Розарт таблетки для зниження холестерину по 40 мг, 90 шт.

По 10 таблеток у блістері; по 9 блістерів у коробці.

Таблетки, покриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості:

таблетки по 40 мг рожеві, овальні, з розмірами 16 мм. × 8 мм, двоопуклі таблетки, покриті плівковою оболонкою, з тисненням «ST 4» з одного боку.

Механізм дії

Розувастатин - це селективний та конкурентний інгібітор ГМГ-КоА-редуктази, ферменту, що визначає швидкість реакції та перетворює 3-гідрокси-3-метилглутарил кофермент А на мевалонат, попередник холестерину. Основним місцем дії розувастатину є печінка, орган-мішень для зменшення рівнів холестерину.

Розувастатин збільшує кількість рецепторів ЛПНЩ на поверхні клітин печінки, посилюючи захоплення та катаболізм ЛПНЩ, і пригнічує печінковий синтез ЛПДНЩ, таким чином зменшуючи загальну кількість частинок ЛПДНЩ та ЛПНЩ.

Фармакодинамічна дія

Розарт знижує підвищений рівень холестерину ЛПНЩ, загального холестерину та тригліцеридів та підвищує рівні холестерину ЛПВЩ. Він також зменшує рівні апоВ, ХС-неЛПЗП, ХС-ЛПОНП, ТГ-ЛПОНП та підвищує рівень апоА-I (таблиця 1). Розарт також зменшує співвідношення ХС ЛПНЩ/ХС-ЛПВЩ, загального ХС/ХС-ЛПЗЩ, ХС-неЛПВЩ/ХС-ЛПВЩ та апо/апоА-І.

Таблиця 1

Відповідь на дозу у пацієнтів з первинною гіперхолестеринемією типу IIa та IIb

(Відкориговано середню відсоткову зміну порівняно з вихідним рівнем)

Терапевтичний ефект досягається протягом 1 тижня після початку застосування препарату, 90% максимального ефекту – через 2 тижні. Максимальний ефект досягається через 4 тижні і продовжується далі.

Всмоктування

Максимальна концентрація розувастатину в плазмі крові досягається через 5 годин після перорального застосування. Абсолютна біодоступність становить близько 20%.

Розподіл

Розувастатин значно захоплюється печінкою, яка є основним місцем синтезу холестерину і кліренсу ХС-ЛПНП. Обсяг розподілу розувастатину становить приблизно 134 л.

Метаболізм

Розувастатин відчуває незначний метаболізм (близько 10%). Дослідження метаболізму in vitro з використанням гепатоцитів людини свідчать, що розувастатин є слабким субстратом метаболізму на основі ферментів цитохрому Р450. ізоферментом є CYP2C9, дещо меншу роль відіграють 2C19, 3A4 і 2D6. Основними певними метаболітами N-десметиловий і лактоновий метаболіти. N-десметил-метаболіт приблизно на 50% менш активний, ніж розувастатин, лак. ;На розувастатин припадає понад 90% активності циркулюючого інгібітора ГМГ-КоА-редуктази.

Висновок

Приблизно 90% дози розувастатину виводиться у незміненому стані з калом (всього всмоктується та невсмоктується діюча речовина), решта виводиться із сечею. Приблизно 5% виводиться із сечею у незміненій формі. Період напіввиведення годин і не збільшується при підвищенні дози. Середнє геометричне значення кліренсу лікарського засобу з плазми крові становить приблизно 50 л/год (коефіцієнт варіації – 21,7%). Як і щодо інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, печінкове захоплення розувастатину відбувається за участю мембранного транспортера OATP-C, що грає важливу роль у печінковій елімінації розувастатину.

Лінійність

Системна експозиція розувастатину збільшується пропорційно дозі. При багаторазовому щоденному застосуванні параметри фармакокінетики не змінюються.

