Тенорік таблетки від підвищеного тиску по 100 мг/25 мг, 28 шт.

По 14 таблеток у блістері, по 2 блістери у картонній упаковці.

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору, з розподільчою рискою з одного боку.

Комбінований антигіпертензивний препарат. Атенолол - кардіоселективний β1-адреноблокатор. Не має внутрішньої симпатоміметичної та мембраностабілізуючої активності. Зменшує частоту серцевих скорочень, ударний та хвилинний об'єм серця. Після прийому внутрішньо максимальний ефект досягається через 2-4 години і триває до 24 годин.
Хлорталідон - тіазидоподібні діуретики, що підвищує виділення з організму іонів натрію, хлору та еквівалентної кількості води. Початок дії – через 2 години, пік ефекту – через 2-6 годин. Тривалість ефекту прийому внутрішньо становить від 24 до 72 годин.

Всмоктування. Після прийому внутрішньо 50% дози атенололу абсорбується з травного тракту, їда істотно не впливає на неї. Максимальна концентрація в плазмі досягається через 2-4 години.
Розподіл. Зв'язування атенололу з білками плазми становить приблизно 6-16%. Хлорталідон на 90% зв'язується з білками плазми крові та еритроцитами.
Метаболізм та виведення. Атенолол практично не метаболізується у печінці. Виводиться переважно нирками (90%). Період напіввиведення становить 6-9 годин. Хлорталідон з калом та сечею. Період напіввиведення становить 24-55 годин, у осіб похилого віку та з нирковою недостатністю збільшується.

Селективні блокатори β-адренорецепторів у комбінації з діуретиками. Код АТХ С07С В03.

Тенорик ™ при одночасному застосуванні потенціює дію інших гіпертензивних засобів. У пацієнтів, які лікуються Тенорік ™ разом з катехоламіном (наприклад, резерпін), під час досліджень спостерігалися артеріальна гіпотензія та/або брадикардія, що може призвести до запаморочення, синкопи або ортостатичної гіпотензії.

При одночасному застосуванні з дигідропіридоном (наприклад, ніфедипіном) може збільшитись ризик виникнення артеріальної гіпотензії, серцевої недостатності, спостерігаються у хворих з хронічною серцевою недостатністю.

Блокатори кальцієвих каналів також мають адитивний ефект при застосуванні з Тенорік ™.

Препарати наперстянки та атенолол уповільнюють серцевий ритм, погіршують передсердно-шлуночкову провідність. Одночасне застосування з препаратами наперстянки збільшує вплив на синусовий вузол, внутрішньошлуночкову провідність. Одночасне застосування з препаратами наперстянки посилює явища гіпокаліємії, тому потрібний моніторинг лабораторних показників. Слід з обережністю призначати препарат хворим, які приймають препарати наперстянки поряд з неповноцінною дієтою (яка не забезпечує потреби організму в калії), або тим, хто має шлунково-кишкові захворювання.

Тенорик ™ посилює гіпотензивну дію гідралазин та празозину, їх комбінація призводить до більшого зниження артеріального тиску, ніж при прийомі лише одного препарату.

Застосування β-адреноблокаторів спільно з блокаторами «повільних» кальцієвих каналів, які викликають негативну інотропну дію, наприклад, верапамілом, дилтіаземом, може сприяти посиленню даного ефекту, особливо у пацієнтів зі зниженою скоротливістю міокарда та/або з порушеннями синоатріальної чи AV-провідності. Це може стати причиною тяжкої артеріальної гіпотензії, вираженої брадикардії та серцевої недостатності. Не слід застосовувати блокатори «повільних» кальцієвих каналів внутрішньовенно протягом 48 годин після відміни β-адреноблокатори.

Супутня терапія із застосуванням дигідропіридинів, наприклад, ніфедипіну, може збільшувати ризик артеріальної гіпотензії, у хворих з латентною серцевою недостатністю можуть з'явитися ознаки порушення кровообігу.

β-адреноблокатори можуть загострювати «рикошетну» гіпертензію, яка може виникати після відміни клонідину.

Якщо Тенорік ™ і клонідин застосовувати одночасно, прийом клонідину можна припиняти лише через кілька днів після припинення прийому Тенорик ™.

Атенолол може маскувати клінічні ознаки (прояви) гіпоглікемії. При одночасному застосуванні Тенорік ™ з інсуліном, гіпоглікемічними засобами прийому внутрішньо їх гипогликемическое дію зростає. Необхідно здійснювати регулярний контроль рівня глюкози у крові.

При одночасному застосуванні Тенорік ™ з антигіпертензивними засобами різних груп, трициклічними антидепресантами, барбітуратами, етанолом, сечогінними, фенотіазинами, нітратами, периферичними вазодилататорами гіпотензивна дія їх зростає.

При одночасному застосуванні Тенорік ™ з резерпіном, метилдофою, клонідином, верапамілом можливе виникнення брадикардії.

Необхідно з обережністю призначати β-адреноблокатор у комбінації з протиаритмічними засобами I класу (дезопірамід), оскільки кардіодепресивний ефект може сумуватися. При застосуванні з аміодароном виникає ризик порушення автоматизму, провідності та скорочувальної здатності серця.

