Головна
Каталог ліків
Медикаменти
Знеболювальні засоби
Анальгетики
ЦИТРОПАК
Цитропак-Дарниця таблетки, 10 шт.
Дата оновлення препарату: 10.03.2024
Ціни у місті
Знайдено в аптеках:
від 43.29 ₴ до 61.30 ₴
Характеристики
Категорія
Виробник
ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця»
Країна-виробник
Україна
Торгова назва
Форма випуску
Таблетки
Термін придатності
2 роки
Активні речовини
Ацетилсаліцилова кислота, кофеїн, парацетамол
Кількість в упаковці
10
Спосіб введення
орально
Код Моріон
5883
Код АТС/ATX
N02B A51
Кому можна
АЛЕРГІКАМ
з обережністю
ДІТЯМ
з 16-ти років
Особливості
РЕЦЕПТУРНИЙ ВІДПУСК
без рецепту
ТЕМПЕРАТУРА ЗБЕРІГАННЯ
від 5°C до 25°C
Зверніть увагу!
Інструкція, розміщена на цій сторінці, має інформаційний характер та призначена виключно для ознайомлення. Не використовуйте цю інструкцію в якості медичних рекомендацій. Постановлення діагнозу та вибору методики лікування здійснюються тільки вашим сімейним лікарем. Медмаркет LikiE не несе відповідальності за можливі негативні наслідки, виникщі в результати використання інформації, розміщеної на сайті likie.ua.
Детальіше про Відмова від відповідальності.
Важливо! Ця інструкція із застосування є офіційною інструкцією виробника, затвердженою та наданою Державним реєстром лікарських засобів України. Ця інструкція представлена винятково з метою ознайомлення і не є підставою для самолікування.
По 10 таблеток у контурній чарунковій упаковці; по 1 контурній чарунковій упаковці в пачці.
Таблетки.
Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого або білого з кремуватим або рожевим відтінком кольору, плоскоциліндричної форми, з фаскою та насічкою.
Комбінований лікарський засіб.
Завдяки наявності в таблетці ацетилсаліцилової кислоти та парацетамолу лікарський засіб має протизапальний, жарознижувальний та аналгетичний ефект.
Компоненти, що входять до складу лікарського засобу, посилюють ефект один одного.
Ацетилсаліцилова кислота має аналгетичну, жарознижувальну та протизапальну дію, зменшує біль, особливо спричинений запальним. процесом, а також помірно пригнічує агрегацію тромбоцитів та тромбоутворення, покращує мікроциркуляцію в осередку запалення.
Антипіретичний ефект ацетилсаліцилової кислоти реалізується через центральну нервову систему шляхом пригнічення синтезу PGF2 у гіпоталамусі у відповідь на вплив ендогенних пірогенів.
Аналгетичний ефект має як периферичний, так і центральне походження: периферичний ефект – пригнічення синтезу простагландинів запалених тканин; центральний ефект – вплив на центри гіпоталамуса.
Парацетамол має аналгетичну, жарознижувальну та слабку протизапальну дію, що пов'язано з його впливом на центр терморегуляції в гіпоталамусі та менш вираженою здатністю інгібувати синтез простагландинів у тканинах.
Кофеїн підвищує рефлекторну збудливість спинного мозку, збуджує дихальний та гемодинамічний центри, розширює кровоносні судини скелетних м'язів, головного мозку, серця, нирок, знижує агрегацію тромбоцитів; зменшує сонливість, почуття втоми, підвищує розумову та фізичну працездатність. Кофеїн послаблює дію снодійних та наркотичних речовин, посилює дію аналгетиків та жарознижувальних засобів.
У цій комбінації кофеїн у малій дозі практично не чинить стимулюючої дії на центральну нервову систему, проте сприяє нормалізації тонусу судин мозку та прискоренню кровотоку.
Антипіретичний ефект ацетилсаліцилової кислоти реалізується через центральну нервну систему шляхом пригнічення синтезу PGF2 у гіпоталамусі у відповідь на вплив ендогенних пірогенів.
Аналгетичний ефект має як периферичний, так і центральне походження: периферичний ефект – пригнічення синтезу простагландинів запалених тканин; центральний ефект – вплив на центри гіпоталамуса.
Парацетамол має аналгетичну, жарознижувальну та слабку протизапальну дію, що пов'язано з його впливом на центр терморегуляції у гіпоталамусі та менш вираженою здатністю інгібувати синтез простагландинів у тканинах.
Кофеїн підвищує рефлекторну збудливість спинного мозку, збуджує дихальний та гемодинамічний центри, розширює кров'яні судини скелетних м'язів, головного мозку, серця, нірок, знижує агрегацію тромбоцитів; зменшує сонливість, почуття втоми, підвищує розумову та фізичну працездатність. Кофеїн послаблює дію снодійних та наркотичних речовин, посилює дію аналгетиків та жарознижувальних засобів.
