Головна
Каталог ліків
Медикаменти
Ліки та профілактичні засоби
Інше
ЦИПРОЛЕТ
Ципроліт пігулки по 250 мг, 10 шт.
Ципроліт пігулки по 250 мг, 10 шт.
Дата оновлення препарату: 10.03.2024
Немає в наявності
Характеристики
Кому можна
АЛЕРГІКАМ
з обережністю
ДІАБЕТИКАМ
заборонено
ВОДІЯМ
з обережністю
Вагітним
з обережністю
ГОДУЮЧИМ МАТЕРЯМ
заборонено
Особливості
РЕЦЕПТУРНИЙ ВІДПУСК
тільки з рецептом від лікаря
ТЕМПЕРАТУРА ЗБЕРІГАННЯ
от 5°C до 25°C
Зверніть увагу!
Інструкція, розміщена на цій сторінці, має інформаційний характер та призначена виключно для ознайомлення. Не використовуйте цю інструкцію як медичні рекомендації. Діагноз встановлює та методику лікування обирає тільки ваш сімейний лікар. Медмаркет LikiE не несе відповідальності за можливі негативні наслідки, що виникли у результаті використання інформації, розміщеної на сайті likie.ua.
Детальніше про Відмова від відповідальності.
Інструкція для Ципроліт пігулки по 250 мг, 10 шт.
Важливо! Ця інструкція із застосування є офіційною інструкцією виробника, затвердженою та наданою Державним реєстром лікарських засобів України. Ця інструкція представлена винятково з метою ознайомлення і не є підставою для самолікування.
По 10 таблеток у блістері, по 1 блістеру у пачці.
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Основні фізико-хімічні властивості: білого або майже білого кольору, круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою.Ципролет є антимікробним препаратом групи фторхінолонів. Механізм дії ципрофлоксацину пов'язаний із впливом на ДНК-гіразу (топоізомеразу) бактерій, яка відіграє важливу роль у репродукції бактеріальної ДНК. Ципролет надає швидку бактерицидну дію на мікроорганізми, що знаходяться як у стані спокою, так і розмноження.
Спектр дії препарату Ципролет включає такі види грамнегативних та грампозитивних мікроорганізмів: Е.соli, Shigella, Salmonella, Citrobacter, Klebsiella, Enterobacter, Serratia, Hafnia, Edwardsiella, Proteus (індолпозитивні та індолнегативні), Providencia, Morgan Vibrio, Aeromonas, Plesiomonas, Pasteurella, Haemophilus, Campylobact, Pseudomonas, Legionella, Neisseria, Moraxella, Branhamella, Acinetobacter, Brucella, Staphylococcus, Streptococcus agalactiae, Listeria, Corynebacte Різну чутливість виявляють Gardnerella, Flavobacterium, Alciligenes, Streptococcus pyogenes, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus viridans, Mycoplasma hominіs, Mycobacterium tuberculosis, Mycobacterium fortuitum. Анаероби за деяким винятком помірно чутливі (Peptococcus, Peptostreptococcus) або стійкі (Bacteroides). Ципролет ефективний щодо бактерій, які продукують β-лактамази. Ципролет активний щодо збудників, резистентних практично до всіх антибіотиків, сульфаніламідних та нітрофуранових препаратів. Найчастіше резистентні: Streptococcus faecium, Ureaplasma uralyticum, Nocardia asteroides, Treponema pallidum. Резистентність до препарату Ципролет розвивається повільно та поступово.
Ципроліт швидко та добре всмоктується після прийому препарату (біодоступність становить 50 – 85%). Максимальні концентрації в плазмі досягаються через 60 - 90 хвилин. Об'єм розподілу – 2-3 л/кг. Зв'язування з білками плазми незначне (20 - 40%). Ципроліт добре проникає в органи та тканини, кістки. Приблизно через 2 години після прийому внутрішньо він виявляється у тканинах та рідинах організму в концентраціях, у багато разів перевищують його концентрацію у сироватці крові.
Ципроліт виводиться з організму переважно у незміненому вигляді: головним чином нирками (50-70%). Період напіввиведення із плазми після прийому внутрішньо становить від 3 до 5 годин. Значна кількість препарату виводиться також із жовчю та калом (до 30%), тому лише значні порушення функції нирок призводять до уповільнення виведення.
Антибактеріальні засоби групи хінолонів. Фторхінолони. Код АТХ J01M A02
Вплив інших засобів на ципрофлоксацин
Формування хелатного комплексу
При одночасному застосуванні ципрофлоксацину (перорально) та лікарських засобів, що містять багатовалентні катіони, мінеральних добавок (наприклад кальцію, магнію, алюмінію, заліза), фосфатзв'язуючих полімерів (наприклад севеламер), сукральфат або антацидів, а також препаратів з великою буферною таких як таблетки диданозину), що містять магній, алюміній або кальцій, абсорбція ципрофлоксацину знижується. У зв'язку з цим ципрофлоксацин слід приймати або за 1-2 години або хоча б через 4 години після прийому цих препаратів.
Це обмеження не стосується антацидів, що належать до класу блокаторів H2-рецепторів.
Харчові та молочні продукти
Кальцій у складі харчових продуктів незначно впливає на абсорбцію. Однак слід уникати одночасного прийому ципрофлоксацину та молочних або збагачених мінералами продуктів (таких як молоко, йогурт, апельсиновий сік з підвищеним вмістом кальцію), оскільки абсорбція ципрофлоксацину може знижуватися.
Пробенецид
Пробенецид впливає на ниркову секрецію ципрофлоксацину. Одночасне застосування лікарських засобів, що містять пробенецид, та ципрофлоксацину призводить до підвищення концентрації ципрофлоксацину у сироватці крові.
Вплив ципрофлоксацину на інші лікарські засоби
Тизанідин
Тизанідин не можна призначати одночасно з ципрофлоксацином (див. розділ "Протипоказання").У ході клінічного дослідження за участю здорових добровольців при одночасному застосуванні ципрофлоксацину та тизанідину виявлено збільшення концентрації тизанідину в плазмі крові (збільшення максимальної концентрації у 7 разів, діапазон – 4 – 21 раз, збільшення показника AUC – у 10 разів, діапазон – 6 – 24 рази ). Зі збільшенням концентрації тизанідину в сироватці крові асоціюються гіпотензивні та седативні побічні реакції.