При застосуванні засобів для інгаляційного наркозу (галотан, метоксифлуран) та Тенорік ™ ризик пригнічення функції міокарда та розвитку артеріальної гіпотензії, тому за кілька днів до проведення наркозу необхідно припинити прийом Тенорик ™ або підібрати засіб для наркозу з мінімальною негативною інотропною дією.

Одночасне застосування Тенорік ™ та нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ) (ібупрофен, індометацин), а також естрогенів знижує ефективність атенололу.

Взаємодія атенололу, що входить до складу Тенорик ™, з хінолонами збільшує біодоступність атенололу, з адреналіном - посилює вазопресорну дію з наступною брадикардією, з лідокаїном - підвищує рівень лідокаїну, з аміодароном призначати), з циметидином – зменшується кліренс атенололу, що призводить до підвищення його рівня у плазмі крові та посилення терапевтичного ефекту. При одночасному застосуванні з еуфіліном або теофіліном можливе взаємне пригнічення терапевтичних ефектів.

Відмова від куріння підвищує терапевтичний ефект внаслідок зниження його метаболізму та підвищення рівня препарату в крові.

Циметидин може підвищувати рівень препарату в крові.

Алкоголь посилює дію препарату.

З пропафеноном - посилення ефекту атенололу, що входить до складу препарату

з нікотином - посилення ефекту атенололу внаслідок зниження його метаболізму та підвищення рівня препарату в крові

з інгібіторами МАО - посилення ефекту хлорталідону, що входить до складу препарату

з холестираміном - ослаблення ефекту хлорталідону, що входить до складу препарату

з препаратами, що містять калій - ослаблення ефекту останніх;

з препаратами, що пригнічують центральну нервову систему (ЦНС) - посилення седативного ефекту;

з літієм - посилення ефекту останнього;

з наркотичними анальгетиками - посилення наркотичного ефекту; небезпечна загальмованість;

з пероральними гіпоглікемічними засобами, інсуліном - посилення ефекту останніх;

з антихолінестеразними засобами, інгібіторами АПФ (каптоприл, еналаприл, лізиноприл) - підвищення рівня калію в крові.

діючі речовини: atenolol, chlortalidone;
1 таблетка містить атенололу 100 мг та хлорталідону 25 мг;
допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, кремнію діоксид колоїдний, натрію лаурилсульфат, повідон, тальк, магнію стеарат, гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), олія мінеральна легеня, поліетиленгліко : спирт ізопропіловий, дихлорметан, гідроксипропілметилцелюлоза, тальк, титану діоксид (Е 171), олія мінеральна легка, поліетиленгліколь.

Враховуючи можливість запаморочення при застосуванні препарату, слід утримуватися від керування автомобільним транспортом та роботи, які потребують підвищеної уваги.

Протипоказано жінкам у період вагітності та годування грудьми, оскільки атенолол проникає через плаценту та у грудне молоко.

Не застосовувати дітям.

Артеріальна гіпертензія.

Підвищена чутливість до компонентів препарату. Виражена синусова брадикардія, артеріальна гіпотензія, метаболічний ацидоз, виражені порушення периферичного кровообігу, блокада II-III ступеня, синоаурикулярна блокада, синдром слабкості синусового вузла, кардіогенний шок, гостра серцева недостатність, декомпенсована хронічна серцева недостатність, непечена кома, пов'язана із хворобою Аддісона; гіпокаліємія, інтоксикація препаратами серцевих глікозидів, бронхіальна астма, бронхообструктивний синдром. Препарат протипоказаний пацієнтам, які отримують верапаміл протягом 48 годин. Гіпонатріємія, гіперкальціємія, одночасне застосування препаратів літію, подагра.

Таблетки Тенорік ™ призначати дорослим внутрішньо не розжовуючи, запиваючи водою, перед їжею, бажано одночасно.

Дози препарату та тривалість лікування встановлюватимуть індивідуально залежно від отриманого терапевтичного ефекту.

Тенорик ™ не призначено для початкової терапії артеріальної гіпертензії. Препарат призначати у разі неефективності застосування монотерапії.

Зазвичай початкова доза становить Тенорік ™ по 1 таблетці 50 мг/12,5 мг 1 раз на добу. При недостатньому терапевтичному ефекті призначати Тенорік ™ по 1 таблетці 100 мг/25 мг 1 раз на добу. У більшості хворих на артеріальну гіпертензію застосування 1 таблетки Тенорик ™ (Атенолол 100 мг і хлорталідон 25 мг) 1 раз на добу забезпечує достатній терапевтичний ефект. Зі збільшенням дози зниження артеріального тиску або не відбувається, або воно незначне, але у разі потреби може бути додатково призначений інший гіпотензивний засіб.

Пацієнтам похилого віку потрібна нижча доза по атенололом, яку призначає лікар.

Слід виявляти обережність при лікуванні пацієнтів із тяжкими порушеннями функції нирок. У хворих з кліренсом креатиніну менше 35 мл/хв/1,73 м2 (норма 100-150 мл/хв/1,73 м2) препарат можна застосовувати лише після коригування дози окремих компонентів препарату.

