Розувастатин Сандоз таблетки 10мг, 100 шт.

По 10 таблеток у блістері; по 10 блістерів у картонній коробці.

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості:

таблетки по 10 мг: круглі коричневі таблетки, покриті плівковою оболонкою, з тисненням RSV 10 з одного боку.

Розувастатин є селективним та конкурентним інгібітором ГМГ-КоА-редуктази – ферменту, що перетворює 3-гідрокси-3-метилглутарилкоензим А на мевалонат, попередник холестерину. Початковим місцем дії розувастатину є печінка – цільовий орган для зниження рівня холестерину.

Розувастатин збільшує кількість рецепторів ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) на поверхні клітин печінки, посилюючи захоплення та катаболізм ЛПНЩ, що, у свою чергу, призводить до пригнічення синтезу ліпопротеїдів дуже низької густини (ЛПДНЩ), зменшуючи тим самим загальну кількість ЛПНЩ та ЛПОН . Розувастатин знижує підвищений рівень холестерину-ЛПНЩ (ХС-ЛПНЩ), загального холестерину (ХС) та тригліцеридів (ТГ) та підвищує рівень холестерину-ліпопротеїдів високої щільності (ХС-ЛПВЩ). Він також зменшує кількість аполіпопротеїну В (АпоВ), ХС-неЛПЗП, ХС-ЛПОНП, ТГ-ЛПОНП та підвищує рівень аполіпопротеїну А-І (АпоА-I). Розувастатин також знижує співвідношення ХС-ЛПНЩ/ХС-ЛПВЩ, загальний ХС/ХС-ЛПЗЩ і ХС-неЛПЗП/ХС-ЛПЗЩ і співвідношення АПОВ/АПОА-I.

Терапевтичний ефект досягається протягом 1 тижня після початку терапії, а через 2 тижні лікування ефект досягає 90% максимально можливого. Максимальний ефект досягається через 4 тижні і після цього постійно зберігається.

Всмоктування. Максимальна концентрація розувастатину в плазмі крові досягається через 5 годин після перорального застосування. Абсолютна біодоступність становить близько 20%.

Розподіл. Розувастатин значно захоплюється печінкою, яка є основним місцем синтезу холестерину та кліренсу ХС-ЛПНГ. Об'єм розподілу розувастатину становить близько 134 л. Близько 90% розувастатину зв'язується з білками плазми, переважно з альбуміном.

Метаболізм. Розувастатин відчуває незначний метаболізм (близько 10%). Дослідження метаболізму in vitro із застосуванням гепатоцитів людини свідчать, що розувастатин є слабким субстратом метаболізму на основі ферментів цитохрому Р450. Основним ізоферментом є CYP2C9, дещо меншу роль відіграють 2C19, 3A4 та 2D6. Основними певними метаболітами є N-десметиловий та лактоновий метаболіти. N-десметилметаболіт приблизно на 50% менш активний, ніж розувастатин, лактоновий метаболіт вважається клінічно неактивним. На розувастатин припадає понад 90% активності циркулюючого інгібітора ГМГ-КоА-редуктази.

Висновок. Приблизно 90% дози розувастатину виводиться у незміненому стані з калом (всього всмоктувана та невсмоктувальна діюча речовина), решта виводиться із сечею. Приблизно 5% виводиться із сечею у незміненій формі. Період напіввиведення з плазми становить близько 19 годин і не збільшується при підвищенні дози. Середнє геометричне значення кліренсу препарату з плазми крові становить приблизно 50 л/год (коефіцієнт варіації – 21,7%). Як і для інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, печінкове захоплення розувастатину відбувається за участю мембранного транспортера OATP-C, що відіграє важливу роль у печінковій елімінації розувастатину.

Лінійність. Системна експозиція розувастатину збільшується пропорційно дозі. При багаторазовому щоденному застосуванні параметри фармакокінетики не змінюються.

Особливі групи пацієнтів

Вік і стать. Не спостерігалося клінічно значущого впливу віку або статі на фармакокінетику розувастатину у дорослих. Фармакокінетика розувастатину у дітей та підлітків з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією була схожа на фармакокінетику у дорослих добровольців.

