Суфер розчин для внутрішньовенних ін'єкцій 20 мг/мл, 10 мл + розчинник (розчин натрію хлорид 9 мг/мл-Солювен), 100 мл

Скляний флакон по 10 мл, по 1 флакону в комплекті з 1 контейнером по 100 мл з розчинником (розчин Натрію хлориду–Солювен, 9 мг/мл) у контурній чарунковій упаковці, по 1 контурній чарунковій упаковці у пачці.

Розчин для внутрішньовенних ін’єкцій.
Основні фізико-хімічні властивості: водний розчин коричневого кольору.

Механізм дії

Активний компонент лікарського засобу Суфер, сахароза заліза, складається з багатоядерних центрів заліза (ІІІ) гідроксиду, оточених ззовні великою кількістю нековалентно зв’язаних молекул сахарози. Вага комплексу відповідає середній молекулярній масі (Мr), яка становить приблизно 43 кДа. Багатоядерний центр заліза має структуру, подібну до структури центру феритину, який є фізіологічним залізовмісним протеїном. Комплекс розроблений таким чином, щоб засвоюване залізо контрольовано доставлялось до білків, що забезпечують його транспортування та зберігання в організмі (трансферин та феритин відповідно).

Після внутрішньовенного застосування багатоядерний центр заліза з комплексу захоплюється переважно ретикуло-ендотеліальною системою печінки, селезінки та кісткового мозку. На другому етапі залізо використовується для синтезу гемоглобіну, міоглобіну та інших залізовмісних ферментів або зберігається у печінці у вигляді феритину.

Клінічна ефективність

Клінічні дослідження показали, що після внутрішньовенного введення заліза (ІІІ) гідроксид сахарозного комплексу гематологічна відповідь спостерігається швидше ніж при застосуванні пероральних розчинних форм заліза.

Розподіл

Оцінка ферокінетики заліза (ІІІ) гідроксид сахарозного комплексу, позначеного 59Fe та 52Fe, проводилась серед 6 пацієнтів із анемією та хронічною нирковою недостатністю. Протягом перших 6‒8 годин 52Fe захоплювався печінкою, селезінкою та кістковим мозком. Вважається, що захоплення радіоактивної мітки багатою макрофагами селезінкою є характерним для захоплення заліза ретикуло-ендотеліальною системою.

Після внутрішньовенного введення здоровим добровольцям разової дози лікарського засобу Суфер, що містить 100 мг заліза, максимальна концентрація заліза спостерігалася через 10 хвилин після введення та досягала середнього значення 538 ммоль/л. Об’єм розподілу в центральній камері відповідав об’єму в плазмі (приблизно 3 літра).

Метаболізм

Після ін’єкції сахароза майже повністю розпадається, і багатоядерний центр заліза захоплюється переважно ретикуло-ендотеліальною системою печінки, селезінки і кісткового мозку.
Протягом 4 тижнів після введення засвоєння заліза еритроцитами 59Fe коливалося від 68 % до 97 %.

Виведення

Середня молекулярна маса комплексу становить приблизно 43 кДа, що є достатньо високим показником та не дозволяє його виведення нирками. Виведення заліза нирками протягом перших 4 годин після ін’єкції 100 мг заліза становить менше 5 % введеної дози. Через 24 години загальна концентрація заліза у сироватці крові була зменшена до початкового рівня (перед введенням), а виведення сахарози нирками становило приблизно 75 % введеної дози.

Фармакокінетика в окремих групах пацієнтів

Дотепер невідомо, чи впливає ниркова та печінкова недостатність на фармакологічні властивості заліза (ІІІ) гідроксид сахарозного комплексу (див. розділ «Особливості застосування»).

Антианемічні засоби для парентерального введення. Препарати заліза. Код АТХ В03А С.

