Реосорбілакт розчин для інфузій, 400 мл

Розчин для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина; теоретична осмолярнiсть - 891 мосмоль/л рН 6,00-7,60; іонний склад: 1 л препарату містить Na + - 272,20 ммоль, К + - 4,02 ммоль, Са ++ - 0,90 ммоль, Мg ++ - 2,10 ммоль, Сl- - 112,69 ммоль, Lac - - 169,55 ммоль.

Реосорбілакт має реологічну, протишокову, дезінтоксикаційну дію та стимулює перистальтику кишечника. Основними фармакологічно активними речовинами препарату є сорбітол та лактат натрію. У печінці сорбітол спочатку перетворюється на фруктозу, яка далі перетворюється на глюкозу, а потім на глікоген. Частина сорбітолу використовується для термінових енергетичних потреб, інша частина відкладається як запас у вигляді глікогену. Ізотонічний розчин сорбітолу має дезагрегантну дію і таким чином покращує мікроциркуляцію та перфузію тканин.

На відміну від розчину бікарбонату, корекція метаболічного ацидозу за допомогою лактату натрію проходить повільніше в міру включення його в обмін речовин, не викликаючи різких коливань рН. Дія лактату натрію проявляється через 20-30 хвилин після введення.

Натрію хлорид має регідратаційну дію, заповнює дефіцит іонів натрію та хлору при різних патологічних станах.

Кальцію хлорид заповнює дефіцит іонів кальцію. Іони кальцію необхідні для здійснення процесу передачі нервових імпульсів, скорочення скелетних та гладких м'язів, діяльності міокарда, формування кісткової тканини, згортання крові. Знижує проникність клітин та судинної стінки, запобігає розвитку запальних реакцій, підвищує стійкість організму до інфекцій.

Калію хлорид відновлює водно-електролітний баланс. Має негативну хроно- та батмотропну дію, у високих дозах – негативна іно-, дромотропна та помірна діуретична дія. Бере участь у процесі проведення нервових імпульсів. Підвищує вміст ацетилхоліну та викликає збудження симпатичного відділу вегетативної нервової системи. Покращує скорочення скелетних м'язів за м'язової дистрофії, міастенії.

Сорбітол швидко включається до загального метаболізму, 80-90% його утилізується в печінці та накопичується у вигляді глікогену, 5% відкладається у тканинах мозку, серцевому м'язі та скелетній мускулатурі, 6-12% виділяється із сечею. При введенні в судинне русло з лактату натрію вивільняється натрій, СО2 і Н2О, які утворюють бікарбонат натрію, що призводить до збільшення лужного резерву крові. Активною вважається лише половина введеного натрію лактату (ізомер L), а друга половина (ізомер D) не метаболізується та виділяється із сечею.

Натрію хлорид швидко виводиться із судинного русла, лише тимчасово збільшуючи об'єм циркулюючої крові. Посилює діурез.

Розчини, які впливають на електролітний баланс. Електроліти у комбінації з іншими препаратами. Код АТХ В05В В04.

Не застосовувати як розчинник-носій для інших лікарських засобів.

діючі речовини: 1 мл сорбітолу містить 60,0 мг, натрію лактату (у перерахунку на 100% речовину) - 19,0 мг, натрію хлориду - 6,0 мг, кальцію хлориду дигідрат (у перерахунку на кальцію хлорид) – 0,1 мг, калію хлориду – 0,3 мг, магнію хлориду гексагідрату (у перерахунку на магнію хлорид) – 0,2 мг;

допоміжні речовини: вода для ін'єкцій.

Оскільки препарат застосовують в умовах стаціонару, даних про такий вплив немає.

Дані про протипоказання у період вагітності та годування груддю немає.

Даних про досвід застосування дітям недостатньо.

• для поліпшення капілярного кровотоку з метою профілактики та лікування травматичного, операційного, гемолітичного, токсичного та опікового шоку, при гострій крововтраті, опіковій хворобі;
• при інфекційних захворюваннях, що супроводжуються інтоксикацією;
• при загостренні хронічного гепатиту;
• при сепсисі;
• для післяопераційної підготовки та у післяопераційний період;
• для покращення артеріального та венозного кровообігу з метою профілактики тромбозів, тромбофлебітів, ендартеріїтів, хвороби Рейно.

• Індивідуальна підвищена чутливість до компонентів препарату.
• Реосорбілакт® не застосовувати при алкалозі, а також у випадках, коли протипоказано вливання великих обсягів рідини (крововиливи в мозок, тромбоемболія, серцево-судинна декомпенсація, артеріальна гіпертензія ІІІ ступеня, декомпенсовані вади серця, термінальна ниркова недостатність), зневоднення, олігурія.

Реосорбілакт вводити дорослим внутрішньовенно краплинно зі швидкістю 40-60 крапель на хвилину. При необхідності допускається струменеве введення лікарського засобу після проведення проби шляхом краплинного введення зі швидкістю 30 кп/хв. Після введення 15 крапель застосування препарату слід припинити, а через 3 хвилини, за відсутності реакції, Реосорбілакт вводити струминно.

При травматичному, опіковому, післяопераційному та гемолітичному шоках дорослим вводити по 600-1000 мл (10-15 мл/кг маси тіла хворого) одноразово та повторно по 600-1000 мл (10-15 мл/кг маси тіла хворого), спочатку струминно, потім крапельно.

При хронічних гепатитах дорослим вводити по 400 мл (6-7 мл/кг маси тіла) крапельно. При гострій крововтраті дорослим вводити по 1500-1800 мл (до 25 мл/кг маси тіла). У цьому випадку інфузії Реосорбілакт рекомендується проводити на догоспітальному етапі у спеціалізованій машині швидкої допомоги.

У передопераційний період та після різних хірургічних втручань – у дозі 400 мл (6-7 мл/кг маси тіла) крапельно протягом 3-5 днів. При тромбоблітеруючих захворюваннях кровоносних судин – з розрахунку 8-10 мл/кг маси тіла крапельно повторно через день до 10 інфузій на курс лікування.

Особливості застосування

Застосовуючи препарат, необхідно контролювати показники кислотно-лужного стану та електролітів крові, функціонального стану печінки та артеріального тиску. З обережністю вводити хворим на калькульозний холецистит.

Препарат містить сорбіт, тому пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю фруктози не слід застосовувати цей препарат.

З боку імунної системи: анафілактоїдні реакції, ангіоневротичний набряк, гіпертермія.

З боку серцево-судинної системи: підвищення або зниження артеріального тиску, тахікардія, задишка, акроціаноз.

Неврологічні розлади: тремор, головний біль, запаморочення, загальна слабкість.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: висипання на шкірі, кропив'янка, свербіж.

Шлунково-кишкові розлади: нудота, блювання.

Загальні порушення: зміни в місці введення, включаючи біль та печіння.

Виникають явища алкалозу, які швидко зникають самостійно за умови негайного припинення введення препарату, іноді колапс, зневоднення (за рахунок посилення діурезу). При перевищенні швидкості введення можливий розвиток тахікардії, підвищення артеріального тиску, задишка, біль голови, біль за грудиною, біль у животі. Ці симптоми швидко зникають після припинення або значного зменшення швидкості введення розчину.

Зберігати при температурі не вище 25°С. Не заморожувати. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Реосорбілакт розчин для інфузій використовують при інфекційних захворюваннях, для післяопераційної підготовки та в післяопераційний період, для покращення капілярного кровотоку, артеріального та венозного кровообігу.