Роса. Дослідження фармакокінетики виявили, що у пацієнтів монголоїдної раси (японців, китайців, філіппінців, в'єтнамців та корейців) медіа значення AUC і Cmax приблизно вдвічі вищі, ніж у європейців; у індійців медіа значення AUC та Cmax підвищені приблизно в 1,3 рази. Аналіз популяційної фармакокінетики не виявив клінічно значущої різниці між пацієнтами європеоїдної та негроїдної рас.

Порушення функції нирок. У дослідженні пацієнтів з різним ступенем порушення функції нирок змін плазмових концентрацій розувастатину або N-десметил-метаболіту у осіб зі слабкою або помірною недостатністю не було зазначено. У пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну – 30 мл/хв) плазмові концентрації розувастатину були в 3 рази вищими, а рівні N-десметил-метаболіту –; у 9 разів вище, ніж у здорових добровольців. Рівноважні плазмові концентрації розувастатину у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, були приблизно на 50% вищими, ніж у здорових добровольців.

Порушення функції печінки. У дослідженні пацієнтів з різним ступенем порушення печінкових функцій ознак підвищеної експозиції розувастатину не було виявлено у пацієнтів, стан яких оцінювався у 7 або менше балів за шкалою Чайлда-П'ю. Однак у двох пацієнтів, які набрали 8 і 9 за шкалою Чайлда-П'ю, системна експозиція була щонайменше вдвічі вищою, ніж у пацієнтів із меншими балами. Досвід застосування розувастатину пацієнтам, стан яких оцінюється більш ніж у 9 балів за шкалою Чайлда-П'ю, відсутній.

Генетичний поліморфізм. Розподіл інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, у тому числі розувастатину відбувається за участю транспортних білків ОАТР1В1 та BCRP. У пацієнтів з генетичним поліморфізмом SLCO1B1 (OATP1B1) та/або ABCG2 (BCRP) існує ризик підвищеної експозиції розувастатину. При окремих формах поліморфізму SLCO1B1 с.521СС та ABCG2 с.421АА експозиція розувастатину (AUC) підвищена порівняно з генотипами SLCO1B1 с.521ТТ або ABCG2 с.421СС. Спеціального генотипування у клінічній практиці не передбачено, але пацієнтам із таким поліморфізмом рекомендується застосовувати меншу добову дозу.

Діти. 2 фармакокінетичні дослідження з розувастатину у дітей з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією у віці від 10 до 17 років та від 6 до 17 років (всього 214 пацієнтів) показали, що експозиція препарату у дітей схожа на експозицію у дорослих пацієнтів нижче. Експозиція розувастатину за дозою та часом була передбачена протягом дворічного періоду.

Гіполіпідемічні засоби. Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази. Код АТХ С10А А07.

Вплив супутніх препаратів на розувастатин.

Інгібітори транспортних білків. Розувастатин є субстратом для певних транспортних білків, включаючи OATP1B1, що забезпечує печінковий транспорт та ефлюксного переносника BCRP. Одночасне введення розувастатину з лікарськими засобами – ndash; інгібіторами цих транспортних білків може призвести до підвищення концентрації розувастатину в плазмі та збільшення ризику міопатії.

Циклоспорин. При одночасному застосуванні розувастатину та циклоспорину значення AUC (площа під кривою) розувастатину було в середньому в 7 разів вищим за значення у здорових добровольців. Концентрація циклоспорину в плазмі не змінювалася. Розувастатин протипоказаний пацієнтам, які одночасно отримують циклоспорин. Супутнє застосування не впливало на концентрацію циклоспорину в плазмі.

Інгібітори протеази. Хоча точний механізм взаємодії невідомий, при одночасному прийомі інгібіторів протеази можливе значне зростання показників впливу розувастатину. Відомо, що при одночасному застосуванні розувастатину здоровим добровольцям у дозі 10 мг і комбінованого препарату, що містить два інгібітори протеази (300 мг атазанавіру/100 мг ритонавіру), спостерігалося зростання показника AUC(0-24) розувастатину в стані динамічної рівноваги в рази, Cmax –ndash; у 7 разів. Таким чином, одночасне застосування розувастатину в терапії ВІЛ-пацієнтів, які отримують інгібітори протеази, не рекомендується. Одночасне застосування розувастатину та деяких комбінацій інгібіторів протеази можливе після ретельного обговорення корекції дози, виходячи з очікуваного зростання експозиції розувастатину.

Гемфіброзіл та інші ліпідознижувальні засоби. Одночасне застосування розувастатину та гемфіброзилу призводить до збільшення значень Cmax та AUC розувастатину в 2 рази.

