Тразодон таблетки 100 мг блістер № 30

По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери у картонній коробці.

Таблетки. Основні фізико-хімічні властивості: таблетки 50 мг: округла стандартно випукла таблетка майже білого кольору, діаметр: 8,9 — 9,2 мм, товщина: 4,2 — 4,6 мм; таблетки 100 мг: продовгувата таблетка майже білого кольору з 3 рисками для поділу, довжина: 18,4 — 18,7 мм, ширина: 6,6 — 6,8 мм, товщина: 4,4 — 4,7 мм.

Тразодон – тріазолпіридинова похідна. Він є ефективним для лікування депресивних станів, у тому числі депресії, пов’язаної з тривожністю і порушеннями сну та відрізняється швидким початком дії (близько 1 тижня). Тразодон є інгібітором зворотного захоплення серотоніну та антагоністом 5-HT2 -рецепторів, активізація яких зазвичай пов’язана з появою безсоння, тривожності, психомоторного збудження та змін статевої функції. На відміну від інших психотропних лікарських засобів, тразодон не протипоказаний при глаукомі та розладах з боку сечовидільної системи, він не виявляє екстрапірамідних ефектів та не потенціює адренергічну передачу. Тразодон позбавлений антихолінергічної активності, тому він не виявляє типових для трициклічних антидепресантів ефектів на функцію серця.

Тразодон швидко всмоктується зі шлунково-кишкового тракту та широко метаболізується. Шляхи метаболізму тразодону включають n-окиснення та гідроксилювання. Метаболічний м-хлорфенілпіперазин є активним. Тразодон виводиться із сечею майже повністю у вигляді його метаболітів, у вільній або кон’югованій формі. Елімінація тразодону двофазна, з термінальним періодом напіввиведення від 5 до 13 годин. Тразодон проникає у грудне молоко. Було виявлено приблизно дворазове збільшення періоду напіврозпаду термінальної фази і значно вищих плазмових концентрацій тразодону у 10 пацієнтів віком від 65 до 74 років порівняно з 12 пацієнтами віком від 23 до 30 років після дози тразодону 100 мг. Було припущено, що відбувається вікове зниження метаболізму печінки тразодоном. У процесі досліджень in vitro на мікросомах печінки людини було показано, що тразодон метаболізується головним чином цитохромом P4503A4 (CYP3A4) з утворенням м-хлорфенілпіперазину, незважаючи на те, що роль цього шляху в загальному кліренсі тразодону in vivo не була повністю визначена.

Психоаналептики. Антидепресанти. Інші антидепресанти. Код АТХ N06A X05.

