Головна
Каталог ліків
Медикаменти
Знеболювальні засоби
Від менструального болю
ТРИГАН
Триган-Д таблетки № 100
Дата оновлення препарату: 10.03.2024
Ціни у місті
Знайдено в аптеках:
від 462.10 ₴ до 546.70 ₴
Характеристики
Категорія
Дозування
500 мг
Виробник
Cadila Pharmaceuticals Limited
Країна-виробник
Індія
Торгова назва
Форма випуску
Таблетки
Термін придатності
3 роки
Активні речовини
Парацетамол, дицикловерин
Кількість в упаковці
100
Спосіб введення
Перорально
Код Моріон
12536
Код АТС/ATX
N02B E51
Кому можна
АЛЕРГІКАМ
з обережністю
ДІАБЕТИКАМ
дозволено
ДІТЯМ
з 7-ми років
Особливості
ВЗАЄМОДІЯ З АЛКОГОЛЕМ
заборонено
РЕЦЕПТУРНИЙ ВІДПУСК
без рецепту
ТЕМПЕРАТУРА ЗБЕРІГАННЯ
від 5°C до 30°C
Зверніть увагу!
Інструкція, розміщена на цій сторінці, має інформаційний характер та призначена виключно для ознайомлення. Не використовуйте цю інструкцію в якості медичних рекомендацій. Постановлення діагнозу та вибору методики лікування здійснюються тільки вашим сімейним лікарем. Медмаркет LikiE не несе відповідальності за можливі негативні наслідки, виникщі в результати використання інформації, розміщеної на сайті likie.ua.
Детальіше про Відмова від відповідальності.
Важливо! Ця інструкція із застосування є офіційною інструкцією виробника, затвердженою та наданою Державним реєстром лікарських засобів України. Ця інструкція представлена винятково з метою ознайомлення і не є підставою для самолікування.
По 10 таблеток у стрипі з фольги алюмінієвої, №100 (10х10) у пачці.
Таблетки.
Білі або майже білі, круглі таблетки з насічкою з одного боку, з скошеними краями та плоскою поверхнею.
Парацетамол має аналгетичну, жарознижувальну та незначну протизапальну дію. Механізм дії – пригнічення циклооксигенази-1 та меншою мірою – циклооксигенази-2 у периферичних тканинах та центральній нервовій системі, наслідком чого є гальмування біосинтезу простагландинів – ndash; модульаторів больової чутливості, терморегуляції, запалення.
Дицикломіну гідрохлорид – третинний амін. Має антихолінергічну активність і знижує тонус гладкої мускулатури, усуває біль, блокує антагоністичну активність. Дицикломіну гідрохлорид вибірково паралізує М-холінореактивні структури, блокуючи передачу імпульсів постгангліонарних холінергічних нервів на ефекторні органи, що ними іннервують. Викликає розслаблення гладких м'язів, виявляючи спазмолітичний ефект при спазмах гладких м'язів шлунка, кишківника, жовчних шляхів, урогенітальної та судинної систем.
Анальгетики та антипіретики. Парацетамол, комбінації без психолептиків. Код ATX N02B E51.
Особливості взаємодії препарату обумовлені властивостями його складових.
Парацетамол, що входить до складу лікарського засобу, зменшує ефективність діуретиків, а також збільшує ризик гепатотоксичних реакцій при сумісному прийомі з протисудомними засобами (барбітуратами, фенітоїном, карбамазепіном), рифампіцином, які стимулюють активність мікросомальних ферментів печінки, може посилювати токсичний вплив парацетамолу на печінку внаслідок підвищення ступеня перетворення препарату на гепатотоксичні метаболіти. Одночасне застосування високих доз парацетамолу з ізоніазидом підвищує ризик розвитку гепатотоксичного синдрому. При одночасному застосуванні парацетамолу з гепатотоксичними засобами збільшується токсичний вплив препаратів на печінку. Не застосовувати одночасно з алкоголем.
Барбітурати знижують жарознижувальний ефект. Швидкість всмоктування парацетамолу може збільшуватися при сумісному застосуванні з метоклопрамідом та домперидоном і зменшуватися при сумісному застосуванні з холестираміном.
Ефект дії парацетамолу посилюється при його комбінації з кодеїном, аскорбіновою кислотою, скополаміном, хлорфенаміном, пропіфеназоном та кофеїном. Одночасне застосування парацетамолу з азидотимідином може призвести до розвитку нейтропенії.
