Ріалтріс спрей 56 доз

По 56 доз у поліетиленовому флаконі. По 1 флакону з дозуючим насосом-розпилювачем, закритим ковпачком, у картонній коробці.

Спрей назальний, суспензія.

Основні фізико-хімічні властивості: біла гомогенна суспензія без грудок.

Комбінований протинабряковий засіб для місцевого застосування, що містить олопатадину гідрохлорид та мометазону фуроат.

Олопатадин є антагоністом гістамінових H1-рецепторів. Антигістамінна активність олопатадину була підтверджена в ізольованих тканинах, на моделях тварин та людей.

Мометазону фуроат – синтетичний кортикостероїд для місцевого застосування, що має виражену протизапальну дію. Точний механізм дії кортикостероїдів при алергічному риніті наразі невідомий. Кортикостероїди демонструють широкий діапазон дії на різні клітини, а саме на гепариноцити, еозинофіли, нейтрофіли, макрофаги, лімфоцити, а також на медіатори запалення (гістамін, ейкозаноїди, лейкотрієни та цитокіни). Механізм протизапальної та протиалергічної дії мометазону фуроату в основному пов'язаний з його здатністю інгібувати вивільнення медіаторів алергічних реакцій.

Абсорбція
Після інтраназального застосування 2 упорскування в кожний носовий хід препарату "Ріалтріс" (загальна доза 2660 мкг олопатадину гідрохлориду і 100 мкг мометазону фуроату) двічі на день у пацієнтів з сезонним алергічним ринітом мл для олопатадину та 9,92±3,74 пг/мл для мометазону фуроату, а середній системний вплив при зазначеному режимі дозування (AUC) становив 88,77±23,87 нг/мл*год для олопатадину та 58,42&plusm 0,00 пг/мл*год для мометазону фуроату. Середній час досягнення пікової концентрації олопатадину та фуроату мометазону після прийому разової дози становить 1 годину.

Системну біодоступність олопатадину та мометазону фуроату після інтраназального застосування препарату Ріалтріс оцінювали як порівнянну з такою при застосуванні окремо олопатадину та мометазону фуроату у вигляді монотерапії.

Розподіл

Зв'язування олопатадину з білками у сироватці крові людини помірне, приблизно 55%, і не залежить від концентрації лікарського засобу, що знаходиться в діапазоні від 0,1 до 1000 нг/мл. Олопатадин переважно зв'язується із сироватковим альбуміном людини.

In vitro зв'язування мометазону фуроату з білками плазми становить 98-99% при концентраціях від 5 до 500 нг/мл.

Метаболізм

Олопатадин не піддається екстенсивному метаболізму. Враховуючи профілі метаболітів у плазмі після перорального застосування [14С] олопатадину, у плазмі людини циркулює не менше 6 другорядних метаболітів. Олопатадин становить 77% від загальної пікової радіоактивності в плазмі, а всі метаболіти сукупно становлять 6%. Два з них були визначені як олопатадин N-оксид та олопатадин N-десметил. У дослідженнях in vitro до ДНК-експресованих ізоферментів цитохрому CYP людини і флавінвмістких монооксигеназ (FMO) утворення олопатадину N-десметилу (MI) каталізується переважно за допомогою системи CYP3A4, тоді як олопатадину N-оксид (M3) переважно каталізується за допомогою FM01 та FM03. Олопатадин у концентраціях до 33900 нг/мл не пригнічує метаболізм специфічних in vitro субстратів CYP1A2, CYP2C9, CYP2C19, CYP2D6, CYP2E1 та CYP3A4. Потенціал олопатадина та його метаболітів як індукторів CYP ферментів не оцінювали.

Дослідження показали, що мометазону фуроат після прийому внутрішньо та абсорбції піддається екстенсивному метаболізму з формуванням кількох метаболітів. У плазмі не виявлено основних метаболітів. Після інкубації in vitro один з другорядних метаболітів, що утворилися, являє собою гідроксиметазон фуроат. У мікросомах печінки людини формування метаболіту регулюється цитохромом CYP3A4.