Виходячи з даних спеціальних досліджень, з фенофібратом не очікується фармакокінетично значущої взаємодії, проте можлива фармакодинамічна взаємодія. Гемфіброзил, фенофібрат, інші фібрати та ніацин (нікотинова кислота) у гіполіпідемічних дозах (або рівні 1 г/добу) підвищують ризик розвитку міопатії при супутньому застосуванні з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази, можливо, тому, що вони здатні застосування окремо. Застосування препарату у дозі 40 мг протипоказане при одночасному прийомі фібратів. Прийом препарату таким пацієнтам рекомендується починати з дози 5 мг на добу.

Езетиміб. Одночасне застосування розувастатину в дозі 10 мг та 10 мг езетимибу пацієнтам з гіперхолестеринемією призводило до зростання AUC розувастатину в 1,2 рази. Не можна виключати фармакодинамічну взаємодію між розувастатином та езетимибом, що може призвести до небажаних явищ.

Антацидні препарати. Одночасне введення розувастатину з антацидною суспензією, що містить алюмінію та гідроксид магнію, призводить до зменшення концентрації розувастатину в плазмі приблизно на 50%. Цей ефект зменшувався, коли антацид приймали через 2 години після розувастатину. Клінічна значимість цієї взаємодії не вивчалася.

Еритроміцину. Одночасне застосування розувастатину та еритроміцину призводить до зниження значення AUC(0-t) на 20%, а значення Cmax розувастатину – на 30%. Така взаємодія, ймовірно, є результатом посилення моторики кишківника, обумовленого прийомом еритроміцину.

Ферменти системи цитохрому Р450. Результати досліджень in vitro та in vivo свідчать про те, що розувастатин не чинить ні інгібуючого, ні стимулюючого впливу на ізофермент системи цитохрому Р450. Крім того, розувастатин є слабким субстратом для цих ізоферментів. Не спостерігалося клінічно значущої взаємодії між розувастатином та флуконазолом (інгібітором ферментів CYP2C9 та CYP3A4) або кетоконазолом (інгібітором ферментів CYP2А6 та CYP3A4).

Взаємодії, які потребують корекції дози розувастатину. Коли необхідно застосовувати розувастатин разом з іншими лікарськими засобами, що підвищують його експозицію, дози розувастатину слід коригувати. Слід розпочинати з дози 5 мг 1 раз на добу, якщо очікується зростання експозиції (AUC) приблизно у 2 рази або більше. Максимальна добова доза розувастатину повинна бути скоригована таким чином, щоб очікувана експозиція не перевищувала концентрацію, що спостерігається тоді, коли прийом добової дози 40 мг відбувається у разі відсутності взаємодії з лікарськими засобами. Наприклад, доза 5 мг розувастатину при одночасному застосуванні з циклоспорином (збільшення експозиції в 7,1 раза), доза 10 мг розувастатину при одночасному застосуванні з комбінацією ритонавіру/атазанавіру (збільшення у 3,1 раза) та доза 20 мг розувастатину при одночасному застосуванні. з гемфіброзилом (збільшення у 1,9 раза).

Таблиця 1

Вплив супутніх лікарських засобів на експозицію розувастатину (AUC; в порядку зниження)

* - Дані, представлені як зміна в «х» раз, являють собою співвідношення між застосуванням розувастатину в комбінації та окремо. Дані, зазначені у вигляді % зміни, є різницею в % щодо показників при застосуванні розувастатину окремо.

Збільшення відзначено значком ↑, відсутність змін – ↔, зменшення – ↓.

** - Було проведено декілька досліджень взаємодії при різних дозах препарату, у таблиці представлено найбільш значуще співвідношення.

Вплив розувастатину на супутні лікарські засоби

Антагоністи вітаміну К. Як і у разі застосування інших препаратів – інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, на початку терапії або при підвищенні дози розувастатину у пацієнтів, які одночасно одержують препарати-антагоністи вітаміну К (наприклад, варфарин або інші кумаринові антикоагулянти), можливе підвищення Міжнародного нормалізованого відношення (МНО). Скасування терапії із застосуванням розувастатину або зниження дози може забезпечити зниження показника МНВ. У таких випадках рекомендується належний моніторинг показників МНО як на початку лікування розувастатином, так і після припинення або подальшої зміни його дозування.