Особливі групи пацієнтів

Вік та стать

Не спостерігалося значного клінічного впливу віку або статі на фармакокінетику розувастатину у дорослих. Фармакокінетика розувастатину у дітей та підлітків з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією була схожа на фармакокінетику у дорослих добровольців (див. розділ«

Расова приналежність

Дослідження фармакокінетики виявили, що у пацієнтів монголоїдної раси (японців, китайців, філіппінців, в'єтнамців та корейців) медіа значення AUC і C _max приблизно вдвічі вище, ніж у європейців; індійців медіа значення AUC та C _max підвищені приблизно в 1,3 рази. Аналіз популяційної фармакокінетики не виявив клінічно значущої різниці між пацієнтами європеоїдної та негроїдної рас.

Порушення функції нирок

У дослідженні у пацієнтів з різним ступенем порушення функції нирок змін плазмових концентрацій розувастатину або N-десметил-метаболіту у осіб зі слабкою або помірною недостатністю не було зазначено.  /хв) плазмові концентрації розувастатину були в 3 рази, а рівні N-десметил-метаболіту – у 9 разів вище, ніж у здорових добровольців. Рівноважні плазмові концентрації розувастатину у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, були приблизно на 50% вищі, ніж у здорових добровольців.

Порушення функції печінки

У дослідженні пацієнтів з різними ступенями порушення функцій печінки ознак підвищеної експозиції розувастатину не було виявлено у пацієнтів, стан яких оцінювався у 7 або менше балів за шкалою Чайлда-П'ю. -П'ю, системна експозиція була щонайменше вдвічі вищою, ніж у пацієнтів з меншими балами. Досвід застосування розувастатину пацієнтам, стан яких оцінюється більш ніж у 9 балів за шкалою Чайлда-П'ю, відсутній.

Генетичний поліморфізм

Розподіл інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, у тому числі розувастатину, відбувається за участю транспортних білків ОАТР1В1 та BCRP. У пацієнтів з генетичним поліморфізмом SLCO1B1 (OATP1B1) та/або ABCG2 (BCRP) існує ризик підвищеної експозиції. ;При окремих формах поліморфізму SLCO1B1 с.521СС і ABCG2 с.421АА експозиція розувастатину (AUC) підвищена в порівнянні з генотипами SLCO1B1 с.521ТТ або ABCG2 с.421СС. Спеціальне генотипування у клінічній практиці не передбачено застосовувати меншу добову дозу лікарського засобу.

Гіполіпідемічні засоби. Інгібітори ГМГ КоА-редуктази.
Код АТХ С10А А07.

Вплив супутніх препаратів на розувастатин

Інгібітори транспортних білків

Розувастатин є субстратом для деяких транспортних білків, зокрема, печінкового транспортера захоплення ОАТР1В1 та еффлюксного транспортера BCRP. Одночасне застосування розувастатину з лікарськими засобами, що пригнічують ці транспортні білки, може призводити до підвищення концентрацій розувастатину в плазмі (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», таблицю 2, «Особливості застосування», "Спосіб застосування та дози").

циклоспорин

У період супутнього застосування розувастатину та циклоспорину значення AUC розувастатину були в середньому приблизно в 7 разів вищими, ніж ті, що спостерігалися у здорових добровольців (див. таблицю 2). ;).

Супутнє застосування не впливало на концентрацію циклоспорину в плазмі.

Інгібітори протеази

Хоча точний механізм взаємодії невідомий, одночасне застосування інгібіторів протеази може значно збільшувати експозицію розувастатину (див. таблицю 2). /100 мг ритонавіру), у здорових добровольців супроводжувалося підвищенням AUC і C _maxрозувастатину приблизно в 3 і 7 разів відповідно. Розарт, враховуючи очікуване зростання експозиції розувастатину (див. розділ «Спосіб застосування та дози», «Особливості застосування», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами взаємодій», таблицю 2).

Гемфіброзіл та інші ліпідознижувальні засоби

Одночасне застосування розувастатину та гемфіброзилу призводило до зростання AUC та C _max розувастатину в 2 рази (див. розділ «Особливості застосування»).

