Тержинан таблетки вагін, 10 шт.

Фармакологічні властивості зумовлені властивостями компонентів препарату. Тержинан з його полівалентною формулою підходить для повного місцевого лікування вагініту різного походження: інфекційного, паразитарного чи змішаного. Він поєднує у складі: 

• тернідазол, який чинить трихомонацидну дію та є активним відносно анаеробних бактерій, у тому числі гарднерел;
• неоміцину сульфат, який є антибіотиком широкого спектра дії, активним проти вагінальних піогенних організмів; 

чутливими до неоміцину сульфату є такі мікроорганізми: 

Corynebacterium, Listeria monocytogenes, Staphylococcus Meti-S, Acinetobacter baumannii, Brahamella catarrhalis, Campylobacter, Citrobacter freundii, Citrobacter koseri, Enterobacter aerogenes, Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Haemophilus influenzae, Klebsiella, Morganella morganii, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Providencia rettgeri, Salmonella, Serratia, Shigella, Yersinia;

• ністатин, який є протигрибковим антибіотиком групи полієнів, активним відносно грибів роду Candida; 
• преднізолон, який є глюкокортикоїдом, що чинить виразну протизапальну дію. 

Склад ексципієнтів дає змогу забезпечити цілісність слизової оболонки вагіни та постійне рН.

Взаємодія, пов'язана з преднізолоном

Небажані комбінації: з ацетилсаліциловою кислотою: підвищений ризик кровотечі при одночасному застосуванні з протизапальною дозою ацетилсаліцилової кислоти (≥ 1 г на прийом або ≥ 3 г на добу).

Комбінації, які потребують обережного застосування:

• з антиконвульсантами, індукторами синтезу ферментів: зниження у плазмі концентрації та дієвості кортикостероїдів шляхом посилення їх метаболізму у печінці. Наслідки цього особливо тяжкі (чи важливі) для пацієнтів з хворобою Аддісона, які лікуються гідрокортизоном, та у разі трансплантації органа. Необхідний моніторинг клінічних та лабораторних досліджень, а також корекція дози кортикостероїдів під час терапії та після припинення лікування індукторами синтезу ферментів;
• з ізоніазидом: зниження у плазмі концентрації ізоніазиду шляхом посилення його метаболізму в печінці і зниження метаболізму в печінці глюкокортикостероїдів;
• з рифампіцином: зниження у плазмі концентрації та дієвості кортикостероїдів шляхом посилення їх метаболізму у печінці після взаємодії з рифампіцином. Наслідки цього особливо тяжкі (чи важливі) для пацієнтів з хворобою Аддісона, які лікуються гідрокортизоном, та у разі трансплантації органа. Необхідний моніторинг клінічних та лабораторних досліджень, а також корекція дози кортикостероїдів під час терапії та після припинення лікування рифампіцином;
• з іншими гіпокаліємічними препаратами: підвищений ризик гіпокаліємії. Слід проводити моніторинг рівня калію сироватки крові та коригувати його у разі необхідності;
• з препаратами наперстянки: гіпокаліємія загострює токсичні ефекти препаратів наперстянки. Перед лікуванням препаратом оцінити наявність гіпокаліємії, визначити рівень калію сироватки крові та провести електрокардіографію;
• з лікарськими засобами, що спричиняють поліморфну шлуночкову тахікардію типу «пірует»: підвищений ризик вертикулярної аритмії, включаючи поліморфну шлуночкову тахікардію типу «пірует». Перед лікуванням препаратом оцінити наявність гіпокаліємії, визначити рівень калію сироватки крові та провести електрокардіографію. 

Комбінації, що потребують уваги: 

• з циклоспорином: посилення ефектів преднізолону, включаючи кушингоподібні стани, зниження толерантності до вуглеводів (зниження кліренсу преднізолону);
• з ацетилсаліциловою кислотою: підвищений ризик кровотеч з антипіретичною чи знеболюючою дозами ≥ 500 мг на прийом чи < 3 г на добу;
• з нестероїдними протизапальними засобами: підвищений ризик виникнення виразкової хвороби та кровотечі шлунково-кишкового тракту;
• з фторхінолонами: можливий підвищений ризик тендинітів або навіть розриву сухожилля (рідко), зокрема у пацієнтів, які тривало лікувалися кортикостероїдами.

Лікування вагінітів, спричинених чутливими до препарату мікроорганізмами, таких як: 

• бактеріальні вагініти, спричинені банальною піогенною мікрофлорою;
• неспецифічні вагініти, що супроводжуються десквамативними виділеннями;
• трихомоніаз піхви;
• вагініти, спричинені грибами роду Candida;
• вагініти, спричинені змішаною інфекцією (трихомонадами, анаеробною інфекцією та дріжджоподібними грибами).

Дози та тривалість лікування визначає лікар індивідуально.

Призначається дорослим. Застосовується вагінально, по 1 вагінальній таблетці 1–2 рази на добу. Середня тривалість лікування – 10 днів поспіль. У випадку підтвердженого мікозу – 20 діб.

Пацієнтам рекомендується після ретельного миття рук змочити таблетки у воді 2–3 секунди перед введенням їх на максимально комфортну глибину в піхву (це зробити найпростіше, коли пацієнт лежить на спині з зігнутими ногами). Потім потрібно полежати приблизно 15 хв після введення препарату.

Практична порада.

Лікування повинно супроводжуватись дотриманням особистої гігієни (носіть бавовняну білизну, уникайте спринцювання та користуйтесь прокладками замість тампонів під час лікування) і, наскільки це можливо, уникайте несприятливих факторів.

Не слід переривати курс лікування під час менструації.