Цисторал гранули, 3 г/8 г, 8 г

По 8 г гранульованого порошку (3 г діючої речовини) у пакеті з алюмокомплексу; по одному пакету у коробці з картону.

Гранули для орального розчину.

Основні фізико-хімічні властивостіа: гранульований порошок білого або майже білого кольору.

Цисторал містить діючу речовину фосфоміцину у вигляді солі фосфоміцину трометамолу. Фосфоміцин є антибіотиком бактерицидної дії (похідна фосфонової кислоти). Він інгібує синтез клітинної стінки бактерій, блокуючи один із перших етапів синтезу пептидоглікану.

Цисторал містить фосфоміцин [моно (2-аміно-2-гідроксиметил-1,3-пропандіол) (2R-цис) - (3-метилоксираніл) фосфонати] - антибіотик, що отримується з фосфонової кислоти і застосовують для лікування інфекцій сечовивідних шляхів .

Фосфоміцин впливає на перший етап синтезу клітинної стінки бактерій.

Структура фосфоміцину аналогічна структурі фосфоенолпіруват. Саме тому він інактивує фермент енолпiрувiл-трансферазу, тим самим необоротно блокуючи конденсацію уридиндифосфат-N-ацетилглюкозаміну з фосфоенолпіруватом, одну з перших стадій синтезу клітинної стінки бактерій. Фосфоміцин може також знижувати адгезію бактерій на епітелії слизової оболонки сечового міхура, яка може бути провокуючим фактором розвитку рецидивуючих інфекцій.

У таблиці нижче наведено дані активності фосфоміцину трометамолу in vitro проти клінічно ізольованих мікроорганізмів. Мінімальна інгібуюча концентрація (МПК) була визначена диско-дифузним методом з використанням фосфоміцину дисків трометамолу 200 мкг. Мікроорганізми з діаметром зони повного придушення > 16 мм (на середовищі Мюллера – Хінтона) класифікувалися як чутливі (що відповідає 200 мкг/мл).

Резистентність / перехресна резистентність

Фосфоміцин зберігає свою ефективність щодо поширених бактерій, виявлених при інфекціях сечовивідних шляхів.

Лише деякі бактерії можуть набути резистентності. Резистентність E. coli, яка спричиняє розвиток неускладнених інфекцій сечовивідних шляхів, дуже низька.

Більшість мультирезистентних E. coli та інших ентеробактерій, що продукують БЛРС (бета-лактамази розширеного спектру), чутливі до фосфоміцину. Також більшість типів резистентного до метициліну золотистого стафілококу чутливі до фосфоміцину.

Досі не було зареєстровано випадків перехресної резистентності з іншими антибактеріальними речовинами. Перехресна резистентність малоймовірна, оскільки фосфоміцин відрізняється від будь-якого іншого антибіотика за хімічною структурою та має унікальний механізм дії.

Клінічна ефективність

Фосфоміцин має широкий спектр антибактеріальної дії, у тому числі по більшості грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів, що викликають інфекції сечовивідних шляхів, а також пенiцилiназопродукуючих штамів.

In vivo спостерігається резистентність до Enterobacter spp., Klebsiella spp., Enterococci, Proteus mirabilis, Staphylococcus aureus та Staphylococcus saprophyticus.

Крім того, фосфоміцин знижує адгезію бактерій на епітелії слизової оболонки сечового міхура, яка може бути провокуючим фактором розвитку рецидивуючих інфекцій.

Абсорбція

Розподіл

Зв'язування фосфоміцину з білками плазми дуже низьке (менше 5%). Об'єм розподілу становить 1,5-2,4 л/кг маси тіла.

Фосфоміцин проникає через плацентарний бар'єр і виділяється у грудне молоко.

Метаболізм

Фосфоміцин не метаболізується.

Виведення

Період напіввиведення із плазми становить приблизно 4 години. Після одноразового прийому 3 г фосфоміцину трометамолу концентрація у сечі 1800–3000 мкг/мл досягається через 2–4 години. Терапевтично ефективні концентрації (200-300 мкг/мл) можуть зберігатись до 48 годин після введення. 40-50% дози виводиться із сечею протягом перших 48 годин у незміненому вигляді.