Антикоагулянтний ефект варфарину та інших кумаринів посилюється при тривалому регулярному застосуванні парацетамолу, з підвищенням ризику кровотечі. Періодичний прийом не виявляє такого впливу. Паралельне застосування парацетамолу з нестероїдними протизапальними засобами збільшує ризик виникнення ускладнень з боку нирок.
Дицикломіну гідрохлорид може посилювати ефекти інгібіторів моноаміноксидази (іміпрамін, амітриптилін), седативних засобів (натрію бромід, настойка валеріани), спирту етилового.
Ефект дицикломіну гідрохлориду можуть посилювати препарати, які мають антихолінергічну активність, такі як амантадин, антиаритмічні засоби (наприклад, хінідин), нейролептичні антигістамінні засоби (фенотіазин), бензодіазепіни, інгібітори моноаміноксидази (МАО), наркотичні аналгетики (меперидин), нітрати і нітрити, симпатоміметики, трициклічні антидепресанти.
Оскільки антацидні засоби можуть знижувати абсорбцію дицикломіну гідрохлориду, слід уникати їх одночасного застосування.
Дицикломіну гідрохлорид зменшує дію метоклопраміду при їх одночасному застосуванні.
Інгібіторний вплив дицикломіну на секрецію соляної кислоти у шлунку може нейтралізувати препарати, що застосовують для лікування ахлоргідрії та дослідження шлункової секреції.
Дицикломіну гідрохлорид посилює дію дигоксину та холіноблокувальних засобів. Не рекомендується одночасне застосування дицикломіну з іншими холіноблокувальними засобами.
Дицикломіну гідрохлорид може впливати на всмоктування у шлунково-кишковому тракті різних препаратів із подовженим вивільненням, таких як дигоксин, що може призводити до збільшення концентрації останнього в сечі.
Препарат посилює дію саліцилової кислоти, піразолону, кодеїну, кофеїну. Потенціює дію спазмолітиків.
Дицикломіну гідрохлорид зменшує дію протиглаукомних засобів, тому лікарський засіб слід з обережністю призначати при підвищеному внутрішньоочному тиску та одночасному застосуванні кортикостероїдів.
діючі речовини: парацетамол, дицикломін гідрохлорид;
1 таблетка містить парацетамолу 500 мг, дицикломіну гідрохлориду 20 мг;
інші складові: крохмаль натрію гліколят, полівінілпіролідон, мікрокристалічна целюлоза, кремнію діоксид колоїдний безводний, крохмаль кукурудзяний, магнію стеарат.
З огляду на те, що препарат у чутливих хворих може знижувати швидкість психомоторних реакцій, на час лікування краще утриматися від керування транспортними засобами, роботи зі складними механізмами та інших робіт, які потребують концентрації уваги.
Препарат не слід застосовувати під час вагітності або годування груддю.
Не застосовувати дітям віком до 7 років.
Больові синдроми зі спастичним компонентом різного походження:
Підвищена чутливість до компонентів препарату.
Глаукома, тахікардія, непрохідність сечових шляхів, доброякісна гіпертрофія передміхурової залози з тенденцією до затримки сечовипускання, міастенія, тяжкі порушення функції нирок та/або печінки, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, алкоголізм, захворювання крові; динамічна кишкова непрохідність, обструктивні захворювання шлунково-кишкового тракту, сечо- та жовчовивідних шляхів з порушенням їх прохідності, виразка шлунка або дванадцятипалої кишки, рефлюкс-езофагіт; гостра кровотеча; вроджені гіпербілірубінемії (синдроми Жільбера, Дубіна-Джонсона та Ротора).
Препарат приймають внутрішньо, запиваючи невеликою кількістю рідини (200 мл).
Дорослі та діти віком від 15 років: 1-2 таблетки, залежно від гостроти болю, від 1 до 4 разів на добу. При проведенні терапії дорослим доцільно починати з чотирьох таблеток на добу. Максимальну дозу можна збільшити до 8 таблеток на добу, при хорошій переносимості та відсутності проявів побічної дії.
Діти: від 7 до 13 років: 1/2 таблетки 1-2 рази на добу;
віку від 13 до 15 років: 1 таблетка 1-3 рази на добу.
Термін лікування визначає лікар індивідуально залежно від стану та реакції пацієнта.
Парацетамол.
