗ специфічно помірно стимулює ЦНС з окремими проявами седативного ефекту;

˗ має аналгетичний ефект;

˗ має антиаритмічний ефект.

Препарат не має тератогенної, ембріотоксичної, мутагенної та канцерогенної, а також алергічної та імунотоксичної дії, а також не впливає на ендокринну систему.

Параплексин швидко всмоктується після підшкірного або внутрішньом'язового введення. Максимальна концентрація в крові досягається через 25-30 хв, 40-50 % активної речовини зв'язується з білками плазми.

Параплексин швидко надходить у тканини; період напіврозподілу становить 40 хвилин. Метаболізується у печінці. Виведення препарату здійснюється нирками, а також екстраренально (через шлунково-кишковий тракт).

Період напіввиведення при парентеральному введенні препарату становить 2-3 години. Екскреція відбувається головним чином за рахунок канальцевої секреції і лише 1/3 дози виводиться шляхом клубочкової фільтрації. При парентеральному введенні 34,8% дози виводиться із сечею у незміненому стані.

Засоби, що діють на нервову систему. Парасимпатоміметики. Антихолінестеразні засоби.

Код АТХ N07А А.

Параплексин посилює седативний ефект у комбінації з препаратами, які пригнічують центральну нервову систему.

Дія та побічні ефекти посилюються при сумісному застосуванні з іншими інгібіторами холінестерази та м-холіноміметичними засобами.

У хворих на міастенію підвищується ризик розвитку холінергічного кризу, якщо Параплексин застосовують одночасно з холінергічними засобами.

Зростає ризик розвитку брадикардії, якщо β -адреноблокатори застосовувалися до початку лікування препаратом Параплексин.

Параплексин можна застосовувати в комбінації з ноотропними препаратами.

Алкоголь посилює побічні ефекти.

Параплексин посилює седативний ефект у комбінації з препаратами, які пригнічують центральну нервову систему.

Дія та побічні ефекти посилюються при сумісному застосуванні з іншими інгібіторами холінестерази та м-холіноміметичними засобами.

У хворих на міастенію підвищується ризик розвитку холінергічного кризу, якщо Параплексин застосовують одночасно з холінергічними засобами.

Зростає ризик розвитку брадикардії, якщо β -адреноблокатори застосовувалися до початку лікування препаратом Параплексин.

Параплексин можна застосовувати в комбінації з ноотропними препаратами.

Алкоголь посилює побічні ефекти.

Діюча речовина: іпідакрин гідрохлорид моногідрат;

1 мл розчину містить 5 мг іпідакрину гідрохлориду моногідрату в перерахунку на безводну речовину;

допоміжні речовини: вода для ін'єкцій.

У період лікування необхідно утриматися від водіння, а також від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.

Вагітність

Параплексин підвищує тонус матки і може спричинити передчасні пологи, тому в період вагітності застосування препарату протипоказане.

Годування груддю

У період годування груддю застосування препарату протипоказане.

Відсутні систематизовані дані щодо застосування парентеральної форми та подакрину гідрохлоридадітям (віком до 18 років), тому препарат не слід застосовувати дітям.

• Захворювання периферичної нервової системи: моно- та полінейропатія, полірадикулопатія, міастенія та міастенічний синдром різної етіології.
• Захворювання ЦНС: бульбарні паралічі та парези; відновлювальний період органічних уражень ЦНС, що супроводжуються руховими порушеннями.

• Підвищена чутливість до іпідакрину.
• Епілепсія.
• Екстрапірамідні порушення з гіперкінезами.
• Стенокардія.
• Виражена брадикардія.
• Бронхіальна астма.
• Вестибулярні розлади.
• Механічна непрохідність кишечника та сечовивідних шляхів.
• Виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки у стадії загострення.

Розчин для ін'єкцій вводити внутрішньом'язово або підшкірно. Дозу та тривалість лікування слід визначати індивідуально залежно від ступеня тяжкості захворювання.

Захворювання периферичної нервової системи.

Моно- та полінейропатії різного генезу: підшкірно або внутрішньом'язово вводити 5-15 мг 1-2 рази на добу, курс лікування -; 10-15 днів (у тяжких випадках – до 30 днів); далі лікування слід продовжувати таблетованою формою та подакрину.

Міастенія та міастенічний синдром: підшкірно або внутрішньом'язово вводити 5-30 мг 1-3 рази на добу з наступним переходом на таблетовану форму. Загальний курс лікування становить 1-2 місяці. При необхідності лікування можна повторити кілька разів із перервою між курсами в 1-2 місяці.

Хвороба центральної нервової системи.

Бульбарні паралічі та парези: підшкірно та внутрішньом'язово 5-15 мг 1-2 рази на добу, курс лікування – 10-15 днів, по можливості, слід переходити на таблетовану форму.

Відновлювальний період при органічних ураженнях ЦНС.

Внутрішньом'язово 10-15 мг 1-2 рази на добу, курс лікування -; до 15 днів, далі наскільки можна 1-2 десь у добу.

Особливості застосування.

З обережністю застосовувати пацієнтам з виразкою шлунка та дванадцятипалої кишки в анамнезі, захворюваннями дихальних шляхів, включаючи гострі захворювання дихальних шляхів, захворюваннями серцево-судинної системи, не пов'язаними з коронарними болями, з тиреотоксикозом.

З боку серцево-судинної системи: посилене серцебиття, знижена частота серцевих скорочень.

З боку нервової системи: при застосуванні високих доз – запаморочення, головний біль, сонливість, загальна слабкість, судоми.

З боку дихальної системи: посилене відділення секрету бронхів, бронхоспазм.

З боку травної системи: посилене слиновиділення, нудота; при застосуванні високих доз – ndash; блювота, діарея, жовтяниця, біль за грудиною.

З боку шкіри та підшкірних тканин: посилене потовиділення; алергічні реакції, у тому числі висипання, свербіж, кропив'янка, ангіоневротичний набряк.

З боку репродуктивної системи: підвищення тонусу матки.

Інші: зміни в місці введення.

При розвитку небажаних побічних дій слід знижувати дозу або короткочасно (на 1-2 дні) переривати застосування препарату. Слиновиділення та зниження частоти серцевих скорочень можна зменшити м-холіноблокаторами (атропін тощо).

Симптоми: бронхоспазм, сльозотеча, посилене потовиділення, звуження зіниць, ністагм, посилення перистальтики шлунково-кишкового тракту, спонтанна дефекація та сечовипускання, блювота, жовтяниця, брадикардія, порушення внутрішньосердеч, судоми, кома, порушення мови, сонливість, загальна слабкість.

Лікування: слід застосовувати симптоматичну терапію, використовувати м-холіноблокатори: атропін, циклодол, метацин тощо.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі від 5°C до 25°C. Не заморожувати.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Параплексин ^® надає безпосередній стимулюючий вплив на проведення імпульсу з нервових волокон, міжнейрональних та нервово-м'язових синапсів периферичної та центральної нервової системи.