Кінетика в спеціальних групах пацієнтів

У пацієнтів з нирковою недостатністю виведення препарату сповільнюється відповідно до ступеня функціонального порушення, тоді як період напіввиведення крові збільшується (Т1/2 до 50 годин при КК 10 мл/хв).

Протимікробні засоби для системного застосування. Інші протимікробні засоби. Код АТХ J01X X01.

Одночасний прийом з метоклопрамідом та з іншими препаратами, що підвищують моторику ШКТ, знижує всмоктування фосфоміцину, що призводить до зниження концентрації препарату в сироватці і сечі.
При прийомі препарату під час їди рівні фосфоміцину у плазмі та сечі знижуються. Тому рекомендується приймати лікарський засіб натще або через 2–3 години після їди чи прийому інших препаратів.
Специфічні проблеми при коливаннях МНВ (міжнародного нормалізованого відношення, INR). Повідомлялося про численні випадки підвищеної антагоністичної активності антивітаміну К у пацієнтів, які приймали антибіотики. До факторів ризику належать: серйозні інфекції або запалення, літній вік і поганий загальний стан здоров’я. У цих випадках важко визначити, пов’язана зміна МНВ з інфекційним захворюванням чи вона викликана прийомом препарату. Проте існують певні класи антибіотиків, застосування яких частіше пов’язують з коливаннями МНВ: фторхінолони, макроліди, циклiни, ко-тримоксазол і деякі цефалоспорини.
Дослідження взаємодії проводилися тільки за участю дорослих.

діюча речовина: fosfomycin;

1 пакет містить фосфоміцину 3 г;

допоміжні речовини: сахароза; сахарин натрію ароматизатор "Апельсин", що містить мальтодекстрин, акацію, аскорбінову кислоту, альфа-токоферол, діоксид сірки (Е 220).

Цисторал може викликати запаморочення, що може вплинути на здатність керувати транспортними засобами або здатність працювати з механізмами.

Вагітність

Застосування разових доз для лікування інфекцій сечовивідних шляхів у вагітних жінок не можна вважати доцільним.

Дослідження на тваринах не виявили прямої або непрямої токсичності, впливає на вагітність, ембріональний розвиток, розвиток плода та/або постнатальний розвиток.

Є лише обмежені дані щодо безпеки застосування фосфоміцину вагітними жінками. Ці дані не вказують на розвиток вроджених вад або фетальної/неонатальної токсичності фосфоміцину.

У період вагітності застосування лікарського засобу можливе у разі потреби, коли очікуваний ефект терапії для вагітної перевищує потенційний ризик для плода.

Годування грудьми

Фосфоміцин виділяється у грудне молоко навіть після прийому разової дози. У період годування груддю застосування препарату слід припинити.

Можливе застосування для лікування гострих неускладнених інфекцій нижніх сечовивідних шляхів у дівчат віком від 12 років.
Немає достатніх даних щодо застосування препарату з терапевтичною метою хлопцям віком від 12 років, як і достатніх даних щодо застосування препарату з профілактичною метою як хлопцям, так і дівчатам.

Лiкування гострих неускладнених інфекцій нижніх сечовивідних шляхiв, спричинених чутливими до фосфомiцину мiкроорганiзмами, у чоловіків та у дівчат віком від 12 років та дорослих жінок. Профілактика пiд час дiагностичних процедур та хірургічних втручань у дорослих пацієнтів.

Гіперчутливість до компонентів препарату, тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну < 10 мл/хв), дитячий вік до 12 років, проходження гемодіалізу.

Цисторал приймають внутрішньо натще, бажано перед сном, після випорожнення сечового міхура. Вміст пакету розчиняють в 1 склянці води і одразу ж випивають приготований розчин.

Одночасний прийом їжі сповільнює всмоктування фосфоміцину. Тому бажано застосовувати препарат натще або через 2-3 години після їди.

