Ремесулід Рапід гранули для оральної суспензії саше 100мг/2 г 2 г №10

По 100 мг/2 г в саше. По 10 саше у пачці.

Гранули для оральної суспензії.

Основні фізико-хімічні властивості: гранульований порошок світло-жовтого кольору із запахом апельсина.

Німесулід належить до групи нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ) із анальгезуючими та жарознижувальними властивостями; німесулід діє як інгібітор ферменту циклооксигенази, яка бере участь у синтезі простагландинів.

Німесулід добре всмоктується при пероральному застосуванні. Після прийому разової дози 100 мг німесуліду максимальна концентрація у плазмі крові (3–4 мг/л) досягається у дорослих за 2–3 години. AUC дорівнює 20–35 мг*год/л за годину. Не було встановлено жодної статистично достовірної різниці між цими показниками та аналогічними показниками при застосуванні дози 100 мг німесуліду 2 рази на добу протягом 7 днів.

Зв’язування з білками плазми крові становить 97,5%.

Німесулід значною мірою метаболізується у печінці різними шляхами, включаючи ізофермент 2С9 системи цитохрому Р450 (CYP). Тому існує ймовірність його взаємодії з одночасно застосованими препаратами, які також метаболізуються за допомогою CYP2C9. Основним метаболітом є парагідроксипохідне, яке також має фармакологічну активність. Час до появи цього метаболіту у крові короткий (близько 0,8 години), однак швидкість його утворення невелика та значно нижча від швидкості абсорбції німесуліду. Гідроксинімесулід майже повністю кон’югований та є єдиним метаболітом, що може бути виявлений у плазмі крові. Період його напіввиведення (T½) становить 3,2–6 годин.

Німесулід виводиться переважно із сечею (близько 50% прийнятої дози). Лише 1–3% виводиться у незміненому стані. Гідроксинімесулід, основний метаболіт, може бути виявлений тільки у вигляді глюкуроніду. Приблизно 29% прийнятої дози після біотрансформації виводиться з калом.

Кінетичний профіль німесуліду у пацієнтів літнього віку не змінювався при прийомі разової або повторної дози.

При прийомі німесуліду пацієнтами з нирковою недостатністю легкого або середнього ступеня (кліренс креатиніну 30-80 мл/хв) і здоровими добровольцями у дослідженнях максимальна концентрація німесуліду та його основного метаболіту в плазмі крові у осіб з порушеннями функції нирок не перевищувала таку у здорових добровольців. Значення AUC і t1/2 beta (період напіввиведення, бета-фази були на 50% вище, але залишалися у межах кінетичних значень, що спостерігалися при застосуванні німесуліду у здорових добровольців.

Повторний прийом лікарського засобу не призводив до його накопичення в організмі.

Інші нестероїдні протизапальні та протиревматичні препарати, німесулід. Код АТХ M01A X17.

Фармакодинамічні взаємодії:

Інші НПЗЗ: не рекомендується одночасне застосування препарату Ремесулід® Рапід та інших НПЗЗ, включаючи ацетилсаліцилову кислоту, яку приймають у протизапальних дозах (≥ 1 г – одноразова доза або ≥ 3 г – загальна добова доза).

Кортикостероїди: підвищують ризик утворення шлунково-кишкових виразок і кровотеч.

Антикоагулянти: ефект антикоагулянтів, таких як варфарин, може бути збільшений при одночасному застосуванні НПЗЗ.

Пацієнти, які приймають варфарин або подібні антикоагулянти, при лікуванні препаратом Ремесулід® Рапід мають підвищений ризик виникнення кровотеч. Тому такі комбінації не рекомендуються та протипоказані пацієнтам із тяжкими порушеннями процесів коагуляції. Якщо неможливо уникнути комбінації вказаних речовин, слід ретельно контролювати показники згортання крові.

Антиагрегантні речовини та cелективні інгібітори зворотнього захоплення серотоніну (СІЗЗС): одночасне застосування антиагрегантних речовин або СІЗЗС підвищує ризик шлунково-кишкової кровотечі.

Діуретики, інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (інгібітори АПФ) та антагоністи ангіотензину ІІ (АІІА): НПЗЗ можуть зменшити ефективність діуретиків та антигіпертензивних препаратів.

У деяких пацієнтів зі зниженою функцією нирок (наприклад, дегідратовані пацієнти або пацієнти літнього віку із порушеннями функції нирок) одночасне застосування інгібіторів АПФ та інгібіторів циклооксигенази може призвести до погіршення функції нирок, включаючи ймовірність гострої ниркової недостатності, яка зазвичай є оборотною.