Слід враховувати, що у хворих з алкогольним ураженням печінки збільшується ризик гепатоксичної дії парацетамолу; препарат може впливати на результати лабораторних досліджень вмісту у крові глюкози та сечової кислоти. Не перевищувати зазначених доз. Не приймати препарат з іншими засобами, які містять парацетамол. Якщо симптоми захворювання не зникають, зверніться до лікаря.
Дицикломіну гідрохлорид.
Необхідно враховувати, що у хворих, які приймають антихолінергічні препарати, може виникати психоз, сплутаність свідомості, атаксія, кома, ейфорія, слабкість, безсоння, збудження, неадекватні емоційні прояви (симптоми зменшуються протягом 12-24 годин після зниження дози).
У зв'язку з тим, що до складу входить парацетамол, при застосуванні препарату потрібен контроль стану периферичної крові та функціонального стану печінки. Не можна застосовувати одночасно з іншими препаратами, які також містять парацетамол, через можливість виникнення симптомів передозування. Ризик гепатоксичної дії парацетамолу підвищується у хворих з алкогольним ураженням печінки та осіб, які зловживають алкоголем.
Застосування препарату понад 3 дні вимагає обов'язкового контролю.
З обережністю слід застосовувати хворим похилого віку.
З обережністю призначають при затримці сечі, гіперплазії передміхурової залози без затримки сечовипускання, серцевої недостатності, виразкових колітах, порушенні функцій нирок та печінки легкої та середньої тяжкості, доброякісної гіпербілірубінемії. Може посилюватися гастроезофагеальний рефлюкс.
Парацетамол може впливати на результати лабораторних досліджень вмісту в крові сечової кислоти.
З обережністю призначають препарат хворим на артеріальну гіпотензію, схильність до бронхоспазмів, а також при підвищеній індивідуальній чутливості до нестероїдних протизапальних засобів.
Зазвичай препарат добре переноситься. Побічні дії, пов'язані з діючими речовинами, що входять до складу препарату, проявляються, як правило, при тривалому застосуванні у великих дозах.
Парацетамол.
З боку травної системи: нудота, блювання, зниження апетиту, запор, діарея або метеоризм, підвищення активності печінкових ферментів, як правило, без розвитку жовтяниці, гепатонекроз (дозозалежний ефект). При тривалому застосуванні високих доз препарату – ndash; біль в епігастральній ділянці, гепатотоксична дія; гіпоглікемія (аж до гіпоглікемічної коми).
З боку системи крові: гемолітична анемія, метгемоглобінемія, тромбоцитопенія; апластична анемія, панцитопенія, сульфгемоглобінемія (ціаноз, задишка; біль у серці), нейтропенія, агранулоцитоз, лейкопенія.
З боку сечовидільної системи: ниркова колька, асептична піурія, інтерстиціальний гломерулонефрит; нефротоксична дія, папілярний некроз.
З боку імунної системи: алергічні реакції, включаючи висипи на шкірі, висип на слизових оболонках, свербіж, кропив'янка, гіперемія; бронхіальна обструкція, мультиформна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона); токсичний епідермальний некроліз (синдром Лаелла); анафілаксія, генералізований висип, ангіоневротичний набряк, еритематозний висип, бронхоспазм у пацієнтів, чутливих до аспірину та інших нестероїдних протизапальних засобів.
З боку ЦНС: (зазвичай спостерігається при прийомі високих доз) запаморочення, психомоторне збудження та порушення орієнтації.
Інші: гіпоглікемія, загальна слабкість.
Дицикломіну гідрохлорид.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: висипання, свербіж, кропив'янка, важкі алергічні реакції або медикаментозна ідіосинкразія, включаючи анафілаксію.
З боку травної системи: блювання, метеоризм, біль у животі.
З боку органів зору: нечіткість зору, диплопія, мідріаз, циклоплегія зору (параліч акомодації).
З боку ЦНС: порушення чутливості, порушення стійкості ходи, почуття поколювання, оніміння в кінцівках, головний біль, галюцинації, слабкість, зміна настрою, нервозність, сплутаність свідомості та/або збудження, дискінезія, летаргія, втрата свідомості, дисфазія, безсоння .
З боку серцево-судинної системи: тахікардія, аритмія, прискорене серцебиття.
З боку сечовивідної системи: порушення сечовипускання, нетримання сечі, затримка сечі, імпотенція.