Суфер показаний пацієнтам, яким не можуть бути призначені пероральні препарати заліза у зв’язку з їх непереносимістю, неефективністю або наявністю захворювань шлунково-кишкового тракту. Не слід одночасно застосовувати Суфер із залізовмісними пероральними засобами, оскільки абсорбція заліза, застосовуваного внутрішньо, знижується.

діюча речовина: заліза (ІІІ) гідроксид сахарозний комплекс;
1 мл розчину містить 20 мг заліза у вигляді заліза (ІІІ) гідроксид сахарозного комплексу;
допоміжна речовина: вода для ін’єкцій.

Відповідні дослідження відсутні. Вплив на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами малоймовірний. Але у випадку розвитку побічних реакцій, таких як запаморочення, сплутаність свідомості або сонливість після прийому препарату, слід утриматися від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами до зникнення симптомів.

Вагітність

Є обмежені дані щодо застосування заліза сахарозного комплексу вагітним жінкам у І триместрі вагітності. Дані щодо застосування препарату заліза у парентеральній формі вагітним жінкам у ІІ та ІІІ триместрах вагітності (303 повідомлення про результати вагітності) показали відсутність небажаного впливу на здоров'я матері та дитини.

Досі невідомо, чи заліза (iii) гідроксид сахарозний комплекс проникає через плаценту. Залізо, пов'язане з трансферином, проникає крізь плацентарний бар'єр. Залізо, пов'язане з лактоферином, проникає у грудне молоко.

Дослідження щодо впливу на рівень заліза у новонароджених не проводили.

Препарат протипоказано застосовувати у І триместрі вагітності (див. розділ «Протипоказання»). Можливе застосування препарату у ІІ та ІІІ триместрах вагітності тільки строго за показаннями.

Слід оцінювати співвідношення користь/ризик перед застосуванням препарату в період вагітності, оскільки реакції гіперчутливості можуть нести певний ризик для матері та дитини (див. розділ «Особливості застосування»).

Після введення вагітної парентеральних форм заліза у плода може виникнути брадикардія. Зазвичай цей стан минущий і виникає як наслідок реакції гіперчутливості у матері. При внутрішньовенному введенні препаратів заліза вагітним слід ретельно контролювати стан плода.

Слід враховувати дані по масі тіла до початку вагітності для розрахунку необхідної кількості заліза, щоб уникнути передозування.

Період годування груддю

Дані екскреції заліза в грудне молоко після введення сахарози заліза обмежені. Під час клінічного дослідження 10 здорових жінок із залізодефіцитними станами, які годували грудьми, отримували 100 мг заліза у формі сахарозного комплексу. Після чотирьох днів лікування показник вмісту заліза в грудному молоці був підвищеним і не відрізнявся від такого у контрольній групі (n = 5). Не можна виключати вплив заліза, що надходить із грудним молоком матері, на новонародженого/немовля, тому слід оцінювати співвідношення користь/ризик.

З огляду на недостатність даних, не рекомендується застосування лікарського засобу Суфер для лікування дітей віком до 3 років.

Дефіцит заліза у пацієнтів, яким не можуть бути призначені пероральні препарати заліза або у разі їх неефективності у таких випадках:

• непереносимість пероральних препаратів заліза;
• наявність запальних захворювань шлунково-кишкового тракту (наприклад, виразкового коліту), які можуть загострюватися при терапії пероральними препаратами заліза;
• залізодефіцитні стани, резистентні до терапії, у разі, коли контроль цих станів пероральними препаратами заліза недостатній.

Суфер слід застосовувати лише тоді, коли показання ґрунтуються на відповідних лабораторних дослідженнях. Відповідними лабораторними аналізами є визначення рівня таких показників як гемоглобін, феритин сироватки, насичення залізом трансферину.