Лікарський засіб у цій дозі (3 г) застосовують за показаннями пацієнтам з масою тіла від 50 кг.

Лікування

Дорослим та підліткам з масою тіла від 50 кг - по 1 пакету Цисторала 3 г 1 раз на добу.
профілактика

Дорослим з масою тіла від 50 кг - по 1 пакету Цисторала 3 г за 3 години до і через 24 години після втручання.

Особливості застосування

Немає достатніх доказів ефективності застосування Цисторалу дітям, оскільки дозування 3 г не призначене для дітей віком до 12 років, тому не слід застосовувати цій віковій групі.

Застосування фосфоміцину може призвести до розвитку реакцій гіперчутливості, включаючи анафілаксії та анафілактичний шок, які можуть бути небезпечними для життя (див. розділ «Побічні реакції»). У разі розвитку цих реакцій застосування фосфоміцину слід припинити, відновлення застосування цим пацієнтам фосфоміцину неприпустиме. Потрібно провести адекватні лікувальні заходи.

Застосування антибіотиків, у тому числі фосфоміцину трометамолу, може призвести до виникнення асоційованої з антибіотиком діареї. Ступінь тяжкості може змінюватись від легкої діареї до коліту з летальним кінцем. Виникнення важкої, стійкої та/або кров'яної діареї під час або після (в тому числі через кілька тижнів) закінчення лікування антибіотиками може бути симптомом діареї, викликаної Clostridium difficile (CDAD). Тому необхідно враховувати можливість цього діагнозу у пацієнтів при виникненні сильної діареї під час або після прийому фосфоміцину трометамолу. У разі підозри чи підтвердження діагнозу необхідно негайно розпочати відповідне лікування. У цьому випадку препарати, що інгібують перистальтику, протипоказані.

Ніркова недостатність: концентрація фосфоміцину в сечі залишається терапевтично ефективною протягом 48 годин, якщо кліренс креатиніну 10 мл/хв.

Препарат містить сахарозу. Якщо у пацієнта встановлено непереносимість деяких цукрів, слід проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати препарат.

Препарат рідко може викликати реакції гіперчутливості та бронхоспазм (реакції на допоміжну речовину сірки діоксид).

До найчастіших побічних реакцій при одноразовому прийомі фосфоміцину трометамолу належать порушення роботи ШКТ, переважно діарея. Ці явища найчастіше є нетривалими і проходять самостійно.

У таблиці нижче наведено непередбачені побічні реакції, які були зареєстровані під час клінічних випробувань або відомі з постмаркетингового досвіду.

Частота побічних ефектів визначається так:

• дуже часто (≥ 1/10);
• часто (≥ 1/100 - <1/10);
• нечасто (≥ 1/1000 - <1/100);
• рідко (≥ 1/100 - <1/1000);
• дуже рідко (<1/10000);
• частота невідома (не можна визначити за наявними даними).

У кожній частотній групі побічні реакції представлені в порядку зменшення їхньої тяжкості.

Повідомлення про небажані побічні реакції

Важливо повідомляти про небажані побічні реакції після реєстрації лікарських засобів. Це дозволяє продовжувати моніторинг співвідношення користь/ризик лікарського засобу. Працівники охорони здоров'я зобов'язані повідомляти про будь-які передбачувані побічні реакції через національну систему звітності.

Дані про передозування фосфоміцину при пероральному застосуванні обмежені.

Симптоми: вестибулярні порушення, погіршення слуху, металевий присмак у роті та загальне зниження смакового сприйняття.

Випадки гіпотензії, тяжкої сонливості, електролітні порушення, тромбоцитопенія, а також гіпопротромбінемія були зареєстровані при парентеральному введенні фосфоміцину.

Лікування: симптоматична та підтримуюча терапія. Рекомендується прийняти багато рідини для збільшення діурезу.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.

Препарат для лікування гострих неускладнених інфекцій сечових шляхів, чутливих до фосфоміцину.