У цій комбінації кофеїн у малій дозі практично не чинить стимулюючої дії на центральну нервову систему, проте сприяє нормалізації тонусу судин мозку та прискоренню кровотоку.
Аналгетики та антипіретики. Ацетилсаліцилова кислота, комбінації без психолептиків. Код АТХ N02B A51.
Можливі види взаємодій діючих речовин.
Ацетилсаліцилова кислота (АСК)
Застосування ацетилсаліцилової кислоти у поєднанні із засобами |
Можливий наслідок |
Ібупрофен | Одночасне застосування ібупрофену перешкоджає необоротному інгібуванню тромбоцитів ацетилсаліцилової кислоти. Лікування ібупрофеном пацієнтів з ризиком кардіоваскулярних захворювань може обмежити кардіопротекторну дію ацетилсаліцилової кислоти. |
Інші нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) | Існує підвищений ризик виникнення виразок та кровотеч шлунково-кишкового тракту внаслідок синергетичних ефектів. Якщо одночасне застосування цих засобів потрібне, слід розглянути доцільність застосування гастропротекторів. Таким чином, застосування такої комбінації не рекомендується |
Кортикостероїди | Існує підвищений ризик виникнення виразок та кровотеч шлунково-кишкового тракту внаслідок синергетичних ефектів. Якщо пацієнти приймають АСК та кортикостероїди, особливо особи похилого віку, рекомендується розглянути доцільність призначення гастропротекторів. Системні глюкокортикостероїди знижують рівень саліцилатів у крові та підвищують ризик передозування після закінчення лікування. Таким чином, застосування такої комбінації не рекомендується. |
Пероральні антикоагулянти (наприклад, похідні кумарину) | Ацетилсаліцилова кислота може посилювати антикоагулянтний ефект. Необхідно здійснювати клінічний та лабораторний контроль часу кровотечі та протромбінового часу. Таким чином, застосування такої комбінації не рекомендується. |
Тромболітики | Існує підвищений ризик геморагічних ускладнень. Зокрема, у пацієнтів із гострим інсультом не можна розпочинати терапію АСК протягом перших 24 годин після введення альтеплази. Таким чином, застосування такої комбінації не рекомендується. |
Гепарин | Існує підвищений ризик геморагічних ускладнень. Необхідно здійснювати клінічний та лабораторний контроль часу кровотечі. Таким чином, застосування такої комбінації не рекомендується. |
Інгібітори агрегації тромбоцитів (тіклопідін, клопідогрел, цилостазол) | Існує підвищений ризик геморагічних ускладнень. Необхідно здійснювати клінічний та лабораторний контроль часу кровотечі. Таким чином, застосування такої комбінації не рекомендується. |
Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗЗ) | СІЗЗЗ при одночасному застосуванні з АСК можуть пригнічувати коагуляцію або порушувати функцію тромбоцитів, що призводить до геморагічних ускладнень взагалі і особливо до шлунково-кишкової кровотечі. Таким чином, слід уникати одночасного застосування цих засобів. |
Дігоксин | При одночасному застосуванні концентрація дигоксину в плазмі підвищується внаслідок зниження ниркової екскреції. |
Фенітоїн | На тлі прийому АСК сироваткові рівні фенітоїну збільшуються. Необхідно ретельно контролювати рівень фенітоїну у сироватці крові. |
Вальпроат | Ацетилсаліцилова кислота пригнічує метаболізм вальпроату, тому його токсичність може збільшуватися. Необхідно ретельно контролювати рівні вальпроату у сироватці крові. |
Антагоністи альдостерону (спіронолактон, канреноат) | Ацетилсаліцилова кислота може зменшувати їхню активність внаслідок інгібування екскреції натрію з сечею. Необхідно ретельно контролювати артеріальний тиск. |
Петлеві діуретики (наприклад, фуросемід) | Ацетилсаліцилова кислота може зменшувати їхню активність внаслідок конкуренції та інгібування простагландинів сечі. НПЗЗ можуть спричинити гостру ниркову недостатність, особливо у пацієнтів з дегідратацією. При застосуванні діуретиків одночасно з АСК необхідно вжити заходів для забезпечення належної гідратації пацієнта та контролювати показники функції нирок та артеріального тиску, особливо на початку терапії діуретиками. . |
Антигіпертензивні засоби (інгібітори АПФ, антагоністи рецепторів ангіотензину II, блокатори кальцієвих каналів) | Ацетилсаліцилова кислота може зменшувати їхню активність внаслідок конкуренції та інгібування простагландинів сечі. Застосування такої комбінації може призвести до гострої ниркової недостатності у пацієнтів похилого віку та пацієнтів з дегідратацією. На початку терапії рекомендується ретельно контролювати артеріальний тиск та показники функції нирок, а також забезпечити належну гідратацію пацієнта. У разі одночасного застосування з верапамілом також необхідно контролювати час кровотечі. |