Прояв такої взаємодії необхідно враховувати для пацієнтів, які повинні приймати Ремесулід® Рапід одночасно з інгібіторами АПФ або антагоністами ангіотензину ІІ. Якщо ці лікарські засоби приймають одночасно, слід дотримуватися таких заходів, особливо для пацієнтів літнього віку: пацієнти повинні бути належним чином гідратовані, їх ниркові функції слід контролювати від початку комбінованого лікування та періодично робити аналізи.

Фармакокінетичні взаємодії: вплив німесуліду на фармакокінетику інших лікарських засобів

Фуросемід. У здорових добровольців німесулід тимчасово знижує ефект фуросеміду на виведення натрію та меншою мірою – на виведення калію, а також знижує реакцію на прийом діуретика.

Одночасне застосування німесуліду та фуросеміду призводить до зменшення (приблизно на 20%) AUC та кумулятивної екскреції фуросеміду без змін ниркового кліренсу.

При одночасному застосуванні фуросеміду та німесуліду слід проявляти обережність щодо пацієнтів із порушеннями функції нирок і серця.

Літій. Згідно з деякими повідомленнями НПЗЗ знижують кліренс літію, що призводить до збільшення рівня літію у плазмі крові і до токсичних проявів. Якщо німесулід призначається пацієнтам, які лікуються літієм, рівень літію слід ретельно контролювати.

In vivo вивчалися також можливі фармакокінетичні взаємодії з глібенкламідом, теофіліном, варфарином, дигоксином, циметидином та антацидними препаратами (комбінація алюмінію гідроксиду та магнію гідроксиду). Не було виявлено будь-якої клінічно значущої взаємодії.

Німесулід інгібує CYP2C9. Концентрації у плазмі крові лікарських засобів, які метаболізуються цим ферментом, можуть збільшуватися при одночасному застосуванні німесуліду.

Потрібна обережність у разі, якщо німесулід призначають менше ніж за 24 години до прийому або менше ніж через 24 години після прийому метотрексату, оскільки можливе підвищення рівня останнього у сироватці крові, таким чином може бути збільшена токсичність цього лікарського засобу.

Через вплив на ниркові простагландини інгібітори простагландинсинтетази, до яких належить німесулід, можуть підвищувати нефротоксичність циклоспоринів.

Фармакокінетичні взаємодії: вплив інших лікарських засобів на ефективність німесуліду

Дослідження in vitro показали, що німесулід витісняється із місць зв’язування толбутамідом, саліциловою кислотою та вальпроєвою кислотою.

Проте, незалежно від можливого впливу на рівень у плазмі крові, зазначені взаємодії не мають жодної клінічної значущості.

діюча речовина: німесулід;

1 саше містить німесуліду в перерахуванні на 100% суху речовину – 100 мг;

допоміжні речовини: цукор подрібнений (пудра); крохмаль кукурудзяний; глюкози розчин, висушений розпиленням; поліетиленгліколю (макроголу) цетостеариловий ефір; кислота лимонна безводна; ароматизатор із запахом апельсина.

Не проводилися жодні дослідження з німесулідом, пов’язані з можливим впливом на здатність керувати автотранспортними засобами та працювати з механізмами. Однак пацієнтам, у яких після прийому препарату Ремесулід® Рапід  виникає запаморочення, головний біль або сонливість, слід відмовитися від керування автотранспортними засобами або іншими механізмами.

Застосування препарату Ремесулід® Рапід протипоказано протягом останнього триместру вагітності.

Так само, як і для інших НПЗЗ, не рекомендується застосування препарату Ремесулід® Рапід жінкам, які прагнуть завагітніти.

Інгібування синтезу простагландинів може мати негативний вплив на вагітність та/або на розвиток ембріона/плода. Дані епідеміологічних досліджень свідчать про підвищений ризик мимовільного аборту, виникнення у плода вад серця та гастрошизису після прийому інгібіторів синтезу простагландинів на початку вагітності. Абсолютний ризик розвитку аномалії серцево-судинної системи підвищився з менш ніж 1% до майже 1,5%. Вважається, що ризик підвищується зі збільшенням дози і тривалості лікування.

У дослідженнях на тваринах було доведено, що застосування інгібіторів синтезу простагландинів призводить до збільшення пре- і постімплантаційних втрат і летальності ембріона/плода. Крім того, у тварин, які отримували інгібітор синтезу простагландинів у період органогенезу, була зареєстрована підвищена частота різних вад розвитку, в тому числі з боку серцево-судинної системи.