Пероральні контрацептиви/гормонозамінна терапія (ГЗТ). Одночасний прийом розувастатину та протизаплідних засобів для перорального застосування призводить до зростання значення AUC етинілестрадіолу та норгестрелу на 26% та 34% відповідно. Таке підвищення концентрації в плазмі слід враховувати при виборі відповідної дози протизаплідного засобу для перорального застосування. Фармакокінетичні дані про прийом розувастатину на тлі гормонозамінной терапії (ГЗТ) відсутні, отже, аналогічна дія не виключена. Однак подібну комбінацію широко застосовували жінкам, включеним до клінічних досліджень, і вона добре переносилася.

Інші лікарські засоби

Дігоксин. Виходячи з даних спеціальних досліджень, клінічно суттєвої взаємодії з дигоксином не очікується.

У клінічних дослідженнях розувастатин супроводжують антигіпертензивними, антидіабетичними засобами та гормонозамінною терапією. Ці дослідження не показали жодних доказів клінічно значимих небажаних взаємодій.

Лопінавір/ритонавір. У фармакологічному дослідженні супутнє застосування розувастатину та комбінованого препарату, що містив два інгібітори протеази (лопінавір 400 мг/ритонавір 100 мг), у здорових добровольців асоціювалося з приблизно двократним показників рівноважного AUC(0-24) та Сmax . Взаємодія між розувастатином та іншими інгібіторами протеази не вивчалася.

Фузидова кислота. Ризик розвитку міопатії, включаючи рабдоміоліз, може бути підвищений при одночасному системному застосуванні фузидової кислоти зі статинами. Механізм цієї взаємодії (фармакодинамічний, фармакокінетичний або як фармакодинамічний, так і фармакокінетичний) досі невідомий. Були повідомлення про рабдоміоліз (включаючи рідкісні летальні випадки) у пацієнтів, які застосовують цю комбінацію.

Якщо системне застосування фузидової кислоти необхідне, лікування розувастатином слід припинити на час застосування фузидової кислоти.

Діти. Дослідження взаємодії проводилися тільки у дорослих. Ступінь взаємодії у дітей невідомий.

Действующее вещество: розувастатин;

1 таблетка содержит 10 мг розувастатина (в виде розувастатина кальция);

другие составляющие: лактоза безводная, кремния диоксид коллоидный безводный, целлюлоза микрокристаллическая силикатизированная, крахмал кукурузный, тальк, стеарилфумарат натрия;

оболочка: гипромелоза, маннит (Е 421), макрогол 6000, титана диоксид (Е 171), железа оксид желтый (Е 172), железа оксид красный (Е 172), тальк.

Дослідження щодо впливу розувастатину на здатність керувати транспортними засобами або іншими механізмами не проводили.

При керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами слід враховувати можливість запаморочення в період лікування.

Застосування розувастатину в період вагітності та годування груддю протипоказане.

Жінкам репродуктивного віку слід застосовувати надійні протизаплідні засоби.

Оскільки холестерин та інші продукти біосинтезу холестерину важливі для розвитку плода, потенційний ризик пригнічення ГМГ-КоА-редуктази в період вагітності переважає користь від терапії. Дані, отримані за результатами досліджень на тваринах, свідчать про обмежений відстрочений токсичний вплив. У разі настання вагітності під час застосування препарату подальшу терапію слід скасувати негайно.

Оскільки інший лікарський засіб цього класу проникає у грудне молоко та враховуючи, що інгібітори ГМГ-КоА-редуктази можуть викликати серйозні побічні реакції у немовлят, жінкам, які потребують лікування розувастатином, слід рекомендувати утриматися від годування груддю. Даних про проникнення розувастатину в грудне молоко у людини немає.

У педіатричній практиці препарат призначає виключно лікар. Застосовувати дітям та підліткам віком від 10 до 17 років (хлопчики – після досягнення пубертатного розвитку стадії I або вище Таннером, дівчата – не раніше ніж через 1 рік після менархе).

Початкова добова доза для дітей та підлітків з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією становить 5 мг на добу. Звичайний діапазон доз – 5-20 мг перорально 1 раз на добу. Підвищення дози здійснюється з урахуванням індивідуальної реакції та переносимості відповідно до рекомендацій до застосування у педіатричній практиці. Перед початком терапії розувастатином дитині слід призначити стандартну дієту з низьким вмістом холестерину, дієти слід дотримуватись і в період проведення терапії. Безпеку та ефективність застосування препарату в дозі 20 мг у терапії цієї популяції не досліджували.