Урикозуричні засоби (наприклад, пробенецид, сульфінпіразон) | Ацетилсаліцилова кислота може зменшувати їх активність внаслідок інгібування канальцевої резорбції, що призводить до високих рівнів АСК та сечової кислоти у плазмі крові. |
Метотрексат ≤ 15 мг/тиждень |
Застосування метотрексату в дозах 15 мг/тиждень і більше підвищує гематологічну токсичність метотрексату (зниження ниркового кліренсу метотрексату протизапальними агентами та витіснення саліцилатами метотрексату із зв'язку з білками плазми крові). Тож одночасне застосування НПЗЗ протипоказане для пацієнтів, які отримують метотрексат у високих дозах. Ризик виникнення лікарських взаємодій між метотрексатом та НПЗЗ слід брати до уваги також і при лікуванні пацієнтів, які приймають метотрексат у низьких дозах, особливо пацієнтів із порушеннями функції нирок. Якщо комбінована терапія є необхідною, слід проводити повний аналіз крові, контролювати показники функції печінки та нирок, особливо протягом перших днів такої терапії. |
Виробні сульфонілсечовини та інсулін |
Ацетилсаліцилова кислота посилює їх цукрознижувальний ефект, тому може бути доцільним зменшити дозу протидіабетичного засобу, якщо застосовувати високі дози саліцилатів. Рекомендується ретельніший контроль рівня глюкози в крові. |
Алкоголь |
Існує підвищений ризик виникнення шлунково-кишкової кровотечі. Слід уникати застосування такої комбінації. |
Парацетамол
Застосування парацетамолу у поєднанні із засобами |
Можливий наслідок |
Індуктори ферментів печінки або речовини з потенційною гепатотоксичністю (наприклад, алкоголь, рифампіцин, ізоніазид, снодійні та протиепілептичні засоби, у тому числі фенобарбітал, фенітоїн та карбамазепін, саліциламід та інші стимулятори мікросомального окиснення) | Підвищення токсичності парацетамолу, що може призвести до ураження печінки, навіть при застосуванні доз парацетамолу, нешкідливих за інших обставин. У зв'язку із цим необхідно контролювати показники функції печінки. Одночасне застосування не рекомендується. |
Хлорамфенікол | Під впливом парацетамолу час виведення хлорамфеніколу збільшується в 5 разів. На тлі терапії парацетамолом підвищується ризик збільшення концентрацій хлорамфеніколу у плазмі крові. Одночасне застосування не рекомендується. |
Зідовудін | На тлі терапії парацетамолом підвищується ризик розвитку нейтропенії, тому слід контролювати показники кровотворної системи. Одночасне застосування не рекомендується, за винятком випадків, коли таке застосування здійснюється під наглядом лікаря. |
Пробенецид | Пробенецид зменшує кліренс парацетамолу, тому при одночасному застосуванні із цим засобом дозу парацетамолу необхідно зменшити. Одночасне застосування не рекомендується. |
Пероральні антикоагулянти | На тлі багаторазового застосування парацетамолу протягом більше 1 тижня посилюються антикоагулянтні ефекти. Нерегулярне застосування парацетамолу не впливає на коагуляцію. |
Пропантелін або інші засоби, що призводять до уповільнення евакуації вмісту шлунка | Ці речовини, що діють, викликають прискорення абсорбції парацетамолу, збільшуючи його ефективність і прискорюючи настання знеболювального ефекту. |
Метоклопрамід або інші засоби, що призводять до прискорення евакуації вмісту шлунка | Ці речовини, що діють, викликають прискорення абсорбції парацетамолу, збільшуючи його ефективність і прискорюючи настання знеболювального ефекту. |
Холестірамін | Холестирамін призводить до зменшення абсорбції парацетамолу, тому, якщо потрібно досягти максимального знеболювального ефекту, приймати холестирамін слід не раніше ніж через 1 годину після прийому парацетамолу. |
Кофеїн
Застосування кофеїну в поєднанні із засобами | Можливий наслідок |
Інгібітори МАО | При комбінованому застосуванні з кофеїном можливе небезпечне підвищення артеріального тиску, тому така комбінація протипоказана. |
Снодійні засоби (наприклад, бензодіазепіни, барбітурати, антигістамінні препарати) | При одночасному застосуванні снодійний ефект може зменшуватися або протисудомна дія барбітуратів може пригнічуватися. Таким чином, одночасне застосування не рекомендується. Якщо одночасне застосування цих лікарських засобів необхідне, можливо, буде корисним прийом такої комбінації вранці. |
