Тизин краплі назал. 0,05% фл. 10 мл

Краплі назальні, розчин 0,05% і 0,1%, по 10 мл у флаконах; по 1 флакону в картонній упаковці.

Краплі назальні, розчин. Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний розчин без запаху або з легким характерним запахом.

Протинабрякові та інші препарати для місцевого застосування при захворюваннях носової порожнини. Симпатоміметики, прості препарати. Код АТХ R01A A07.

Супутнє застосування крапель Тизин Ксило з інгібіторами моноаміноксидази транілципрамінового типу або трициклічними антидепресантами, а також препаратами, що підвищують артеріальний тиск, може призводити до артеріальної гіпертензії через вплив цих засобів на серцево-судинну систему. Внаслідок низького системного всмоктування ксилометазоліну при інтраназальному застосуванні взаємодія з лікарськими засобами, що застосовуються іншими шляхами, вважається малоймовірною.

діюча речовина: xylometazoline hydrochloride; 1 мл розчину містить 0,5 мг або 1 мг ксилометазоліну гідрохлориду; допоміжні речовини: бензалконію хлориду розчин; сорбіту розчин, що не кристалізується (Е 420); натрію хлорид; натрію дигідрофосфат, дигідрат; натрію гідрофосфат, дигідрат; динатрію едетат; вода очищена.

Зазвичай Тизин Ксило не впливає на здатність керувати транспортними засобами та складними механізмами при застосуванні у рекомендованих дозах, але слід враховувати імовірність виникнення побічних реакцій з боку центральної нервової системи та органів зору.

Вагітність Ксилометазоліну гідрохлорид не слід застосовувати у період вагітності, оскільки немає належних досліджень впливу лікарського засобу на плід. Годування груддю Лікарський засіб Тизин Ксило не слід застосовувати у період годування груддю, оскільки невідомо, чи проникає діюча речовина у грудне молоко.

Тизин Ксило 0,05 % призначений для лікування дітей віком від 2 до 12 років. Тизин Ксило 0,1 % призначений для лікування дорослих і дітей віком від 12 років.

Для симптоматичного полегшення закладеності носа при гострому нежиті, пов'язаному із застудою та грипом, синуситі, алергічному та неалергічному риніті.

Тизин Ксило не слід застосовувати у таких випадках: гіперчутливість до діючої речовини ксилометазоліну гідрохлориду або до будь-якої з допоміжних речовин препарату; сухе запалення носової оболонки носа з утворенням кірки (сухий риніт); атрофічний або вазомоторний риніт; одночасне лікування інгібіторами моноаміноксидази (МАО), лікування інгібіторами моноаміноксидази (МАО) протягом двох тижнів до початку застосування препарату Тизин Ксило крапель назальних, або іншими лікарськими засобами, здатними підвищувати артеріальний тиск; після гіпофізектомії або хірургічного втручання на твердій мозковій оболонці; закритокутова глаукома; гострі коронарні захворювання; коронарна астма; гіпертиреоз. Через вміст бензалконію хлориду, що використовується як консервант, Тизин Ксило не можна застосовувати у разі встановленої гіперчутливості до даної сполуки.

Дози Доза залежить від індивідуальної чутливості пацієнта та клінічного ефекту. Якщо не призначено інакше, дітям віком від 2 до 6 років закапувати по 1-2 краплі лікарського засобу Тизин Ксило (0,05 % розчин) у кожну ніздрю до 3 разів на добу, дітям віком від 6 до 12 років призначають 2-3 краплі (0,05 % розчин) у кожну ніздрю до 3 разів на добу. Дорослим та дітям віком від 12 років 2-3 краплі препарату Тизин Ксило (0,1 % розчин ) у кожну ніздрю до 3 разів на добу відповідно до потреби. Спосіб застосування Для застосування препарату Тизин Ксило, крапель назальних, розчин 0,05 % і 0,1 % слід трохи закинути голову назад. Не відпускати гумову пробку до виймання піпетки з носа, щоб запобігти потраплянню у флакон виділень з носа. Витирати дозувальну піпетку після кожного застосування. Тривалість лікування Тизин Ксило не слід застосовувати довше 7 днів поспіль, окрім випадків, коли це рекомендовано лікарем. Повторне застосування слід розпочинати лише після перерви на кілька днів та консультації з лікарем. Тривалість лікування препаратом дітей визначає лікар індивідуально. У разі хронічного нежитю лікарський засіб Тизин Ксило можна застосовувати лише під контролем лікаря через небезпеку виникнення атрофії слизової оболонки носа.

