Тетранекст мазь оч. 10 мг/г туба 5 г

По 5 г у тубі; по 1 тубі у пачці.

Мазь очна. Основні фізико-хімічні властивості: мазь однорідної консистенції від жовтого до темно-жовтого кольору. Мазь очна.

Тетрациклін є бактеріостатичним антибіотиком (при високих дозах чинить також і бактерицидну дію) широкого спектра дії з групи тетрациклінів та є активним щодо мікроорганізмів, які знаходяться як поза клітинами, так і всередині них. Тетрациклін пригнічує синтез білків у мікроорганізмах, перешкоджаючи їх зв’язуванню з аміноцилом-тРНК на 30S-субодиницею рибосом. Тетрациклін активний щодо великої кількості бактерій, включаючи грампозитивні і грамнегативні, аеробні та анаеробні мікроорганізми. Він активний щодо спірохет, мікоплазм, рикетсій, хламідій та деяких найпростіших, які часто є патогенами, що спричиняють очні інфекції. Антибіотик застосовують також для лікування інфекцій, спричинених Streptococcus pyogenes, та деякими анаеробними стрептококами, Bacillus anthracis, Listeria monocytogenes, Actinomyces israelii, Shigella, Escherichia coli, Haemophilus influenzae. Також до групи чутливих до препарату грамнегативних анаеробних мікроорганізмів входять Fusobacterium та деякі штами Bacteroides. Але більшість штамів B. Fragilis стійкі до тетрацикліну. Tетрацикліни входять до групи препаратів вибору при інфекціях, спричинених Mycoplasma pneumoniae та Ureaplasma urealyticum, хламідіями (C. trachomatis, C. psitacci, С. pneumoniae) та рикетсіями (R. akari, R. ricketsii, R. prowazeki, Coxiella burnetii). При місцевому застосуванні проявляється активність також щодо Proteus spp. і Pseudomonas aeruginosa. Тетрациклін зазвичай пригнічує чутливі мікроорганізми у концентрації 4 мкг/мл. У стафілококів існує перехресна стійкість до всіх тетрациклінів, окрім міноцикліну. Бактеріальна стійкість до тетрациклінів, які застосовують у клінічній практиці, у більшості випадків набута. Відомі такі механізми стійкості бактерій до тетрациклінів: 1) утворення цитоплазматичного протеїну, який захищає рибосоми і робить їх нечутливими до дії препарату; 2) виділення ферменту (ферментів), які модифікують антибіотик; 3) зміна проникності бактерій для агента. Для тетрациклінів найпоширенішим є другий і третій механізм. Генетична інформація щодо цієї стійкості часто закладена у позахромосомних елементах ДНК (плазмідах). Встановлений синергізм при комбінованому застосуванні тетрацикліну і макролідів (еритроміцин, олеандоміцин), а також стрептоміцину.

При місцевому застосуванні тетрацикліни всмоктуються через кон’юнктиву та досягають адекватних рівнів для пригнічення найчастіших етіологічних збудників поверхневих очних інфекцій – кон’юнктивіту, блефариту, розацеа, трахоми та інших захворювань, спричинених хламідіями, дакріоциститу, виразок рогівки.

Засоби, що діють на органи чуття. Засоби, що застосовуються в офтальмології. Протимікробні засоби. Антибіотики. Код АТХ S01A A09.

При місцевому офтальмологічному застосуванні тетрацикліну слід мати на увазі, що його бактеріостатична дія може перешкоджати бактерицидній дії пеніцилінів, цефалоспоринів та аміноглікозидів. Слід уникати їх одночасного застосування, як місцевого, так і системного. Застосування тетрацикліну пацієнтами, які використовують розчин для контактних лінз, що містить 0,004 % тіомерсалу, пов’язують із різними за ступенем тяжкості очними реакціями (почервоніння очей, подразнення, блефарит), тому слід уникати їх одночасного застосування. Слід уникати одночасного офтальмологічного застосування тетрацикліну і місцевих кортикостероїдів (див. розділ «Особливості застосування»).