З боку серцево-судинної системи: брадикардія, відчуття холоду в кінцівках, ортостатична гіпотензія, яка може бути пов’язана з синкопе, порушення атріовентрикулярної провідності, прояви симптомів серцевої недостатності, серцебиття, у хворих на стенокардію може бути посилення нападів, артеріальна гіпотензія з переміжною кульгавістю та може посилюватись у пацієнтів із синдромом Рейно, некротизуючий васкуліт, синдром слабкості синусового вузла, червоний вовчак, аритмія.

З боку системи крові: пурпура, тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз, еозинофілія, апластична анемія, нейтропенія, панцитопенія, погіршення перебігу цукрового діабету.

З боку психіки: зміни настрою, нічні кошмари, сплутаність свідомості, втрата свідомості, збудження, агресивність, психози, дезорієнтація, галюцинації, депресія, порушення сну, погіршання концентрації уваги.

З боку нервової системи: запаморочення, парестезія, головний біль, втомлюваність, летаргія, сонливість, судоми м’язів, слабкість, короткотривала втрата пам’яті.

З боку органів зору: зменшення секреції сльозової рідини, кон’юнктивіт, сухість очей, порушення зору.

З боку дихальної системи: бронхоспазм у хворих із бронхіальною астмою або у пацієнтів із схильністю до бронхіальної обструкції, задишка, кашель, стридор.

З боку травного тракту: диспепсія, нудота, блювання, запор, діарея, сухість у роті, анорексія, подразнення шлунка, спазми, тромбоз брижових артеріальних судин, ішемічні коліти, біль у животі.

З боку гепатобіліарної системи: гепатотоксичність, внутрішньопечінковий холестаз, порушення функції печінки, холестатична жовтяниця, панкреатит, підвищення печінкових ферментів.

З боку ендокринної системи: можливий розвиток гіпоглікемічного стану, особливо у хворих на цукровий діабет на тлі гіпоглікемічної терапії.

З боку шкіри: свербіж, алопеція, псоріазоподібні висипання, загострення псоріазу, шкірні висипання, еритема, фотосенсибілізація, токсичний епідермальний некроліз, пурпура, кропив’янка, некротичний васкуліт, синдром Лайєлла, еритематозні висипання.

Алергічні реакції: гарячка, що супроводжується болем і запаленням горла.

З боку сечовидільної системи: інтерстиціальний нефрит.

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи кропив’янку та ангіоневротичний набряк.

З боку репродуктивної системи: імпотенція, хвороба Пейроні.

Інше: втома, м’язова слабкість, загальна слабкість, втомлюваність, м’язові спазми, подагра, посилення потовиділення, алопеція.

Лабораторні показники: гіперурикемія, гіпонатріємія, гіпокаліємія, гіпомагніємія, гіперкальціємія, гіпохлоремічний алкалоз, гіперглікемія, глюкозурія, порушення толерантності до глюкози, підвищення рівня трансаміназ сироватки крові, білірубіну, збільшення АNА (антинуклеарних антитіл), гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія.

Симптоми: брадикардія, атріовентрикулярна блокада II-III ступеня, гостра серцева недостатність, артеріальна гіпотензія, порушення дихання, аритмії, втрата свідомості, гіпоглікемія, бронхоспазм, судоми, підвищена сонливість, запаморочення, нудота, гіповолемія, електролітні порушення з серцевими аритміями та м’язовими спазмами.

Лікування: препарат слід відмінити. Здійснювати контроль і корекцію життєво важливих функцій організму. Окрім промивання шлунка, застосування адсорбентів, у разі необхідності рекомендується вжити таких заходів: надмірну брадикардію можна усунути внутрішньовенним введенням 1-2 мг атропіну та/або встановленням водія ритму. У разі необхідності далі можна ввести внутрішньовенно болюсно 10 мг глюкагону. Цю процедуру при необхідності можна повторити або слідом за нею внутрішньовенно ввести глюкагон зі швидкістю 1-10 мг/годину залежно від одержаної реакції. При відсутності реакції на глюкагон або при відсутності самого глюкагону можна ввести внутрішньовенно β1-адреноміметик – добутамін у дозі 5-10 мкг/кг/хв. Добутамін, через позитивну інотропну дію, можна також застосовувати для лікування артеріальної гіпотензії і гострої серцевої недостатності. Імовірно, вказані дози будуть недостатніми для того, щоб купірувати кардіальні симптоми, пов’язані з β-адреноблокадою, у випадках значного передозування. Тому в разі необхідності доза добутаміну може бути збільшена до досягнення потрібної реакції відповідно до клінічного стану пацієнта.

Підтримувати нормальний баланс рідини та електролітів в організмі. При артеріальній гіпотензії – введення плазми крові або плазмозамінників. Бронхоспазм купірують за допомогою бронходилататорів.

При значному діурезі слід вводити рідини та електроліти.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ° С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.

Тенорик таблетки - селективний блокатор β-адренорецепторів у комбінації з діуретиками