Санідар розчин стерильний антисептичний для зовнішнього застосування, 0,2 мг/мл, 100 мл

По 100 мл у флаконах.

Розчин для зовнішнього застосування.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина.

Декаметоксин чинить антимiкробну протигрибкову дію, концентрується на цитоплазматичнiй мембранi (ЦПМ) мікробної клітини i з’єднується з фосфатидними групами ліпідів мембрани, порушуючи проникність ЦПМ мікроорганізмів.

Декаметоксин має виражений бактерицидний вплив на стафілококи, стрептококи, дифтерійну паличку, капсульні бактерiї та фунгiцидну дію на дріжджі, дрiжджоподiбнi гриби, збудники епiдермофiтiї, трихофiтiї, мiкроспорiї, еритразми, деякі види пліснявих грибів (аспергiли, пенiцили), протистоцидну дію на трихомонади, лямблiї, вiрусоцидну дію на ліпофільні віруси.

Високоактивний щодо мікроорганізмів, стійких до антибіотиків. Стійкі до декаметоксину штами мікроорганізмів при тривалому застосуванні утворюються повільно i в незначній кількості.

Бактерiостатичнi (фунгiстатичнi) концентрації подібні до його бактерицидних (фунгiцидних), вiрусоцидних, протистоцидних концентрацій. У процесі застосування лікарського засобу підвищується чутливість антибiотикорезистентних мікроорганізмів до антибіотиків.

Лікарський засіб практично не всмоктується слизовими оболонками, неушкодженою шкірою та рановою поверхнею.

Антисептичні та дезінфікуючі засоби. Сполуки четвертинного амонію. Декаметоксин.

Декаметоксин є катіонною поверхнево-активною речовиною, тому він несумісний з милом та іншими аніонними сполуками.

Декаметоксин підвищує чутливість антибіотикорезистентних мікроорганізмів до антибіотиків.

1 мл розчину містить: декаметоксину 0,2 мг;

допоміжні речовини: натрію хлорид, вода для ін'єкцій.

Не впливає.

Дослідження на тваринах продемонстрували ембріотоксичність та тератогенний вплив декаметоксину.

Немає достатніх даних щодо безпеки застосування лікарського засобу вагітними жінками.

Лікарський засіб не слід застосовувати в період вагітності, за винятком окремих випадків, коли користь для матері перевищує можливий ризик для плода.

Досвід застосування дітям відсутній.

Санідар - це антисептичний і дезинфікуючий засіб. З'єднання четвертинного амонію. Декаметоксин.

Показання до застосування

• застосовувати для лікування гнійничкових бактеріальних і грибкових захворювань шкіри, мікробної екземи, гнійно-запальних уражень м'яких тканин (абсцеси, карбункули, флегмони, фурункули, гнійні рани), стоматологічні захворювання (стоматити, виразково- некротичний гінгівіт, дистрофічна-запальна форма пародонтозу I-II ступеня в стадії загострення);
• також лікарський засіб показано при хронічному тонзиліт, ангіні, стафілококу та дифтерійної палички, виразковий коліт, парапроктиті;
• в гінекологічній практиці застосовувати для лікування кандидозу слизової оболонки піхви, запальних захворювань геніталій мікробного походження, передпологовій санації родових шляхів, лікування післяпологового ендометриту;
• для лікування гнійно-запальних захворювань черевної і плевральної порожнин;
• для гігієнічної дезінфекції шкіри рук медперсоналу та гумових рукавичок під час обстеження хворих та виконання медичних маніпуляцій і малих хірургічних втручань, передстерилізаційне дезінфекція медичних інструментів і діагностичного обладнання із металу, гуми, полімерних матеріалів і скла.

Індивідуальна гіперчутливість до компонентів засобу.

При застосуванні лікарського засобу, розчин не ковтати.

При гнійних і грибкових ураженнях шкіри, гнійних ранах розчин застосовувати у вигляді промивань, примочок.

Для лікування проктиту та виразкового коліту теплий розчин вводити у вигляді клізм по 50-100 мл 2 рази на добу до повного зникнення ознак гострого запалення.

Фістулу при хронічному парапроктиті промивати лікарським засобом щодня протягом 3-4 діб.

Для промивання сечового міхура у дорослих пацієнтів розчин декаметоксину застосовувати після попереднього розведення 1: 7 очищеною водою в дозі 500-600 мл (на курс лікування 7-20 промивань).

Поразка слизової оболонки порожнини рота лікувати шляхом аплікації по 25-50 мл протягом 10-15 хвилин або полоскання (100-150 мл).

Особливості застосування

Декаметоксин в концентрації, застосовується в лікарському засобі, не має токсичної дії.

Тривале застосування лікарського засобу не викликає ніяких токсичних реакцій.

Підігрів розчину до 38 ° С перед застосуванням підвищує його ефективність.

При запальних явищах і при подразненні шкіри лікарський засіб розводити дистильованою водою у співвідношенні 1: 1 або 1: 2.

У рідкісних випадках у деяких пацієнтів можлива підвищена чутливість. У таких осіб після застосування лікарського засобу можлива поява висипань на шкірі, печіння, сухості, свербіж та інших місцевих алергічних реакцій.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є важливою процедурою. Це дозволяє продовжувати моніторинг співвідношення «користь/ризик» для відповідного лікарського засобу. Медичним працівникам необхідно повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему повідомлень.

У зв'язку з відсутністю всмоктування передозування малоймовірне.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі від 5°C до 25°C. Не заморожувати.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Декаметоксин чинить антимiкробну протигрибкову дію, концентрується на цитоплазматичнiй мембранi (ЦПМ) мікробної клітини i з’єднується з фосфатидними групами ліпідів мембрани, порушуючи проникність ЦПМ мікроорганізмів.

Декаметоксин має виражений бактерицидний вплив на стафілококи, стрептококи, дифтерійну паличку, капсульні бактерiї та фунгiцидну дію на дріжджі, дрiжджоподiбнi гриби, збудники епiдермофiтiї, трихофiтiї, мiкроспорiї, еритразми, деякі види пліснявих грибів (аспергiли, пенiцили), протистоцидну дію на трихомонади, лямблiї, вiрусоцидну дію на ліпофільні віруси.

Високоактивний щодо мікроорганізмів, стійких до антибіотиків.