Діюча речовина - тетрацикліну гідрохлорид (1 г мазі містить тетрацикліну гідрохлориду 10 мг). Допоміжні речовини: метилпарагідроксибензоат (Е 218), пропілпарагідроксибензоат (Е 216), олія мінеральна, парафін, ланолін, парафін білий м'який.

Як і при застосуванні всіх засобів для офтальмологічного застосування, можливе тимчасове затуманення зору або інші порушення зору, що може вплинути на здатність керувати автомобілем або працювати з іншими механізмами. до відновлення чіткості зору пацієнтам слід утримуватися від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами.

Достатніх і добре контрольованих досліджень офтальмологічного застосування тетрацикліну під час вагітності до цих пір немає. З цієї причини протягом Ⅱ і Ⅲ триместру вагітності препарат слід застосовувати з обережністю і тільки після ретельної оцінки лікарем співвідношення користь / ризик, оскільки можливо небажаний вплив на розвиток скелета і зростання кісток плоду. Можливо також серйозний вплив на дентин і емаль зубів, що може привести до постійного жовто-коричневу окрасу зубів і гіпоплазії емалі. Після прийому всередину тетрациклін виділяється в грудне молоко. Дані досліджень по проникненню тетрацикліну для офтальмологічного застосування в грудне молоко відсутні, тому рекомендується застосовувати його в період годування груддю тільки після оцінки лікарем співвідношення користь / ризик.

Препарат застосовують новонародженим тільки для профілактики бленореї. Препарат не можна призначати дітям до 8-ми років.

Підвищена чутливість до діючої речовини або інших компонентів препарату або до інших антибактеріальних засобів тетрациклінового ряду.

Підвищена чутливість до діючої речовини або інших компонентів препарату або до інших антибактеріальних засобів тетрациклінового ряду.

Залежно від тяжкості стану смужку очної мазі довжиною 1-1,5 см наносять в складку кон'юнктиви нижньої повіки 3-4 рази на добу, у важких випадках - до 6-ти разів на добу. Тривалість лікування визначає лікар, зазвичай вона становить від 5-ти до 7-ми днів. Після полегшення симптомів лікування слід продовжувати ще 2-3 дні. При більш тяжких інфекціях очей, гострої або хронічної трахомі курс лікування може тривати до 1-2 місяців, при цьому тетрациклін можна комбінувати з пероральним застосуванням антибіотика. Для профілактики бленореї новонароджених смужку очної мазі довжиною 0,5-1 см наносять в складку кон'юнктиви нижньої повіки новонародженого протягом 1-го години після пологів. Для кожного новонародженого застосовують новий тюбик мазі. При одночасному застосуванні з іншими офтальмологічними препаратами інтервал між нанесеннями повинен становити не менше 10-ти хвилин, очну мазь слід наносити в останню чергу. Дуже важливо дотримуватися гігієни при нанесенні очної мазі, тому не слід торкатися кінчиком тюбика очей або оточуючих поверхонь.

Повідомлялося про такі побічні реакції помірного ступеня, які швидко минають після припинення лікування: з боку органу зору: затуманення зору, відчуття печіння, гострого болю, свербіння очей або повік, гіперемія кон'юнктиви, набряк повік, посилене сльозотеча і біль в очах; з боку імунної системи: алергічні реакції - дерматит, висипання, свербіж, фотодерматит (підвищена чутливість до сонячного світла і УФ-опромінення); генералізовані алергічні реакції - висип, свербіж / набряк обличчя, язика, горла, запаморочення, задишка.

Немає даних про випадки передозування препаратом при місцевому застосуванні. Немає даних про передозування в результаті випадкового або навмисного проковтування препарату.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C, в недоступному для дітей місці.

Мазь очна «ТетраНекст» застосовується при наступних показаннях: місцеве лікування поверхневих очних інфекцій, викликаних чутливими до тетрацикліну мікроорганізмами: Streptococcus spp., Haemophilus influenzae, Escherichia coli, Neisseria gonorrhoeae, Chlamydia trachomatis; для лікування блефарити, кон'юнктивіту, кератиту, дакриоцистита, ячменю, трахоми, а також у складі до- і післяопераційної профілактики в очній хірургії; для профілактики бленореї новонароджених (Neisseria gonorrhoeae).