Загальні Седативні ефекти антипсихотиків, снодійних засобів, анксіолітиків та антигістамінних препаратів можуть посилюватися. Рекомендується зменшення дози цих засобів. Пероральні контрацептиви, фенітоїн, карбамазепін та барбітурати внаслідок їхньої дії на печінку прискорюють метаболізм антидепресантів. Циметидин та деякі інші антипсихотики уповільнюють метаболізм антидепресантів. Інгібітори CYP3A4 Дані досліджень із вивчення метаболізму лікарського засобу in vitro вказують на потенційну можливість виникнення лікарських взаємодій при застосуванні тразодону одночасно з інгібіторами цитохрому CYP3A4, такими як еритроміцин, кетоконазол, ітраконазол, ритонавір, індинавір та нефазодон. Застосування інгібіторів CYP3A4, імовірно, може призводити до значного збільшення концентрації тразодону у плазмі крові. Застосування ритонавіру на початку лікування або при поновленні у пацієнтів, які отримують тразодон, збільшить можливість надмірного седативного, серцево-судинного та шлунково-кишкового ефекту. У процесі досліджень in vivo з участю здорових добровольців було підтверджено, що після застосування ритонавіру у дозі 200 мг 2 рази на добу рівні тразодону у плазмі крові підвищувалися більш ніж у 2 рази, внаслідок чого виникали нудота, синкопе та артеріальна гіпотензія. У зв’язку з цим при застосуванні тразодону одночасно з потужним інгібітором CYP3A4 доцільним буде зменшення дози тразодону. Проте у разі можливості слід взагалі уникати одночасного застосування тразодону та потужних інгібіторів CYP3A4. Карбамазепін При одночасному застосуванні тразодону з карбамазепіном плазмові концентрації тразодону зменшуються. При одночасному застосуванні з карбамазепіном у дозі 400 мг на добу плазмові концентрації тразодону та його активного метаболіту m-хлорфенілпіперазину зменшувалися на 76% та 60% відповідно. Необхідно ретельно контролювати стан пацієнта, щоб з’ясувати необхідність збільшення дози тразодону. Тразодон добре переноситься депресивними пацієнтами із шизофренією, які отримували стандартну терапію фенотіазином, а також депресивними пацієнтами із хворобою Паркінсона, які отримували лікування леводопою. Трициклічні антидепресанти Існує ризик взаємодії ліків, тому одночасного застосування з тразодоном слід уникати. У разі одночасного застосування слід очікувати розвитку серотонінового синдрому та побічних ефектів на серцево-судинну систему. Флуоксетин На тлі одночасного застосування тразодону з флуоксетином (інгібітором CYP1A2/2D6) повідомляли про рідкісні випадки збільшення рівнів тразодону у плазмі крові та виникнення небажаних ефектів. Механізм, що лежить в основі цієї фармакокінетичної взаємодії, наразі повністю не з’ясований. Не може бути виключена фармакодинамічна взаємодія (серотоніновий синдром). Інгібітори моноаміноксидази (МАО) Повідомляли про окремі випадки можливих взаємодій між тразодоном та інгібіторами МАО. Хоча деякі лікарі практикують одночасне застосування цих засобів, однак застосовувати тразодон одночасно з інгібіторами МАО або протягом 2 тижнів після їхньої відміни не рекомендується. Також не рекомендується розпочинати терапію інгібіторами МАО протягом 1 тижня після відміни тразодону. Фенотіазини При одночасному застосуванні з фенотіазинами, наприклад такими як хлорпромазин, флуфеназин, левомепромазин, перфеназин, спостерігалися випадки виникнення тяжкої ортостатичної артеріальної гіпотензії. Анестетики/міорелаксанти Тразодону гідрохлорид може посилювати ефекти міорелаксантів та летких анестетиків. Такі комбінації слід застосовувати з обережністю. Алкоголь Седативні ефекти алкоголю під впливом тразодону стають більш вираженими. У період терапії тразодоном пацієнт має уникати вживання алкоголю. Леводопа Антидепресанти можуть прискорювати метаболізм леводопи. Інші засоби При застосуванні тразодону одночасно з лікарськими засобами з відомою здатністю подовжувати інтервал QT може збільшуватися ризик виникнення шлуночкових аритмій, у тому числі поліморфної шлуночкової тахікардії (torsade de pointes). Застосовувати ці засоби одночасно з тразодоном слід з обережністю. Тразодон є лише дуже слабким інгібітором зворотного захоплення норадреналіну і не впливає на відповідь артеріального тиску на терапію тираміном, тому не слід очікувати впливу тразодону на гіпотензивну дію гуанетидиноподібних сполук. Однак у процесі досліджень на лабораторних тваринах було показано, що тразодон може інгібувати більшість швидких ефектів клонідину. Хоча про лікарську взаємодію при застосуванні антигіпертензивних лікарських засобів інших типів одночасно з тразодоном не повідомлялося, слід брати до уваги можливість потенціювання ефектів. Частота виникнення небажаних ефектів може збільшуватися при застосуванні тразодону одночасно з препаратами із вмістом звіробою звичайного (Hypericum perforatum). Зафіксовано випадки зміни значень протромбінового часу у пацієнтів, у яких одночасно застосовували тразодон та варфарин. Рівні дигоксину або фенітоїну у сироватці крові можуть збільшуватися при одночасному застосуванні цих засобів з тразодоном. У пацієнтів, яким застосовується така терапія, слід контролювати сироваткові рівні вищезгаданих засобів.

діюча речовина: тразодону гідрохлорид; 1 таблетка містить: тразодону гідрохлориду 50 мг, 100 мг; допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний; лактоза, моногідрат; полівідон КЗ0; кальцію гідрофосфат; целюлоза мікрокристалічна 102; натрію крохмальгліколят (тип А); магнію стеарат.

Не застосовувати дітям.

Полегшення симптомів всіх видів депресії, включаючи депресію, що супроводжується тривогою.

Відома гіперчутливість до препарату або до його компонентів. Алкогольна інтоксикація та інтоксикація снодійними засобами. Гострий інфаркт міокарда.