Висновок

Після одноразового інтраназального введення комбінації олопатадину та мометазону фуроату середній період напіввиведення олопатадину та мометазону фуроату склав відповідно 8,63 та 18,11 години.

Олопатадин здебільшого виводиться із сечею. Приблизно 70% пероральної дози [14С] олопатадина гідрохлориду виводиться із сечею та 17% – з калом. 86% дози лікарського засобу, що виводиться із сечею протягом перших 24 годин, є незміненим олопатадином, решта складається з олопатадину N-оксиду та олопатадину N-десметилу.

Після внутрішньовенного застосування ефективний період напіввиведення мометазону фуроату із плазми крові становив 5,8 години. Введена доза препарату виводиться у вигляді метаболітів переважно з жовчю та незначна кількість – із сечею.

Фармакокінетика в окремих груп пацієнтів

Фармакокінетичні дослідження препарату "Ріалтріс" у окремих груп пацієнтів не проводились. Очікується, що фармакокінетика комбінації олопатадину та мометазону фуроату відображатиме фармакокінетичні властивості окремих компонентів, оскільки фармакокінетика цієї комбінації аналогічна фармакокінетиці окремих компонентів.

Печінкова недостатність

Спеціальні фармакокінетичні дослідження впливу комбінації олопатадину та мометазону фуроату на печінкову недостатність не проводили. Шляхом метаболізму виводиться незначна частина дози олопатадину.

Після введення разової інгаляційної дози, яка дорівнює 400 мкг мометазону фуроату, пацієнтам з легким (n = 4), помірним (n = 4) та тяжким (n = 4) порушенням функції печінки тільки у 1 або 2 пацієнтів у кожній групі виявляли пікові концентрації. мометазону фуроату у плазмі крові від 50 до 105 пг/мл. Встановлено, що пікові плазмові концентрації збільшуються залежно від тяжкості порушення печінкової функції; однак кількість виявлених пікових рівнів була незначною.

На підставі даних, отриманих при застосуванні окремих компонентів, пацієнтам із печінковою недостатньою корекція дози препарату "Ріалтріс" не потрібна.

Ніркова недостатність

Середні значення Cmax для олопатадину після одноразового інтраназального введення помітно не відрізнялися у здорових добровольців (18,1 нг/мл) та у пацієнтів з легким, помірним та тяжким порушенням функції нирок (від 15,5 до 21,6 нг/мл). ). Середній рівень AUC0-12 у пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок (кліренс креатиніну 30 мл/хв./1,73 м2) був у 2 рази вищим у порівнянні зі здоровими добровольцями. У пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок максимальна концентрація олопатадину в плазмі в рівноважному стані була приблизно в 10 разів меншою від концентрацій, що спостерігалися після застосування більш високих пероральних доз, 20 мг двічі на день, які добре переносилися.

Вплив ниркової недостатності на фармакокінетику мометазону фуроату докладно не досліджували.

На підставі даних, отриманих при застосуванні окремих компонентів, пацієнти з порушеннями функції нирок не потребують корекції дози.

Вік

Фармакокінетику препарату "Ріалтріс" у пацієнтів віком до 12 років не досліджували. Популяційний аналіз фармакокінетики у пацієнтів віком від 12 років показав, що вік не впливає на фармакокінетику олопатадину та мометазону фуроату як складових препарату "Ріалтріс".

Контрольовані клінічні дослідження показали, що інтраназальні кортикостероїди можуть призвести до зниження швидкості зростання у дітей. Цей ефект спостерігався за відсутності лабораторних даних про пригніченню гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи (ГГН), що свідчить про те, що швидкість зростання є більш чутливим показником системної дії кортикостероїдів у дітей, ніж деякі тести функції ГГН-системи, що часто використовуються. Довгострокові наслідки такого пригнічення швидкості зростання, пов'язаного із застосуванням інтраназальних кортикостероїдів, включаючи вплив на кінцеве зростання дорослої людини, невідомі.

