Головна
Каталог ліків
Медикаменти
Препарати для серцево-судинної системи
Ліки від підвищеного тиску
ТЕЛПРЕС
Телпрес плюс таблетки від підвищеного тиску, 80/12,5 мг, 28 шт.
Дата оновлення препарату: 10.03.2024
Немає в наявності
Характеристики
Категорія
Дозування
80/12,5мг
Виробник
ЛАБОРАТОРІОС ЛІКОНСА, С. А., Іспанія
Країна-виробник
Іспанія
Торгова назва
Форма випуску
Таблетки
Термін придатності
3 роки
Активні речовини
Телмісартан, гідрохлоротіазид
Кількість в упаковці
28
Спосіб введення
Перорально
Код Моріон
404914
Код АТС/ATX
C09D A07
Кому можна
АЛЕРГІКАМ
з обережністю
ДІАБЕТИКАМ
з обережністю
ВОДІЯМ
з обережністю
Вагітним
заборонено
ДІТЯМ
Протипоказано
Особливості
РЕЦЕПТУРНИЙ ВІДПУСК
без рецепту
ТЕМПЕРАТУРА ЗБЕРІГАННЯ
від 5°C до 30°C
Зверніть увагу!
Інструкція, розміщена на цій сторінці, має інформаційний характер та призначена виключно для ознайомлення. Не використовуйте цю інструкцію в якості медичних рекомендацій. Постановлення діагнозу та вибору методики лікування здійснюються тільки вашим сімейним лікарем. Медмаркет LikiE не несе відповідальності за можливі негативні наслідки, виникщі в результати використання інформації, розміщеної на сайті likie.ua.
Детальіше про Відмова від відповідальності.
Важливо! Ця інструкція із застосування є офіційною інструкцією виробника, затвердженою та наданою Державним реєстром лікарських засобів України. Ця інструкція представлена винятково з метою ознайомлення і не є підставою для самолікування.
Індивідуальна упаковка.
Таблетки.
Гіпотензивний засіб комбінований (ангіотензину II рецепторів антагоніст + діуретичний засіб) Телпрес Плюс являє собою комбінацію телмісартану (ангіотензину II рецепторів антагоніст) і гідрохлоротіазиду – тіазидного діуретика.
Одночасне застосування цих компонентів призводить до більш вираженого антигіпертензивної дії, ніж застосування кожного з них окремо.
Прийом препарату Тел прес Плюс один раз в день призводить до істотного поступового зниження артеріального тиску (АТ).
Спільне застосування телмісартану і гідрохлоротіазиду не впливає на фармакокінетику кожного з компонентів препарату. Телмісартан: всмоктування - при прийомі всередину швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Біодоступність становить близько 50%. При прийомі одночасно з їжею зниження AUC (площа під кривою «концентрація–час») коливається від 6% (при дозі 40 мг) до 19% (при дозі 160 мг). Через 3 години після прийому концентрація в плазмі крові вирівнюється, незалежно від прийому їжі.
Розподіл
Зв'язок з білками плазми крові-99,5%, в основному з альбуміном і альфа-1 глікопротеїном. Середнє значення видимого об'єму розподілу в рівноважній концентрації-500 л.
Метаболізм
Метаболізується шляхом кон'югування з глюкуроновою кислотою. Метаболіти фармакологічно неактивні.
Виведення
Період напіввиведення (Т½) - більше 20 год. Виводиться через кишечник у незміненому вигляді, виведення нирками-менше 2% від прийнятої дози. Загальний плазмовий кліренс високий (900 мл / хв) порівняно з "печінковим кровотоком" (близько 1500 мл/хв).
Фармакокінетика у особливих груп пацієнтів
Гендерні відмінності
Спостерігається різниця в плазмових концентраціях у чоловіків і жінок. Смах (максимальна концентрація) і AUC були приблизно в 3 і 2 рази, відповідно, вище у жінок в порівнянні з чоловіками без значимого впливу на ефективність. Корекції доз не потрібно.
Літні пацієнти
Фармакокінетика телмісартану у пацієнтів літнього віку не відрізняється від молодих пацієнтів. Корекції доз не потрібно.
