Пульмобріз таблетки в/о блістер № 9

По 20 таблеток у блістері, по 1 або по 2 блістери в картонній упаковці.

Таблетки, вкриті оболонкою. Основні фізико-хімічні властивості: круглі, двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою, помаранчевого кольору. Таблетки мають специфічний запах (запах ванілі).

швидко полегшувати біль під час лікування захворювань верхніх відділів дихальних шляхів спостерігалися в ході досліджень клінічної ефективності інгаляційних форм амброксолу.Ацетилцистеїн — муколітичний та відхаркувальний засіб. За рахунок вільної сульфгідрильної групи розриває бісульфідні зв’язки мукополісахаридів мокротиння, що призводить до зниження в’язкості бронхіального секрету. Збільшує мукоциліарний кліренс. Чинить антиоксидантну дію за рахунок властивості зв’язувати вільні радикали. Збільшує синтез глутатіону, який є важливим фактором детоксикації; завдяки цій властивості ацетилцистеїн застосовують для лікування гострих отруєнь парацетамолом, фенолами, альдегідами та іншими речовинами. Фармакокінетика. Амброксолу гідрохлорид Абсорбція амброксолу гідрохлориду з пероральних форм непролонгованої дії швидка і досить повна, з лінійною залежністю від дози у терапевтичному діапазоні. Максимальні рівні у плазмі крові досягаються через 1–2,5 години при пероральному прийомі лікарських форм швидкого вивільненняРозподіл. При пероральному прийомі розподіл амброксолу гідрохлориду з крові до тканин швидкий і виражений, з найвищою концентрацією активної речовини у легенях Метаболізм та виведення. Приблизно 30% дози після перорального застосування виводиться через пресистемний метаболізм. Амброксолу гідрохлорид метаболізується головним чином у печінці шляхом глюкуронізації і розщеплення до дибромантранілової кислоти (приблизно 10% дози). Через 3 дні перорального прийому близько 6% дози виводяться разом із сечею у незміненій формі, приблизно 26% дози – у кон’югованій формі. Період напіввиведення з плазми крові становить близько 10 годин. У пацієнтів із порушенням функції печінки виведення амброксолу гідрохлориду зменшене, що зумовлює в 1,3–2 рази вищий рівень у плазмі крові Вік та стать не мають клінічно значущого впливу на фармакокінетику амброксолу гідрохлориду, тому будь-яка корекція дози не потрібна. Прийом їжі не впливає на біодоступність амброксолу гідрохлориду. Ацетилцистеїн Після перорального застосування ацетилцистеїн швидко і повністю всмоктується і піддається метаболізму у печінці з утворенням цистеїну, фармакологічно активного метаболіту, а також діацетилцистеїну, цистину, і надалі — змішаних дисульфідів. Біодоступність дуже низька — близько 10%. Максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 1–3 години після прийому. Зв’язування з білками плазми — приблизно 50%. Ацетилцистеїн виводиться нирками у вигляді неактивних метаболітів (неорганічні сульфати, діацетилцистеїн). Період напіввиведення визначається головним чином швидкою біотрансформацією у печінці і становить приблизно 1 годину. У разі зниження функції печінки період напіввиведення подовжується до 8 годин.

Засоби, які застосовуються при кашлі та застудних захворюваннях. Муколітичні засоби. Комбінації. Код АТХ R05C B10.

Відзначається синергізм ацетилцистеїну з бронхолітиками. Ацетилцистеїн зменшує гепатотоксичну дію парацетамолу; може бути донором цистеїну та підвищувати рівень глутатіону, який сприяє детоксикації вільних радикалів кисню та певних токсичних речовин в організмі.Застосування амброксолу підвищує концентрацію антибіотиків амоксициліну, цефуроксиму, еритроміцину та доксицикліну в мокроті та в бронхолегеневому секреті. Одночасне застосування препарату та засобів, що пригнічують кашель, може призвести до надмірного накопичення слизу внаслідок пригнічення кашльового рефлексу. Тому така комбінація можлива тільки після ретельної оцінки лікарем співвідношення очікуваної користі та можливого ризику від застосування.При одночасному застосуванні з такими антибіотиками як тетрациклін (за винятком доксицикліну), ампіцилін, амфотерицин В, цефалоспорини, аміноглікозиди, можлива їх взаємодія з тіоловою групою ацетилцистеїну, що призводить до зниження активності обох препаратів. Тому інтервал між застосуванням цих препаратів повинен становити не менше 2 годин. Це не стосується цефіксиму та лоракарбефу. Активоване вугілля знижує ефективність ацетилцистеїну.Одночасний прийом нітрогліцерину та ацетилцистеїну може призвести до підсилення вазодилатуючого ефекту нітрогліцерину. Ацетилцистеїн впливає на метаболізм гістаміну, тому не слід призначати довготривалу терапію пацієнтам із непереносимістю гістаміну, оскільки це може призвести до появи симптомів непереносимості (головний біль, вазомоторний риніт, свербіж). Застосування ацетилцистеїну може змінювати результати кількісного визначення колориметричним методом і результати визначення кетону в сечі.