Застосування пацієнтам похилого віку

За даними, отриманими у 145 пацієнтів віком від 65 років, а також у молодих пацієнтів, яким застосовували препарат "Ріалтріс" у плацебо- та активноконтрольованому дослідженні, загальних відмінностей у безпеці чи ефективності препарату не спостерігалося.

Стать та раса

На основі популяційного аналізу фармакокінетики "Ріалтрісу" доведено, що стать та раса не впливають на фармакокінетику олопатадину та мометазону фуроату.

Протинабрякові та інші препарати для місцевого застосування при захворюваннях порожнини носа. Кортикостероїди.

Спеціальних досліджень лікарської взаємодії комбінації фіксованих доз гідрохлориду олопатадину та мометазону фуроату у вигляді назального спрею не проводилося. Очікується, що будь-які лікарські взаємодії цієї комбінації будуть аналогічні таким окремим компонентам, оскільки фармакокінетичної взаємодії олопатадину та мометазону фуроату, які застосовуються у вигляді комбінації, не спостерігається.

Олопатадин: лікарська взаємодія з інгібіторами печінкових ферментів не передбачається, оскільки олопатадин переважно виводиться нирками. Олопатадин не інгібує in vitro метаболізм специфічних субстратів для CYP1A2, CYP2C9, CYP2C19, CYP2D6, CYP2E1 та CYP3A4. З огляду на це лікарської взаємодії, що призводить до пригнічення системи цитохрому Р450, не очікується. Через помірне зв'язування олопатадину з білками плазми (55%) міжлікарських взаємодій внаслідок витіснення з білків плазми також не очікується.

Мометазону фуроату: дослідження показали, що мометазону фуроату у всіх досліджуваних видів насамперед і багато в чому метаболізується у печінці до кількох метаболітів. Дослідження in vitro підтвердили основну роль цитохрому Р450(CYP)ЗА4 у метаболізмі цієї сполуки. Одночасне застосування з кетоконазолом, сильним інгібітором CYP3A4, може збільшувати концентрацію фуроату мометазону в плазмі.

Діючі речовини: олопатадину гідрохлорид та мометазону фуроат;
1 доза містить олопатадину гідрохлориду 665 мкг еквівалентно олопатадину 600 мкг та мометазону фуроату моногідрату еквівалентно мометазону фуроату

Інші складові: целюлоза мікрокристалічна та натрію карбоксиметилцелюлоза; натрію гідрофосфат, гептагідрат; натрію карбоксиметилцелюлоза; хлорид натрію; бензалконію хлориду 50% розчин; бензалконію хлорид; динатрію едетату; полісорбат 80; кислота хлористоводнева; натрію гідроксид; вода для ін'єкцій.

Під час лікування препаратом "Ріалтріс" пацієнтів слід попередити про необхідність утримуватися від роботи, що потребує підвищеної концентрації уваги та швидкості реакцій, наприклад, експлуатація механізмів або керування автотранспортом.

Спеціальних досліджень дії препарату "Ріалтріс" у період вагітності або годування груддю не проводилося.

Застосування під час вагітності.

Репродуктивні дослідження та дослідження розвитку тварин проводилися для олопатадину при пероральному застосуванні та мометазону фуроату при підшкірному, пероральному та місцевому застосуванні. Дослідження на тваринах показали наявність побічних ефектів, пов'язаних з лікуванням, на плід та потомство після системного впливу олопатадину гідрохлориду та мометазону фуроату. Пороки розвитку у тварин через системний вплив мометазону фуроату відповідають відомому ефекту кортикостероїдів.

Оскільки репродуктивні дослідження на тваринах не завжди передбачають реакцію людини, у період вагітності препарат Ріалтріс слід застосовувати лише в тому випадку, якщо очікувана користь для жінки перевищує потенційний ризик для плода.

Застосування під час годування груддю.