Пацієнти з порушенням функції нирок
У пацієнтів з легким та помірним порушенням функції нирок корекції дози телмісартану не потрібно.
Пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю та пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, рекомендована нижча початкова доза – 20 мг на добу.
Телмісартан не виводиться за допомогою гемодіалізу.
Пацієнти з порушенням функції печінки
Дослідження фармакокінетики у пацієнтів з печінковою недостатністю показали збільшення абсолютної біодоступності телмісартану практично до 100%.
При печінковій недостатності Т½ не змінюється. У пацієнтів з легкими і помірними порушеннями функції печінки (клас А і в за шкалою Чайлд-П'ю) добова доза препарату не повинна перевищувати 40 мг.
Гідрохлоротіазид:
Після прийому всередину препарату Телпрес Плюс максимальні концентрації гідрохлоротіазиду в плазмі досягаються протягом 1-3 годин. Абсолютна біодоступність, заснована на загальній екскреції нирками, становить близько 60 %. Зв'язується білками плазми крові 64 % гідрохлоротіазиду, а об'єм розподілу 0,8±0,3 л/кг.
Гідрохлоротіазид не метаболізується в організмі і виводиться нирками практично
у незміненому вигляді. Близько 60% дози прийнятої всередину елімінується протягом 48 годин. Нирковий кліренс близько 250-300 мл / хв. Спостерігається різниця в плазмових концентраціях у чоловіків і жінок. У жінок концентрація телмісартану в плазмі крові в 2-3 рази вище, ніж у чоловіків, також у жінок є тенденція до збільшення в плазмі крові концентрації гідрохлоротіазиду клінічно незначуще.
Пацієнти з порушенням функції нирок
У пацієнтів з порушеною функцією нирок швидкість виведення гідрохлоротіазиду знижена.
Дослідження, проведені за участю пацієнтів з кліренсом креатиніну (КК) 90 мл / хв, показали, що Т½ гідрохлоротіазиду збільшується. У пацієнтів зі зниженою функцією нирок Т½ близько 34 годин.
Антагоністи ангіотензину II і діуретики.
Код ATX C09DA07.
Телмісартан може збільшувати антигіпертензивний ефект інших антигіпертензивних засобів. Інші види взаємодій, що мають клінічну значимість, не виявлені.
Поєднане застосування з дигоксином, варфарином, гідрохлоротіазидом, глібенкламідом, ібупрофеном, парацетамолом, симвастатином і амлодипіном
не призводить до клінічно значущої взаємодії.
Подвійна блокада ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС).
Одночасне застосування телмісартану з препартами, що містять аліскірен протипоказане пацієнтам з цукровим діабетом та/або помірною або тяжкою нирковою недостатністю (СКФ менше 60 мл/хв/1,73 м2 площі поверхні тіла) і не рекомендується У інших пацієнтів. Одночасне застосування телмісартану та інгібіторів АПФ протипоказане у пацієнтів
з діабетичною нефропатією і не рекомендується У інших пацієнтів.
Дані клінічних досліджень показали, що подвійна блокада РААС внаслідок комбінованого застосування інгібіторів АПФ, АРА II або аліскірену пов'язана з підвищеною частотою небажаних явищ, таких як артеріальна гіпотензія, гіперкаліємія та порушення функції нирок (включаючи гостру ниркову недостатність) порівняно із застосуванням лише одного лікарського засобу, що діє
на РААС.
Ризик розвитку гіперкаліємії може зростати при спільному застосуванні з іншими лікарськими препаратами, здатними спричиняти гіперкаліємію (калійвмісні харчові добавки та замінники солі, що містять калій та калійзберігаючі діуретики (спіронолактон, еплеренон, триамтерен або амілорид), нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП, включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2 (ЦОГ)), гепарин, імунодепресанти (циклоспорин, такролімус, триметоприм)). При необхідності на тлі документально підтвердженої гіпокаліємії спільне застосування препаратів слід здійснювати з обережністю і регулярно контролювати вміст калію в плазмі крові.