Препарати літію | Кофеїн знижує концентрацію літію у крові. Після відміни кофеїну рівень літію у сироватці крові підвищується, оскільки кофеїн може збільшувати нирковий кліренс літію. У зв'язку з цим при скасуванні кофеїну може знадобитися зменшення дози літію. Тому одночасне застосування не рекомендується. |
Дисульфірам | Пацієнтам з алкогольною залежністю, які отримують терапію від цієї залежності дисульфірамом, слід рекомендувати уникати застосування кофеїну, щоб запобігти погіршенню синдрому алкогольної абстиненції через індуковане кофеїном кардіоваскулярне та церебральне порушення. |
Речовини типу ефедрину | Застосування такої комбінації збільшує ризик розвитку залежності. Таким чином, одночасне застосування не рекомендується. |
Симпатоміметики або левотироксин | При застосуванні такої комбінації тахікардична дія може бути більш вираженою внаслідок синергетичних ефектів. Таким чином, одночасне застосування не рекомендується. |
Теофілін | При одночасному застосуванні екскреція теофіліну може зменшуватися. |
Антибактеріальні засоби хінолонового ряду (ципрофлоксацин, еноксацин та піпемідова кислота), тербінафін, циметидин, флувоксамін та пероральні контрацептиви | Збільшення періоду напіввиведення кофеїну внаслідок пригнічення шляху метаболізму за участю цитохрому печінки P450. У зв'язку з цим пацієнти з порушеннями функції печінки, серцевими аритміями або латентною епілепсією повинні уникати прийому кофеїну. |
Нікотин, фенітоїн та фенілпропаноламін | Ці речовини збільшують період напіввиведення кофеїну. |
Клозапін | При застосуванні кофеїну збільшуються сироваткові рівні клозапіну – ймовірно, внаслідок взаємодії, опосередкованої як фармакокінетичних, так і фармакодинамічних механізмів. Необхідно контролювати рівень клозапіну у сироватці крові. Таким чином, одночасне застосування не рекомендується. |
Аналгетики-антипіретики | Підвищення їхнього ефекту (покращує біодоступність). |
Ерготамін | При одночасному застосуванні кофеїну з ерготаміном покращується всмоктування ерготаміну із шлунково-кишкового тракту. |
Похідні ксантину, альфа- та бета-адреноміметиків, психостимулюючих засобів | Потенціює ефекти похідних ксантину, альфа- та бета-адреноміметиків, психостимулюючих засобів. |
Вплив на результати лабораторних досліджень:
діючі речовини: acetylsalicylic acid; paracetamol; сoffeine;
1 таблетка містить: ацетилсаліцилової кислоти
240 мг, парацетамолу 180 мг, 30 мг;
допоміжні речовини: кислота лимонна моногідрат, крохмаль картопляний, повідон, кальцію стеарат.
При застосуванні високих доз лікарського засобу слід утримуватися від керування автотранспортом або іншими механізмами через можливість побічних реакцій з боку центральної нервової системи (запаморочення, психомоторне збудження та порушення орієнтації та уваги).
Лікарський засіб не застосовувати під час вагітності.
Ацетилсаліцилова кислота має тератогенний вплив; при застосуванні в період вагітності в І триместрі призводить до вад розвитку – розщепленню верхнього піднебіння; у III триместрі – до гальмування пологової діяльності (інгібування синтезу простагландинів), закриття артеріальної протоки у плода, що спричиняє гіперплазію легеневих судин та гіпертензію у судинах малого кола кровообігу; порушення функцій нирок з можливим подальшим розвитком ниркової недостатності з олігогідроамніоз; можливість продовження часу кровотечі, антиагрегантний ефект, який може виникнути навіть після застосування
низьких доз.
Кофеїн підвищує ризик спонтанного викидня.
На період лікування слід припинити годування груддю. Лікарський засіб проникає у грудне молоко, що підвищує ризик виникнення кровотеч у дітей через порушення функції тромбоцитів.
Дітям віком до 16 років протипоказане застосування лікарського засобу без наявності особливих показань (хвороба Кавасакі).
Терапія слабкого або помірного больового синдрому: при головному або зубному болю, при первинній дисменореї, мігрені, артралгії, невралгії, захворюваннях, що супроводжуються гіпертермією різної етіології (як жарознижувальний засіб).
Терапія слабкого або помірного болевого синдрому: при головному або зубному болю, при первинній дисменореї, мігрені, артралгії, невралгії, захворюваннях, що супроводжуються гіпертермією різної етіології (як жарознижувальний засіб).
