Головна
Каталог ліків
Медикаменти
Препарати для серцево-судинної системи
Ліки від підвищеного тиску
ТЕНОРІК
Тенорік таблетки по 62,5 мг, 28 шт.
Дата оновлення препарату: 10.03.2024
Ціни у місті
Знайдено в аптеках:
від 128.59 ₴ до 175.00 ₴
Характеристики
Категорія
Дозування
62.5 мг
Виробник
Іпка Лабораторіз Лімітед
Країна-виробник
Індія
Торгова назва
Форма випуску
Таблетки
Термін придатності
3 роки
Активні речовини
Хлорталідон, атенолол
Кількість в упаковці
28
Спосіб введення
Перорально
Код Моріон
38553
Код АТС/ATX
C07C B03
Кому можна
АЛЕРГІКАМ
з обережністю
ДІАБЕТИКАМ
з обережністю
ДІТЯМ
Протипоказано
Особливості
РЕЦЕПТУРНИЙ ВІДПУСК
без рецепту
ТЕМПЕРАТУРА ЗБЕРІГАННЯ
від 5°C до 25°C
Зверніть увагу!
Інструкція, розміщена на цій сторінці, має інформаційний характер та призначена виключно для ознайомлення. Не використовуйте цю інструкцію в якості медичних рекомендацій. Постановлення діагнозу та вибору методики лікування здійснюються тільки вашим сімейним лікарем. Медмаркет LikiE не несе відповідальності за можливі негативні наслідки, виникщі в результати використання інформації, розміщеної на сайті likie.ua.
Детальіше про Відмова від відповідальності.
Важливо! Ця інструкція із застосування є офіційною інструкцією виробника, затвердженою та наданою Державним реєстром лікарських засобів України. Ця інструкція представлена винятково з метою ознайомлення і не є підставою для самолікування.
По 14 таблеток у блістері; по 2 блістери у картонній упаковці.
Таблетки, покриті плівковою оболонкою.
Основні фізико-хімічні властивості: круглі, двоопуклі таблетки, покриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору, з розподільною рисою з одного боку.
Комбінований антигіпертензивний препарат. Атенолол – кардіоселективний β1-адреноблокатор. Не має внутрішньої симпатоміметичної та мембраностабілізуючої активності. Зменшує частоту серцевих скорочень, ударний та хвилинний об'єм серця. Після прийому внутрішньо максимальний ефект досягається через 2-4 години і триває до 24 годин.
Хлорталідон – тіазидоподібний діуретик, підвищує виділення з організму іонів натрію, хлору та еквівалентної кількості води. Початок дії – через 2 години, пік ефекту – через 2-6 годин. Тривалість ефекту прийому внутрішньо становить від 24 до 72 годин.
Всмоктування. Після прийому внутрішньо 50% дози атенололу абсорбується з травного тракту, прийом їжі не впливає на неї. Максимальна концентрація в плазмі досягається через 2-4 години.
Розподіл. Зв'язування атенололу з білками плазми становить приблизно 6-16%. Хлорталідон на 90% зв'язується з білками плазми та еритроцитами.\
Метаболізм та виведення. Атенолол практично не метаболізується в печінці. Виводиться переважно нирками (90%). Період напіввиведення становить 6-9 годин. Хлорталідон виводиться з фекаліями та сечею. Період напіввиведення становить 24-55 годин, у осіб похилого віку і з нирковою недостатністю збільшується.
Селективні блокатори β-адренорецепторів у поєднанні з діуретиками.
Код АТХ С07С В03.
Тенорик при супутньому застосуванні потенціює дію інших гіпертензивних засобів. У пацієнтів, які лікуються Тенориком разом з катехоламіном (наприклад, резерпін), під час досліджень спостерігалися артеріальна гіпотензія та/або брадикардія, що може призвести до запаморочення, синкопи або ортостатичної гіпотензії.
При одночасному застосуванні з дигідропіридоном (наприклад, ніфедипіном) може збільшитися ризик виникнення артеріальної гіпотензії, серцевої недостатності, які спостерігаються у хворих з хронічною серцевою недостатністю.
Блокатори кальцієвих каналів також мають адитивний ефект при застосуванні з Теноріком.
Препарати наперстянки та атенолол уповільнюють серцевий ритм, погіршують передсердно-шлуночкову провідність. Одночасне застосування з препаратами наперстянки збільшує вплив на синусовий вузол, внутрішньошлуночкову провідність. Одночасне застосування з препаратами наперстянки посилює явища гіпокаліємії, тому потрібний моніторинг лабораторних показників. Слід бути обережними, призначаючи препарат хворим, які застосовують препарати наперстянки поряд з неповноцінною дієтою (не що забезпечує потребу організму в калії), або тим, хто страждає на шлунково-кишкові захворювання.