Діти до 10 років

Досвід застосування препарату в терапії дітей віком до 10 років обмежений невеликою кількістю пацієнтів (віком від 8 до 10 років) з гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією. Отже, розувастатин не рекомендується для застосування у терапії дітей віком до 10 років.

Лікування гіперхолестеринемії

Дорослим, підліткам та дітям старше 10 років з первинною гіперхолестеринемією (типу IIa,), (за винятком сімейної гетерозиготної гіперхолестеринемії) або змішаною дисліпідемією (типу IІb) як додаток до дієтотерапії, коли дієта або інші немедикаментозні методи вправи, зниження маси тіла) виявляються недостатніми.

При гомозиготній сімейній гіперхолестеринемії, як доповнення до дієти та інших заходів щодо зниження вмісту ліпідів (наприклад, аферезу ліпопротеїнів низької щільності) або у випадках, коли проведення такої терапії недоцільне.

Профілактика серцево-судинних порушень

Запобігання значним серцево-судинним порушенням у пацієнтів, яким, за оцінками, загрожує високий ризик першого випадку серцево-судинного порушення, на додаток до корекції інших факторів ризику.

• Підвищена чутливість до розувастатину або допоміжних речовин у складі препарату;
• захворювання печінки в активній фазі, у тому числі при стійкому підвищенні рівня сироваткових трансаміназ невідомої етіології, а також при підвищенні рівня сироваткових трансаміназ, що перевищує верхню межу норми (ВМН) більш ніж у 3 рази;
• важкі порушення функції нирок (кліренс креатиніну <30 мл/хв);
• міопатія;
• одночасне застосування циклоспорину;
• у період вагітності або годування груддю, а також жінкам репродуктивного віку, які не застосовують відповідні засоби контрацепції.

Доза 40 мг протипоказана пацієнтам зі схильністю до міопатії/рабдоміолізу.

До факторів такого ризику належать:

• помірне порушення функції нирок (кліренс креатиніну <60 мл/хв);
• гіпотиреоз;
• наявність в особистому або спорідненому анамнезі спадкових захворювань м'язів;
• наявність в анамнезі випадків м'язової токсичності при застосуванні інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази або фібратів;
• зловживання алкоголем;
• ситуації, які можуть призвести до підвищення концентрації препарату в плазмі;
• приналежність до монголоїдної раси;
• супутнє застосування фібратів.

До початку терапії пацієнта слід перевести на стандартну дієту зі зниженим вмістом холестерину, якої слід дотримуватись і при проведенні терапії. Дози підбирати індивідуально, з урахуванням мети терапії та відповіді на неї, дотримуючись поточних узгоджених рекомендацій.

Розувастатин можна приймати у будь-який час протягом дня, незалежно від їжі.

Таблетки не слід розжовувати або подрібнювати. Таблетку ковтають повністю, запиваючи водою.

Лікування гіперхолестеринемії

Початкова доза, що рекомендується, становить 5 або 10 мг перорально 1 раз на добу для пацієнтів, які не отримували раніше препаратів групи статинів, або пацієнтів, які отримували раніше інші інгібітори ГМГ-КоA-редуктази. При виборі початкової дози слід враховувати індивідуальні показники, такі як рівень холестерину та ризик серцево-судинних порушень у майбутньому, а також можливість розвитку небажаних реакцій. Коригування дози з її підвищенням за потреби здійснюється через 4 тижні. Через підвищення частоти побічних реакцій підвищення дози до 40 мг рекомендується виключно при лікуванні пацієнтів з гіперхолестеринемією високого ступеня тяжкості, при високому ризику виникнення серцево-судинних порушень (у тому числі у хворих з сімейною гіперхолестеринемією), коли прийом препарату у дозі 20 мг доба не забезпечує бажаного результату за умови проведення регулярного лікарського нагляду.

Профілактика порушень з боку серцево-судинної системи

Під час дослідження впливу препарату на зниження ризику ускладнень з боку серцево-судинної системи препарат застосовували у дозі 20 мг/добу.

Пацієнти похилого віку

При застосуванні препарату в терапії осіб старше 70 років початкова доза, що рекомендується, повинна становити 5 мг. Подальше коригування дози, зумовлене віком пацієнта, не потрібне.