Метотрексат
При одночасному призначенні ципрофлоксацину можливе уповільнення тубулярного транспортування (нирковий метаболізм) метотрексату, що може спричинити підвищення концентрації метотрексату в плазмі крові. При цьому може збільшуватись ймовірність виникнення побічних токсичних реакцій, викликаних метотрексатом. Одночасне призначення не рекомендується (див. розділ «Особливості застосування»).
Теофілін
Одночасне застосування ципрофлоксацину та лікарських засобів, що містять теофілін, може призвести до небажаного підвищення концентрації теофіліну в сироватці крові, що, в свою чергу, може призвести до розвитку побічних реакцій. У поодиноких випадках такі побічні реакції можуть загрожувати життю або мати летальний кінець. Якщо одночасного застосування цих препаратів уникнути не можна, слід контролювати концентрацію теофіліну в сироватці крові та адекватно знижувати його дозу (див. розділ «Особливості застосування»).Інші похідні ксантину
Після одночасного застосування ципрофлоксацину та засобів, що містять кофеїн або пентоксифілін (окспентифілін), повідомляли про підвищення концентрації цих ксантинів у сироватці крові.
Фенітоїн
Одночасне застосування ципрофлоксацину та фенітоїну може призвести до підвищення або зниження сироваткових концентрацій фенітоїну, тому рекомендується моніторинг рівнів препарату.
Антагоністи вітаміну К
При одночасному застосуванні ципрофлоксацину та антагоністів вітаміну К може посилюватись їхня антикоагулянтна дія. Повідомлялося про підвищення активності оральних антикоагулянтів у пацієнтів, які отримували антибактеріальні препарати, зокрема фторхінолони. Ступінь ризику може змінюватись в залежності від основного виду інфекції, віку, загального стану пацієнта, тому точно оцінити вплив ципрофлоксацину на підвищення значення міжнародного нормалізованого відношення (МНО) складно. Слід проводити регулярний контроль МНО під час та одразу після одночасного застосування ципрофлоксацину та антагоністів вітаміну К (наприклад варфарину, аценокумаролу, фенпрокумону, флуіндіону).
Ропінірол
Під час клінічних досліджень було виявлено, що одночасне застосування ропініролу з ципрофлоксацином, інгібітором ізоензиму CYP450 1A2 помірної дії, призводить до підвищення AUC та Сmax ропініролу на 60% та 84% відповідно. Моніторинг побічних ефектів ропініролу та відповідне коригування дози рекомендується здійснювати під час та відразу після спільного застосування з ципрофлоксацином (див. розділ «Особливості застосування»).
Клозапін
Після одночасного застосування 250 мг ципрофлоксацину з клозапіном протягом 7 днів сироваткові концентрації клозапіну та N-десметилклозапіну були підвищені на 29% та 31% відповідно. Клінічне спостереження та відповідну корекцію дози клозапіну рекомендується здійснювати при і відразу після одночасного застосування з ципрофлоксацином (див. розділ «Особливості застосування»).
Препарати, що подовжують інтервал QT
Ципрофлоксацин, як і інші фторхінолони, слід призначати з обережністю пацієнтам, які отримують препарати, які подовжують інтервал QT (наприклад, антиаритмічні засоби класу IA та III, трициклічні антидепресанти, макроліди, антипсихотики) (див. Розділ «Особливості застосування») .
Метоклопрамід
Метоклопрамід прискорює всмоктування ципрофлоксацину, внаслідок чого досягнення максимальної концентрації у плазмі відбувається швидше. Не відмічено впливу на біодоступність ципрофлоксацину.
Омепразол
Одночасне застосування ципрофлоксацину та лікарських засобів, що містять омепразол, призводить до незначного зниження Cmax та AUC ципрофлоксацину.
Лідокаїн
Було показано, що у здорових осіб одночасне застосування ципрофлоксацину, помірного інгібітору ізоферментів цитохрому Р450 1А2 та лікарських засобів, що містять лідокаїн, знижує кліренс внутрішньовенного лідокаїну на 22%. Незважаючи на нормальну переносимість лікування лідокаїном, можлива взаємодія з ципрофлоксацином, що асоціюється з побічними реакціями та може розвинутись при одночасному застосуванні зазначених препаратів.
Сілденафіл
Cmax та AUC силденафілу зросли приблизно вдвічі у здорових добровольців після прийому внутрішньо 50 мг силденафілу та супутнього призначення 500 мг ципрофлоксацину. Тому слід дотримуватись обережності при одночасному призначенні препарату Ципрофлоксацин з сильденафілом та враховувати співвідношення ризик/користу.
Пероральні цукрознижувальні засоби
При одночасному призначенні ципрофлоксацину та пероральних протидіабетичних лікарських засобів, особливо сульфонілсечовини (наприклад глибенкламіду, глімепіриду), повідомляли про гіпоглікемію, пов'язану, ймовірно, з потенціюванням і профлоксацином дії пероральних протидіабетичних засобів (див. розділ. >
Дулоксетін
Клінічні дослідження показали, що одночасне застосування дулоксетину з сильними інгібіторами CYP450 1A2, такими як флувоксамін, може призвести до збільшення AUC та Cmax дулоксетину.Незважаючи на відсутність клінічних даних про можливу взаємодію з ципрофлоксацином, можна очікувати схожих ефектів при одночасному застосуванні зазначених препаратів (див. розділ «Особливості застосування»).
Нестероїдні протизапальні засоби
Дослідження на тваринах показали, що комбінація дуже високих доз хінолонів (інгібіторів гірази) та певних нестероїдних протизапальних препаратів (за винятком ацетилсаліцилової кислоти) може провокувати судоми.
Циклоспорин
Було визначено транзиторне підвищення креатиніну плазми крові при одночасному призначенні ципрофлоксацину та лікарських засобів, що містять циклоспорин. Тому необхідний регулярний (2 рази на тиждень) контроль концентрації креатиніну плазми у цих пацієнтів.
Агомелатин
У клінічних дослідженнях було встановлено, що флувоксамін, сильний інгібітор ізофензиму CYP450 1А2, помірно пригнічує метаболізм агомелатину, що призводить до збільшення 60-кратного впливу агомелатину. Хоча немає доступних клінічних даних щодо можливої взаємодії з ципрофлоксацином, помірним інгібітором CYP450 1А2, подібні ефекти можна очікувати при одночасному його застосуванні (див. «Цитохром Р450» у розділі «Особливості застосування»).
Золпідем
Одночасне призначення ципрофлоксацину може збільшити рівень золпідему в крові, тому одночасне застосування цих препаратів не рекомендується.