Цитропак-Дарниця призначати по 1 таблетці 2-3 рази на добу, після їди. Максимальна добова доза – ndash; 6 пігулок (по 2 пігулки 3 рази на добу). Таблетки Цитропак®-Дарниця не слід приймати більше 5 днів як знеболюючий засіб та більше 3 днів – як жарознижувальний засіб.
Не перевищувати рекомендовану дозу. Не приймати разом з іншими лікарськими засобами, які містять парацетамол.
Кожну дозу лікарського засобу запивати повною склянкою води.
Пацієнтам із печінковою або нирковою недостатністю слід враховувати, що, хоча вплив захворювань печінки та нирок на фармакокінетику лікарського засобу Цитропак®-Дарниця не вивчався, як наслідок механізму дії ацетилсаліцилової кислоти та парацетамолу, розлади печінки та нирок можуть посилитися. З цієї причини Цитропак®-Дарниця протипоказаний пацієнтам з тяжкою печінковою або нирковою недостатністю і його слід застосовувати з обережністю пацієнтам з печінковою або нирковою недостатністю легкого або середнього ступеня тяжкості.
При застосуванні лікарського засобу в окремих хворих можуть спостерігатися побічні реакції, характерні для лікарських засобів ацетилсаліцилової кислоти, парацетамолу або кофеїну.
Більшість перелічених нижче побічних реакцій мають чіткий дозозалежний характер і виявляються по-різному в кожному окремому випадку.
Можливі побічні реакції:
Часто від ≥ 1/100 до < 1/10 |
Нечасто від ≥ 1/1000 до < 1/100 |
Одинокі від ≥ 1/10000 до < 1/1000 |
|
Інфекції та інвазії | Фарингіт | ||
З боку органів зору | Біль у власних очах; порушення зору | ||
З боку органів слуху та вестибулярного апарату | Відчуття шуму/дзвінка у вухах | ||
З боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння | Носова кровотеча; гіповентиляція легень; ринорея | ||
З боку шлунково-кишкового тракту | нудота; дискомфорт у сфері живота | Сухість у роті; діарея; блювота | Зменшення апетиту; відрижка; метеоризм; дисфагія; парестезія ротової порожнини; гіперсекреція слини |
З боку нервової системи | Запаморочення | Тремор; парестезія; головний біль; відчуття занепокоєння | Дисгевзія; порушення уваги; амнезія; порушення координації рухів; гіперестезія; синусовий головний біль |
З боку психіки | Нервозність | Безсоння | Тривожність; ейфоричний настрій; напруженість |
З боку серцево-судинної системи | Аритмія | Гіперемія; розлади з боку периферичних судин | |
З боку шкіри та підшкірної клітковини | Гіпергідроз; свербіння; кропив'янка | ||
З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини | Ригідність опорно-рухового апарату; біль у ділянці шиї; біль у ділянці спини; м'язові спазми | ||
Загальні порушення | Підвищена стомлюваність; | Загальна слабкість; дискомфорт у сфері грудної клітки | |
Лабораторні показники | Збільшення частоти серцевих скорочень |
Дані про побічні реакції, отримані в результаті пост-маркетингових спостережень (частота невідома):
З боку органів слуху та вестибулярного апарату: глухота, порушення орієнтації.
З боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння: риніт, закладеність носа, сухий кашель, диспное, задишка, бронхіальна астма, бронхоспазм у пацієнтів, чутливих до ацетилсаліцилової кислоти та інших НПЗЗ .
З боку шлунково-кишкового тракту: диспептичні розлади, включаючи нудоту, блювання, дискомфорт і біль в епігастрії, печію, біль у животі, гастралгію; запалення шлунково-кишкового тракту, ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, які можуть у поодиноких випадках викликати шлунково-кишкові кровотечі та перфорації з відповідними лабораторними та клінічними проявами, виразки на слизовій оболонці ротової порожнини.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: гепатотоксичність, підвищення активності печінкових ферментів, як правило, без розвитку жовтяниці, гепатонекроз (дозозалежний ефект), транзиторна печінкова недостатність з підвищенням рівня трансаміназ печінки.
>З боку нирок та сечовидільної системи: нефротоксичність, ураження нирок з папілярним некрозом, при прийомі великих доз – ниркова колька, інтерстиціальний нефрит.
З боку ендокринної системи: гіпоглікемія, аж до гіпоглікемічної коми.
З боку нервової системи: гзапаморочення, головний біль, тремор, мимовільні м'язові скорочення, психомоторне збудження та порушення орієнтації та уваги, безсоння, порушення сну, нервозність, дратівливість, підвищена збудливість, неспокій, тривожність , загальна слабкість, парестезії.
З боку психіки: почуття страху, тривожність.