Застосування лікарського засобу Суфер протипоказаний при таких станах:

• гіперчутливість до діючої речовини або інших компонентів препарату;
• анемія, не пов'язана з дефіцитом заліза (наприклад, гемолітична анемія, мегалобластна анемія внаслідок недостатності вітаміну В12, порушення еритропоезу, гіпоплазія кісткового мозку, анемія, спричинена отруєнням свинцем);
• перенасичення організму залізом (гемосидероз, гемохроматоз) або спадкові порушення поглинання заліза (наприклад, сидероахрестична анемія, шкірна порфірія, таласемія);
• I триместр вагітності.

Несумісність.

Суфер можна змішувати лише зі стерильним 0,9% розчином хлориду натрію. Жодних інших розчинів для внутрішньовенного введення та терапевтичних препаратів додавати не дозволяється, оскільки існує ризик преципітації та/або іншої фармацевтичної взаємодії. Сумісність із контейнерами з поліетилену та полівінілхлориду не вивчена.

Лікарський засіб Суфер вводити повільно, внутрішньовенно.

Препарат призначений для внутрішньом'язового або підшкірного введення.

Під час та після застосування лікарського засобу Суфер слід спостерігати за пацієнтами щодо ознак та симптомів реакцій гіперчутливості. Необхідно забезпечити проведення відповідної невідкладної терапії (див. розділ «Особливості застосування»).

Загальну кумулятивну дозу лікарського засобу слід розраховувати для кожного пацієнта індивідуально та перевищувати її. Дозу розраховують з огляду на масу тіла пацієнта та показник рівня гемоглобіну.

У разі, коли повна необхідна доза перевищує максимально дозволену разову дозу 200 мг (для ін'єкції) або 500 мг (для інфузії), рекомендується дробове введення препарату.

Розрахунок дози

Загальна кумулятивна доза лікарського засобу Суфер, еквівалентна загальному дефіциту заліза (мг), визначається з урахуванням показника рівня гемоглобіну (Hb) та маси тіла. Дозу розраховують індивідуально відповідно до загального дефіциту заліза в організмі пацієнта за формулою Ганзоні:

загальний дефіцит заліза (мг) = маса тіла (кг) х (нормальний рівень Hb (г/л) – рівень Hb пацієнта (г/л)) х 0,24* + депоноване залізо (мг).

Для пацієнтів з масою тіла менше 35 кг: нормальний рівень Hb – 130 г/л, кількість депонованого заліза – 15 мг/кг маси тіла.

Для пацієнтів з масою тіла понад 35 кг: нормальний рівень Hb – 150 г/л, кількість депонованого заліза – 500 мг.

* Коефіцієнт 0,24 = 0,0034ь0,07ь1000 (вміст заліза в Hb = 0,34%, об'єм крові = 7% від маси тіла, коефіцієнт 1000 = переведення «г» в «мг»).< /p>

Загальний обсяг лікарського засобу Суфер, який необхідно ввести (мл)

загальний дефіцит заліза (мг)

20 мг/мл

Загальна кумулятивна доза Суфер (мл), яку необхідно застосовувати, враховуючи масу тіла та рівень Hb пацієнта:

Парентеральні форми заліза можуть призвести до виникнення алергічних реакцій негайного типу, включаючи серйозні анафілактичні/анафілактоїдні реакції, можуть бути летальними. Повідомлялося про такі реакцій навіть у випадках, коли попереднє застосування препаратів заліза для парентерального введення проходило без ускладнень. Повідомлялося про реакції гіперчутливості, які прогресували до синдрому Коуніс (гострий алергічний коронарний артеріоспазм, який може призвести до інфаркту міокарда, див. розділ «Побічні реакції»). Пацієнтам, у яких виникали реакції гіперчутливості до інших препаратів заліза для парентерального введення (наприклад, декстрану заліза), препарат Суфер слід застосовувати у разі крайньої необхідності, вживши всіх запобіжних заходів.

Лікування препаратом Суфер повинен призначати лікар тільки після точного визначення показання.