Тенорик посилює антигіпертензивну дію гідролазину і празозину, їх комбінація призводить до більшого зниження артеріального тиску, ніж при прийомі лише одного препарату.
Застосування β-адреноблокаторів спільно з блокаторами «повільних» кальцієвих каналів, які мають негативну інотропну дію, наприклад, верапамілом, дилтіаземом, може сприяти посиленню даного ефекту, особливо у пацієнтів зі зниженою скоротливістю міокарда та/або з порушенням синопроводу. Це може стати причиною тяжкої артеріальної гіпотензії, вираженої брадикардії та серцевої недостатності. Не слід застосовувати блокатори повільних кальцієвих каналів внутрішньовенно протягом 48 годин після відміни β-адреноблокатора.
Супутня терапія із застосуванням дигідропіридинів, наприклад ніфедипіну, може збільшувати ризик артеріальної гіпотензії, у хворих з латентною серцевою недостатністю можуть з'явитися ознаки порушення кровообігу.
β-адреноблокатори можуть загострювати «рикошетну» гіпертензію, яка може виникати після відміни клонідину.
Якщо Тенорік™ і клонідин застосовувати одночасно, прийом клонідину можна припиняти лише через кілька днів після припинення прийому Тенорик™.
Атенолол може маскувати клінічні ознаки (прояви) гіпоглікемії. При одночасному застосуванні Тенорік з інсуліном, протидіабетичними засобами для внутрішнього застосування їх гіпоглікемічна дія зростає. Необхідно проводити регулярний контроль рівня глюкози у крові.
При одночасному застосуванні Тенорік з антигіпертензивними засобами різних груп, трициклічними антидепресантами, барбітуратами, етанолом, сечогінними, фенотіазинами, нітратами, периферичними вазодилататорами гіпотензивна дія їх зростає.
При одночасному застосуванні Тенорік з резерпіном, метилдопою, клонідином, верапамілом можливе виникнення брадикардії.
Необхідно з обережністю призначати β-адреноблокатор у комбінації з протиаритмічними засобами І класу (дезопірамід ), оскільки кардіодепресивний ефект може нудьгувати. При застосуванні з аміодароном виникає ризик порушення автоматизму, провідності та скорочувальної здатності серця.
При застосуванні засобів для інгаляційного наркозу (галотан, метоксифлуран) та Тенорік ™ зростає ризик пригнічення функції міокарда та розвитку артеріальної гіпотензії, тому за кілька днів до проведення наркозу необхідно припинити прийом Тенорик або підібрати засіб для наркозу з мінімальною негативною інотропною дією.
Одночасне застосування Тенорік та нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ) (ібупрофен, індометацин), а також естрогенів знижує ефективність атенололу.
Взаємодія атенололу, що входить до складу Тенорик™, з хінолонами збільшує біодоступність атенололу, з адреналіном – посилює вазопресорну дію з наступною брадикардією, з лідокаїном – ndash; підвищує рівень лідокаїну з аміодароном – збільшує ризик порушення функції синусу. з циметидином – зменшується кліренс атенололу, що призводить до підвищення його рівня у плазмі крові та посилення терапевтичного ефекту. При застосуванні одночасно з еуфіліном або теофіліном можливе взаємне пригнічення терапевтичних ефектів.
Одночасне застосування діуретиків (хлорталідон) з препаратами літію зменшує нирковий кліренс літію. Одночасне застосування з глюкокортикостероїдами, амфотерицином, фуросемідом сприяє збільшенню виведення калію.Відмова від куріння підвищує терапевтичний ефект атенололу внаслідок зниження його метаболізму та підвищення рівня препарату в крові.
Циметидин може збільшувати рівень препарату в крові.
Алкоголь посилює дію препарату.
З пропафеноном – посилення ефекту атенололу, що входить до складу препарату;
з нікотином – посилення ефекту атенололу внаслідок зниження його метаболізму та підвищення рівня препарату в крові;
з інгібіторами МАО – посилення ефекту хлорталідону, що входить до складу препарату;
з холестіраміном – ослаблення ефекту хлорталідону, що входить до складу препарату;
з препаратами, що містять калій – ослаблення ефекту останніх;
з препаратами, що пригнічують центральну нервову систему (ЦНС) – посилення седативного ефекту;
з літієм – посилення ефекту останнього;
з наркотичними анальгетиками – посилення наркотичного ефекту; небезпечна загальмованість;
з пероральними гіпоглікемічними засобами, інсуліном – посилення ефекту останніх;
з антихолінестеразними засобами, інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту (каптоприл, еналаприл, лізиноприл) – збільшення рівня калію в крові.