З боку серцево-судинної системи: тахікардія, відчуття серцебиття, артеріальна гіпертензія, артеріальна гіпотензія, аритмія.
З боку крові та лімфатичної системи: анемія, сульфатгемоглобінемія та метгемоглобінемія (ціаноз, задишка, болі в області серця), гемолітична анемія, синці або кровотечі, при тривалому застосуванні у великих дозах – апластична анемія, панцитопенія, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз. Через антиагрегантну дію на тромбоцити ацетилсаліцилова кислота підвищує ризик розвитку кровотеч, зниження агрегації тромбоцитів, гіпокоагуляції, геморагічного синдрому, пурпури. Спостерігалися такі кровотечі, як інтраопераційні геморагії, гематоми, кровотечі з органів сечостатевої системи, носові кровотечі, кровотечі з ясен, шлунково-кишкові кровотечі та мозкові геморагії (особливо у пацієнтів з неконтрольованою артеріальною гіпертензією та/або при одночасному застосуванні антигемо поодиноких випадках загрожували життю. Кровотечі можуть призвести до гострої та хронічної постгеморагічної анемії/залізодефіцитної анемії (внаслідок так званої прихованої мікрокровотечі) з відповідними лабораторними проявами та клінічними симптомами, такими як астенія, блідість шкірного покриву, гіпоперфузія.
З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи висип на шкірі та слизових оболонках (в т. ч. генералізований висип, еритематозна, плямисто-уртикарна), кропив'янка, свербіж шкіри, набряк, ангіоневротичний набряк , мультиформна ексудативна еритема (в т. ч. синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), анафілаксія, анафілактичний шок, неокардіогенний набряк легень.
У пацієнтів з індивідуальною підвищеною чутливістю до саліцилатів можливий розвиток алергічних реакцій шкіри, включаючи такі симптоми, як гіперемія шкіри, відчуття жару, висипання, кропив'янка, набряк, свербіж, ангіоневротичний набряк, риніт, закладеність носа. У хворих на бронхіальну астму можливе збільшення частоти виникнення бронхоспазму; алергічних реакцій від незначного до помірного ступеня, які можуть уражати шкіру, дихальні шляхи, травний тракт, кардіоваскулярну систему та виявлятися у вигляді висипу, кропив'янки, набряку, свербежу.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: шкірний свербіж, висип на шкірі та слизових оболонках (зазвичай генералізований висип, еритематозна, кропив'янка), ангіоневротичний набряк, мультиформна ексудативна еритема (в т.ч. синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).
Загальні порушення: загальна слабкість.
Також при застосуванні лікарських засобів, що містять аналогічні діючі речовини, були зафіксовані такі побічні реакції (частота невідома): артеріальна гіпертензія, анемія, сульфатгемоглобінемія та метгемоглобінемія (ціаноз, задишка, болі в ділянці серця), гемолітична анемія, почуття , порушення сну, запалення травного тракту, гіпоглікемія аж до гіпоглікемічної коми, гепатонекроз (дозозалежний ефект), гіпоперфузія, некардіогенний набряк легень.
В даний час немає даних, які свідчили б, що ступінь прояву небажаних явищ, що виникають після застосування окремо взятих діючих речовин цього лікарського засобу, збільшується або їх спектр розширюється при терапії комбінованим лікарським засобом, за умови, що його застосовують згідно з інструкцією.
Підвищений ризик виникнення геморагічних ускладнень може зберігатися протягом 4-8 днів після останнього прийому ацетилсаліцилової кислоти. Дуже рідко спостерігалися геморагічні ускладнення (наприклад, внутрішньочерепний крововилив), особливо у пацієнтів з нелікованою артеріальною гіпертензією та/або на тлі одночасної терапії антикоагулянтами. В окремих випадках такі ускладнення можуть загрожувати життю пацієнта.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є важливою процедурою. Це дозволяє продовжувати моніторинг співвідношення «користь/ризик» для відповідного лікарського засобу. Медичним працівникам необхідно повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему повідомлень.
Симптоми передозування можуть проявлятися при тривалому застосуванні лікарського засобу або при застосуванні в дозах, що у багато разів перевищують рекомендовану.
Оскільки Цитропак®-Дарниця є комбінованим лікарським засобом, передозування його варто розглядати щодо кожної діючої речовини, яка входить до її складу.
Ацетилсаліцилова кислота.
Отруєння саліцилатами зазвичай спостерігається при концентрації в плазмі > 350 мг/л (2,5 ммоль/л). Найбільша кількість летальних випадків спостерігалася при концентрації ацетилсаліцилової кислоти в плазмі > 700 мг/л (5,1 ммоль/л). Одноразове застосування у дозі < 100 мг/кг маси тіла найімовірніше не спричинить серйозного отруєння.