Небажані явища були розподілені за такими категоріями частоти: дуже часті: >1/10; часті: >1/100 до <1/10; нечасті: >1/1000 до <1/100; рідкі: >1/10000 до <1/1000; дуже рідкі: <1/10000; частота невідома: неможливо визначити за наявними даними. Порушення з боку органів дихання, грудної клітки та середостіння Тизин Ксило може спричиняти тимчасові слабкі ознаки подразнення (відчуття печіння або сухості слизової оболонки носа), особливо у чутливих пацієнтів, біль у носі та горлі. Часті: реактивна гіперемія. Нечасті: носова кровотеча, чхання. Тривале або часте застосування більших доз ксилометазоліну гідрохлориду може викликати відчуття печіння, поколювання, свербежу, чутливості, сухості або подразнення слизової оболонки носа, а також реактивну закладеність та медикаментозний риніт. Цей ефект може виникати вже через 7 днів лікування та після тривалого застосування може призводити до необоротного пошкодження слизової оболонки носа з утворенням кірки (сухого риніту). Інколи можуть виникати нудота, головний біль та тимчасове порушення зору. Відмічалося повернення закладеності носа після припинення лікування, зокрема після тривалого застосування ксилометазоліну. Порушення з боку нервової системи Рідкі: головний біль, запаморочення, ефект рикошету, безсоння, підвищена втомлюваність. Дуже рідкі: галюцинації, переважно у дітей. Порушення з боку серцево-судинної системи Нечасті: системні ефекти симпатоміметиків (прискорене серцебиття, прискорений пульс, підвищення артеріального тиску). Дуже рідкі: аритмія. Порушення з боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини Дуже рідкі: судоми, особливо у дітей. Порушення з боку імунної системи Нечасті: реакції гіперчутливості (ангіоневротичний набряк, висип, свербіж). Постмаркетингові дані Спостерігалися такі побічні ефекти, про які надходили спонтанні повідомлення: відчуття печіння слизової оболонки, сухість у носі, тривале лікування може призвести до зворотного ефекту.

Симптоми При назальному застосуванні системний вплив малоймовірний з огляду на локальне звуження судин, що пригнічує всмоктування. У разі системного всмоктування можна очікувати, що ксилометазолін як α2-адренегрічний агоніст чинитиме вплив подібно до клонідину: нетривале підвищення артеріального тиску з подальшою більш тривалою гіпотензією та седацією. Симптоми інтоксикації похідними імідазолу можуть бути клінічно неясними, оскільки періоди стимуляції можуть чергуватися з періодами депресії центральної нервової та серцево-судинної систем. До симптомів стимуляції центральної нервової системи належать тривожність, збудження, галюцинації та судоми. Симптоми депресії центральної нервової системи включають зниження температури тіла, летаргію, сонливість та кому. Можливі і такі додаткові симптоми: міоз, мідріаз, спітніння, нудота, ціаноз, гарячка, блідість шкірних покривів, параліч ЦНС, седація, сухість у роті, аритмія, тахікардія, брадикардія, зупинка серця, артеріальна гіпертензія, шокоподібна гіпотензія, набряк легенів, порушення дихання та апное. Передозування, особливо у дітей, може призвести до значного впливу на центральну нервову систему, викликаючи спазми, кому, брадикардію, апное та артеріальну гіпертензію, що може змінитися на артеріальну гіпотензію. Лікування Тяжке передозування вимагатиме лікування у стаціонарі. Оскільки ксилометазоліну гідрохлорид швидко всмоктується, слід негайно застосувати активоване вугілля (абсорбент), натрію сульфат (проносне) чи вдатися до промивання шлунка (при застосуванні більш високих доз). Зниження артеріального тиску можна досягти за допомогою неселективних альфа-блокаторів. Судинозвужувальні препарати протипоказані. При необхідності застосовують жарознижувальні та протисудомні препарати, а також штучне кисневе дихання.

Зберігати при температурі не вище 25 °С у недоступному для дітей місці. Не заморожувати.

Для симптоматичного полегшення закладеності носа при гострому нежиті, пов'язаному із застудою та грипом, синуситі, алергічному та неалергічному риніті.