Пацієнти з нирковою недостатністю

Корекція дози при застосуванні препарату в терапії пацієнтів з порушенням функції нирок низького або помірного ступеня тяжкості не потрібна.

При застосуванні препарату в терапії пацієнтів з порушеннями функції нирок помірного ступеня тяжкості (кліренс креатиніну – 60 мл/хв) рекомендована початкова доза повинна становити 5 мг. Застосування розувастатину в терапії пацієнтів із порушенням функції нирок високого ступеня тяжкості протипоказане у будь-яких дозах.

Пацієнти з порушенням функції печінки

У пацієнтів з порушеннями функції печінки, які оцінювалися у 7 або менше балів за шкалою Чайлда-П'ю, підвищення системної експозиції розувастатину не спостерігалося. Проте в осіб із порушеннями 8 та 9 балів за шкалою Чайлда-П'ю системна експозиція зростала. У таких пацієнтів є доцільною оцінка функції нирок. Досвід застосування препарату пацієнтам, які набрали більше 9 балів за шкалою Чайлда-П'ю, відсутній. Розувастатин протипоказаний пацієнтам із активними захворюваннями печінки.

Раса

У пацієнтів монголоїдної раси спостерігалась підвищена системна експозиція препарату. Рекомендована початкова доза для лікування таких пацієнтів становить 5 мг.

Генетичний поліморфізм

Деякі типи генетичного поліморфізму можуть призводити до підвищення експозиції розувастатину (див. розділ «Фармакокінетика»). Пацієнтам з відомою наявністю таких типів поліморфізму рекомендується застосовувати меншу добову дозу розувастатину.

Пацієнти зі схильністю до розвитку міопатії

Рекомендована початкова доза в терапії пацієнтів, схильних до міопатії, повинна становити 5 мг.

Супутнє застосування

Розувастатин є субстратом для різних транспортних білків (наприклад, OATP1B1 та BCRP). Ризик міопатії (включаючи рабдоміоліз) підвищується при одночасному прийомі препарату разом з певними лікарськими засобами, здатними підвищувати концентрацію розувастатину в плазмі через взаємодію з цими транспортними білками (наприклад, циклоспорин та деякі інгібітори протеази, включаючи комбінації ритонавіру та атанавіру). По можливості необхідно розглянути альтернативне лікування та, якщо необхідно, тимчасово припинити лікування розувастатином. У ситуаціях, коли одночасне введення цих лікарських засобів разом із розувастатином уникнути неможливо, слід зважувати всі переваги та ризики супутнього лікування та ретельно підбирати дозу препарату.

Небажані явища, що спостерігаються при застосуванні розувастатину, зазвичай легкі та тимчасові. Небажані реакції класифіковані за частотою та системно-органними класами.

За частотою небажані реакції розподілені наступним чином: часто (≥ 1/100 та < 1/10), рідко (≥ 1/1000 та < 1/100), рідко (≥ 1/10000 та &lt ; 1/1000), дуже рідко (< 1/10 000), невідомої частоти (неможливо оцінити за наявними даними).

З боку крові: рідко – тромбоцитопенія.

З боку імунної системи: рідко – реакції підвищеної чутливості, у тому числі ангіоневротичний набряк.

З боку ендокринної системи: часто – цукровий діабет¹.

З боку нервової системи: часто – головний біль, запаморочення; дуже рідко – ndash; полінейропатія, втрата пам'яті; частота невідома – периферична нейропатія, порушення сну, включаючи безсоння та нічні кошмари.

Психічні розлади: частота невідома – депресія.

З боку органів дихання, грудної клітки та середостіння: частота невідома – кашель, задишка.

З боку травного тракту: часто – запор, нудота, біль у животі; рідко – панкреатит; частота невідома – діарея.

З боку гепатобіліарної системи: рідко – підвищення активності печінкових трансаміназ; дуже рідко – ndash; жовтяниця, гепатит.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: нечасто – свербіж, висипання, кропив'янка; частота невідома – синдром Стівенса – Джонсона.

З боку кістково – м'язової системи та сполучних тканин: часто – міалгія; рідко – міопатія (включаючи міозит), рабдоміоліз; вовчаковий синдром, розрив м'язів, дуже рідко – артралгія; частота невідома – імуноопосередкована некротична міопатія, захворювання сухожиль, іноді ускладнені їх розривом.