діючі речовини: atenolol, chlortalidone;
1 таблетка містить атенололу 50 мг та хлорталідону 12,5 мг;
інші складові: лактоза безводна, крохмаль кукурудзяний, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію лаурилсульфат, повідон, тальк, магнію стеарат, гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), масло мінеральне легке ;
оболонка: спирт ізопропіловий, дихлорметан, гідроксипропілметилцелюлоза, очищений тальк, титану діоксид (Е 171), олія мінеральна легка, макрогол.
З огляду на можливість запаморочення при застосуванні препарату слід утримуватися від керування автомобільним транспортом та виконання роботи, що потребує підвищеної уваги.
Протипоказано жінкам у період вагітності або годування груддю, оскільки атенолол проникає через плаценту та грудне молоко.
Не використовувати дітям.
Артеріальна гіпертензія.
Підвищена чутливість до компонентів препарату. Виражена синусова брадикардія, артеріальна гіпотензія, метаболічний ацидоз, виражені порушення периферичного кровообігу, атріовентрикулярна блокада ІІ-ІІІ ступеня, синоаурикулярна блокада, синдром слабкості синусового вузла, кардіогенний шок, гостра серцева недостатність, декомпенсована, декомпенсована недостатність; прекома, пов'язана із хворобою Аддісона; гіпокаліємія, інтоксикація препаратами серцевих глікозидів, бронхіальна астма, бронхообструктивний синдром. Препарат протипоказаний пацієнтам, які отримують верапаміл протягом 48 годин. Гіпонатріємія, гіперкальціємія, одночасне застосування препаратів літію, подагра.
Зазвичай початкова доза становить Тенорік по 1 таблетці 50 мг/12,5 мг 1 раз на добу. При недостатньому терапевтичному ефекті Тенорик призначати по 1 таблетці 100 мг/25 мг 1 раз на добу. У більшості хворих на артеріальну гіпертензію застосування 1 таблетки Тенорик™ (Атенолол 100 мг і хлорталідон 25 мг) 1 раз на добу забезпечує достатній терапевтичний ефект. Зі збільшенням дози подальше зниження АТ або не відбувається, або воно незначне, але в разі потреби може бути додатково призначено інший антигіпертензивний засіб.
Пацієнтам похилого віку потрібна нижча доза препарату по атенололом, яку призначає лікар.
Слід виявляти обережність при лікуванні пацієнтів із тяжкими порушеннями функції нирок. У хворих з кліренсом креатиніну менше 35 мл/хв/1,73 м2 (норма 100-150 мл/хв/1,73 м2) препарат можна застосовувати лише після корекції дози окремих компонентів препарату.
Кліренс креатиніну (мл/хв) | Час напіввиведення атенололу (годинник) | Максимальна доза |
15-35 | 16-27 | 50 мг щоденно |
< 15 | <27 | 50 мг через день |
Особливості застосування
У пацієнтів, які страждають на бронхіальну астму або мають в анамнезі та отримують тіазиди, можливе виникнення реакцій гіперчутливості. Були повідомлення про системне загострення вовчак. Гіпотензивні ефекти тіазидів можуть бути збільшені у пацієнтів із постсимпатектомією.
Серцева недостатність. Для підтримки циркуляторної функції при хронічній серцевій недостатності потрібна стимуляція симпатичної нервової системи. Блокада-рецепторів представляє потенційну небезпеку подальшого пригнічення скоротливості міокарда та призводить до більш тяжкої серцевої недостатності. У пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю, контрольованою препаратами наперстянки та діуретиками, Тенорік слід застосовувати з обережністю. Препарати наперстянки та атенололу уповільнюють атріовентрикулярну провідність.
У хворих, у яких в анамнезі не вказана серцева недостатність, тривале пригнічення міокарда блокаторами протягом тривалого часу може призвести до серцевої недостатності. При перших ознаках погіршення серцевої недостатності слід припинити застосування препарату та звернутися до лікаря. Якщо серцева недостатність прогресує, незважаючи на терапію, препарат Тенорик слід відмінити.