Невідомо, чи потрапляє олопатадина гідрохлорид та фуроат мометазону у грудне молоко людини. Олопатадин після перорального застосування був виявлений у молоці щурів. Невідомо, чи може місцеве інтраназальне застосування призвести до достатньої системної абсорбції, щоб спричинити виділення у грудне молоко у визначеній кількості.

Оскільки більшість препаратів виділяється в грудне молоко, слід дотримуватися особливої ​​обережності при призначенні препарату Ріалтріс годуючим грудьми і застосовувати препарат тільки у випадку, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для дитини.

Немає достатнього клінічного досвіду застосування препарату дітям до 12 років, тому його не слід застосовувати пацієнтам цієї вікової категорії.

Сезонний алергічний риніт.

Підвищена чутливість до олопатадину гідрохлориду, мометазону фуроату або інших компонентів препарату.

Наявність нелікованої локалізованої інфекції слизової оболонки носової порожнини.

Через гальмівну дію кортикостероїдів на загоєння ран пацієнти, які нещодавно перенесли виразки носової перегородки, хірургічне втручання на носі або травму носа, не повинні застосовувати препарат "Ріалтріс" до повного одужання.

Препарат призначений лише для інтраназального застосування.

Дорослі та діти віком від 12 років: рекомендована доза становить 2 упорскування у кожний носовий хід 2 рази на добу.

Застосування назального спрею

Перед кожним застосуванням флакон необхідно добре струсити. Після цього зняти захисний ковпачок. Перед першим використанням флакона слід натиснути на дозуючий пристрій 6 разів поспіль і вивільнити спрей у повітря, тримаючи флакон подалі від очей та обличчя до появи рівномірного розбризкування. Якщо назальний спрей не використовувався більше 14 днів, перед використанням потрібно добре струсити флакон і натиснути на насос-розпилювач 2 рази або до появи рівномірного розбризкування.

Перед кожним застосуванням слід ретельно очистити ніс від слизу. Після очищення носа суспензію впорскують у кожен носовий хід, при цьому голову слід утримувати трохи нахиленою вниз. Після застосування наконечник розпилювача слід протерти та накрити захисним ковпачком.

Не розбризкуйте спрей в очі або безпосередньо на носову перегородку (стінку між двома ніздрями).

Не слід очищати носа протягом наступних 15 хвилин після застосування спрею, щоб забезпечити дію препарату. Не закидайте голову назад після вбирання, щоб запобігти потраплянню лікарського засобу в горло.

Особливості застосування

Місцеві ефекти

Після інтраназального застосування антигістамінних засобів повідомлялося про випадки утворення виразок у порожнині носа та перфорації носової перегородки.

Після інтраназального застосування кортикостероїдів повідомлялося про поодинокі випадки перфорації носової перегородки.

Після інтраназального застосування антигістамінних засобів та кортикостероїдів повідомлялося про випадки носової кровотечі.

У клінічних дослідженнях фуроату, що вводиться інтраназально мометазону, в окремих випадках спостерігався розвиток локалізованої грибкової інфекції носа та глотки (Candida albicans). При виникненні грибкової інфекції застосування препарату "Ріалтріс" слід припинити та розпочати відповідне лікування. Пацієнти, які застосовують препарат "Ріалтріс" протягом декількох місяців або довше, повинні періодично проходити огляд на наявність інфекції Candida або інших ознак несприятливого впливу на слизову оболонку носа. У клінічних дослідженнях препарату "Ріалтріс" випадки захворювання на інфекцію Candida не зареєстровані.

Глаукома та катаракта

Назальні та інгаляційні кортикостероїди можуть призвести до розвитку глаукоми та катаракти. Тому необхідний періодичний огляд у офтальмолога пацієнтам із погіршенням зору або підвищенням внутрішньоочного тиску, глаукомою та/або катарактою в анамнезі.

Реакції підвищеної чутливості

Реакції підвищеної чутливості, у тому числі випадки свистячого дихання, можуть виникати після інтраназального застосування мометазону фуроату. У такому разі терапію препаратом "Ріалтріс" слід припинити.