діючі речовини: 1 таблетка, вкрита оболонкою, містить ацетилцистеїну 200 мг, амброксолу гідрохлориду 30 мг;допоміжні речовини: лактоза моногідрат, повідон (К-30), кремнію діоксид колоїдний безводний, кросповідон, натрію лаурилсульфат, олія рослинна гідрогенізована, Opadry 200 Orange*, Opaglos 2**. *Склад Opadry 200 Orange — спирт полівініловий, тальк, барвник жовтий захід FCF (E 110), титану діоксид (E 171), гліцерол моностеарат, полівінілацетату фталат, натрію лаурилсульфат, натрію гідрокарбонат. **Склад Opaglos 2 — натрію карбоксиметилцелюлоза, мальтодекстрин, глюкози моногідрат, лецитин (соєвий), ванілін.

Підвищена чутливість до амброксолу, ацетилцистеїну або інших компонентів, що входять до складу препарату. Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки в стадії загострення. Кровохаркання, легенева кровотеча.

Дози для дорослих та дітей віком від 12 років: по 1 таблетці 3 рази на добу. Не слід перевищувати рекомендовану дозу.Тривалість лікування не повинна перевищувати 5–7 днів без консультації з лікарем. Діти. Застосовувати дітям віком від 12 років.

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи анафілактичні реакції чи навіть шок, висипання, кропив’янку, реакції з боку слизових оболонок, ангіоневротичний набряк, пропасницю, диспное, свербіж та інші. З боку шкіри та підшкірної клітковини: еритема, екзема, тяжкі ураження шкіри: синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла). З боку шлунково-кишкового тракту: сухість у роті, слинотеча, печія, нудота, блювання, диспепсія, стоматит, біль у животі, діарея, запор, неприємний запах із рота, сухість у горлі, зниження чутливості у ротовій порожнині. З боку дихальної системи: ринорея, сухість дихальних шляхів, бронхоспазм (переважно у пацієнтів із гіперреактивністю бронхіальної системи, що асоціюється із бронхіальною астмою), зниження чутливості у глотці. З боку сечовидільної системи : дизурія. З боку органів слуху: дзвін у вухах. З боку нервової системи: головний біль, дисгевзія (розлад смаку). З боку серцево-судинної системи: тахікардія, артеріальна гіпотензія. При застосуванні ацетилцистеїну дуже рідко повідомлялося про виникнення кровотеч, що частіше за все були пов’язані з розвитком реакцій гіперчутливості; випадки анемії, геморагії. Відзначалися випадки зниження агрегації тромбоцитів, однак клінічного підтвердження цьому немає.

Немає даних про випадки передозування лікарських форм ацетилцистеїну, призначених для прийому внутрішньо.Амброксол добре переносився після парентерального застосування у дозах до 15 мг/кг/добу та після перорального застосування до 25 мг/кг/добу. У разі передозування амброксолом не спостерігалося тяжких ознак інтоксикації. Повідомлялося про випадки короткотермінового неспокою та діареї, гіперсалівації. Для дітей є ризик гіперсекреції. За аналогією з доклінічними дослідженнями надмірне передозування може призвести до гіперсалівації, нудоти, блювання та зниження артеріального тиску. Лікування. Невідкладні заходи, такі як стимулювання блювання та промивання шлунка, загалом не показані і мають застосовуватися у випадку гострої інтоксикації. Рекомендовано симптоматичне лікування.

Зберігати в недоступному для дітей місці в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.