ниркова або печінкова недостатність: оскільки атенолол виділяється нирками, при тяжкому порушенні функції нирок дозу препарату слід зменшити. При порушенні функції печінки та нирок слід контролювати динаміку їхнього функціонального стану. У пацієнтів із нирковою недостатністю препарат може спровокувати виникнення азотемії. Враховуючи, що кумулятивний ефект може розвиватися при зниженій нирковій недостатності і, якщо продовжується погіршення ниркової функції, лікування препаратом Тенорік слід припинити.
У пацієнтів із зниженою функцією печінки або прогресуючою хворобою печінки незначна зміна водно-електролітного балансу може призвести до виникнення печінкової коми. Тому Тенорік таким пацієнтам призначатиме з обережністю.
Ішемічна хвороба серця. При різкому припиненні терапії з деякими блокаторами у пацієнтів з ішемічною хворобою серця може виникнути стенокардія, а в деяких випадках – ndash; інфаркт міокарда. Тому таким пацієнтам переривати терапію цим препаратом слід з обережністю і лише під наглядом лікаря. Навіть за відсутності наявної стенокардії, коли заплановано припинення препарату Тенорик, пацієнт повинен перебувати під наглядом лікаря та обмежити до мінімуму фізичне навантаження. Лікування препаратом Тенорік слід відновити у разі виникнення абстинентного синдрому.
Оскільки ішемічна хвороба серця є загальною і може бути невизнаною, доцільно не припиняти терапію препаратом Тенорик різко навіть у пацієнтів, які лікувалися з приводу артеріальної гіпертензії.
Супутнє застосування блокаторів кальцієвих каналів. Брадикардія, передсердношлуночкова блокада, може спостерігатися і лівошлуночковий летальний наслідок, діастолічний тиск може підвищуватися, якщо блокатори β верапамілом чи дилтіаземом. Пацієнти з порушеннями внутрішньопередсердної провідності або лівошлуночкової дисфункції, що існували раніше, особливо чутливі до дії препарату.
Бронхообструктивний синдром. Пацієнтам із бронхообструктивним синдромом не слід застосовувати β-блокатори.
Оскільки Тенорік є відносним селективним β1-адреноблокатором, його можна застосовувати з застереженням хворим при бронхообструктивному синдромі, які не мають відповіді на лікування або не можуть переносити іншу антигіпотензивну терапію. Оскільки селективні β-адреноблокатори не абсолютні, Тенорик™ слід застосовувати в найнижчих можливих дозах і β2-адреностимулятори повинні бути доступні. Якщо слід збільшити дозу, необхідно розподілити дозу для досягнення нижніх пікових рівнів крові.
Анестезія та велике хірургічне втручання. Так само як і з іншими рецепторними блокаторами, перед хірургічною операцією може виникнути необхідність припинити прийом препарату. У таких випадках між останньою дозою препарату та анестезією має пройти 48 годин. Якщо лікування продовжується, слід виявити обережність при використанні анестезуючих засобів. Якщо виникає коливальна домінантність, її можна усунути атропіном (1-2 мг внутрішньовенно).
β-блокатори – конкурентоспроможні інгібітори β-рецепторів агоністів, та їх ефекти на серці можуть повністю змінитися при призначенні таких засобів як добутамін або ізопротеренол.
З обережністю слід призначати знеболювальні засоби разом із Теноріком.
Анестезіолог повинен обережно підбирати знеболюючий засіб з невеликою негативною інотропною активністю, наскільки це можливо. Застосування β-адреноблокаторів із препаратами- анестетиками може послабити тахікардію та збільшити ризик артеріальної гіпотензії. Знеболювальні засоби, що викликають пригнічення міокарда, краще запобігти.
Метаболізм та ендокринні порушення. Тенорик слід з обережністю призначати хворим на цукровий діабет. β-блокатори можуть маскувати тахікардію, що виникає з гіпоглікемією, або іншими проявами, такими як запаморочення та потовиділення.
У рекомендованих дозах атенолол не потенціює інсулінзалежну гіпоглікемію і, на відміну від неселективних блокаторів β затримує відновлення глюкози до нормального рівня.
Потреба в інсуліні для хворих на цукровий діабет може бути збільшена, зменшена або незмінена. Латентний цукровий діабет може проявитися під час лікування хлорталідоном.
β-адренергічні блокатори можуть маскувати деякі клінічні симптоми (наприклад, тахікардію) гіпертиреозу. Різке припинення терапії блокаторами може спровокувати загострення щитовидної залози; тому пацієнтам, які мають підозру на розвиток тиреотоксикозу, слід вирішити питання про припинення лікування Теноріком або проведення ретельного моніторингу.
