Прополісу настойка 25 мл, у флак.

По 25 мл у флаконі, по 1 флаконі у пачці.

Настойка. Основні фізико-хімічні властивості: прозора рідина від жовто-коричневого до червоно-коричневого кольору, зі специфічним запахом; допускається наявність осаду.

Прополіс (бджолиний клей) – продукт життєдіяльності бджіл, який містить ряд біогенних речовин: ефірні олії, суміш смол, віск, флавоноїди, флавони, похідні коричної кислоти.

Проявляє протимікробну, протизапальну активність, прискорює процеси регенерації (відновлення уражених тканин).

Засоби для лікування ран та виразкових уражень. Препарати, що сприяють загоюванню ран. Код АТХ D03A Х.

Не рекомендується змішувати з іншими антисептичними засобами або продуктами бджільництва.

діюча речовина: 1 флакон містить прополісу настойки (propolisi tinctura) (1:10) (екстрагент – етанол 80 %) – 25 мл; допоміжні речовини: відсутні.

Не впливає.

У період вагітності або годування груддю препарат не рекомендується застосовувати.

Застосовувати дітям віком від 3 років.

Мікротравми і поверхневі ушкодження шкіри, слизових оболонок, отит, фарингіт, тонзиліт, гайморит, пародонтит.

Підвищена чутливість до прополісу або індивідуальна непереносимість, особливо в осіб із захворюваннями печінки або нирок, екзема, алергічні реакції (особливо на продукти бджільництва), кровотечі з уражених ділянок шкіри і слизових оболонок.

Настоянку прополісу застосовувати місцево дорослим та дітям з 3 років у вигляді аплікацій, полоскань, промивань, а також призначати у формі інгаляцій.

При мікротравмах та гнійничкових захворюваннях шкіри настоянку прополісу наносити тампоном на уражену ділянку 1-3 рази на добу.

При зовнішньому гнійному отіті, після туалету слухового проходу у вухо вводити тампон, просочений настоянкою прополісу (на 1-2 хвилини 2-3 рази на добу) або закопувати по 1-2 краплі настойки прополісу 3-4 рази на добу. /p>

При хронічному тонзиліті та фарингіті слизову оболонку змащувати 1-2 рази на добу протягом 8-15 днів. Крім того, при тонзиліті настойку прополісу використовувати для приготування інгаляційного спиртово-водного розчину у співвідношенні 1:20.

Проводити 1-2 інгаляції на добу, курс лікування -; 7-10 днів. При хронічному гаймориті проводити промивання гайморових пазух розчином, приготованим з настоянки прополісу та 0,9 % розчину натрію хлориду (у співвідношенні 1:10) 2 рази на добу протягом 2 тижнів.

При пародонтозі настоянку прополісу вводити на турундах у пародонтальні кишені на 5 хвилин.

При поверхневих ерозіях та ураженнях слизової оболонки ротової порожнини для полоскання застосовувати розчин, приготований з 15 мл настоянки прополісу на ½ склянки теплої води, 4-5 разів на добу, протягом 3-4 днів.

Препарат у звичайних терапевтичних дозах не має токсичності і переноситься добре. Побічні реакції виникають рідко, результат їх сприятливий.

Можливі побічні реакції:

з боку шкіри та підшкірної клітковини: кропив'янка, локальний свербіж шкіри, локальний набряк, почервоніння шкіри, пухирі, везикулярні висипання, сухість та тріщини шкіри, особливо на кистях та інших частинах тіла, що контактують з препаратом ;

з боку центральної нервової системи: запаморочення;

з боку імунної системи: алергічні реакції, у тому числі алергічний дерматит, гіперемія, свербіж шкіри, висипання, ларингоспазм, задишка, набряк Квінке, підвищення температури тіла;

з боку шлунково-кишкового тракту:нудота;

з боку дихальної системи: задишка;

Можливі місцеві реакції, у тому числі відчуття печіння язика, сухість у роті.

Симптоми: зникнення апетиту, зниження загального тонусу організму, млявість, поява висипання на шкірі.

Терапія: лікування антигістамінними препаратами.

В оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ºС у недоступному для дітей місці.

Ранозагоювальний засіб