Симптоматика передозування. Дуже часто спостерігається розвиток таких побічних реакцій, як нудота, блювання, дегідратація, шум/дзвін у вухах, запаморочення, глухота, підвищена пітливість, відчуття жару в кінцівках, прискорене серцебиття, екстрасистолія та гіпервен -лужного балансу крові Поєднання респіраторного алкалозу та метаболічного ацидозу з нормальним або підвищеним рівнем рН артеріальної крові спостерігається у дорослих та дітей. Ацидоз може сприяти підвищенню транспортування саліцилатів через гематоенцефалічний бар'єр.
Рідше спостерігається розвиток таких побічних реакцій, як блювання з домішками крові, гіперпірексія, гіпоглікемія, гіпокаліємія, тромбоцитопенія, підвищення протромбінового часу, внутрішньосудинна коагуляція, ниркова недостатність, набряк легенів некардіального генезу. Також можливий розвиток побічних реакцій з боку центральної нервової системи: дезорієнтація, психомоторне збудження або пригнічення центральної нервової системи, сонливість, порушення свідомості, запаморочення, тремор, гіперрефлексія, судоми, кома.
Симптоми передозування, спричинені ацетилсаліциловою кислотою.
Токсичність саліцилатів може бути результатом інтоксикації внаслідок тривалого застосування терапевтичних доз або гострої інтоксикації (при застосуванні 100 мг/кг/добу більше 2 днів), що потенційно загрожує життю (від випадкового проковтування дітьми до випадкового отруєння).
>Хронічне отруєння саліцилатами може проходити безсимптомно, оскільки не має специфічних симптомів. Інтоксикація саліцилатами середнього ступеня тяжкості або саліцилізм зазвичай розвивається тільки після повторного застосування високих доз.
Симптоми: запаморочення, шум у вухах, глухота, пітливість, нудота, блювання, головний біль та пригнічення свідомості можуть контролюватись шляхом зниження дози. Шум у вухах може виникати при концентрації плазми від 150 до 300 мкг/мл. Тяжкі побічні ефекти виникають при концентрації > 300 мкг/мл. Основною особливістю гострого отруєння є тяжке порушення кислотно-лужного балансу, яке може відрізнятися з віком та тяжкістю інтоксикації. Найпоширенішим симптомом у дітей є метаболічний ацидоз. Тяжкість отруєння не можна оцінити, враховуючи лише дані концентрації у плазмі крові. Всмоктування ацетилсаліцилової кислоти може сповільнюватися внаслідок гальмування спорожнення шлунка, формування конкрементів у шлунку або внаслідок застосування лікарських засобів, покритих кишковорозчинною оболонкою.
Невідкладна допомога при отруєнні ацетилсаліцилової кислотою визначається ступенем тяжкості, стадією та клінічними симптомами та відповідає стандартним методам надання невідкладної допомоги при отруєннях. Першочергові заходи мають бути спрямовані на прискорене виведення лікарського засобу, а також відновлення електролітного і кислотно-лужного балансу.
Внаслідок комплексних патофізіологічних ефектів отруєння саліцилатами можуть виникнути деякі симптоми та лабораторні зміни.
Отруєння легкого та середнього ступеня тяжкості: тахіпное, гіпервентиляція, дихальний алкалоз, пітливість, нудота, блювання. Лабораторні дані: алкалоз, лужна реакція сечі.
Тяжке отруєння: дихальний алкалоз з компенсаторним метаболічним ацидозом, гіперпірексія, відчуття шуму у вухах, глухота. Дихальна система: від гіпервентиляції, некардіогенного набряку легень до зупинки дихання та асфіксії; лабораторні дані – алкалоз, лужна реакція сечі. Серцево-судинна система: від порушень серцевого ритму, гіпотензії до зупинки серця. Втрата рідини та електролітів: дегідратація, олігурія, ниркова недостатність. Лабораторні дані – гіпокаліємія, гіпернатріємія, гіпонатріємія, зміна функції нирок, подовження протромбінового часу, гіпопротромбінемія. Порушення обміну глюкози, кетоз лабораторно проявляється у вигляді гіперглікемії, гіпоглікемії (особливо у дітей), підвищення рівня кетонових тіл. Шлунково-кишковий тракт: шлунково-кишкові кровотечі. Зміни крові: від пригнічення функції тромбоцитів до коагулопатій.
Неврологічні: токсична енцефалопатія та пригнічення ЦНС від млявості, пригнічення свідомості до коми та нападу судом.
Симптоми передозування, спричинені парацетамолом. Поразка печінки можлива у дорослих, які прийняли 10 г і більше парацетамолу, та у дітей, які прийняли > 150 мг/кг маси тіла.