Враховуючи дані спеціальних досліджень, фармакокінетично значущої взаємодії з фенофібратом не очікується, однак можлива фармакодинамічна взаємодія. при супутньому застосуванні з інгібіторами ГМГ-КоА, ймовірно, за рахунок того, що можуть викликати їх. окремо.

Доза 40 мг протипоказана при супутньому застосуванні фібратів (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»). Таким пацієнтам слід починати терапію з дози 5 мг.

Езетиміб

Одночасне застосування розувастатину в дозі 10 мг і 10 мг езетимибу пацієнтам з гіперхолестеринемією призводило до зростання AUC розувастатину в 1,2 рази (таблиця 2). див. розділ «Особливості застосування»).

Антацидні лікарські засоби

Одночасне застосування розувастатину з антацидними суспензіями, що містять гідроксид алюмінію або магнію, знижувало концентрації розувастатину в плазмі крові приблизно на 50%. Цей ефект був менш виражений при прийомі антацидних засобів через 2 години після розувастатину. не вивчали.

Ерітроміцин

Одночасне застосування розувастатину та еритроміцину знижувало AUC розувастатину на 20%, а _Cmax – на 30%. Ця взаємодія може бути викликана посиленою перистальтикою кишечника внаслідок дії еритроміцину.

Фузидова кислота

Дослідження взаємодії розувастатину з фузидовою кислотою не проводили. Ризик розвитку міопатії, включаючи рабдоміоліз, може збільшуватися при одночасному системному застосуванні фузидової кислоти зі статинами. Механізм цієї взаємодії (фармакодинамічний або фармакокінетичний, або оба). Зафіксовані випадки рабдоміолізу (у тому числі летальні) у пацієнтів, які отримували таку комбінацію. Якщо системне лікування фузидовою кислотою необхідне, застосування розувастатину слід припинити на весь термін лікування фузидовою кислотою (див. «Особливості застосування»). /p>

Ферменти цитохрому Р450

Результати досліджень in vitro і in vivo свідчать про те, що розувастатин не інгібує і не стимулює ізоферменти цитохрому Р450. Крім того, Розувастатин є слабким субстратом цих ізоферментів. Таким чином, взаємодії з лікарськими засобами в результаті метаболізму, опосередкованого Р450, не очікується . ).

Взаємодії, які потребують корекції дози розувастатину

При необхідності застосування розувастатину з іншими лікарськими засобами, здатними підвищувати експозицію розувастатину, його необхідно дози скоригувати. Якщо очікується, що експозиція лікарського засобу (AUC) зросте приблизно в 2 або більше разів, застосування розувастатину слід починати з дози 5 мг. один раз на добу. Максимальну добову дозу розувастатину слід скоригувати таким чином, щоб очікувана експозиція розувастатину не перевищувала експозицію, що відзначається при прийомі дози 40 мг на добу без застосування препаратів, що взаємодіють з лікарським засобом; наприклад, при застосуванні з гемфібрози розувастатину складе 20 мг (збільшення експозиції в 1,9 раза), при застосуванні з комбінацією ритонавіру/атазанавіру – 10 мг (збільшення у 3,1 рази).

Вплив супутніх лікарських засобів на експозицію розувастатину

(AUC; у порядку зменшення величини) за опублікованими даними клінічних досліджень Таблиця 2

* Дані, представлені як зміна в х разів, є співвідношенням між застосуванням розувастатину в комбінації та окремо. Дані, представлені у вигляді % зміни, є різницею % щодо показників при застосуванні розувастатину окремо.

Збільшення відзначено значком ↑, відсутність змін – значком ↔, зменшення – ↓.

** Було проведено кілька досліджень взаємодії при різних дозах розувастатину, у таблиці представлено найбільш значуще співвідношення.

Вплив розувастатину на супутні лікарські засоби

Антагоністи вітаміну К

Як і щодо інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, на початку застосування розувастатину або при підвищенні його дози у пацієнтів, які одночасно застосовують антагоністи вітаміну К (наприклад, варфарин або інший кумариновий антикоагулянт), можливе підвищення міжнародного нормалізованого співвідношення (МНС). Припинення застосування розувастатину або зменшення його дози може призвести до зниження МНС. У таких випадках бажаний належний моніторинг МНС.