Дигоксин
При спільному прийомі телмісартану з дигоксином було відзначено збільшення середньої Смах дигоксину в плазмі крові на 49% і мінімальної концентрації на 20%. На початку лікування, при підборі дози та припиненні лікування телмісартаном слід ретельно контролювати концентрацію дигоксину в плазмі крові для її підтримки в рамках терапевтичного діапазону.
Калійзберігаючі діуретики або калійвмісні харчові добавки
Антагоністи рецепторів ангіотензину II, такі як телмісартан, знижують спричинену діуретиком втрату калію. Калійзберігаючі діуретики, наприклад, спіронолактон, еплеренон, триамтерен або амілорид, калійвмісні харчові добавки або замінники солі можуть привести до значимого підвищення вмісту калію в плазмі крові. Якщо Супутні застосування показано, оскільки є документально підтверджена гіпокаліємія, їх слід застосовувати з обережністю і на тлі регулярного контролю калію в плазмі крові.
Препарати літію
При спільному прийомі препаратів літію з інгібіторами АПФ та АРАІІ, включаючи телмісартан, виникало оборотне підвищення концентрації літію в плазмі крові та його токсичної дії. При необхідності застосування даної комбінації препаратів рекомендується ретельно контролювати концентрації літію в плазмі крові.
Нестероїдні протизапальні лікарські препарати (НПЗП)
НПЗП (включаючи. ацетилсаліцилову кислоту у дозах, що використовуються для протизапального лікування, інгібітори ЦОГ-2 та неселективні НПЗП) можуть послаблювати антигіпертензивну дію АРАІІ. У деяких пацієнтів з порушенням ниркової функції (наприклад, пацієнтів з зневодненням, літніх пацієнтів
з порушенням функції нирок) спільне застосування АРАІІ та препаратів, що пригнічують циклооксигеназу-2 може призводити до подальшого погіршення ниркової функції, включаючи розвиток гострої ниркової недостатності, яка, як правило, є оборотною. Тому спільне застосування препаратів слід здійснювати
з обережністю, особливо літнім пацієнтам. Слід забезпечити належне надходження рідини, крім того, на початку спільного застосування і періодично
надалі слід контролювати показники функції нирок.
Діуретики (тіазидні або петльові діуретики)
Попереднє лікування високими дозами діуретиків, такими як фуросемід (петлевий діуретик) та гідрохлоротіазид (тіазидний діуретик), може призвести до гіповолемії та ризику розвитку артеріальної гіпотензії на початку лікування телмісартаном.
Інші антигіпертензивні засоби
Дія телмісартану може посилюватися при спільному застосуванні інших антигіпертензивних лікарських засобів. На підставі фармакологічних властивостей баклофену і аміфостину можна припустити, що вони будуть посилювати терапевтичний ефект всіх антигіпертензивних засобів, включаючи телмісартан. Крім того, ортостатична гіпотензія може посилюватися на тлі прийому алкоголю, барбітуратів, наркотичних засобів або антидепресантів.
Кортикостероїди (для системного застосування)
Кортикостероїди послаблюють дію телмісартану.
Гідрохлоротіазид
При одночасному застосуванні з:
* етанолом, барбітуратами або наркотичними анальгетиками: ризик ортостатичної гіпотензії,
* гіпоглікемічними засобами для прийому всередину та інсуліном: може знадобитися корекція дози гіпоглікемічних засобів для прийому всередину та інсуліну,
* метформіном: ризик розвитку молочнокислого ацидозу,
* колестираміном і колестиполом: у присутності аніонних обмінних смол порушується всмоктування гідрохлоротіазиду,
* серцевими глікозидами: ризик гіпокаліємії або гіпомагніємії, спричинені тіазидними
* діуретиками, розвиток аритмій, викликаних прийомом серцевими глікозидами,
* пресорними амінами (наприклад, норепінефрином): можливе послаблення ефекту пресорних амінів,
* недеполяризуючими міореклаксантами (наприклад, тубокурарину хлоридом): гідрохлоротіазид може посилювати ефект недеполяризуючих міореклаксантів,