Психічні порушення: розлади мови, сплутаність свідомості та/або емоційне збудження.
З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: слабкість у м'язах.
З боку дихальної системи та органів грудної клітки: диспное, апное, асфіксія, закладеність носа, чхання, гіперемія горла.
Ендокринні розлади: пригнічення лактації, імпотенція.
Інші: відчуття припливів.
Ознаки та симптоми передозування обумовлені властивостями окремих компонентів препарату.
Парацетамол. Токсична доза для дорослих становить 10-15 г парацетамолу. При цьому можуть спостерігатися блідість шкірних покривів, анорексія, нудота, блювання, діарея, дискомфорт в епігастральній ділянці (тривалістю до 1 доби); підвищення активності печінкових трансаміназ, лактатдегідрогенази, рівня білірубіну, а також зниження рівня протромбіну (тривалістю від 1 до 2 діб); гепатотоксичний ефект, для якого характерні загальні симптоми (біль, слабкість, адинамія) та специфічні (гепатомегалія, жовтяниця, підвищення активності печінкових ферментів). Гепатотоксичний ефект може призвести до розвитку гепатонекрозу та ускладнитися розвитком печінкової енцефалопатії (порушення мислення, пригнічення вищої нервової діяльності, збудження або ступор), ДВС-синдрому, агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія, тромбоцити Функція печінки розвивається блискавично і може ускладнитися нирковою недостатністю. Гостра ниркова недостатність із гострим некрозом канальців може виявлятися сильним поперековим болем, гематурією, протеїнурією та розвинутись навіть за відсутності тяжкого ураження печінки.
У пацієнтів з факторами ризику (тривале лікування карбамазепіном, фенобарбіталом, фенітоїном, примідоном, рифампіцином, звіробоєм або іншими лікарськими засобами, що індукують ферменти печінки; регулярним прийом надмірних кількостей етанолу; органів кровотворення може розвинутися апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопені.з боку центральної нервової системи – запаморочення, психомоторне збудження та порушення орієнтації, з боку сечовидільної системи – нефротоксичність (ниркова коліка)
Дицикломіну гідрохлорид. Тахікардія, брадикардія, аритмія, зміна частоти дихання, сухість у роті, збудження, сонливість, втрата акомодації, фотофобія, судоми, сухість шкіри та слизових, підвищення внутрішньоочного тиску, головний біль, запаморочення, порушення центральної нервової системи, затримка сечі, психо орієнтації.
Передозування розвивається у два етапи: спочатку спостерігається порушення центральної нервової системи, що виявляється занепокоєнням, галюцинаціями, виникненням стійкого мідріазу, тахікардії, артеріальної гіпертензії. Потім порушення змінюється фазою пригнічення центральної нервової системи аж до коматозного стану.
У перші години (до 1 дня) спостерігається блідість шкіри, нудота, анорексія, блювання та біль у животі. Протягом другої-третьої доби може розвиватися ураження нирок та печінки з розвитком печінкової недостатності (підвищення активності печінкових трансаміназ, дегідрогенази, збільшення концентрації білірубіну, протромбіну), а також тахікардія, аритмії, зміна частоти дихання; панкреатит.
Лікування. При передозуванні потрібна швидка медична допомога. Пацієнта слід негайно доставити до лікарні, навіть за відсутності ранніх симптомів передозування. Симптоми можуть бути обмежені нудотою та блюванням або не можуть відображати тяжкості ступеня передозування або ризику ураження органів. Промивання шлунка, використання активованого вугілля (якщо надлишкова доза парацетамолу була прийнята в межах 1:00). Концентрація парацамолу повинна вимірюватися через 4 години або пізніше після прийому (раніші концентрації недостовірні). Призначення метіоніну протягом 8-9 годин після передозування перорально за відсутності блювоти, як альтернатива N-ацетилцистеїну. Застосування N-ацетилцистеїну може застосовуватися протягом 24 годин, але найефективніше протягом 8-9 годин при контролі стану дихальної та кровоносної систем (не можна застосовувати адреналін). У разі появи судом призначають діазепам.
Необхідно також вжити загальних підтримуючих заходів.
Зберігати в захищеному від світла сухому місці, при температурі не вище 30°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Триган Д використовують для полегшення больових відчуттів різного походження, наприклад, головний біль, менструальний біль і т.д.
Часті запитання
Відгуки про товар
Ще немає відгуків про товар.Будь першим, хто залишить відгук.