Пероральні контрацептиви/гормонозамінна терапія (ГЗТ)

Одночасне застосування розувастатину та пероральних контрацептивів призводило до підвищення AUC етинілестрадіолу та норгестрелу на 26% та 34% відповідно. Таке підвищення рівнів препаратів у плазмі крові слід враховувати при підборі дози пероральних контрацептивів. , одночасно застосовують розувастатин та ГЗТ, ні, тому не можна виключати подібного ефекту. Однак комбінацію широко застосовували жінкам у рамках клінічних досліджень, і вона добре переносилася.

Інші лікарські засоби

Дігоксин

За даними спеціальних досліджень взаємодії, клінічно значущої взаємодії з дигоксином не очікується.

діюча речовина: розувастатин;

1 таблетка покрита оболонкою, що містить розувастатину 40 мг у вигляді 41,68 мг розувастатину кальцію

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кросповідон, кальцію гідрофосфат дигідрат, лактоза, магнію стеарат

оболонка:

таблетки по 40 мг гіпромелозу, титану діоксид (Е 171), лактоза, макрогол 3350, тріацетин, кармін (E 120).

Досліджень з визначення впливу розувастатину на здатність керувати автотранспортом та працювати з іншими механізмами не проводили. Однак з огляду на фармакодинамічні властивості малоймовірно, що Розарт впливатиме на таку здатність. При керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами слід враховувати можливість виникнення запаморочення у період лікування.

Препарат протипоказань у період вагітності або годування груддю.

Жінки репродуктивного віку повинні використовувати відповідні засоби контрацепції.

Оскільки холестерин та інші продукти біосинтезу холестерину відіграють істотну роль у розвитку плода, потенційний ризик від пригнічення ГМГ-КоА-редуктази перевищує користь від застосування препарату під час вагітності. Дані досліджень на тваринах щодо токсичного впливу на репродуктивну функцію обмежені. Якщо пацієнтка завагітніє під час застосування цього препарату, лікування слід негайно припинити.

Оскільки інший лікарський засіб цього класу проникає в грудне молоко і враховуючи, що інгібітори ГМГ-КоА-редуктази можуть викликати серйозні побічні реакції у немовлят, жінкам, які потребують лікування препаратом Розарт, слід рекомендувати утриматися від годування груддю. Даних про проникнення препарату в грудні молоко у людини немає (див. розділ «Протипоказання»).

Застосування препарату у дітей повинен проводити лише фахівець.

Застосовувати дітям та підліткам віком від 10 до 17 років (хлопчики на стадії розвитку II та вище Таннером та дівчата, у яких менструації почалися менше року тому).

Початкова добова доза для дітей та підлітків із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією становить 5 мг на добу. Препарат зазвичай приймають перорально у дозах від 5 мг до 20 мг один раз на добу. Підвищувати дозу слід відповідно до індивідуальної відповіді дитини на лікування та переносимості препарату, дотримуючись рекомендацій щодо лікування дітей (див. розділ «Особливості застосування»). Перед початком терапії розувастатином дітям та підліткам слід призначити стандартну гіпохолестеринемічну дієту, якої пацієнти повинні дотримуватись і під час лікування. Безпека та ефективність лікарського засобу у дозах понад 20 мг у цій популяції не досліджували.

Таблетки по 40 мг не застосовувати дітям.

Діти до 10 років

Досвід лікування дітей віком до 10 років обмежений застосуванням препарату у невеликої кількості пацієнтів (віком від 8 до 10 років) з гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією. Таким чином, препарат Розарт не рекомендується застосовувати дітям віком до 10 років.

Лікування гіперхолестеринемії

Дорослим, підліткам та дітям старше 10 років з первинною гіперхолестеринемією (типу IIa, у тому числі з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією) або змішаною дисліпідемією (типу IIb) як доповнення до дієти, коли дотримання дієти та застосування інших немедикаментозних засобів (наприклад , зниження маси тіла є недостатнім.

