Головна
Каталог ліків
Медикаменти
Антибіотики
Антибіотики при ангіні
УЛЬТРЕКС
Ультрекс капсули 300 мг блістер № 16
Ультрекс капсули 300 мг блістер № 16
Дата оновлення препарату: 10.03.2024
5
(1)
Ціни у місті
Знайдено в аптеках:
від 455.90 ₴ до 584.90 ₴
Упаковка
Характеристики
Категорія
Дозування
капс. 300 мг блістер
Виробник
Ривофарм
Торгова назва
Форма випуску
капсули
Термін придатності
Ультрекс, капсули по 150 мг, — 36 місяців. Ультрекс, капсули по 300 мг, — 36 місяців.
Активні речовини
Кліндаміцин
Кількість в упаковці
16
Код Моріон
692702
Кому можна
АЛЕРГІКАМ
з обережністю
ДІАБЕТИКАМ
дозволено
ВОДІЯМ
з обережністю
ДІТЯМ
з 14-ти років
Особливості
РЕЦЕПТУРНИЙ ВІДПУСК
тільки з рецептом від лікаря
ТЕМПЕРАТУРА ЗБЕРІГАННЯ
від 5°C до 25°C
Зверніть увагу!
Інструкція, розміщена на цій сторінці, має інформаційний характер та призначена виключно для ознайомлення. Не використовуйте цю інструкцію як медичні рекомендації. Діагноз встановлює та методику лікування обирає тільки ваш сімейний лікар. Медмаркет LikiE не несе відповідальності за можливі негативні наслідки, що виникли у результаті використання інформації, розміщеної на сайті likie.ua.
Детальніше про Відмова від відповідальності.
Інструкція для Ультрекс капсули 300 мг блістер № 16
Важливо! Ця інструкція із застосування є офіційною інструкцією виробника, затвердженою та наданою Державним реєстром лікарських засобів України. Ця інструкція представлена винятково з метою ознайомлення і не є підставою для самолікування.
- №16 (8х2): по 8 капсул по 150 мг або 300 мг у блістері; по 2 блістери у картонній коробці.
- капсули. Основні фізико-хімічні властивості: капсули по 150 мг: тверді желатинові капсули білого кольору, розмір 1, з написом «CLIN 150», заповнені білим кристалічним порошком; капсули по 300 мг: тверді желатинові капсули білого кольору, розмір 0е1, з написом «CLIN 300», заповнені білим кристалічним порошком.
- Фармакодинаміка. Механізм дії Кліндаміцин відноситься до антибіотиків групи лінкозамідів. Механізм дії кліндаміцину базується на пригніченні біосинтезу білка шляхом зв’язування з субодиницею 50S та впливом як на збірку рибосом, так і на процес трансляції. Хоча кліндаміцину фосфат неактивний in vitro, швидкий гідроліз in vivo перетворює його на антибактеріально активний кліндаміцин. У звичайних дозах кліндаміцин демонструє бактеріостатичну активність. Фармакокінетичний/фармакодинамічний взаємозв’язок Ефективність буде істотно залежати від часу, впродовж якого рівень речовини перевищує мінімальну інгібуючу концентрацію (МІК) для причинного патогену (%Ч/МІК). Механізм розвитку резистентності Резистентність до кліндаміцину найчастіше виникає через мутації на сайті зв’язування антибіотиків рРНК або метилювання специфічних нуклеотидів у 23S-рРНК субодиниці 50S. Ці зміни можуть зумовлювати перехресну резистентність in vitro до макролідів і стрептограмінів типу B (фенотип MLSB). Резистентність іноді зумовлена змінами у рибосомальних білках. Резистентність у стафілококів і стрептококів головним чином буде результатом підвищеної інтеграції метильних груп у 23S-рРНК (так звана конститутивна MLSB-резистентність), що значною мірою знижує зв’язувальну афінність кліндаміцину до рибосоми. Більшість метицилінрезистентних штамів S. aureus (MRSA) має конститутивний MLSB-фенотип і, отже, є кліндаміцинрезистентними. Тому інфекції, спричинені резистентними до макролідів стафілококами, не слід лікувати кліндаміцином навіть при продемонстрованій in vitro чутливості внаслідок ризику селекції під час лікування мутантних штамів із конститутивною MLSB-резистентністю. Штами з конститутивною MLSB-резистентністю демонструють повну перехресну резистентність між кліндаміцином і лінкоміцином, макролідами (наприклад, азитроміцином, кларитроміцином, еритроміцином, рокситроміцином, спіраміцином), а також стрептограміном B. Резистентність до кліндаміцину може бути індукована макролідами в макролідорезистентних бактеріальних ізолятах. Індуковану резистентність можна підтвердити за допомогою методу дисків (диско-дифузійного D-тесту) або методом розведення у бульйоні. Рідше зустрічаються механізми резистентності, які включають модифікацію антибіотика та активний ефлюкс. Існує повна перехресна резистентність між кліндаміцином і лінкоміцином. Як і для багатьох антибіотиків, частота виникнення резистентності залежить від виду бактерій та географічної зони. Частота резистентності до кліндаміцину вища серед метицилінрезистентних стафілококових ізолятів та пеніцилінрезистентних пневмококових ізолятів, ніж серед організмів, чутливих до цих речовин. Граничні значення Розповсюдженість набутої резистентності може варіювати для окремих видів залежно від географічного положення та часу, і тому потрібна місцева інформація щодо резистентності, зокрема при лікуванні тяжких інфекцій. Якщо ефективність кліндаміцину принаймні до деяких видів інфекцій є сумнівною за рахунок місцевого характеру резистентності, слід звернутися за порадою експерта. Особливо у випадку тяжких інфекцій або неефективності терапії слід встановити мікробіологічний діагноз із визначенням патогену та його чутливості до кліндаміцину. Резистентність, як правило, визначається критеріями інтерпретації чутливості (граничними значеннями), встановленими Європейським комітетом з тестування чутливості до протимікробних засобів (EUCAST) для системних антибіотиків. Тестування кліндаміцину проводили із застосуванням звичайного методу послідовних розведень. Граничні значення за EUCAST (див. таблицю 1). (Європейський комітет з тестування чутливості до протимікробних засобів). Таблиця 1.