Дослідження на кроликах показали атипову репродуктивну токсичність, але не існує жодних достовірних даних щодо застосування німесуліду вагітними жінками. Отже, потенційний ризик для людини не визначений, тому застосування препарату протягом першого і другого триместру вагітності не рекомендується, якщо в цьому немає крайньої потреби.

Якщо препарат Ремесулід® Рапід приймають жінки, які прагнуть завагітніти або вагітні у першому та другому триместрі вагітності, ефективна доза повинна бути найнижчою, а період лікування – найкоротшим.

У третьому триместрі вагітності всі інгібітори синтезу простагландинів можуть призвести до розвитку

у плода:

• серцево-легеневої токсичності (передчасне закриття артеріальної протоки та легенева гіпертензія);
• дисфункції нирок із можливим подальшим розвитком ниркової недостатності з олігогідрамніоном;

у матері та плода в кінці вагітності:

• можливе збільшення часу кровотечі та антиагрегаційний ефект, який може виникнути навіть при застосуванні дуже низьких доз препарату;
• пригнічення скорочувальної діяльності матки, що може призвести до затримки або подовження періоду пологів.

З цих міркувань препарат Ремесулід® Рапід протипоказаний у третьому триместрі вагітності.

Невідомо, чи потрапляє німесулід у людей у грудне молоко. Препарат Ремесулід® Рапід протипоказаний жінкам, які годують груддю.

• Лікування гострого болю, первинної дисменореї.

Німесулід слід застосовувати лише як лікарський засіб другого ряду. Рішення про призначення німесуліду повинне ґрунтуватися на загальній оцінці ризиків для конкретного пацієнта.

• Гіперчутливість до німесуліду або до будь-якої допоміжної речовини цього препарату;
• прояви гіперчутливості (наприклад, бронхоспазм, риніт, кропив’янка, поліпи в носі) в анамнезі, у тому числі реакції на прийом ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗЗ;
• гепатотоксичні реакції на прийом німесуліду в анамнезі;
• одночасне застосування інших потенційно гепатотоксичних речовин;
• алкоголізм, наркоманія;
• шлунково-кишкові кровотечі або перфорації в анамнезі у зв’язку з попередньою терапією НПЗЗ;
• активна або рецидивна пептична виразка/кровотеча (два або більше різних епізодів підтвердженого виразкового ураження або кровотечі) в анамнезі;
• цереброваскулярні кровотечі або інші активні кровотечі чи розлади, пов’язані з кровоточивістю;
• тяжкі порушення системи згортання крові;
• тяжка серцева недостатність;
• тяжке порушення функції нирок;
• порушення функції печінки;
• пацієнти з гарячкою та/або із симптомами, схожими на грип;
• діти віком до 12 років;
• третій триместр вагітності та період годування груддю.

Для того, щоб мінімізувати можливі небажані побічні ефекти, слід застосовувати мінімально ефективну дозу протягом короткого часу.

Рекомендується застосовувати після їжі.

Зміст саші висипають у склянку, розчиняють водою і приймають усередину.

Максимальна тривалість курсу лікування німесулідом становить 15 днів.

Дорослі: одне саші 100 мг 2 рази на добу.

Пацієнтам похилого віку корекція дози не потрібна.

Діти віком від 12 років: корекція дози не потрібна.

Діти до 12 років: німесулід дітям до 12 років протипоказаний.

Порушення функції нирок

З огляду на фармакокінетику, для пацієнтів з порушеннями функції нирок легкого або середнього ступеня (кліренс креатиніну 30-80 мл/хв) корекції дози не потрібна, проте у разі тяжкого порушення функції нирок (кліренс креатиніну <30 мл/хв) препарат Ремесулід Рапід протипоказаний.

Порушення функції печінки

Для пацієнтів з порушеннями функції печінки препарат Ремесулід® Рапід протипоказаний.

Особливості застосування

Ризик виникнення побічних реакцій можна знизити шляхом застосування мінімальної ефективної дози протягом найкоротшого періоду, достатнього для подолання симптомів захворювання.

Німесулід не можна застосовувати одночасно з нестероїдними протизапальними засобами, включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2. Крім того, пацієнтам слід пояснити, що слід уникати одночасного застосування інших анальгетиків.

Якщо не спостерігається позитивний ефект лікування, слід припинити прийом препарату.