При гомозиготній сімейній гіперхолестеринемії як доповнення до дієти та інших гіполіпідемічних засобів лікування (наприклад афереза ​​ЛПНГ) або у випадках, коли таке лікування є недоречним.

Профілактика серцево-судинних порушень

Запобігання значним серцево-судинним порушенням у пацієнтів, яким, за оцінками, загрожує високий ризик першого випадку серцево-судинного порушення (див. розділ «Фармакодінаміка»), на додаток до корекції інших факторів ризику.

Розарт протипоказаний:

• пацієнтам з гіперчутливістю до розувастатину або будь-якої з допоміжних речовин препарату;
• пацієнтам з активним захворюванням печінки, у тому числі стійкими підвищеннями сироваткових трансаміназ невідомої етіології та будь-якими підвищеннями трансаміназ у сироватці крові, що втричі перевищує верхню межу норми (ВГН);
• хворим на тяжке порушення функції нирок (кліренс креатиніну <30 мл/хв);
• пацієнтам з міопатією;
• пацієнтам, які одночасно отримують циклоспорин;
• під час вагітності та годування груддю, а також жінкам репродуктивного віку, які не використовують належні засоби контрацепції.

Доза 40 мг протипоказана пацієнтам зі схильністю до міопатії/рабдоміолізу.

До факторів такого ризику належать:

• помірне порушення функції нирок (кліренс креатиніну <60 мл/хв);
• гіпотиреоз;
• наявність в особистому або сімейному анамнезі спадкових м'язових захворювань;
• наявність в анамнезі міотоксичності на фоні застосування інших інгібіторів ГМГ-КоА редуктази або фібратів;
• зловживання алкоголем;
• ситуації, які можуть призвести до підвищення концентрації препарату у плазмі крові
• приналежність до монголоїдної раси;
• одночасне застосування фібратів (Див. розділи «Особливості застосування», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій »і« Фармакокінетика »).

Перед початком лікування пацієнтові слід призначити стандартну гіпохолестеринемічну дієту, якої він повинен дотримуватися і під час лікування. Дозу слід підбирати індивідуально залежно від мети терапії та відповіді пацієнта на лікування, керуючись рекомендаціями поточних загальноприйнятих інструкцій.

Препарат Розарт можна приймати у будь-який час дня, незалежно від їди.

Лікування гіперхолестеринемії

Рекомендована початкова доза становить 5 або 10 мг перорально один раз на добу як для пацієнтів, які раніше не застосовували статини, так і переведених на препарат по прийому іншого інгібітору ГМГ-КоА-редуктази. При виборі початкової дози слід враховувати рівні холестерину у кожного окремого пацієнта та ризик серцево-судинних порушень у майбутньому, а також можливість розвитку побічних реакцій. У разі потреби підвищувати дозу до наступного рівня можна через 4 тижні (див. Розділ «Фармакодинаміка»). Враховуючи те, що на тлі застосування препарату в дозі 40 мг небажані реакції виникають частіше, ніж при менших дозах (див. розділ «Побічні реакції»), остаточно титрувати дозу до 40 мг варто лише пацієнтам з тяжкою гіперхолестеринемією та з високим ризиком серцево- судинних порушень (зокрема у хворих із сімейною гіперхолестеринемією), у яких не вдалося досягти мети лікування при застосуванні дози 20 мг та які будуть перебувати під регулярним наглядом (див. розділ «Особливості застосування»). На початку прийому препарату в дозі 40 мг рекомендовано нагляд спеціалістів.

Запобігання порушенням серцево-судинної системи

У дослідженні зниження ризику порушень з боку серцево-судинної системи препарат застосовували у дозі 20 мг на добу (див. розділ «Фармакодінаміка»).

Пацієнти похилого віку

Рекомендована початкова доза для пацієнтів у віці> 70 років становить 5 мг (див. Розділ «Особливості застосування»). Інша корекція дози через вік не потрібна.

