Спазмалгон таблетки № 50

Таблетки, по 10 шт в блістерах, по 5 блістерів в упаковці.

Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: круглі, плоскі таблетки зі скошеними краями, з розподільною насічкою з одного боку, діаметр 13 мм; колір білий або майже білий.

Спазмалгон® виявляє аналгетичну, спазмолітичну (папавериноподібну), холінолітичну (атропіноподібну) і деяку протизапальну активність.
Метамізол чинить виражену анальгетичну та жарознижувальну дію в комбінації з менш чіткою протизапальною та спазмолітичною активністю. Його ефекти є результатом пригнічення синтезу простагландинів і ендогенних алгогенів, підвищення порога збудливості в таламусі і проведення больових екстеро- і інтероцептивних імпульсів у ЦНС, а також він впливає на гіпоталамус і формування ендогенних пірогенів.
Фенпівериній чинить помірну гангліоблокуючу та парасимпатичну дію, зменшує тонус і моторику гладкої мускулатури шлунка, кишок, жовчних і сечовивідних шляхів.
Пітофенон чинить папавериноподібну дію на судинну й позасудинну гладку мускулатуру з вираженим спазмолітичним характером.

Для метамізолу характерна швидка та повна резорбція. Через 30 хв після внутрішнього застосування в сироватці виявляються кількості, які становлять 50 % максимальної сироваткової концентрації. Частково зв’язується з білками плазми. В організмі піддається інтенсивній біотрансформації. При цьому його основні метаболіти фармакологічно активні. Елімінується із сечею у формі метаболітів. Лише 3 % кількості, яка виділяється, являє собою незмінений метамізол. На ступінь біотрансформації впливає і генетично зумовлений тип ацетилювання. Даних в доступній медичній літературі щодо процесів резорбції та розподілу пітофенону і фенпіверинію дуже мало. Відомо, що резорбція відбувається у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту і є неповною. Хімічні сполуки піддаються значній іонізації та мають слабку ліпорозчинність, що визначає слабкий рівень проникнення через гематоенцефалічний бар’єр. Профіль їх концентрації в плазмі має двофазний характер.
Пітофенон і фенпівериній метаболізуються в печінці, головним чином, шляхом окиснення, при цьому близько 90 % речовини у вигляді метаболітів виводяться з сечею і близько 10 % - з фекаліями у вигляді незміненої сполуки. Наявні дані, що період їх напіввиведення з плазми крові становить 10 годин. Окремі компоненти виводяться з грудним молоком.

Спазмолітичні засоби в комбінації з аналгетиками. Синтетичні антихолінергічні засоби в комбінації з аналгетиками. Пітофенон і аналгетики. Код АТХ А03D А02.

Метамізол підвищує плазмові концентрації хлорохіну, зменшує плазмові концентрації і ефекти кумаринових антикоагулянтів та циклоспорину.
Підвищує гематотоксичний ефект мієлотоксичних лікарських засобів, хлорамфеніколу.
Нейролептики, седативні препарати і транквілізатори посилюють знеболювальну дію метамізолу.
Темпідон та трициклічні антидепресанти, пероральні протизаплідні засоби, алопуринол уповільнюють метаболізм метамізолу та підвищують його токсичність.
Барбітурати, фенілбутазон та інші індуктори мікросомальних ферментів печінки можуть зменшувати дію метамізолу.
Одночасне застосування Спазмалгону® з іншими аналгетиками і нестероїдними протизапальними засобами підвищує ризик розвитку алергічних реакцій.
Метамізол знижує плазмову концентрацію циклоспорину А, і їх одночасне застосування може бути ризикованим у разі наявної трансплантації тканин.
Комбінування Спазмалгону® та інших лікарських засобів вимагає особливої обережності, зважаючи на вміст метамізолу, який є індуктором ферментів.

діючі речовини: метамізол натрію, пітофенону гідрохлорид, фенпіверінія бромід;

1 таблетка містить метамізолу натрію 500 мг, пітофенону гідрохлориду 5 мг ;

допоміжні речовини: лактоза, крохмаль пшеничний, тальк, магнію стеарат, желатин, натрію гідрокарбонат.

Під час застосування препарату Спазмалгон® слід дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами, так як через наявність холінолітичного ефекту тривалий прийом Спазмалгону® може привести до запаморочення і порушення акомодації.

Не застосовують у період вагітності або годування груддю.

Спазмалгон® не призначають дітям віком до 15 років.

Симптоматичне лікування слабкого та помірного больового синдрому зі спазмами гладких м’язів внутрішніх органів:

• ниркові коліки та запальні захворювання сечовивідних шляхів, що супроводжуються болем та дизурними розладами;
• спазми шлунка та кишечника, коліки печінки, жовчна дискінезія;
• спастична дисменорея.