Оскільки тіазиди зменшують виведення кальцію, застосування препарату Тенорик слід припинити перед проведенням досліджень на функцію паращитовидної залози. Патологічні зміни паращитовидної залози, з гіперкальціємією та гіпофосфатемією, спостерігалися у пацієнтів при тривалій терапії тіазидами; однак загальні ускладнення гіперпаратиреозу, таких як нефролітіаз, атрофія кісткової тканини, виразка шлунка не відзначалися.
У деяких пацієнтів, які отримують терапію тіазидами, може спостерігатися гіперурикемія або гостра подагра.
Нелікована феохромоцитома: Тенорик не можна застосовувати пацієнтам з нелікованою феохромоцитомою.
Загальні порушення: Тенорик може погіршувати периферичну артеріальну циркуляцію крові.
Водно-електролітний баланс. Періодичне визначення рівня електролітів, щоб виявити можливий електролітний дисбаланс, слід проводити з відповідними інтервалами.
Слід контролювати пацієнтів для виявлення клінічних ознак водно-електролітного дисбалансу, наприклад гіпонатріємія, гіпохлоремічний алкалоз та гіпокаліємія.
Визначення рівня електролітів у сечі особливо важливо для пацієнтів з надмірним блюванням або при отриманні парентеральних рідин.
Застережні ознаки або симптоми водно-електролітного дисбалансу включають сухість у роті, спрагу, слабкість, летаргію, сонливість, нервозність, біль у м'язах або судоми, м'язову слабкість, артеріальну гіпотензію, олігурію, тахікардію, порушення з боку травного тракту. як нудота та блювання.
Доцільно проводити визначення рівнів калію, особливо у пацієнтів похилого віку, у хворих, які приймають препарати наперстянки для лікування серцевої недостатності, у пацієнтів з незбалансованою дієтою або у пацієнтів зі скаргами на розлад травного тракту.
Гіпокаліємія може розвинутись особливо з прискореним діурезом, за наявності важкого цирозу або супутнього застосування кортикостероїдів або АКТГ.
Прийом електролітів внутрішньо може також сприяти розвитку гіпокаліємії. Гіпокаліємія може підвищувати чутливість або посилити реакцію серця на токсичну дію препаратів наперстянки (наприклад, посилити дратівливість шлуночків). Гіпокаліємію можна усунути або вилікувати шляхом застосування калійвмісних добавок або продуктів харчування з підвищеним вмістом калію.
Будь-який дефіцит хлориду під час терапії тіазидами, як правило, незначний і не потребує спеціального лікування, за винятком надзвичайних обставин (наприклад, захворювання печінки або нирок).
Дилюційна гіпонатріємія може виникати у пацієнтів з набряками у спеку; відповідна терапія полягає в обмеженні швидше рідини, ніж солі, рідко, за винятком випадків, коли гіпонатріємія загрожує життю.
При надмірному виведенні солі з організму альтернативою є препарат вибору.
Через наявність лактози у складі допоміжних речовин препарат слід з обережністю застосовувати пацієнтам зі спадковою непереносимістю галактози, лактози, глюкози-галактози та хворим на цукровий діабет.
Це лікарський засіб містить лаурилсульфат натрію. Слід бути обережним при застосуванні пацієнтам, які застосовують натрій-контрольовану дієту.
Пацієнтам з бронхіальними захворюваннями не слід застосовувати блокатори. Проте Тенорік™ завдяки його відносній селективності у разі потреби з обережністю можна приймати особам із бронхоспастичними захворюваннями.
При призначенні препарату хворим на феохромоцитому необхідно заздалегідь призначити блокатори α-адренорецепторів (для запобігання розвитку гіпертензивного кризу).
Лікування препаратом слід проводити під контролем лікаря. Препарат не призначений для лікування нападів стенокардії.
У пацієнтів, які мають в анамнезі бронхіальну астму та отримують тіазиди, можливе виникнення реакцій гіперчутливості.
Застосовувати з обережністю пацієнтам з AV-блокадою І ступеня, емфіземою легень, порушеннями водно-електролітного балансу, захворюваннями травного тракту, гіпоглікемією.
Препарат не слід застосовувати перед проведенням досліджень на функцію паращитовидної залози, оскільки тіазиди зменшують виведення кальцію.
Слід періодично визначати рівень креатиніну у пацієнтів з порушенням функції нирок.