* протиподагричними засобами: може підвищуватися концентрація сечової кислоти в сироватці крові і тому можуть знадобитися зміни дози урикозуричних засобів. Застосування тіазидних діуретиків збільшує частоту розвитку реакцій підвищеної чутливості на алопуринол,
* препаратами кальцію і вітаміном D: тіазидні діуретики можуть підвищувати вміст кальцію в сироватці крові внаслідок зменшення його виведення нирками. Якщо потрібно застосовувати препарати кальцію, слід регулярно контролювати вміст кальцію в крові і, якщо необхідно, змінювати дозу препаратів кальцію,
* бета-адреноблокаторами та діазоксидом: тіазидні діуретики можуть посилювати гіперглікемію, спричинену бета-адреноблокаторами та діазоксидом,
* м-холіноблокаторами (наприклад, атропіном, біперидином): зменшення моторики шлунково-кишкового тракту, збільшення біодоступності тіазидних діуретиків,
* амантадином: кліренс амантадину може знижуватися гідрохлоротіазидом, що призводить до збільшення концентрації амантадину в плазмі крові та можливої токсичності,
* цитотоксичними засобами (наприклад, циклофосфамідом, метотрексатом): зменшення ниркової екскреції цитотоксичних засобів та посилення їх мієлосупресивної дії,
* НПЗЗ: спільне застосування з тіазидними діуретиками може призвести до зниження діуретичного та антигіпертензивного ефекту,
* засобами, які призводять до виведення калію і гіпокаліємії (наприклад, діуретиками, що виводять калій, проносними засобами, глюкокортикостероїдами, кальцитоніном, АКТГ (адренокортикотропний гормон), гліциризиновою кислотою (міститься в корені солодки), амфотерицином В, карбеноксолоном, бензилпеніциліном, похідними ацетилсаліцилової кислоти): посилення гіпокаліємічного ефекту. Гіпокаліємія, що викликається гідрохлоротіазидом, компенсується калійзберігаючим ефектом телмісартану,
* теофіліном: збільшення ризику гіпокаліємії,
* аміодароном: одночасне застосування C тіазидними діуретиками може вести до підвищення ризику аритмій, пов'язаних з гіпокаліємією,
* калійзберігаючими діуретиками, препаратами калію, іншими засобами, здатними підвищувати вміст калію в сироватці крові (наприклад, гепарином) або заміна натрію в кухонній солі солями калію можуть призводити до гіперкаліємії.
Рекомендується періодичний контроль вмісту калію в плазмі крові у випадках, коли препарат Телпрес Плюс призначений спільно з препаратами, які можуть викликати гіпокаліємію, а також з препаратами, здатними підвищувати вміст калію в сироватці крові.
1 таб. гідрохлоротіазид 12.5 мг, телмісартан 80 мг
Допоміжні речовини:
манітол-327.7 мг,
повідон К25-21.6 мг,
кросповідон - 12 мг,
магнію стеарат-8.5 мг,
меглюмін - 24 мг,
натрію гідроксид-6.7 мг,
лактози моногідрат - 49.84 мг,
целюлоза мікрокристалічна-32 мг,
гіпромелоза-3 мг,
карбоксиметилкрохмал натрію (тип А) - 2 мг,
заліза оксид жовтий ( Е172) - 0.17 мг.
Лікарські засоби, що впливають безпосередньо на РААС, можуть стати причиною серйозних ушкоджень і загибелі плода, тому при плануванні або встановлення факту вагітності препарат повинен бути скасований відразу і, якщо необхідно, призначена альтернативна гіпотензивна терапія, яка має встановлений профіль безпеки при застосуванні під час вагітності. Застосування препарату в період вагітності протипоказано.
Телмісартан
У доклінічних дослідженнях телмісартану тератогенний ефект не відзначений,
але встановлена фетотоксичність. Відомо, що вплив антагоністів рецепторів ангіотензину II під час другого і третього триместрів вагітності викликає у людини фетотоксичність (зниження функції нирок, олігогідрамніон, уповільнення осифікації кісток черепа), а також неонатальну токсичність (ниркова недостатність, артеріальна гіпотензія, гіперкаліємія). Пацієнткам, які планують вагітність, слід призначити альтернативну терапію з доведеним профілем безпеки застосування у вагітних. Якщо лікування антагоністами рецепторів ангіотензину II відбувалося під час другого триместру вагітності, рекомендується перевірка ультразвуковим методом функції нирок і стану кісток черепа у плода.