Імуносупресія

Пацієнти, які лікуються препаратами, що пригнічують імунну систему, більш сприйнятливі до інфекцій, ніж здорові люди. Наприклад, вітрянка та кір мають більш тяжкий перебіг у дітей та дорослих зі зниженим імунітетом, які застосовують кортикостероїди. Такі пацієнти потребують особливої ​​уваги та застосування противірусних препаратів або вакцинації. Вплив дози, способу та тривалості застосування кортикостероїдів на ризик розвитку генералізованої інфекції поки невідомий.

Назальний спрей з мометазону фуроатом слід застосовувати з обережністю або не застосовувати зовсім хворим на активну або латентну туберкульозну інфекцію респіраторного тракту, а також при нелікованій грибковій, бактеріальній, системній вірусній інфекції або при інфекції herpes simplex з ураженням очей.

Вплив на гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникову систему (ГГН)

При тривалому застосуванні інтраназальних кортикостероїдів, особливо при високих дозах, можуть спостерігатися системні ефекти, такі як гіперадренокортицизм та адренальна супресія. Важливо, щоб при досягненні терапевтичного ефекту доза інтраназальних кортикостероїдів була знижена до мінімальної ефективної дози, яка контролює перебіг захворювання, щоб уникнути розвитку системних побічних ефектів.

У разі появи ознак розвитку небажаного системного впливу на лікування препаратом "Ріалтріс" слід поступово припинити.

Супутнє застосування інтраназальних кортикостероїдів з іншими інгаляційними кортикостероїдами може збільшити ризик розвитку гіперкортицизму та/або пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової осі.

Перехід від лікування кортикостероїдами системної дії на лікування кортикостероїдів місцевої дії може супроводжуватися ознаками надниркової недостатності, а у деяких пацієнтів можуть виникати симптоми відміни (наприклад, біль у суглобах та/або м'язах, запаморочення та депресія). Слід ретельно контролювати стан пацієнтів, які протягом тривалого періоду отримували кортикостероїди системної дії та змінили терапію на кортикостероїди місцевої дії щодо розвитку гострої недостатності надниркових залоз у відповідь на стрес. У пацієнтів, які страждають на бронхіальну астму або інші клінічні стани, що потребують тривалого системного лікування кортикостероїдами, занадто швидке зниження дози системних кортикостероїдів може спричинити загострення симптомів основного захворювання.

Вплив на динаміку зростання у дітей

Кортикостероїди можуть призвести до затримки росту дітей. Рекомендується регулярно стежити за динамікою зростання дітей, які лікуються інтраназальними кортикостероїдами протягом тривалого часу.

Сонливість

Пацієнтів, які лікуються препаратом "Ріалтріс", слід попереджати про небезпеку певних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та координації рухів, наприклад, експлуатація механізмів або керування автомобілем. Слід уникати одночасного застосування препарату "Ріалтріс" з алкоголем або іншими депресантами центральної нервової системи, оскільки в клінічних дослідженнях повідомлялося про додаткове зниження концентрації уваги та додаткові порушення функції центральної нервової системи.

У ході клінічних досліджень після застосування препарату "Ріалтріс" було зареєстровано випадки сонливості.

Препарат "Ріалтріс" містить хлорид бензалконію, який може спричинити подразнення слизової оболонки носа та бронхоспазм.

При застосуванні препарату слід запобігати попаданню спрею в очі або рот.

У флаконі препарату "Ріалтріс", що містить 240 доз, є достатньо лікарського засобу, необхідного для 30 днів регулярного використання. Стежте за кількістю днів під час лікування препаратом "Ріалтріс". Не використовуйте той же флакон через 30 днів використання або після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Не враховуйте розбризкування, що виконуються для першої активації флакона.

Зберігайте флакон із препаратом у вертикальному положенні та закритим захисним ковпачком.