З боку нирок та сечовивідної системи: дуже рідко – гематурія.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: дуже рідко – гінекомастія.

Загальні порушення: часто – астенія; частота невідома – набряки.

Як і при застосуванні інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази частота побічних реакцій залежить від дози препарату.

1 - Частота залежить від факторів ризику (рівень глюкози крові натще ≥ 5,6 ммоль/л, індекс маси тіла > 30 кг/м2, підвищення рівня тригліцеридів, гіпертензія в анамнезі).

Вплив на нирки: при прийомі розувастатину спостерігалася протеїнурія канальцевого походження, визначена за результатами аналізу. Зростання вмісту білка в сечі від повної відсутності або незначної кількості до ++ і більше на різних етапах терапії спостерігалося у < 1% пацієнтів при отриманні препарату у дозі 10 та 20 мг та приблизно у 3% пацієнтів при отриманні препарату у дозі 40 мг. Незначне підвищення вмісту від повної відсутності або незначної кількості до спостерігалося при отриманні препарату в дозі 20 мг. У більшості випадків прояви протеїнурії знижувалися або зникали самостійно на тлі терапії, що триває. За даними досліджень та постмаркетингових спостережень нині не виявлено причинно-наслідкового зв'язку між протеїнурією та гострим або прогресуючим захворюванням нирок.

На фоні застосування препарату відмічені випадки гематурії; за даними досліджень частота її мала.

Вплив на скелетну мускулатуру: ураження скелетної мускулатури, такі як міалгія, міопатія (у тому числі міозит), і зрідка рабдоміоліз з гострою нирковою недостатністю або без неї були відзначені при застосуванні будь-яких доз розувастатину, особливо при дозах > 2.

У пацієнтів, які отримували розувастатин, спостерігалося залежне від дози підвищення рівня креатинкінази (КК). У більшості випадків явище було слабким, асимптоматичним та тимчасовим. У разі підвищення рівня КК > 5×ВМН подальшу терапію слід скасувати.

Вплив на печінку: як і при прийомі інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, підвищення активності трансаміназ, залежне від дози, спостерігалося у невеликої кількості пацієнтів, які отримували розувастатин. У більшості випадків явище було слабким, асимптоматичним та тимчасовим. При застосуванні розувастатину також спостерігалося підвищення рівня HbA1c.

При застосуванні деяких статинів спостерігалися такі побічні явища: розлад статевих функцій, інтерстиціальне захворювання легень, особливо під час тривалої терапії.

Частота випадків рабдоміолізу, серйозних порушень з боку нирок та печінки (виражених переважно зростанням активності печінкових трансаміназ) підвищується при застосуванні препарату у дозі 40 мг.

У процесі післяреєстраційного застосування препарату ідентифікована така небажана реакція як летальна та нелетальна печінкова недостатність. Оскільки про цю реакцію повідомлялося спонтанно з популяції невизначеної кількості, неможливо достовірно оцінити її частоту або встановити наявність причинно-наслідкового зв'язку із застосуванням препарату.

Зрідка в післяреєстраційному періоді повідомлялося про порушення когнітивних функцій (наприклад, погіршення пам'яті, забудькуватість, амнезія, сплутаність свідомості), які асоціюються із застосуванням статинів. Про такі когнітивні проблеми повідомлялося у зв'язку з усіма статинами. Явлення, про які йдеться в повідомленнях, зазвичай носять легкий характер і проходять після відміни статинів, а також різний час до появи симптомів (від 1 дня до років) та до зникнення симптомів (медіана – 3 тижні).

Діти

Підвищення рівня креатинкінази > 10×ВМН та симптоми з боку м'язів після фізичного навантаження або підвищеної фізичної активності спостерігалися частіше у 52-тижневому клінічному дослідженні за участю дітей та підлітків у порівнянні з дорослими. Однак профіль безпеки розувастатину у дітей та підлітків був схожий на дорослих.

У разі передозування пацієнту слід надати симптоматичне лікування, за необхідності провести підтримуючу терапію. Необхідний моніторинг функцій печінки та рівня креатинкінази. Проведення гемодіалізу, ймовірно, є недоцільним.

Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від вологи при температурі від 5°C до 25°C. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Препарат для лікування гіперхолестеринемії та профілактики серцево-судинних порушень.