Вплив на функцію печінки

Було рідкісне повідомлення, що застосування німесуліду супроводжувалося серйозними печінковими реакціями, включаючи дуже рідкісні випадки летального результату. Пацієнтам, у яких під час лікування Ремесулід® Рапід виникають симптоми розладів печінки (наприклад, анорексія, нудота, блювання, біль у животі, втома, темне забарвлення сечі) або пацієнтам, у яких виявлено патологічні результати обстеження функції печінки, лікування необхідно припинити. Таким пацієнтам не слід знову призначати німесулід. Після короткострокового застосування німесуліда зафіксовано порушення функції печінки, яке в більшості випадків було оборотним.

Пацієнтам, які приймають німесулід і у яких спостерігається лихоманка та/або симптоми, схожі на грип, лікування слід припинити.

Вплив на шлунково-кишковий тракт

Шлунково-кишкові кровотечі, виразкові ураження та перфорації для всіх НПЗЗ. Повідомляли про шлунково-кишкові кровотечі, виразкові ураження та перфорації, які можуть бути летальними, у будь-який момент протягом лікування, з попереджувальними симптомами і без них, у тому числі без попереднього анамнезу порушень шлунково-кишкового тракту.

Ризик шлунково-кишкової кровотечі, виразкового ураження та перфорації зростає при збільшенні дози НПЗЗ у пацієнтів з анамнезом виразкової хвороби, особливо, якщо виразка була ускладнена кровотечею або перфорацією, та у осіб похилого віку. Такі пацієнти повинні лікуватися із застосуванням мінімальної ефективної дози. Потрібно брати до уваги одночасне застосування протективних засобів (наприклад, мізопростолу або інгібіторів протонної помпи) для таких пацієнтів, а також для пацієнтів, які одночасно лікуються ацетилсаліциловою кислотою в низьких дозах або іншими лікарськими засобами, які підвищують ризик ураження шлунково-кишкового тракту.

Пацієнтам з анамнезом шлунково-кишкової токсичності, особливо похилого віку, слід роз'яснити, щоб вони повідомляли про всі незвичайні симптоми з боку черевної порожнини (зокрема, шлунково-кишкові кровотечі), особливо на початку лікування.

Кровотечі шлунково-кишкового тракту або виразкові ураження/перфорації можуть виникнути будь-якої миті під час лікування, за наявності попереджувальних симптомів або попередніх шлунково-кишкових розладів в анамнезі або без них. Якщо пацієнт має кровотечу шлунково-кишкового тракту або виразкові ушкодження, слід припинити застосування німесуліду. Німесулід необхідно приймати з обережністю пацієнтам із шлунково-кишковими розладами, включаючи пептичні виразки, кровотечі шлунково-кишкового тракту, виразковий коліт або хворобу Крона в анамнезі.

Слід виявляти обережність пацієнтам, які приймають супутні лікарські засоби, які можуть підвищувати ризик виразкового пошкодження або кровотечі, такі як пероральні кортикостероїди, антикоагулянти, зокрема варфарин, СІОЗС або антиагреганти, такі як ацетилсаліцилова кислота.

Якщо під час лікування Ремесулід® Рапід виникнуть шлунково-кишкові виразки або кровотечі, лікування слід припинити.

НПЗЗ слід обережно приймати пацієнтам зі шлунково-кишковим захворюванням в анамнезі (виразковий коліт, хвороба Крона), оскільки їх стан може погіршитися.

Пацієнти похилого віку

У пацієнтів похилого віку, які приймають НПЗЗ, побічні реакції виникають частіше, зокрема шлунково-кишкові кровотечі та перфорації, які можуть бути летальними. Тому рекомендується спостерігати за клінічним станом таких пацієнтів.

Вплив на серцево-судинну та цереброваскулярну системи.

Слід попередити та спостерігати за пацієнтами з анамнезом артеріальної гіпертензії та/або серцевої недостатності легкого та середнього ступеня тяжкості, оскільки при лікуванні НПЗП були повідомлення про випадки затримки рідини та набряків.

Клінічні дослідження та епідеміологічні дані свідчать, що застосування деяких нестероїдних протизапальних засобів (особливо у високих дозах і протягом тривалого часу) може супроводжуватися незначним підвищенням ризику артеріального тромбоутворення (наприклад, інфаркту міокарда або інсульту). Немає даних, які могли б виключити цей ризик при застосуванні німесуліду.

Прийом німесуліду слід ретельно зважити для пацієнтів з погано компенсованою артеріальною гіпертензією, застійною серцевою недостатністю, ішемічною хворобою серця, захворюванням периферичних артерій та/або цереброваскулярними захворюваннями. Так само слід оцінювати ініціювання тривалого лікування пацієнтів з факторами ризику серцево-судинних захворювань (наприклад, артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія, цукровий діабет, куріння).

