Сени листя, 100 г - ПрАТ ФФ Віола

По 100 г у пачках з внутрішнім пакетом.

Листя.
Основні фізико-хімічні властивості: шматочки листя та плодів з домішками шматочків стебел, бутонів та квіток різноманітної форми. Колір листя сірувато-зелений, жовтувато-зелений, плодів – зеленувато-коричневий, бутонів та квіток – жовтий. Запах слабкий.

Сени листя містять флавоноїди, антраглікозиди (сенозидин А і В, реін, алоє-емодин), органічні кислоти, смолисті речовини. Цей комплекс біологічно активних речовин має м'яку проносну дію. Проносна дія відвару із Сени листя проявляється через 6-10 годин після прийому та обумовлена антраглікозидами, які посилюють моторну функцію товстого кишечника.

Контактні проносні засоби. Код АТХ А06А В06.

Одночасне застосування з хінідину сульфатом знижує рівень діючих речовин у сироватці крові з серцевими глікозидами призводить до серцевої аритмії, з антиаритмічними засобами, діуретиками та кортикостероїдами викликає м'язову слабкість.

Діюча речовина: листя сенни.
1 пачка містить листя сенни (folia sennae) 100 г.

Не впливає.

Протипоказано.

Препарат застосовувати дітям віком від 12 років за рекомендацією лікаря.

Атонія товстого кишечнику, хронічні запори.

• Гіперчутливість до біологічно активних речовин препарату;
• метрорагії;
• паралітична кишкова непрохідність;
• геморой;
• гострі запальні захворювання кишечнику (хвороба Крона, виразковий коліт, апендицит);
• перитоніт;
• пептична виразка шлунка і дванадцятипалої кишки;
• шлунково-кишкові кровотечі;
• тріщини прямої кишки;
• спастичний коліт;
• защемлена грижа;
• панкреатит;
• гепатит;
• нефрит;
• цистит;
• біль у животі невстановленого генезу;
• тяжкі порушення водно-електролітного балансу;
• нудота;
• блювання;
• дивертикуліт;
• органічні ураження печінки.

2 столові ложки листя помістити в емальований посуд, залити 200 мл гарячої кип'яченої води, закрити кришкою і настоювати на киплячій водяній бані 30 хвилин. Витримати при кімнатній температурі до повного остигання, процідити, залишок віджати отриманого відвару. Об'єм відвару довести кип'яченою водою до 200 мл.
Дорослим приймати в теплому вигляді по ⅓-½ склянки на ніч або по 1 столовій ложці 1-3 рази на добу. Дітям 12-14 років – по 1 столовій ложці, 14-16 років – по 2 столові ложки, 16-18 років – по ¼ склянки проти ночі. Перед застосуванням відвар рекомендується збовтати.
Приготовлену водну витяжку зберігати в холодильнику (при температурі 2-8 °С) не більше 2 діб.

Тривалість лікування визначає лікар індивідуально для кожного пацієнта.

• Алергічні реакції (висип, свербіж, кропив’янка, локальна або генералізована екзантема);
• порушення травлення;
• колікоподібні болі в кишечнику;
• метеоризм;
• діарея;
• анорексія;
• зміна забарвлення сечі;
• псевдомеланоз кишечнику;
• водно-електролітний дисбаланс (гіпокаліємія, гіпокальціємія);
• альбумінурія;
• гематурія;
• гіперальдостеронізм;
• порушення серцевої діяльності;
• підвищена втомлюваність;
• м’язова слабкість;
• судоми.

При передозуванні можливі кишкові коліки, диспепсія, діарея, порушення водно-сольового балансу, що потребує відміни препарату. Лікування симптоматичне.

Тривале (до декількох років) застосування великих доз препарату може спричинити атрофію гладкої мускулатури товстої кишки та порушення її іннервації.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С у недоступному для дітей місці.

Контактний проносний засіб