Суфер можна вводити лише за умови, якщо медичний персонал, який має навички оцінки та лікування анафілактичних реакцій, готовий до негайних дій та за наявності приміщення, належним чином обладнаного засобами для проведення реанімаційних заходів. Перед кожним застосуванням лікарського засобу слід опитати пацієнта щодо попереднього виникнення побічних реакцій, пов'язаних із застосуванням препаратів заліза для внутрішньовенного введення.

Типовими симптомами реакцій гіперчутливості негайного типу є: зниження артеріального тиску, тахікардія (і навіть анафілактичний шок), респіраторні симптоми (включаючи бронхоспазм, набряк гортані та фарингеальний набряк), симптоми з боку шлунково-кишкового тракту; симптоми з боку шкіри (включаючи кропив'янку, еритему, свербіж).

Кожен пацієнт повинен бути під наглядом не менше 30 хвилин після застосування препаратів заліза для парентерального введення для своєчасного виявлення симптомів алергічних реакцій. У разі алергічних реакцій або ознак непереносимості протягом застосування лікарського засобу слід негайно припинити.

Для негайного лікування гострих анафілактичних/анафілактоїдних реакцій насамперед рекомендується застосування адреналіну (наприклад, у дозі 0,3 мг внутрішньом'язово), далі – застосування антигістаміних препаратів та/або кортикостероїдів (мають пізніший початок дії).

Високий ризик виникнення реакцій гіперчутливості у пацієнтів з наявною алергією, включаючи непереносимість лікарського засобу, бронхіальну астму важкого ступеня в анамнезі, екзему або інші форми атопії, а також у пацієнтів з імунологічними та запальними захворюваннями (наприклад, системний червоний вовчак, ревмат ).

Пацієнтам із порушенням функції печінки препарати заліза для парентерального введення слід застосовувати після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик. Слід уникати парентерального введення заліза пацієнтам з порушеною функцією печінки, коли перенасичення залізом є фактором, що провокує. Рекомендується проводити ретельний моніторинг вмісту заліза, щоб уникнути перенасичення.

У пацієнтів з підвищеним рівнем феритину препарати заліза для парентерального введення можуть негативно вплинути на перебіг бактеріальної або вірусної інфекції.

Препарати заліза для парентерального введення слід застосовувати з обережністю у разі гострої або хронічної інфекції. У пацієнтів з хронічною інфекцією слід оцінювати співвідношення користь/ризик. Рекомендується припинити застосування лікарського засобу Суфер пацієнтам із бактеріємією.

Під час введення препарату необхідно приділяти особливу увагу уникненню паравенозних витоків. Паравенозні витоки препарату може призводити до виникнення болю, запалення, некрозу тканин та тривалого коричневого забарвлення шкіри в цьому місці. У разі паравенозного витоку слід негайно припинити введення препарату.

Зниження артеріального тиску зазвичай спостерігається при застосуванні препаратів заліза для внутрішньовенного введення. Розчин необхідно вводити обережно. Слід суворо дотримуватись рекомендацій щодо швидкості введення препарату, щоб не допустити розвитку артеріальної гіпотензії. Висока частота розвитку небажаних побічних дій (особливо виникнення гіпотензії) асоціюється зі збільшенням дози або швидкістю введення препарату.

Слід виявляти особливу обережність при застосуванні лікарського засобу Суфер пацієнтам з печінковою недостатністю, декомпенсованим цирозом печінки, епідемічним гепатитом, хворобою Рандю – Ослера – Вебера, інфекційними захворюваннями нирок у гострій фазі, неконтрольованим гіперпаратироїдизмом.

Перед застосуванням ампули слід оглянути на наявність осаду та пошкоджень.

Застосовувати можна тільки коричневого кольору водний розчин, який не містить осаду.

Суфер слід вводити негайно після відкриття ампули.

До найчастіших побічних реакцій під час клінічних випробувань належить дисгевзія, яка виникала з частотою 4,5 події на 100 осіб. До інших частих небажаних реакцій належать нудота, артеріальна гіпотензія, артеріальна гіпертензія, біль у місці інфузії, що виникали з частотою від 1 до 2 подій на 100 осіб.