У пацієнтів з факторами ризику (тривале лікування карбамазепіном, фенобарбіталом, фенітоїном, примідоном, рифампіцином, звіробоєм або іншими лікарськими засобами, що індикують ферменти печінки; регулярний прийом надлишкових кількостей етанолу; глутатіонових , кахексія) прийом 5 г або більше парацетамолу може призвести до ураження печінки.
Симптоматика передозування. Протягом перших 24 годин спостерігаються: нудота, блювання, втрата апетиту, анорексія, біль у животі, блідість шкіри. Протягом 12–48 годин можуть проявитися: ураження печінки, порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. При значному передозуванні порушення з боку печінки можуть спричинити енцефалопатію, крововилив, гіпоглікемію, набряк головного мозку, кому, летальний кінець. Гостра ниркова недостатність разом із гострим некрозом канальців може виявлятися сильним поперековим болем, гематурією, протеїнурією та розвинутись навіть за відсутності тяжкого ураження нирок.
При тривалому застосуванні лікарського засобу у великих дозах з боку органів кровотворення може розвинутись апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія.
Також повідомлялося про розвиток таких порушень: підвищене потовиділення, сонливість, порушення свідомості, тахікардія, екстрасистолія, тремор, гіперрефлексія, судоми, серцеві аритмії, панкреатит, психомоторне збудження або пригнічення центральної нервової системи. При прийомі високих доз із боку сечовидільної системи: нефротоксичність (ниркова колька, інтерстиціальний нефрит, капілярний некроз); з боку центральної нервової системи – запаморочення, порушення орієнтації, психомоторне збудження.
Лікування. При передозуванні необхідна швидка медична допомога. Пацієнта слід негайно доставити до лікарні, навіть якщо відсутні ранні симптоми передозування. Симптоми можуть бути обмежені нудотою та блюванням або можуть не відображати тяжкості передозування або ризику ураження органів. Концентрацію парацетамолу в плазмі слід вимірювати через 4 години або пізніше після прийому (більш ранні концентрації є недостовірними). Лікування слід розпочати з промивання шлунка з подальшим застосуванням активованого вугілля (якщо надмірна доза була прийнята в межах 1 години) та симптоматичної терапії. Специфічний антидот при передозуванні парацетамолу – N-ацетилцистеїн. За відсутності блювання застосування метіоніну перорально або N-ацетилцистеїну внутрішньовенно є ефективним протягом 24 годин, але максимальний захисний ефект настає при їх застосуванні протягом 8 годин після передозування. Ефективність антидоту різко знижується після цього. Необхідно також вжити загальнопідтримуючих заходів. При необхідності застосовувати альфа-адреноблокатори.
Симптоми передозування, викликані кофеїном. З боку центральної та периферичної нервової системи: підвищена дратівливість, нервозність, занепокоєння, безсоння, запаморочення, підвищена емоційна збудливість, мимовільні м'язові скорочення, судоми. З боку шлунково-кишкового тракту: біль у шлунку чи животі. Серцево-судинна система: тахікардія, аритмія. Інші: припливи крові до обличчя, часте сечовипускання.
Лікування. Промивання шлунка, у разі пригнічення блювотного рефлексу призначають препарати іпекакуани, активоване вугілля, високу очисну клізму, корекцію кислотно-лужної рівноваги, електролітів плазми крові, форсований діурез, госодио тяжких випадках. Симптоматична терапія. При судомах застосовують діазепам.
У перші години гострого отруєння призначають ацетилцистеїн, якщо можливо перорально – то в дозі 140 мг/кг, якщо перорально неможливо – то в дозі 150 мг/кг для першого внутрішньовенного введення, потім дозу підвищують до 300 мг/кг на добу.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Комбінований препарат.
Завдяки наявності в таблетці ацетилсаліцилової кислоти та парацетамолу препарат має протизапальний, жарознижувальний та аналгетичний ефект.
Компоненти, що входять до складу препарату, посилюють ефект один одного.
Ацетилсаліцилова кислота має аналгетичну, жарознижувальну та протизапальну дію, зменшує біль, особливо спричинений запальним процесом, а також помірно пригнічує агрегацію тромбоцитів та тромбоутворення, покращує мікроциркуляцію у вогнищі запалення.
Антипіретичний ефект ацетилсаліцилової кислоти реалізується через ЦНС шляхом пригнічення синтезу PGF2 у гіпоталамусі у відповідь на вплив ендогенних пірогенів.
Аналгетичну дію має як периферичне, так і центральне походження: периферичний ефект — пригнічення синтезу простагландинів запалених тканин; центральний ефект — вплив на центри гіпоталамуса.
Часті запитання
Відгуки про товар
Ще немає відгуків про товар.Будь першим, хто залишить відгук.