Новонароджені, матері яких отримували антагоністи рецепторів ангіотензину II, повинні ретельно спостерігатися щодо артеріальної гіпотензії.
Терапія препаратом Телпрес Плюс протипоказана в період грудного вигодовування.
Дослідження впливу на фертильність людини не проводилися.
Гідрохлоротіазид
Досвід застосування гідрохлоротіазиду під час вагітності, особливо під час першого триместру, обмежений.
Гідрохлоротіазид проникає через плацентарний бар'єр. Враховуючи фармакологічний механізм дії гідрохлоротіазиду, передбачається, що його застосування під час другого та третього триместрів вагітності може порушувати фетоплацентарну перфузію та спричиняти такі зміни у ембріона та плода, як жовтяниця, порушення водно-електролітного балансу та тромбоцитопенія.
Гідрохлоротіазид не повинен застосовуватися при набряках вагітних, при артеріальній гіпертензії вагітних або під час прееклампсії, так як існує ризик зниження обсягу плазми і зниження плацентарної перфузії, а сприятливий ефект при зазначених клінічних ситуаціях відсутній.
Гідрохлоротіазид не повинен застосовуватися для лікування есенціальної гіпертензії у вагітних, за винятком тих рідкісних ситуацій, коли не можуть застосовуватися інші види лікування.
Терапія препаратом Телпрес Плюс протипоказана в період грудного вигодовування.
У дослідженнях на тваринах впливу телмісартану та гідрохлоротіазиду на фертильність не спостерігалося. Досліджень впливу на фертильність людини не проводилися.
Заборонено прийом дітям.
Артеріальна гіпертензія (у разі неефективності телмісартану або гідрохлоротіазиду в монотерапії).
Підвищена чутливість до діючих речовин або допоміжних компонентів препарату або інших похідних сульфонамідів;
Обструктивні захворювання жовчовивідних шляхів;
Тяжкі порушення функції печінки (клас С за класифікацією Чайлд-П'ю);
Тяжкі порушення функції нирок (КК менше 30 мл / хв);
Рефрактерна гіпокаліємія, гіперкальціємія;
Одночасне застосування з аліскіреном у пацієнтів з цукровим діабетом та/або порушенням функції нирок (швидкість клубочкової фільтрації менше 60 мл/хв/1,73 м2);
Одночасне застосування інгібіторів АПФ у пацієнтів з діабетичною нефропатією;
Дефіцит лактази, непереносимість лактози, синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції;
Всередину, незалежно від часу прийому їжі. Препарат Тел прес Плюс необхідно приймати 1 раз в день. Телмісартан Плюс 12,5/40 мг може призначатися пацієнтам, у яких застосування препаратів телмісартану в дозуванні 40 мг або гідрохлоротіазиду не призводить до адекватного контролю артеріального тиску.
Тел прес Плюс 12,5/80 мг може призначатися пацієнтам, у яких застосування препаратів телмісартану в дозуванні 80 мг або препарату Телпрес Плюс 12,5/40 мг не призводить до адекватного контролю артеріального тиску. Телпрес Плюс 25/80 мг може призначатися пацієнтам, у яких застосування препаратів телмісартану в дозуванні 80 мг або препарату Телпрес Плюс 12,5/80 мг не призводить до адекватного контролю артеріального тиску, або пацієнтам, стан яких раніше був стабілізований телмісартаном або гідрохлоротіазидом при роздільному застосуванні.
У пацієнтів з тяжким ступенем артеріальної гіпертензії максимальна добова доза телмісартану становить 160 мг у комбінації з гідрохлоротіазидом у добовій дозі 12,5-25 мг.
Найчастіше повідомлялося про такий побічний ефект, як запаморочення. У рідкісних випадках (менше 1 випадок на 1000 пацієнтів) можливий серйозний ангіоневротичний набряк.
Комбінація з фіксованою дозою
Залежність побічних ефектів від доз не встановлена, і ці ефекти не були пов'язані з статтю, віком або расовою приналежністю.