Сполуки натрію
Цей лікарський засіб містить у своєму складі сполуки натрію. 1 таблетка 250 мг містить натрію кроскармеллозу 10 мг, 1 таблетка 500 мг містить натрію кроскармеллозу 20 мг. Слід бути обережними при застосуванні препарату пацієнтам, які застосовують натрій-контрольовану дієту.
діюча речовина: ciprofloxacin;
1 таблетка містить ципрофлоксацину гідрохлориду еквівалентно 250 мг ципрофлоксацину;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, тальк, крохмаль кукурудзяний, кремнію діоксид лоза, сорбінова, титану діоксид (Е 171), макрогол 6000, полісорбат 80, диметикон.Фторхінолони, до яких належить ципрофлоксацин, можуть впливати на здатність пацієнта керувати автомобілем та працювати з механізмами через реакції з боку ЦНС (див. розділ «Побічні реакції»). Тому здатність керувати автотранспортом та працювати з механізмами може бути порушена.
Вагітність.
Дані щодо застосування ципрофлоксацину вагітним демонструють відсутність розвитку мальформацій або фето/неонатальної токсичності. Досліди на тваринах не вказують на прямий чи непрямий токсичний вплив на репродуктивну функцію. У молодих тварин і тварин, які були схильні до впливу хінолонів до народження, спостерігався вплив на незрілу хрящову тканину, тому не можна виключити ймовірність того, що препарат може бути шкідливим для суглобових хрящів новонароджених/плода.
Тож у період вагітності для застереження краще уникати прийому ципрофлоксацину.
Період годування груддю.
Ципрофлоксацин проникає у грудне молоко. Через потенційний ризик пошкодження суглобових хрящів у новонароджених ципрофлоксацин не слід застосовувати під час годування груддю.
Застосування ципрофлоксацину дітям та підліткам слід проводити відповідно до чинних офіційних рекомендацій. Лікування із застосуванням ципрофлоксацину повинен проводити тільки лікар з досвідом ведення дітей та підлітків, хворих на кістозний фіброз та/або тяжкі інфекції.
Ципрофлоксацин викликав артропатію опорних суглобів у незрілих тварин. Дані щодо безпеки ципрофлоксацину для дітей свідчать про частоту виникнення артропатії, яка, ймовірно, пов'язана із застосуванням ципрофлоксацину (відмінна від клінічних ознак та симптомів, пов'язаних з ураженням безпосередньо суглобів). Зростання кількості випадків артропатії, пов'язані із застосуванням ципрофлоксацину, було статистично незначним. Однак лікування ципрофлоксацином дітей та підлітків слід розпочинати лише після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик через можливий ризик розвитку побічних реакцій, пов'язаних із суглобами та/або оточуючими тканинами.
Ципроліт показаний для лікування нижчеперелічених інфекцій (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакологічні властивості»). Перед початком терапії слід звернути особливу увагу на всю доступну інформацію щодо резистентності до ципрофлоксацину.
Слід взяти до уваги офіційні рекомендації щодо належного застосування антибактеріальних препаратів.
Дорослі
Інфекції нижніх дихальних шляхів, спричинені грамнегативними бактеріями:
- загострення хронічного обструктивного захворювання легень *;
- бронхо-легеневі інфекції при кістозному фіброзі або при бронхоектазах;
- позалікарняна пневмонія;
- хронічний гнійний середній отит;
- загострення хронічного синуситу, особливо якщо він викликаний грамнегативними бактеріями *;
- інфекції сечовивідних шляхів:
- неускладнений гострий цистит*;
- гострий пієлонефрит;
- ускладнені інфекції сечового тракту;
- бактеріальний простатит;
- гонококовий уретрит та цервіцит;
- орхоепідідиміт, зокрема викликаний Neisseria gonorrhoeae;
- запальні захворювання органів малого тазу, зокрема, викликані Neisseria gonorrhoeae;
При вищевказаних інфекціях статевого тракту, коли відомо чи є підозри на Neisseria gonorrhoeae як збудника, особливо важливо отримати локальну інформацію про резистентність до ципрофлоксацину та підтвердити чутливість на основі лабораторних аналізів.
- інфекції шлунково-кишкового тракту (наприклад, лікування діареї мандрівників);
- інтраабдомінальні інфекції;
- інфекції шкіри та м'яких тканин, спричинені грамнегативними бактеріями;
- інфекції кісток та суглобів;
- лихоманка у пацієнтів з нейтропенією, спричинена бактеріальною інфекцією;
- легкова форма сибірки (профілактика після контакту та радикальне лікування);
Діти та підлітки
- бронхолегеневі інфекції, викликані Pseudomonas aeruginosa, у пацієнтів з кістозним фіброзом;
- ускладнені інфекції сечового тракту та гострий пієлонефрит;
- Дієчна форма сибірки (профілактика після контакту та радикальне лікування);
Ципрофлоксацин можна застосовувати для лікування важких інфекцій у дітей та підлітків, коли лікар вважає це за необхідне.
Лікування має починати тільки лікар, який має досвід лікування кістозного фіброзу та/або важких інфекцій у дітей та підлітків (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакологічні властивості»).
* Тільки якщо визнано неефективним або недоцільним застосування інших антибактеріальних засобів, які зазвичай призначають для лікування цієї інфекції.
Препарат не слід застосовувати при підвищеній чутливості до діючої речовини – ципрофлоксацину – або до інших препаратів групи фторхінолонів, або до будь-якої з допоміжних речовин препарату. Одночасне застосування ципрофлоксацину та тизанідину протипоказано (див. Розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Дозу визначати за показаннями, тяжкістю та місцем інфекції, чутливістю організму (організмів) збудника (збудників) до ципрофлоксацину, функції нирок пацієнта, а у дітей та підлітків – за масою тіла.
Тривалість лікування залежить від тяжкості захворювання, особливостей клінічної картини та типу збудника.
Лікування інфекцій, спричинених певними бактеріями (наприклад Pseudomonas aeruginosa, Acinetobacter або Staphylococci), може вимагати застосування високих доз ципрофлоксацину та одночасного призначення інших необхідних антибактеріальних препаратів.
Лікування деяких інфекцій (наприклад, запальних захворювань органів малого тазу, інтраабдомінальних інфекцій, інфекцій у пацієнтів з нейтропенією, інфекцій кісток та суглобів) може вимагати одночасного призначення інших необхідних антибактеріальних препаратів залежно від виду виявлених патогенів.