Оскільки німесулід може впливати на функції тромбоцитів, слід обережно застосовувати його пацієнтам з геморагічним діатезом. Однак препарат Ремесулід® Рапід не є заміною ацетилсаліцилової кислоти у профілактиці серцево-судинних захворювань.

Вплив на функцію нирок

Слід виявляти обережність щодо пацієнтів з порушеннями функції нирок та захворюваннями серця, оскільки прийом німесуліду може призвести до погіршення функції нирок. У разі такого погіршення лікування слід припинити.

Вплив на шкіру. При лікуванні НПЗЗ дуже рідко повідомляли про серйозні шкірні реакції, які в деяких випадках були летальними, включаючи ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз. Такі реакції найбільш схильні до пацієнтів на початку лікування, початок реакції найчастіше проявляється протягом першого місяця лікування. Застосування препарату Ремесулід® Рапід слід припинити з появою перших ознак шкірних висипань, ураженнях слизових оболонок або будь-яких інших симптомів гіперчутливості.

Вплив на фертильність

Застосування німесуліду може призвести до зниження фертильності у жінок, тому не рекомендується застосовувати препарат у випадках, коли жінка планує вагітність. У жінок, які не можуть завагітніти або мають підозру на безпліддя, слід розглянути можливість припинення лікування Ремесулід® Рапід.

Гранули для приготування суспензії для вживання Ремесулід® Рапід містять цукор, тому протипоказані пацієнтам з рідкісними спадковими проблемами непереносимості фруктози, мальабсорбцією глюкози та галактози або при дефіциті цукрази-ізомальтази.

Клінічні дослідження та епідеміологічні дані свідчать про те, що прийом деяких НПЗЗ (особливо у високих дозах і при тривалому застосуванні) може супроводжуватися помірним підвищенням ризику артеріальних тромботичних ускладнень (наприклад, інфаркту міокарда або інсульту). 

При лікуванні НПЗЗ були також повідомлення про набряки, артеріальну гіпертензію та серцеву недостатність. Дуже рідкими були повідомлення про шкірні бульозні реакції, включаючи синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз.

Найчастіше спостерігаються побічні шлунково-кишкові реакції. Можуть виникати пептичні виразки, перфорації або шлунково-кишкові кровотечі, іноді летальні, особливо у людей літнього віку. Після лікування спостерігалися також нудота, блювання, діарея, метеоризм, запор, диспепсія, біль у животі, випорожнення чорного кольору, криваве блювання, виразковий стоматит, загострення коліту та хвороби Крона. Рідше спостерігався гастрит.

Наступний перелік побічних реакцій ґрунтується на результатах проведених контрольованих клінічних досліджень і на постмаркетинговому спостереженні з подальшою оцінкою виникнення побічних ефектів: дуже часті (>1/10); часті (>1/100, <1/10); нечасті (>1/1000, <1/100); рідкі (>1/10000, < 1/1000); дуже рідкі (<1/10000), включаючи поодинокі випадки.

* Частота виникнення ґрунтується на клінічних дослідженнях.

Симптоми гострого передозування НПЗЗ зазвичай обмежуються такими: апатія, сонливість, нудота, блювання, біль в епігастральній ділянці, які при підтримуючій терапії зазвичай оборотні. Можливе виникнення шлунково-кишкової кровотечі. Крім того, може спостерігатися артеріальна гіпертензія, гостра ниркова недостатність, пригнічення дихання та кома, однак такі явища виникають рідко. Були повідомлення про анафілактоїдні реакції при застосуванні терапевтичних доз НПЗЗ, які можуть також виникати у випадку передозування.

При передозуванні НПЗЗ пацієнтам може бути призначена симптоматична та підтримуюча терапія. Не існує будь-яких специфічних антидотів. Немає жодної інформації про ефективність гемодіалізу, але якщо взяти до уваги високий ступінь зв’язування німесуліду з білками плазми крові (до 97,5%), то малоймовірно, що діаліз виявиться ефективним при передозуванні. При наявності симптомів передозування або після застосування великої дози препарату протягом 4 годин після його прийому пацієнтам може бути призначено активоване вугілля (60–100 г для дорослих) та/або осмотичний проносний засіб. Форсований діурез, підвищення лужності сечі, гемодіаліз та гемоперфузія можуть бути неефективними внаслідок високого ступеня зв’язування німесуліду з білками плазми крові. Слід контролювати функції нирок і печінки.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25ºС. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Ремесулід Рапід гранули для оральної суспензії застосовуються для лікування гострого болю, первинної дисменореї.