Побічні ефекти, про які повідомлялося в ході всіх клінічних досліджень і які частіше (р ≤ 0,05) траплялися при застосуванні комбінації тельмізартану з гідрохлоротіазидом, ніж при застосуванні плацебо, наведені нижче відповідно до класів систем органів. Побічні ефекти, що спостерігалися при застосуванні кожного компонента окремо, але які не проявилися під час клінічних досліджень, можуть з'явитися під час лікування Телпрес Плюс.
Побічні реакції подано із зазначенням частоти за такими умовними категоріями: дуже часто (1/10) часто (1/100 до <1/10); нечасто (1/1000 до <1/100); рідко (1/10 000 до <1/1000); дуже рідко (<1/10 000) частота невідома (не можна встановити за наявними даними).
У кожній групі побічні реакції представлені в порядку убування серйозності.
Інфекції та інвазії: рідко - бронхіт, фарингіт, синусит.
З боку імунної системи: рідко-загострення або активація системного червоного вовчака.
З боку метаболізму: нечасто - гіпокаліємія, рідко-гіперурикемія, гіпонатріємія.
З боку психіки: нечасто - тривога; рідко - депресія.
З боку нервової системи: часто-запаморочення, непритомність, парестезії; рідко - безсоння, порушення сну.
З боку органу зору: рідко-порушення зору, нечіткість зору.
З боку органів слуху: нечасто-вертиго.
З боку серцево-судинної системи: нечасто-тахікардія, аритмія, артеріальна гіпотензія, ортостатична гіпотензія.
З боку дихальної системи: нечасто-задишка; рідко - респіраторний дистрес-синдром (що включає пневмоніт і набряк легенів).
З боку травного тракту: рідко-діарея, сухість у роті, метеоризм рідко - біль у животі, запор, диспепсія, блювання, гастрит.
З боку травної системи: рідко-порушення функції печінки / захворювання печінки.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: рідко - ангіоневротичний набряк (також з летальним результатом), еритема, свербіж, висип, гіпергідроз, кропив'янка.
З боку кістково-м'язової системи: нечасто - біль у спині, м'язові спазми, міалгія, артралгія, судоми м'язів, біль у ногах.
З боку репродуктивної системи: нечасто-еректильна дисфункція.
Загальні порушення: нечасто - біль у грудях; рідко - симптоми, подібні грипу, біль.
Лабораторні показники: нечасто-підвищений рівень сечової кислоти рідко-підвищення рівня креатиніну, підвищений рівень КФК крові, підвищений рівень печінкових ферментів.
Додаткова інформація щодо окремих компонентів
Побічні ефекти, про які раніше повідомлялося у зв'язку із застосуванням одного з компонентів, можуть проявлятися при застосуванні комбінації телмісартану / гідрохлоротіазиду, навіть якщо вони не спостерігалися в ході клінічних досліджень цієї комбінації.
Тельмизартан
Побічні ефекти з однаковою частотою спостерігалися як при застосуванні тельмізартану, так і при застосуванні плацебо.
Загальна кількість побічних ефектів при застосуванні тельмізартану (41,4%) була, як правило, порівнянна з такою в групі плацебо (43,9%) під час плацебо-контрольованих випробувань. Наведені нижче побічні реакції були зібрані в ході досліджень серед пацієнтів, лікованих телмісартаном артеріальної гіпертензії, і серед пацієнтів старше 50 років з високим ризиком порушень з боку серцево-судинної системи.
Інфекції та інвазії: нечасто - інфекції верхніх відділів дихальних шляхів, інфекції сечового тракту, включаючи цистит рідко - сепсис, в т.ч. з летальним результатом.
З боку крові: рідко-анемія рідко-еозинофілія, тромбоцитопенія.
З боку імунної системи: рідко-гіперчутливість, анафілактичні реакції.
З боку метаболізму: нечасто - гіперкаліємія; рідко - гіпоглікемія (у хворих на діабет).
З боку серця: нечасто - брадикардія.
З боку травного тракту: рідко-дискомфорт у шлунку.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: рідко - екзема, медикаментозний дерматит, токсичний епідермальний висип.
З боку кістково-м'язової системи: рідко-артроз, біль у сухожиллях.
З боку сечовидільної системи: нечасто-ниркова недостатність (включаючи гостру ниркову недостатність).