Дорослі
Покази
добова доза, мг
Тривалість лікування (може включати початкове парентеральне застосування ципрофлоксацину)
Інфекції нижніх дихальних шляхів
Від 500 мг двічі на добу до 750 мг двічі на добу
7-14 днів
Хронічний гнійний середній отит
Від 500 мг двічі на добу до 750 мг двічі на добу
7-14 днів
Загострення хронічного синуситу
Від 500 мг двічі на добу до 750 мг двічі на добу
7-14 днів
Інфекції сечового тракту
Неускладнений гострий цистит
Від 250 мг двічі на добу до 500 мг двічі на добу
3 дні
Жінкам перед менопаузою можна застосовувати разову дозу 500 мг
Неускладнений гострий цистит
Від 500 мг двічі на добу до 750 мг двічі на добу
Не менше 10 днів, при деяких особливих клінічних випадках (таких як абсцеси) лікування можна продовжити до 21 дня
Неускладнений гострий цистит
500 мг двічі на добу
7 днів
Неускладнений гострий цистит
Від 500 мг двічі на добу до 750 мг двічі на добу
Від 2 до 4 тижнів (гострий) та від 4 до 6 тижнів (хронічний)
500 мг двічі на добу
1 день
Діарея, викликана Shigella dysenteriae, тип 1
500 мг двічі на добу
5 днів
Діарея, викликана Vibrio cholerae
500 мг двічі на добу
3 дні
Тифоїдна лихоманка
500 мг двічі на добу
7 днів
Інтраабдомінальні інфекції, спричинені грамнегативними бактеріями
500 мг двічі на добу до 750 мг двічі на добу
Від 5 до 14 днів
Інфекції шкіри та м'яких тканин
Від 500 мг двічі на добу до 750 мг двічі на добу
Від 7 до 14 днів
Інфекції кісток та суглобів
Від 500 мг двічі на добу до 750 мг двічі на добу
Максимально 3 місяці
Лихорадка у пацієнтів з нейтропенією, спричиненою бактеріальною інфекцією
Від 500 мг двічі на добу до 750 мг двічі на добу
Терапію слід продовжувати протягом усього періоду нейтропенії
Легенева форма сибірки
500 мг двічі на добу
60 днів з дня підтвердженого контакту з Bacillus anthracis
Діти та підлітки
Покази
добова доза, мг
Тривалість лікування (може включати початкове парентеральне застосування ципрофлоксацину)
Бронхо-легеневі інфекції з кістозним фіброзом
20 мг/кг маси тіла двічі на добу при максимальній дозі 750 мг
Від 10 до 14 днів
Ускладнені інфекції сечового тракту та гострий пієлонефрит
Від 10 мг/кг маси тіла двічі на добу до 20 мг/кг маси тіла двічі на добу при максималі
Ніркова та печінкова недостатність
Рекомендовані початкові та підтримуючі дози для пацієнтів з порушеною функцією нирок:
Кліренс креатиніну [мл/хв/1,73 м2]
Креатинін сироватки крові [мкмоль/л]
Оральна доза [мг]
> 60
< 124
Див. звичайне дозування
30 – 60
124 – 168
250 – 500 мг кожні 12 годин
< 30
>169
250 – 500 мг кожні 24 години
Пацієнти на гемодіалізі
>169
250 – 500 мг кожні 24 години (після діалізу)
Пацієнти на перитонеальному діалізі
>169
250 – 500 мг кожні 24 години
У пацієнтів з печінковою недостатністю немає потреби у зміні дозування ципрофлоксацину.
Дослідження щодо дозування ципрофлоксацину для дітей з порушеною нирковою та/або печінковою функцією не проводили.
Спосіб застосування
Таблетки слід ковтати не розжовуючи, запиваючи рідиною. Їх можна приймати незалежно від їди. При прийомі натще діюча речовина всмоктується швидше. Таблетки ципрофлоксацину не можна приймати разом з молочними продуктами (наприклад з молоком, йогуртом) або фруктовими соками з додаванням мінералів (наприклад, з апельсиновим соком, збагаченим кальцієм) (див. Розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
>У тяжких випадках або якщо пацієнт нездатний приймати таблетки (зокрема при ентеральному харчуванні) рекомендується розпочинати терапію з внутрішньовенного шляху введення ципрофлоксацину, доки не буде можливим перехід на пероральний прийом.
Особливості застосування
Застосування ципрофлоксацину слід уникати пацієнтам, у яких спостерігалися серйозні побічні реакції у минулому при застосуванні фторхінолонів. Лікування таких пацієнтів ципрофлоксацином слід розпочинати лише за відсутності альтернативних видів лікування та після ретельної оцінки користі – ризику (див. Розділ «Протипоказання»).
Тяжкі інфекції та/або змішані інфекції, спричинені грампозитивними або анаеробними бактеріями
Ципрофлоксацин не застосовувати як монотерапію для лікування важких інфекцій та інфекцій, викликаних грампозитивними або анаеробними бактеріями.
Для лікування важких інфекцій, інфекцій, викликаних стафілококами або анаеробними бактеріями, ципрофлоксацин слід застосовувати у комбінації з відповідними антибактеріальними засобами.
Стрептококові інфекції (включаючи Streptococcus pneumoniae)
Ципрофлоксацин не рекомендується для лікування стрептококових інфекцій через недостатню ефективність.
Інфекції статевої системи
Гонококовий уретрит, цервіцит, орхоепідідиміт та запальні захворювання органів малого тазу можуть бути викликані резистентними до фторхінолонів ізолятами Neisseria gonorrhoeae.
Ципрофлоксацин слід призначати одночасно з іншими відповідними антибактеріальними препаратами (наприклад, цефалоспорином), за винятком клінічних ситуацій, коли виключено наявність ципрофлоксацинорезистентних штамів Neisseria gonorrhoeae. Якщо через 3 дні не настає клінічне покращення, лікування слід переглянути.
Інфекції сечового тракту
У країнах Європейського Союзу спостерігається різна резистентність до фторхінолонів з боку Escherichia coli, поширеного збудника, викликає інфекції сечовивідних шляхів. При призначенні курсу терапії лікарям рекомендується враховувати локальну поширеність резистентності Escherichia coli до фторхінолонів.
Очікується, що разова доза ципрофлоксацину, яка може бути використана при неускладненому циститі у жінок, які перебувають у менопаузі, має низьку ефективність, ніж триваліша тривалість лікування. Це тим більше необхідно враховувати підвищення рівня резистентності Escherichia coli до хінолонів.
Інтраабдомінальні інфекції
Дані про ефективність ципрофлоксацину при лікуванні постопераційних інтраабдомінальних інфекцій обмежені.