До найбільш важливих серйозних побічних реакцій, виникнення яких асоціювалось із застосуванням лікарського засобу, належать реакції гіперчутливості, які виникали з частотою 0,25 події на 100 осіб під час клінічних досліджень. Реакції гіперчутливості негайного типу (анафілактоїдні/анафілактичні реакції) виникали рідко. Загалом анафілактоїдні/анафілактичні реакції – це дуже серйозні побічні реакції, що можуть призводити до летальних наслідків (див. розділ «Особливості застосування»). Симптоми включають циркуляторний колапс, артеріальну гіпотензію, тахікардію, респіраторні симптоми (бронхоспазм, набряк гортані, фарингеальний набряк тощо), симптоми з боку шлунково-кишкового тракту (абдомінальний біль, блювання тощо), симптоми з боку шкіри (кропив’янка, еритема, свербіж тощо).

Небажані ефекти за частотою виникнення класифікують за такими категоріями: дуже часто (> 1/10), часто (> 1/100, < 1/10), нечасто (> 1/1000, < 1/100), рідко (> 1/10000, < 1/1000), дуже рідко (1/10000), невідомо (доступні дані не дозволяють оцінити частоту, оскільки про такі явища повідомляли винятково протягом постмаркетингових досліджень, а не клінічних випробувань).

З боку імунної системи

Нечасто: реакції гіперчутливості.

Порушення обміну речовин, метаболізму

Нечасто: підвищення рівня феритину в сироватці крові.

Неврологічні розлади

Часто: транзиторне спотворення смакових відчуттів, особливо присмак металу (дисгевзія), запаморочення.

Нечасто: головний біль, парестезія, гіпестезія.

Рідко: втрата свідомості, сонливість.

Кардіальні порушення

Нечасто: артеріальна гіпотензія та колапс, тахікардія.

Рідко: відчуття серцебиття.

Невідомо: синдром Коуніса.

Судинні розлади

Часто: артеріальна гіпотензія, артеріальна гіпертензія.

Нечасто: відчуття жару, флебіт.

Невідомо: поверхневий тромбофлебіт в місці ін’єкції.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння

Нечасто: задишка.

З боку сечовидільної системи

Нечасто: хроматурія.

Шлунково-кишкові розлади

Часто: нудота.

Нечасто: блювання, абдомінальний біль, діарея, запор.

З боку шкіри та підшкірної клітковини

Нечасто: свербіж, висип.

З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини

Нечасто: м’язові спазми, міалгія, артралгія, біль у кінцівках, біль у спині.

Загальні порушення та реакції у місці введення

Часто: реакції у місці ін’єкції/інфузії 1.

Нечасто: біль у грудях, озноб, астенія, втома, периферичні набряки, біль.

Рідко: підвищена пітливість (гіпергідроз), гарячка.

Лабораторні показники

Нечасто: підвищення рівня аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, гамма-глютамілтрансферази.

Рідко: підвищення рівня лактатдегідрогенази в крові.

1 Найчастіше повідомляли про: біль у місці ін’єкції/інфузії, екстравазацію, подразнення, зміну кольору шкіри, гематоми, свербіж.

Наступні побічні реакції отримані зі спонтанних звітів постмаркетингових досліджень

Частота невідома: порушення свідомості, брадикардія, тромбофлебіт.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є важливою процедурою. Це дає змогу продовжувати моніторинг співвідношення користь/ризик для відповідного лікарського засобу. Медичним працівникам необхідно повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему фармаконагляду.

Передозування може призвести до гострого перенасичення організму залізом, що може проявитися як гемосидероз. У випадку передозування рекомендується застосовувати симптоматичні засоби і, якщо необхідно, речовини, які зв’язують залізо (хелати).

Зберігати у захищеному від світла місці. Зберігати при температурі не вище 25 °С. Не заморожувати.

Препарат заповнює нестачу заліза в організмі.