Загальні порушення: нечасто-астенія.
Лабораторні показники: рідко-зниження гемоглобіну.
Гідрохлоротіазид
Гідрохлоротіазид може викликати або посилити гіповолемію, яка може призвести до електролітного дисбалансу.
Побічні ефекти, що спостерігалися при застосуванні гідрохлоротіазиду окремо, наводяться нижче.
Інфекції та інвазії: частота невідома - сіаладеніт.
З боку крові: частота невідома-апластична анемія, гемолітична анемія, пригнічення кісткового мозку, лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія.
З боку імунної системи: частота невідома-анафілактичні реакції, гіперчутливість.
З боку ендокринної системи: частота невідома-неадекватний контроль діабету.
З боку метаболізму: частота невідома-анорексія, зниження апетиту, електролітний дисбаланс, гіперхолестеринемія, гіперглікемія, гіповолемія.
З боку психіки: частота невідома-занепокоєння.
З боку нервової системи: частота невідома-легке запаморочення.
З боку органів зору: частота невідома-ксантопсія.
З боку судин: частота невідома-некротичний васкуліт.
З боку травного тракту: частота невідома-панкреатит, дискомфорт у шлунку.
З боку травної системи: частота невідома-жовтяниця (гепатоцелюлярна або холестатична).
З боку шкіри та підшкірної клітковини: частота невідома-синдром, подібний до червоного вовчака, фотосенсибілізація, шкірний васкуліт, токсичний епідермальний некроліз. Новоутворення доброякісні, злоякісні та неуточнені (у тому числі кісти та поліпи): невідомо - немеланомний рак шкіри (БКК та ПКК) внаслідок дії гідрохлоротіазиду.
З боку кістково-м'язової системи: частота невідома-слабкість.
З боку сечовидільної системи: частота невідома-інтерстиціальний нефрит, порушення функції нирок, глюкозурія.
Загальні порушення: частота невідома-лихоманка.
Лабораторні показники: частота невідома-підвищений рівень тригліцеридів.
Опис окремих побічних реакцій
Порушення функції печінки / захворювання печінки
Більшість випадків порушень функції печінки / захворювань печінки спостерігалися у пацієнтів японської національності. Пацієнти японської національності більш схильні до цих побічних реакцій.
Сепсис
У ході дослідження серед пацієнтів, які приймали телмісартан, спостерігався високий рівень випадків сепсису, ніж серед тих, хто отримував плацебо. Це явище може бути як випадковим, так і пов'язаним з механізмом, суть якого поки невідома.
Опис окремих побічних реакцій: немеланомного рак шкіри для діючої речовини гідрохлоротіазид: на основі наявних даних епідеміологічних досліджень спостерігається сукупний дозозалежний зв'язок між гідрохлоротіазидом і виникненням немеланомного раку шкіри.
Інформація щодо передозування обмежена. Можливі симптоми передозування складаються із симптомів з боку окремих компонентів препарату.
Телмісартан - найбільш значущі-виражене зниження артеріального тиску і тахікардія, також може спостерігатися брадикардія, запаморочення, підвищення концентрації креатиніну в сироватці крові і гостра ниркова недостатність. Гідрохлоротіазид-порушення водно-електролітного балансу крові (гіпокаліємія, гіпохлоремія), зниження ОЦК, що може призводити до спазмів м'язів та/або посилювати порушення з боку серцево-судинної системи: аритмії, що викликаються одночасним застосуванням серцевих глікозидів або деяких антиаритмічних засобів.
Лікування: симптоматична терапія, гемодіаліз неефективний. Ступінь видалення гідрохлоротіазиду при проведенні гемодіалізу не встановлена. Необхідний регулярний контроль вмісту електролітів і креатиніну в сироватці крові. Гемодіаліз неефективний.
При температурі не вище 25°С, в оригінальній упаковці.
Зберігати в недоступному для дітей місці!
Тел прес плюс таблетки застосовують у разі, якщо прийом тельмізартану як монотерапія не забезпечує належного контролю артеріального тиску.
Часті запитання
Відгуки про товар
Ще немає відгуків про товар.Будь першим, хто залишить відгук.