Діарея мандрівників
При виборі препарату слід враховувати інформацію про резистентність до ципрофлоксацину збудників у країнах, які пацієнт відвідав.
Інфекції кісток та суглобів
Ципрофлоксацин слід застосовувати у комбінації з іншими антимікробними засобами залежно від результатів мікробіологічного дослідження.
Легенева форма сибірки
Застосування людям ґрунтується на даних визначення чутливості in vitro, дослідів на тваринах та на обмежених даних, отриманих при застосуванні людині. Лікар повинен діяти відповідно до національних та/або міжнародних протоколів лікування сибірки.
Антибіотик-асоційована діарея, викликана Clostridium difficile
Відомо про випадки антибіотик-асоційованої діареї, викликаної Clostridium difficile, яка може варіювати за тяжкістю від легкої діареї до летального коліту, при застосуванні практично всіх антибактеріальних препаратів, у тому числі при застосуванні ципрофлоксацину. Лікування антибактеріальними препаратами призводить до зміни нормальної флори товстого кишечника, що, у свою чергу, призводить до надмірного зростання Clostridium Difficile.
Clostridium difficile продукує токсини А та В, які сприяють розвитку антибіотик-асоційованої діареї. Clostridium difficile продукує велику кількість токсину, призводить до підвищення захворюваності та летальності через можливу стійкість збудника до антимікробної терапії та необхідності проведення колектомії. Потрібно пам'ятати про можливість виникнення антибіотик-асоційованої діареї, викликаної Clostridium difficile, у всіх пацієнтів з діареєю після застосування антибіотиків. Необхідний ретельний збір медикаментозного анамнезу, оскільки можливий розвиток антибіотик-асоційованої діареї, спричиненої Clostridium difficile, протягом 2 місяців після застосування антибактеріальних препаратів. Якщо діагноз антибіотик-асоційованої діареї, викликаної Clostridium difficile, розглядається або вже підтверджено, застосування антибіотиків, які не діють на Clostridium difficile, можливо, необхідно буде припинити. Залежно від клінічних даних необхідно проводити корекцію водно-електролітного балансу, розглянути необхідність додаткового запровадження білкових препаратів, застосувати антибактеріальні препарати, яких чутлива Clostridium difficile. Також може виникнути потреба у хірургічному втручанні.
Діти та підлітки
Застосування ципрофлоксацину дітям та підліткам слід проводити відповідно до чинних офіційних рекомендацій. Лікування із застосуванням ципрофлоксацину проводить тільки лікар з досвідом ведення дітей та підлітків, хворих на кістозний фіброз та/або тяжкі інфекції.
Ципрофлоксацин викликав артропатію опорних суглобів у незрілих тварин. Дані про безпеку отримані з рандомізованого подвійного сліпого дослідження застосування ципрофлоксацину дітям (ципрофлоксацин: n = 335, середній вік = 6,3 роки; група порівняння: n = 349, середній вік = 6,2 роки; віковий діапазон = від 1 до 17 років ), показали частоту виникнення артропатії, яка, ймовірно, пов'язана із застосуванням препарату (відмінна від клінічних ознак та симптомів, пов'язаних з ураженням безпосередньо суглобів), на 42-й день від початку застосування препарату в межах 7,2% та 4,6% для основної та групи порівняння відповідно. Частота виникнення артропатії, пов'язаної з препаратом, через 1 рік спостереження була 9% та 5,7% відповідно. Зростання кількості випадків артропатії, пов'язаних із застосуванням препарату, було статистично незначним. Однак лікування ципрофлоксацином дітей та підлітків має починатися тільки після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик через можливий ризик розвитку побічних реакцій, пов'язаних із суглобами та/або оточуючими тканинами.
Бронхолегеневі інфекції при кістозному фіброзі
У клінічних випробуваннях було включено дітей та підлітків віком 5-17 років. Більш обмежений досвід лікування дітей віком від 1 до 5 років.
Ускладнені інфекції сечового тракту та пієлонефрит
Слід розглянути можливість лікування інфекцій сечового тракту із застосуванням ципрофлоксацину, коли інше лікування неможливе. Лікування має ґрунтуватися на результатах мікробіологічного дослідження.
За даними клінічних досліджень оцінювали застосування ципрофлоксацину дітям та підліткам 1-17 років.
Інші специфічні важкі інфекції
Застосування ципрофлоксацину може бути виправдане за результатами мікробіологічного дослідження при інших інфекцій згідно з офіційними рекомендаціями або після ретельної оцінки користі-ризику, коли інше лікування не можна застосувати, або коли загальноприйняте лікування виявилося неефективним.
Застосування ципрофлоксацину у разі специфічних тяжких інфекцій, крім згаданих вище, не оцінювалися під час клінічних випробувань, а клінічний досвід обмежений. Отже, до лікування пацієнтів із такими інфекціями рекомендується підходити з обережністю.
Підвищена чутливість до препарату
У деяких випадках гіперчутливість та алергічні реакції можуть спостерігатися вже після першого прийому ципрофлоксацину (див. розділ «Побічні реакції»), про що слід негайно повідомити лікаря.
В окремих випадках анафілактичні/анафілактоїдні реакції можуть прогресувати до стану шоку, що загрожує життю пацієнта. У деяких випадках вони спостерігаються після першого прийому ципрофлоксацину. У такому разі прийом ципрофлоксацину необхідно призупинити та негайно провести медикаментозне лікування (лікування анафілактичного шоку).
Кістково-м'язова система
Загалом ципрофлоксацин не можна застосовувати пацієнтам із захворюваннями сухожилля/розладами, пов'язаними із застосуванням хінолонів в анамнезі. Незважаючи на це, в окремих випадках після мікробіологічного дослідження збудника та оцінки співвідношення користь/ризик цим пацієнтам можна призначати ципрофлоксацин для лікування окремих важких інфекційних процесів, а саме - у разі неефективності стандартної терапії або бактеріальної резистентності, коли результати мікробіологічних досліджень виправдовують застосування ципрофлоксацину. При застосуванні ципрофлоксацину може виникнути тендиніт або розрив сухожилля (особливо ахіллового сухожилля), іноді двосторонній, який може статися у перші 48 годин лікування. Були повідомлення про випадки виникнення розривів сухожиль через кілька місяців після припинення лікування. Ризик тендинопатії може бути підвищеним у пацієнтів похилого віку, у пацієнтів з порушенням функції нирок, у пацієнтів, які перенесли трансплантацію органів та тих, які одночасно приймають кортикостероїди, тому слід уникати одночасного застосування кортикостероїдів із цим лікарським засобом. (Див. розділ «Побічні реакції»).У разі виникнення будь-яких ознак тендиніту (таких, як хворобливий набряк, запалення) застосування ципрофлоксацину слід припинити та розглянути альтернативні види лікування. Уражену кінцівку слід забезпечити спокій і не використовувати кортикостероїди при ознаках тендинопатії.