Пацієнти з нирковою недостатністю

Пацієнтам з легкими або помірними порушеннями функції нирок корекція дози не потрібна.

Рекомендована початкова доза для пацієнтів з помірними порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну – 60 мл/хв) становить 5 мг. Доза 40 мг протипоказана пацієнтам із помірними порушеннями функції нирок. Застосування препарату Розарт пацієнтам з тяжкими порушеннями ниркової функції протипоказано в будь-яких дозах (див. Розділи «Протипоказання» та «Фармакокінетика»).

Пацієнти з порушеннями функції печінки

У пацієнтів з порушеннями печінки, що оцінювалися в 7 або менше балів за шкалою Чайлд-П'ю, підвищення системної експозиції розувастатину не спостерігалося. Однак у осіб з порушеннями в 8 та 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю системна експозиція зростала (див. Розділ «Фармакокінетика»). У таких пацієнтів доцільна оцінка функції нирок (Див. розділ «Особливості застосування»). Досвіду застосування препарату пацієнтам, які набрали більше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю відсутній. Розарт протипоказаний пацієнтам з активними захворюваннями печінки (див. розділ «Протипоказання»).

Раса

У пацієнтів монголоїдної раси спостерігалася підвищена системна експозиція препарату (див. Розділи «Протипоказання», «Особливості застосування» та «Фармакокінетика»). Рекомендована початкова доза для пацієнтів азіатського походження становить 5 мг, доза 40 мг таким пацієнтам протипоказана.

Генетичний поліморфізм

Певні типи генетичного поліморфізму можуть призводити до підвищення експозиції розувастатину (див. розділ «Фармакокінетика»). Пацієнтам із відомою наявністю таких типів поліморфізму рекомендується застосовувати меншу дозу препарату Розарт.

Пацієнти зі схильністю до розвитку міопатії

Рекомендована початкова доза для пацієнтів з факторами ризику до розвитку міопатії становить 5 мг (див. розділ «Особливості застосування»).

Доза 40 мг протипоказана деяким з таких пацієнтів (див. розділ «Протипоказання»).

Одночасне застосування

Розувастатин є субстратом різних транспортних білків (наприклад, ОАТР1В1 та BCRP). Ризик міопатії (у тому числі рабдоміолізу) зростає при одночасному застосуванні Розарту з певними лікарськими засобами, які можуть підвищувати концентрацію розувастатину в плазмі внаслідок взаємодії з цими транспортними білками (наприклад циклоспорином та певними інгібіторами протеази, у тому числі комбінаціями ритонавіру та атазану). або типранавіром, див. розділи «Особливості застосування» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). По можливості, слід розглянути застосування альтернативних лікарських засобів та, у разі потреби, тимчасово перервати терапію препаратом Розарт. Якщо супутнього застосування цих лікарських засобів з Розартом уникнути неможливо, слід ретельно зважити користь та ризик від супутнього застосування та відповідним чином відкоригувати дозу Розарт (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Небажані явища, що відзначаються при застосуванні розувастатину, зазвичай легкі та тимчасові.

У контрольованих клінічних дослідженнях менше 4% пацієнтів, які отримували Розарт, вийшли з дослідження через побічні реакції.

У наведеній нижче таблиці представлений профіль небажаних реакцій на розувастатин за даними клінічних досліджень та великого досвіду післяреєстраційного застосування. Небажані реакції класифіковані за частотою та системно-органними класами (СІК).

За частотою небажані реакції розподілені таким чином: часто (≥1 / 100 та <1/10), нечасто (≥1 / 1000 та <1/100), рідко (≥1 / 10000 та &lt ;1/1000), дуже рідко ( <1/10000), невідомої частоти (неможливо оцінити за наявними даними).

Таблиця 3

1 - Частота залежить від наявності факторів ризику (рівень глюкози натще ≥5,6 ммоль/л, ІМТ> 30 кг/м², підвищені рівні тригліцеридів, артеріальна гіпертензія в анамнезі).< /p>

Як і при застосуванні інших інгібіторів ГМГ-КоА частота небажаних реакцій має тенденцію залежати від дози.