Препарат застосовують перорально. Депресія. Дорослі: початкову дозу 150 мг на добу розділену на кілька прийомів, приймають після їди або як одноразову дозу ввечері перед сном. Дозу можна підвищувати до 300 на добу, яку слід розділяти на кілька прийомів або приймати як одноразову дозу. Більша частина розділеної дози повинна бути прийнята ввечері перед сном. Для пацієнтів, які перебувають на стаціонарному лікуванні, дозу можна підвищити до 600 мг на добу, яку слід розділяти на кілька прийомів. Пацієнти літнього віку: дуже літнім або ослабленим пацієнтам початкову рекомендовану дозу зменшують до 100 мг на добу, приймають розділену на кілька прийомів або як одноразову дозу ввечері перед сном (див. розділ «Особливості застосування»). Дозу можна поступово підвищувати під контролем залежно від клінічного ефекту та переносимості. Взагалі, у цих пацієнтів слід уникати застосування одноразових доз понад 100 мг. Рідко виникає потреба у прийнятті дози понад 300 мг на добу. Діти: недостатньо даних щодо безпеки застосування, щоб рекомендувати застосування тразодону дітям віком до 18 років. Депресія, яка супроводжується тривогою Спосіб застосування та дози як при депресії. Тривожний розлад. Початкову дозу 75 мг на добу за необхідності підвищують до 300 мг на добу. Щоб мінімізувати побічні ефекти (збільшення резорбції та зменшення максимальної концентрації у плазмі крові), препарат краще приймати після їди. Печінкові порушення: тразодон активно метаболізується в печінці (див. розділ «Фармакологічні властивості») та був пов’язаний із гепатотоксичністю (див. розділи «Особливості застосування» і «Побічні реакції»). Тому препарат необхідно призначати з обережністю пацієнтам із печінковими порушеннями, особливо у випадках серйозних порушень. Може бути рекомендований періодичний контроль функції печінки. Ниркові порушення: зазвичай немає необхідності в коригуванні дози, але необхідно призначати з обережністю пацієнтам із серйозними порушеннями функції нирок.

Повідомлялося про випадки суїцидальної спрямованості мислення та суїцидальної поведінки у період терапії тразодоном або невдовзі після її припинення. У хворих з тяжкою дихальною недостатністю через хронічну бронхіальну або легеневу хворобу тразодон не впливав на рівень рСО₂ або рО₂ артеріальної крові. Також у пацієнтів, які отримували терапію тразодоном, були зареєстровані наведені нижче симптоми, деякі з них часто зустрічаються у випадках нелікованої депресії.

Система-Орган-Клас MedDRA	Частота невідома (не може бути оцінена з доступних даних)
З боку крові та лімфатичної системи	Дискразії крові (у тому числі агранулоцитоз, тромбоцитопенія, еозинофілія, лейкопенія та анемія)
З боку імунної системи	Алергічні реакції
З боку ендокринної системи	Синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормону
Метаболічні та аліментарні розлади	Гіпонатріємія1, зменшення маси тіла, анорексія, збільшення апетиту
З боку психіки	Суїцидальна спрямованість мислення або суїцидальна поведінка2, стан сплутаності свідомості, безсоння, дезорієнтованість, манія, тривожність, нервозність, збудження (яке дуже рідко переростає у делірій), делірій, агресивна реакція, галюцинації, нічні жахи, зменшення лібідо, синдром відміни препарату
З боку нервової системи	Серотоніновий синдром, судоми, злоякісний нейролептичний синдром, запаморочення, вертиго, головний біль, сонливість3, неспокій, зниження концентрації уваги, тремор, нечіткість зору, порушення пам’яті, міоклонус, експресивна афазія, парестезія, дистонія, порушення смакових відчуттів
З боку серця	Серцеві аритмії4 (у тому числі поліморфна шлуночкова тахікардія (torsade de pointes), посилене серцебиття, шлуночкові екстрасистоли, парні шлуночкові екстрасистоли, шлуночкова тахікардія), брадикардія, тахікардія, відхилення від норми з боку даних ЕКГ (подовження інтервалу QT)2
З боку судин	Ортостатична артеріальна гіпотензія, артеріальна гіпертензія, синкопе
З боку респіраторної системи, грудної клітки та середостіння	Закладеність носа, задишка
З боку шлунково-кишкового тракту	Нудота, блювання, сухість у роті, запор, діарея, диспепсія, біль у шлунку, гастроентерит, посилене слиновиділення, паралітична непрохідність кишечнику
Гепатобіліарні розлади	Порушення функції печінки (у тому числі жовтяниця та гепатоцелюлярні ураження)5, внутрішньопечінковий холестаз
З боку шкіри та підшкірної клітковини	Шкірні висипання, свербіж, гіпергідроз
З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини	Біль у кінцівках, біль у спині, міалгія, артралгія
З боку нирок та сечовивідних шляхів	Порушення сечовиведення
З боку репродуктивної системи та молочних залоз	Пріапізм6
Загальні розлади та реакції в місці введення	Слабкість, набряк, грипоподібні симптоми, підвищена втомлюваність, біль у ділянці грудної клітки, підвищення температури тіла
Результати обстежень	Підвищення рівня печінкових ферментів