Ципрофлоксацин застосовується з обережністю пацієнтам з міастенією гравіс через можливе загострення симптоматики вказаного захворювання (див. розділ «Побічні реакції»).
Фоточутливість
Доведено, що ципрофлоксацин викликає фотосенсибілізацію. Пацієнтам, які приймають ципрофлоксацин, рекомендується при лікуванні уникати прямого сонячного світла або УФ-випромінювання (див. розділ «Побічні реакції»).
Порушення зору
При погіршенні зору або будь-якому відчутному впливі на очі слід негайно звернутися до лікаря.
Центральна нервова система
Хінолони викликають судоми або знижують поріг судомної готовності. Ципрофлоксацин застосовувати з обережністю пацієнтам із розладами ЦНС, які можуть мати схильність до виникнення судом. При виникненні судом прийом ципрофлоксацину слід припинити (див. розділ «Побічні реакції»). Навіть після першого прийому ципрофлоксацину можуть виникнути
психотичні реакції. У поодиноких випадках депресія або психоз можуть прогресувати до суїцидальних думок та вчинків, таких як самогубство або його спроба. У цих випадках прийом ципрофлоксацину слід припинити та вжити заходів, необхідних у цій клінічній ситуації.
Периферична нейропатія
У пацієнтів, які приймали ципрофлоксацин, повідомляли про випадки сенсорної або сенсомоторної поліневропатії, яка виявлялася парестезією, гіпестезією, дизестезією або слабкістю (на основі неврологічних симптомів, таких як біль, печіння, сенсорні розлади або м'язова слабкість, окремо або у комбінації). Прийом ципрофлоксацину слід припинити пацієнтам, які мають симптоми невропатії, зокрема біль, печіння, неприємні відчуття, оніміння та/або слабкість та отримати консультацію лікаря до продовження лікування з метою запобігання розвитку незворотних станів (див. Розділ «Побічні реакції»).< /p>
Серцеві розлади
Застосування ципрофлоксацину пов'язують з подовженням інтервалу QT (див. розділ «Побічні реакції»).
Слід з обережністю застосовувати фторхінолони, у тому числі ципрофлоксацин, пацієнтам з відомими факторами ризику подовження інтервалу QT, зокрема:
- при спадковому синдромі подовження інтервалу QT;
- при одночасному застосуванні препаратів, які можуть подовжувати інтервал QT (наприклад, антиаритмічні засоби класів IA та III, трициклічні антидепресанти, макроліди, нейролептики);
- при невідкоригованому електролітному дисбалансі (наприклад гіпокаліємія, гіпомагніємія);
- за наявності захворювань серця (наприклад, серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія).
Жінки та пацієнти похилого віку можуть виявляти більшу чутливість до препаратів, які подовжують QTc. Тому слід обережно застосовувати фторхінолони, у тому числі ципрофлоксацин, цим групам хворих (див. Розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», «Застосування», «Передозування», «Побічні реакції»).
Шлунково-кишковий тракт
У разі виникнення протягом або після лікування важкої та стійкої діареї (навіть через кілька тижнів після лікування) про це слід повідомити лікаря, оскільки цей симптом може маскувати тяжке шлунково-кишкове захворювання (наприклад псевдомембранозний коліт, може мати летальний кінець), яке потребує негайного лікування (див. розділ «Побічні реакції»). У таких випадках прийом ципрофлоксацину необхідно припинити та розпочати застосування відповідної терапії (наприклад, ванкоміцину, 4×250 мг на добу перорально). Лікарські засоби, що пригнічують перистальтику, є протипоказаними.
Нірок та сечовидільної системи
Оскільки ципрофлоксацин виводиться переважно у незміненому вигляді нирками, у пацієнтів з порушеннями функції нирок необхідно проводити корекцію дози відповідно до зазначеного у розділі «Спосіб застосування та дози», щоб уникнути підвищення частоти побічних реакцій, спричинених накопиченням ципрофлоксацину.
Повідомлялося про кристалурію, пов'язану із застосуванням ципрофлоксацину (див. розділ «Побічні реакції»). Пацієнти, які приймають ципрофлоксацин, повинні мати достатню кількість рідини. Слід уникати надмірної лужності сечі.
Гепатобіліарна система
Під час прийому ципрофлоксацину повідомляли про випадки розвитку некрозу печінки та печінкової недостатності з загрозою для життя пацієнта (див. розділ «Побічні реакції»). У разі появи будь-яких ознак та симптомів захворювання печінки (таких як анорексія, жовтяниця, темна сеча, свербіж або напруженість передньої черевної стінки) лікування слід припинити. Також може визначатися тимчасове збільшення рівня трансаміназ, лужної фосфатази, розвиток холестатичної жовтяниці, особливо у пацієнтів із попереднім пошкодженням печінки, які отримували ципрофлоксацин (див. розділ «Побічні реакції»).
Дефіцит глюкозо-6-фосфат дегідрогенази
При прийомі ципрофлоксацину повідомляли про гемолітичні реакції у пацієнтів з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Слід уникати застосування ципрофлоксацину цим пацієнтам, за винятком випадків, коли потенційна користь перевищує потенційний ризик. У такому разі слід спостерігати за можливою появою гемолізу.
Резистентність
Під час або після курсу лікування ципрофлоксацином резистентні бактерії можуть бути виділені з або без клінічно визначеної суперінфекції.Може існувати певний ризик виділення ципрофлоксацин-резистентних бактерій під час тривалих курсів лікування та при лікуванні внутрішньолікарняних інфекцій та/або інфекцій, спричинених видами Staphylococcus та Pseudomonas.