З боку серцево-судинної системи: брадикардія, відчуття холоду в кінцівках, ортостатична гіпотензія, яка може бути пов'язана з синкопе, порушення атріовентрикулярної провідності, прояви симптомів серцевої недостатності, серцебиття, у хворих на стенокардію може бути посилення нападів, артеріальна гіпотензія кульгавістю і може посилюватися у пацієнтів із синдромом Рейно, некротизуючий васкуліт, синдром слабкості синусового вузла, червоний вовчак, аритмія.
З боку системи крові: пурпура, тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз, еозинофілія, апластична анемія, нейтропенія, панцитопенія, погіршення протікання цукрового діабету.
З боку психіки: зміни настрою, нічні кошмари, сплутаність свідомості, втрата свідомості, збудження, агресивність, психози, дезорієнтація, галюцинації, депресія, порушення сну, погіршення концентрації уваги.
>З боку нервової системи: запаморочення, парестезія, головний біль, стомлюваність, летаргія, сонливість, судоми м'язів, слабкість, короткочасна втрата пам'яті.
З боку органів зору: зменшення секреції слізної рідини, кон'юнктивіт, сухість очей, порушення зору.
З боку дихальної системи: бронхоспазм у хворих з бронхіальною астмою або у пацієнтів зі схильністю до бронхіальної обструкції, задишка, кашель, стридор.
З боку травного тракту: диспепсія, нудота, блювання, запор, діарея, сухість у роті, анорексія, подразнення шлунка, спазми, тромбоз брижових артеріальних судин ішемічні коліти, біль у животі.
З боку гепатобіліарної системи: гепатотоксичність, внутрішньопечінковий холестаз, порушення функції печінки, холестатична жовтяниця, панкреатит, підвищення печінкових ферментів.
З боку ендокринної системи: можливий розвиток гіпоглікемічного стану, особливо у хворих на цукровий діабет на тлі гіпоглікемічної терапії.
З боку шкіри: свербіж, алопеція, псоріазоподібний висип, загострення псоріазу, шкірний висип, еритема, фотосенсибілізація, токсичний епідермальний некроліз, пурпура, кропив'янка, некротичний васкуліт, синдром Лайєлла, еритематозний висип.
Алергічні реакції: лихоманка, що супроводжується болем та запаленням горла.
З боку сечовивідної системи: інтерстиціальний нефрит.
З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи кропив'янку та ангіоневротичний набряк.
З боку репродуктивної системи: імпотенція, хвороба Пейроні.
Інше: втома, м'язова слабкість, загальна слабкість, стомлюваність, м'язові спазми, подагра, посилення потовиділення, алопеція.
Лабораторні показники: гіперурикемія, гіпонатріємія, гіпокаліємія, гіпомагніємія, гіперкальціємія, гіпохлоремічний алкалоз, гіперглікемія, глюкозурія, порушення толерантності до глюкози, підвищення рівня трансаміназ сироватки крові, білірубіну, .
Симптоми: брадикардія, атріовентрикулярна блокада II-III ступеня, гостра серцева недостатність, артеріальна гіпотензія, порушення дихання, аритмії, непритомність, гіпоглікемія, бронхоспазм, судоми, підвищена сонливість, запаморочення, нудота та гіпотензія спазмами.
Лікування: препарат слід відмінити. Здійснювати контроль та корекцію життєво важливих функцій організму. Крім промивання шлунка, застосування адсорбентів, при необхідності рекомендується вжити наступних заходів: надмірну брадикардію можна усунути внутрішньовенним введенням 1-2 мг атропіну та/або установкою водія ритму. При необхідності можна ввести внутрішньовенно болюсно 10 мг глюкагону.
Цю процедуру за необхідності можна повторити або за нею внутрішньовенно ввести глюкагон зі швидкістю 1-10 мг/год в залежності від отриманої реакції. За відсутності реакції на глюкагон або за відсутності самого глюкагону можна ввести внутрішньовенно β1-адреноміметик – добутамін у дозі 5-10 мкг/кг/хв. Добутамін, зважаючи на позитивну інотропну дію, можна також застосовувати для лікування артеріальної гіпотензії та гострої серцевої недостатності. Ймовірно, зазначені дози будуть недостатні для того, щоб усунути кардіальні симптоми, пов'язані з β-адреноблокадою, у випадках значного передозування.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Препарат призначений для пацієнтів, які страждають від артеріальної гіпертензії.
Часті запитання
Відгуки про товар
Ще немає відгуків про товар.Будь першим, хто залишить відгук.