¹ У пацієнтів із відповідними симптомами слід контролювати рівень рідини та електролітний баланс в організмі. ² Див. також розділ «Особливості застосування». ³ Тразодон — седативний антидепресант, сонливість, яку іноді відчувають пацієнти протягом перших днів терапії, зазвичай зникає у міру її продовження. ⁴ У процесі досліджень на тваринах було показано, що тразодон має менш виражену кардіотоксичність, ніж трициклічні антидепресанти, а дані клінічних досліджень вказують на те, що тразодон з меншою вірогідністю може спричиняти серцеві аритмії у людини. Дані клінічних досліджень з участю пацієнтів з наявними захворюваннями серця вказують, що тразодон може мати аритмогенний вплив у деяких пацієнтів цієї популяції. ⁵ Повідомлялося про рідкісні випадки виникнення небажаних ефектів, іноді тяжких, на функцію печінки. ⁶ Див. також розділ «Особливості застосування». Звітування про підозрювані побічні реакції. Звітувати про будь-які підозрювані побічні реакції слід відповідно до вимог законодавства.

Найчастіше при передозуванні спостерігається сонливість, запаморочення, нудота та блювання. У складних випадках виникали кома, тахікардія, артеріальна гіпотензія, гіпонатріємія, судоми та дихальна недостатність. Симптоматика з боку серця може включати брадикардію, подовження інтервалу QT та поліморфну шлуночкову тахікардію (torsade de pointes). Симптоми можуть з’явитися протягом 24 годин після передозування або пізніше. Одночасне передозування тразодоном та іншими антидепресантами може викликати серотоніновий синдром. Лікування передозування. Специфічного антидоту не існує. Дорослим, які прийняли більше 1 г тразодону, або дітям, які прийняли більше 150 мг тразодону, слід дати активоване вугілля протягом 1 години після виявлення передозування. В інших випадках у дорослих може бути доцільним виконання промивання шлунка протягом 1 години після прийому доз, потенційно небезпечних для життя. Необхідний нагляд за станом пацієнта протягом щонайменше 6 годин після прийому препарату (або 12 годин у разі прийому препарату з уповільненим вивільненням). Слід контролювати дані артеріального тиску, пульсу та дані Шкали коми Глазго (ШКГ). У випадку зниження кількості балів за шкалою ШКГ слід контролювати насиченість крові киснем. У симптомних пацієнтів необхідне моніторування серцевої діяльності. При появі окремих короткочасних судом лікування не потрібне. При частих або тривалих судомах призначати внутрішньовенно діазепам (0,1–0,3 мг/кг маси тіла) або лоразепам (4 мг дорослим та 0,05 мг/кг дітям). Якщо ці заходи не забезпечують контроль судом, може бути доцільним застосування внутрішньовенної інфузії фенітоїну. У разі необхідності пацієнтові дати кисень та коригувати кислотно-лужний баланс і метаболічні розлади. У випадку артеріальної гіпотензії та надмірного седативного ефекту застосовувати симптоматичну та підтримуючу терапію. Якщо тяжка артеріальна гіпотензія персистує, слід зважити доцільність застосування інотропних засобів, наприклад допаміну або добутаміну.

Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці для захисту від світла та вологи, у недоступному для дітей місці.

Тразодон – тріазолпіридинова похідна. Він є ефективним для лікування депресивних станів, у тому числі депресії, пов’язаної з тривожністю і порушеннями сну та відрізняється швидким початком дії (близько 1 тижня). Тразодон є інгібітором зворотного захоплення серотоніну та антагоністом 5-HT2 -рецепторів, активізація яких зазвичай пов’язана з появою безсоння, тривожності, психомоторного збудження та змін статевої функції. На відміну від інших психотропних лікарських засобів, тразодон не протипоказаний при глаукомі та розладах з боку сечовидільної системи, він не виявляє екстрапірамідних ефектів та не потенціює адренергічну передачу. Тразодон позбавлений антихолінергічної активності, тому він не виявляє типових для трициклічних антидепресантів ефектів на функцію серця.