Цитохром Р450
Ципрофлоксацин помірно пригнічує CYP450 1A2 і тому може спричинити підвищення концентрації у сироватці крові одночасно призначених речовин, які також метаболізуються цим ферментом (наприклад, теофіліну, метилксантинів, кофеїну, дулоксетину, клозапіну, оланзапіну, ропінірола, ропінірола). Одночасне призначення ципрофлоксацину та тизанідину протипоказане. Підвищення концентрації у плазмі крові, що асоціюється зі специфічними для лікарських засобів побічними реакціями, визначається пригніченням їх
метаболічного кліренсу ципрофлоксацином. Отже, станом пацієнтів, які приймають ці препарати одночасно з ципрофлоксацином, слід уважно спостерігати щодо можливого виникнення клінічних ознак передозування. Також може виникнути потреба у визначенні сироваткових концентрацій (наприклад, тефлон) (див. Розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Метотрексат
Одночасне призначення ципрофлоксацину та метотрексату не рекомендується (див. Розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Вплив на результати лабораторних аналізів
Ципрофлоксацин in vitro може впливати на результати сівби на Mycobacterium spp. шляхом пригнічення зростання культури мікобактерій, що може призвести до помилково-негативних результатів аналізу посіву у пацієнтів, які приймають ципрофлоксацин.
Пацієнти з підвищеним ризиком аневризми та розшарування аорти
Епідеміологічні дослідження повідомляють про підвищений ризик аневризми та розшарування аорти після прийому фторхінолонів, особливо у пацієнтів похилого віку.
Таким чином, фторхінолони слід використовувати тільки після ретельної оцінки користі - ризику та після розгляду інших варіантів терапії у пацієнтів з позитивною сімейною історією хвороби аневризми, у пацієнтів з діагнозом аневризми аорти та/або розшаруванням аорти, або у наявності інших факторів ризику або Умови, що призводять до аневризми та розшарування аорти (наприклад, синдром Марфана, синдром Елерса-Данлоса судин, артеріїт Такаясу, гігантоклітинний артеріїт, хвороба Бехчета, гіпертензія, атеросклероз). лікаря відділення невідкладної допомоги.
Коливання рівня глюкози крові
Фторхінолони можуть спричинити порушення рівня глюкози в крові, включаючи гіперглікемію та гіпоглікемію (див.Розділ «Побічні реакції» зазвичай у пацієнтів з діабетом, які отримують супутнє лікування пероральними гіпоглікемічними засобами (наприклад, глібенкламідом) або інсуліном. Існують дочки про тяжкі випадки гіпоглікемії, що призводили до коми. Для таких пацієнтів рекомендується ретельний моніторинг рівня глюкози у крові.
Довготривалі, з втратою працездатності, потенційно незворотні серйозні побічні реакції.
Дуже рідко надходили повідомлення про довготривалі (від кількох місяців до років), із втратою працездатності, потенційно незворотні серйозні побічні реакції, які впливали на різні, іноді одночасно кілька систем органів (кістково-м'язову, нервову системи, психіку та органи почуттів) у пацієнтів, які отримували лікування хінолонами та фторхінолонами незалежно від віку та раніше виявлених факторів ризику. Застосування ципрофлоксацину слід негайно припинити з появою перших ознак або симптомів будь-яких серйозних побічних реакцій та негайно звернутися до лікаря.
Найчастіше повідомляли про такі побічні реакції на препарат як нудота та діарея.
Дані про побічні реакції на ципрофлоксацин, отримані в ході клінічних досліджень та постмаркетингового спостереження (пероральний, парентеральний та послідовний способи застосування), наведені нижче.
При аналізі частоти беруться до уваги дані орального та внутрішньовенного шляхів застосування ципрофлоксацину.
Прояви з боку систем органів
Часто (≥ 1/100 до <1/10)
Нечасто (≥ 1/1000 до <1/100)
Одиночні (≥ 1/10000 до <1/1000)
Рідкісні (≤ 1/10 000)
Частота невідома (неможливо розрахувати за даними, що існують на даний момент)
Інфекції та інвазії
Грибкові суперінфекції
Антибіотик-асоційований коліт (дуже рідко – з можливою летальністю) (див.Розділ «Особливості застосування»
З боку системи кровотворення та лімфатичної системи
Еозинофілія
Лейкопенія, анемія, нейтропенія, лейкоцитоз, тромбоцито-співи, тромбоцитемія
Гемолітична анемія, агранулоцитоз, панцитопенія (небезпечна для життя), пригнічення функції кісткового мозку (небезпечне для життя)
З боку імунної системи
Алергічні реакції, алергічний/ангіоневротичний набряк
Анафілактичні реакції, анафілактичний шок (небезпечний для життя) (див. розділ «Особливості застосування»), реакції, подібні до сироваткової хвороби
З боку метаболізму та харчування
Зниження апетиту, анорексія
Гіперглікемія, гіпоглікемія (див.Розділ «Особливості застосування»
Гіпоглікемічна кома
Психічні розлади *
Психомоторна збудливість/тривожність
Сплутаність свідомості та дезорієнтація, тривожність, патологічні сновидіння, депресія (з можливими суїцидальними ідеями/думками або спроби/вчинення самогубства), галюцинації
Психотичні реакції (з можливими суїцидальними ідеями/думками або спроби/вчинення самогубства) (див. Розділ «Особливості застосування»)
Манія, гіпоманія
З боку нервової системи *
Головний біль, слабкість, розлади сну, порушення смаку, запаморочення
Парестезії, дизестезії, гіпестезії, тремор, судоми (включаючи епілептичний статус) (див. розділ «Особливості застосування»), вертиго
Мігрень, порушення координації, порушення ходи, порушення нюху, внутрішньочерепна гіпертензія, псевдопухлини мозку
Периферична нейропатія та полінейропатія (див.Розділ «Особливості застосування»
З боку органів зору *
Порушення зору (наприклад, диплопія)
Порушення колірного сприйняття
З боку органів слуху та рівноваги *
Дзвін у вухах, втрата слуху/порушення слуху
З боку серця
Тахікардія
Шлуночкова аритмія, пірует тахікардія (torsades de pointes) (визначали переважно у пацієнтів з факторами ризику подовження інтервалу QT), подовження інтервалу QT
Судинні розлади
Вазодилатація, гіпотензія, синкопальний стан
Васкуліт
З боку органів дихання, торакальні та медіастинальні розлади
Задишка (включаючи астматичні стани)
З боку шлунково-кишкового тракту
Нусота, діарея
Блювота, біль у ділянці шлунка та кишечника, біль у животі, диспепсичні розлади, метеоризм, зниження апетиту, анорексія
Антибіотико-асоційований коліт (дуже рідко - з можливим летальним кінцем) (див. Розділ «Особливості застосування»)
Панкреатит
З боку травної системи
Підвищення рівня трансаміназ та білірубіну
Порушення функції печінки, холестатична жовтяниця, гепатит
Некроз печінки (дуже рідко прогресує до печінкової недостатності, що загрожує життю) (див.Розділ «Особливості застосування»
З боку шкірних покривів та підшкірної клітковини
Висип, свербіж, кропив'янка
Реакції фотосенсибілізації (див. Розділ «Особливості застосування»)
Петехії, мультиформна еритема, вузлувата еритема, синдром Стівенса-Джонсона (з потенційною загрозою життю), токсичний епідермальний некроліз (з потенційною загрозою життю)
Гострий генералізований висип-тозний пустульоз (AGEP), реакція на лікарський засіб з еозинофілією та системними симптомами (DRESS).