Вплив на нирки

Протеїнурія, виявлена в результаті аналізу тест-смужками і переважно канальцевого походження, спостерігалася у пацієнтів, які приймали розувастатин. Зміни вмісту білка в сечі від нуля або слідів до значення ++ або більше спостерігалися в 1% пацієнтів у деяких тимчасових точках в ході застосування препарату в дозі 10 і 20 мг приблизно 3% - при дозі 40 мг. Невелике збільшення частоти зміни вмісту від нуля або слідів до + спостерігалися при дозі 20 мг. Найчастіше протеїнурія зменшувалася або зникала спонтанно при продовженні терапії. За даними клінічних досліджень та постмаркетингових спостережень в даний час не виявлено причинно-наслідкового зв'язку між протеїнурією та гострим або прогресуючим захворюванням нирок.

На фоні застосування розувастатину відмічені випадки гематурії; за даними частота її мала.

Вплив на скелетну мускулатуру

Поразка скелетної мускулатури, такі як міалгія, міопатія (у тому числі міозит), і зрідка рабдоміоліз з гострою нирковою недостатністю або без неї були відмічені при застосуванні будь-яких доз розувастатину, особливо при дозах> 20 мг.

У пацієнтів, які приймали розувастатин, спостерігалося дозозалежне збільшення рівнів КК; в більшості випадків явище було слабким, асимптомним і тимчасовим. Якщо рівні КК підвищені (> 5 разів вище за верхню межу норми), лікування слід припинити (див. розділ «Особливості застосування»).

Вплив на печінку

Як і при застосуванні інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, у невеликої кількості пацієнтів, які приймали розувастатин, зазначалося дозозалежне підвищення рівня трансаміназ; в більшості випадків явище було слабким, асимптомним і тимчасовим. При застосуванні розувастатину також спостерігалося підвищення рівня HbA1c.

На тлі застосування деяких статинів повідомлялося про розлад статевої функції, окремі випадки інтерстиціальної хвороби легень (особливо при тривалому застосуванні див. розділ «Особливості застосування»).

Частота повідомлень про рабдоміоліз, серйозні порушення з боку нирок та печінки (переважно підвищення активності печінкових трансаміназ) більша при застосуванні препарату у дозі 40 мг.

У процесі післяреєстраційного застосування розувастатину ідентифіковано таку небажану реакцію як летальна або нелетальна печінкова недостатність. Оскільки про цю реакцію повідомлялося спонтанно з популяції невизначеної кількості, неможливо достовірно оцінити її частоту або встановити наявність причинно-наслідкового зв'язку із застосуванням препарату.

Зрідка в постреєстраційному періоді повідомлялося про порушення когнітивних функцій (наприклад, погіршення пам'яті, забудькуватість, амнезія, сплутаність свідомості), які асоціюються із застосуванням статинів. Про такі когнітивні проблеми повідомлялося у зв'язку з усіма статинами. Явлення, про які йдеться в повідомленнях, зазвичай мають легкий характер і проходять після відміни статинів, а також мають різний час до появи симптомів (від 1 дня до років) та до зникнення симптомів (медіана – 3 тижні).

Діти

Підвищення рівня КФК> 10 разів вище верхньої межі норми та симптоми з боку м'язів після фізичного навантаження або підвищеної фізичної активності спостерігалися найчастіше у 52-тижневому клінічному дослідженні за участю дітей та підлітків у порівнянні з дорослими (див. Розділ «Особливості застосування»). Однак профіль безпеки розувастатину у дітей та підлітків був подібним до такого у дорослих.

Специфічного лікування передозування немає. При передозуванні пацієнта слід лікувати симптоматично і, у разі потреби, вжити підтримуючих заходів. Необхідно контролювати функції печінки та рівні КК. Ефективність гемодіалізу малоймовірна.

Зберігати при температурі не вище 25 °С у недоступному для дітей місці.

Засіб зниження холестерину.