Дані з безпеки, описані нижче, відображають застосування препарату "Ріалтріс" у 3062 пацієнтів із сезонним алергічним ринітом у клінічних дослідженнях тривалістю 2 тижні.

З боку нервової системи: дисгевзія – часто; запаморочення, в'ялість, сонливість, тривожність, безсоння – нечасто.

Інфекції та інвазії: фарингіт, інфекції дихальних шляхів – нечасто.

З боку органів дихання, грудної клітки та середостіння: кашель, сухість у носі, дискомфорт у носі, подразнення горла, свистяче дихання – нечасто.

З боку шлунково-кишкового тракту: сухість у роті, дискомфорт у животі, блювання – нечасто.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: висипання, свербіж, контактний дерматит – нечасто.

Після інтраназального застосування кортикостероїдів у поодиноких випадках можуть спостерігатися небажані явища, а саме:

З боку імунної системи: алергічні реакції негайного типу (наприклад, бронхоспазм, диспное), анафілактичні реакції, ангіоневротичний набряк;

З боку органів зору: глаукома, підвищений внутрішньоочний тиск, катаракта, нечіткість зору.

У довгостроковому клінічному дослідженні з безпеки (52 тижні лікування) 593 пацієнти з цілорічний алергічний риніт повідомляли про такі побічні ефекти при застосуванні препарату "Ріалтріс": алергічні реакції, кон'юнктивіт, дискомфорт в очах, діарея, нудота, запор, головний біль і втома.

Системні та місцеві кортикостероїди можуть призводити до таких небажаних ефектів (див. розділ «Особливості застосування»): виразки слизової оболонки носа, перфорація носової перегородки, носові кровотечі, погіршення загоєння ран та розвиток локалізованої грибкової інфекції носа та глотки (and) катаракта, сонливість, імуносупресія, пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової осі, у тому числі затримка зростання у дітей.

Про випадки передозування препаратом "Ріалтріс" не повідомлялося. Відповідно, немає даних про наслідки гострого чи хронічного передозування. Препарат "Ріалтріс" містить комбінацію гідрохлориду олопатадину та мометазону фуроату; отже, ризики, пов'язані з передозуванням окремих компонентів, описаних нижче, відносяться і до препарату "Ріалтріс".

Гостра передозування цією лікарською формою малоймовірна, оскільки в одному флаконі препарату "Ріалтріс", призначеному для застосування протягом 30 днів (240 доз), міститься приблизно 160 мг гідрохлориду олопатадину та 6 мг мометазону фуроату.

Олопатадина гідрохлорид: симптоми передозування антигістамінними засобами можуть включати сонливість у дорослих і спочатку збудження та гіперактивність, а потім сонливість у дітей. Специфічного антидоту для гідрохлориду олопатадину не існує. При передозуванні рекомендується симптоматичне та підтримуюче лікування.

Мометазону фуроат: через низьку системну біодоступність та відсутність у клінічних дослідженнях гострих системних проявів, пов'язаних із застосуванням лікарського засобу, малоймовірно, що передозування потребує іншої терапії, ніж спостереження. Інтраназальне введення 1600 мг (8-кратна рекомендована добова доза мометазону фуроату в препараті "Ріалтріс") щодня протягом 29 днів у здорових добровольців не показало збільшення частоти побічних ефектів. У дослідженні за участю добровольців, які застосовували одноразові інтраназальні дози по 4000 мкг та пероральні інгаляційні дози по 8000 мкг, побічні реакції не спостерігалися. Хронічне передозування будь-яким кортикостероїдом може призвести до виникнення симптомів гіперкортицизму.

Зберігайте флакон з препаратом у вертикальному положенні та закритим захисним ковпачком.

Зберігати при температурі не вище 25 °C. Не заморожувати. Не зберігати у холодильнику. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Спрей назальний Ріалтріс – протинабряковий препарат для місцевого застосування при захворюваннях порожнини носа. Кортикостероїд для лікування сезонного алергічного риніту.