З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини *
М'язово-скелетні болі (наприклад, біль у кінцівках, попереку, грудній клітині), артралгії
Міалгії, артрит, підвищення м'язового тонусу та судоми м'язів
М'язова слабкість, тендиніт, розриви сухожиль (переважно ахілових) (див. розділ «Особливості застосування»), загострення симптомів міастенії гравіс (див. розділ «Особливості застосування»)
З боку нирок та сечовидільної системи
Порушення функції нирок
Ніркова недостатність, гематурія, кристалурія (див.Розділ «Особливості застосування»), тубулоінтер-інтерстиціальним нефритом
Розлад загального стану та реакції в місці введення *
Астенія, лихоманка
Набряки, підвищена пітливість (гіпергідроз)
Лабораторні показники
Підвищення рівня печінкових ферментів (активності лужної фосфатази крові, підвищення рівня трансаміназ, підвищення рівня білірубіну)
Відхилення від норми рівня протромбіну, підвищення активності амілази та ліпази, коливання рівня глюкози крові (гіперглікемія, гіпоглікемія)
Підвищення рівня міжнародного нормалізованого відношення (МНО) (у пацієнтів, які отримують лікування антагоністами вітаміну К)
З боку ендокринної системи
Синдром порушення секреції антидіуретичного гормону (СПСАДГ)
* Ці реакції фіксувалися під час постмаркетингового періоду і спостерігалися переважно у пацієнтів з додатковими факторами ризику. ролонгації інтервалу QT (див. розділ «Особливості застосування»).
Застосування для дітей
Частота випадків артропатії, зазначена вище, ґрунтується на даних, отриманих під час досліджень за участю дорослих пацієнтів. Діти артропатія спостерігається частіше (див. розділ «Особливості застосування»).
Також були зареєстровані побічні реакції на препарат як алергічний набряк зменшення апетиту та кількості їжі, що вживається; гіпоглікемія порушення поведінки; суїцидальні думки; спроба самогубства; гіперестезія; бульбашки; гострий генералізований екзантематозний пустульоз; погане самопочуття; порушення ходи; збільшення міжнародного нормалізованого відношення (МНО) у пацієнтів, які приймають антагоністи вітаміну К; тимчасове порушення функції печінки; біль; серцебиття; тріпотіння передсердь шлуночкові ектопії; артеріальна гіпертензія; стенокардія; інфаркт міокарда; зупинка серця; тромбоз судин головного мозку; флебіт; безсоння маніакальна реакція; Атаксія; летаргія; сонливість, слабкість, нездужання; фобія; деперсоналізація; болючість слизової оболонки порожнини рота; кандидоз слизової оболонки ротової порожнини; дисфагія; перфорація кишківника; шлунково-кишкові кровотечі; лімфаденопатія; збільшення рівня ліпази; суглобові порушення; загострення подагри; нефрит; поліурія; порушення сечовипускання; уретральна кровотеча вагініт; ацидоз, біль у грудних залозах; кровотеча з носа; набряк легень або гортані; гикавка; кровохаркання; бронхоспазм, легенева емболія; фототоксичні реакції; припливи; озноб; набряк особи; шиї; губ; кон'юнктиви; рук; шкірний кандидоз; гіперпігментація; пітливість; зниження гостроти зору; двоїння в очах; біль в очах; порушення смаку; ахроматопсія.
Побічні реакції на ципрофлоксацин, зареєстровані протягом постмаркетингового спостереження, включали: ажитації, ексфоліативний дерматит, еритема, гіперестезію, гіпертонію, метгемоглобінемію, збільшення МНО; у пацієнтів, які приймають антагоністи вітаміну К, кандидоз (оральний, шлунково-кишковий, вагінальний), міастенію, ністагм, полінейропатію, гіперкаліємії, зміни протромбінового часу, психоз, підвищення рівня тригліцеридів, гаммаглутамілтрансферази крові, сечової кислоти, зниження рівня гемо збільшення рівня моноцитів, лейкоцитоз, циліндрурія, випадки гіпоглікемічної коми.
* Дуже рідко надходили повідомлення про довготривалі (від кількох місяців до кількох років), із втратою працездатності, потенційно незворотні серйозні побічні реакції, які впливали на різні, іноді одночасно на кілька систем органів та органів чуття (включаючи такі реакції, як тендиніт, розрив сухожилля, артралгію, біль у кінцівках, порушення ходи, нейропатії, асоційовані з парестезією, депресією, стомлюваністю, порушенням пам'яті, розладами сну, порушенням слуху, зору, смаку та нюх) у пацієнтів, які отримували лікування хінолонами та фторхінолонами незалежно від раніше виявлених факторів ризику.
кількість ципрофлоксацину (<10%).У разі передозування необхідно застосовувати симптоматичне лікування. ЕКГ-моніторинг слід проводити через можливість продовження інтервалу QT.
Зберігати в недоступному для дітей місці в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
Білі або майже білі круглі двоопуклі таблетки з гладкою поверхнею з обох боків, покриті плівковою оболонкою. Вид на зламі – біла або майже біла маса.
Часті запитання
- Діючі речовини у Ципроліт пігулки по 250 мг, 10 шт. є Ципрофлоксацин
- Ципроліт пігулки по 250 мг, 10 шт. є рецептурним препаратом, та відпускається тільки з рецептом від лікаря
- Ципроліт пігулки по 250 мг, 10 шт. з обережністю приймати перед керуванням транспорту
- Ципроліт пігулки по 250 мг, 10 шт. з обережністю приймати вагітним
- Ципроліт пігулки по 250 мг, 10 шт. заборонено приймати під час грудного вигодовування
- Ципроліт пігулки по 250 мг, 10 шт. з обережністю приймати алергікам
- Ципроліт пігулки по 250 мг, 10 шт. заборонено приймати діабетикам
- Рекомендована температура для зберігання Ципроліт пігулки по 250 мг, 10 шт. от 5°C до 25°C
- Рекомендований термін зберігання Ципроліт пігулки по 250 мг, 10 шт. 3 роки
Відгуки про товар
(0)Ще немає відгуків про товар. Будь першим, хто залишить відгук.