• гиперчувствительность к метамизолу, к производным пиразолона и/или к любому другому компоненту препарата;
• желудочно-кишечная непроходимость и мегаколон;
• жтония желчного или мочевого пузыря;
• тяжелые нарушения функции почек и печени;
• заболевания крови (агранулоцитоз, лейкопения, анемия любой этиологии, цитостатическая или инфекционная нейтропения);
• дефицит глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы;
• порфирия;
• глаукома;
• подозрение на острую хирургическую патологию;
• бронхиальная астма;
• коллаптоидные состояния;
• тахиаритмия;
• гипертрофия предстательной железы с тенденцией к задержке мочи;
• беременность и кормление грудью.

Таблетки Спазмалгону приймають внутрішньо після їди, запиваючи водою. Рекомендована добова доза для дорослих та дітей віком від 15 років – по 1-2 таблетки на добу; максимальна добова доза – 2 таблетки.

Особливості застосування

Тривалість застосування Спазмалгону - не більше 3 днів.

З обережністю застосовують: 

• при порушенні функції нирок та/або печінки;
• при захворюваннях шлунка (ахалазія, гастроезофагеальний рефлюкс, стеноз пілоричного відділу шлунка);
• при схильності до артеріальної гіпотензії та ортостатичних реакцій;
• при хронічному бронхіті та бронхоспазму (Спазмалгон підвищує в'язкість бронхіального секрету);
• за наявності гіпертиреозу; 
• при гіпертрофії передміхурової залози;
• при тяжких порушеннях ритму серцевої діяльності, ішемічної хвороби серця (особливо при гострому інфаркті міокарда), хронічної застійної серцевої недостатності;
• за наявності даних про гіперчутливість до нестероїдних протизапальних засобів та/або ненаркотичних аналгетиків або інших проявів алергії (алергічний риніт).

При тривалому застосуванні Спазмалгону необхідно перевіряти стан периферичної крові та функції печінки.

Можлива поява або посилення наявного головного болю після тривалого аналгетичного лікування (3 місяці) при застосуванні аналгетиків через день і частіше. Головний біль, спричинений надмірним застосуванням анальгетиків, не слід лікувати, підвищуючи їх дозу. У таких випадках аналгетичне лікування необхідно припинити після консультації з лікарем.

Препарат може вплинути на психофізичний стан пацієнтів при одночасному застосуванні з алкоголем та лікарськими засобами, які пригнічують ЦНС.

Не рекомендується застосовувати інші лікарські засоби, до складу яких входить метамізол, одночасно зі Спазмалгоном.

З огляду на вміст крохмалю пшеничного у складі лікарського засобу, його не повинні застосовувати хворі на глютенову ентеропатію.

З огляду на вміст лактози, не слід застосовувати даний препарат пацієнтам з недостатністю лактази, галактоземії або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.

Метаболіти метамізолу натрію можуть змінити колір сечі на червоний, що не має клінічного значення.

Побічні реакції при застосуванні препарату Спазмалгон найчастіше мають тимчасовий характер і зникають після припинення лікування.

З боку імунної системи: кропивниця, шкірні висипання, свербіж, кон'юнктивіт рідко - бронхоспазм, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок, токсичний епідермальний некроліз та синдром Стівенса-Джонсона.

З боку травного тракту: дискомфорт, сухість у роті, кишкова непрохідність, загострення гастриту та виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки.

З боку серцево-судинної системи: пальпітація, зниження артеріального тиску, тахікардія, порушення серцевого ритму.

З боку нервової системи: запаморочення, порушення зору.

З боку системи кровотворення: гранулоцитопенія, анемія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, лейкопенія.

З боку сечовивідної системи: олігурія, анурія, затримка сечі, протеїнурія, фарбування сечі в червоний колір, розвиток гострої ниркової недостатності та інтерстиціальний нефрит.

При тривалому прийомі великих доз можливе зниження функції нирок (особливо у хворих, які мають захворювання нирок в анамнезі), у деяких випадках – папілярний некроз.

Інші гепатит, зменшення потовиділення.

симптоми : & nbsp; порушена функція печінки, нирки, параліч дихальних трактів. Найчастіше, токсично-алергічний синдром, симптоми ураження функцій утворення крові, спостерігаються шлунково-кишкові розлади, у важких випадках-симптомами ураження мозку.

Лікування.  Якщо підозра на передозування, необхідно негайно припинити вживання препарату та вжити заходів, щоб швидко усунути його (спричинити блювоту, здійснити промивання шлунка, збільшити вивільнення сечі). Застосовувати симптоматичні агенти. Конкретний антидот не існує.

Зберігати в сухому, захищеному від світла місці, при температурі не вище 25 ºС.
Зберігати в місцях, недоступних для дітей.

Спазмалгон - спазмоанальгетик комбінованого складу. Метамізол натрій є похідним піразолону. Має аналгетичну, жарознижувальну та протизапальну дію, механізм якої пов'язаний з пригніченням синтезу простагландинів.