Клінічні граничні значення за EUCAST у вигляді таблиці, версія 8.0. 1 Індукована резистентність до кліндаміцину може бути виявлена шляхом визначення антагоністичної дії між кліндаміцином і макролідами. Якщо резистентність не виявлена, то повідомляється, що проведено перевірку відповідно до клінічних граничних значень. Якщо таку виявлено, то повідомляється про «резистентність» і розглядається можливість додавання такого коментаря до звіту: «Кліндаміцин може використовуватися для короткочасної терапії менш серйозних інфекцій шкіри та м’яких тканин, оскільки розвиток конститутивної резистентності під час такої терапії малоймовірний». 2 Клінічне значення індукованої резистентності до кліндаміцину в комбінованій терапії важких інфекцій S. pyogenes, невідоме. 3 Індукована резистентність до кліндаміцину може бути виявлена шляхом визначення антагоністичної дії між кліндаміцином і макролідами. Якщо резистентність не виявлена, то повідомляється про проведену перевірку відповідно до клінічних граничних значень. Якщо таку виявлено, то повідомляється про «резистентність». А Для виявлення індукованої резистентності до кліндаміцину розміщують диски з еритроміцином та кліндаміцином на відстані 12–20 мм (від краю до краю) та визначають антагонізм (феномен D). Б Для виявлення індукованої резистентності до кліндаміцину розміщують диски з еритроміцином та кліндаміцином на відстані 12–16 мм (від краю до краю) та визначають антагонізм (феномен D). а Вміст диску — 2 мкг кліндаміцину Діапазони контролю якості за EUCAST для визначення МІК та дискової зони представлені в таблиці 2. Таблиця 2.Граничні значення МІК (мг/мл) Діаметр зони граничних значень (мм)а Мікроорганізм Чутливий Резистентний Чутливий Резистентний Види Staphylococcus1,3 ≤ 0,25 мг/л > 0,5 мг/л ≥ 22А < 19А Види Streptococcus (групи A, B, C, G)1, 2 ≤ 0,5 мг/л > 0,5 мг/л ≥ 17Б < 17Б Streptococcus pneumoniae1 ≤ 0,5 мг/л > 0,5 мг/л ≥ 19Б < 19Б Стрептококи групи «viridians»1 ≤ 0,5 мг/л > 0,5 мг/л ≥ 19Б < 19Б Грамнегативні анаероби ≤ 4 мг/л > 4 мг/л Не застосовується Не застосовується Грампозитивні анаероби ≤ 4 мг/л > 4 мг/л Не застосовується Не застосовується
ATCC® є зареєстрованою торговою маркою Американської колекції типових культур. Розповсюдженість набутої резистентності. Розповсюдженість набутої резистентності на основі даних за останні 5 років, отриманих у рамках національних проектів із нагляду за резистентністю і досліджень (станом на Лютий 2018 р). Зазвичай чутливі види. Аеробні грампозитивні мікроорганізми: без п\ж - Actinomyces israelii ° - Gardnerella vaginalis ° - Staphylococcus aureus (метицилінчутливий) - Streptococcus pneumoniae - Streptococcus pyogenes - Стрептококи групи «viridians» ○^ Анаеробні мікроорганізми: без п\ж - Види Bacteroides ° (за винятком B.fragilis) - Clostridium perfringens ° - Види Fusobacterium ° - Види Peptoniphilus ° - Види Peptostreptococcus ° - Види Prevotella ○ - Види Propionibacterium ° - Види Veillonella ° Інші мікроорганізми: - Chlamydia trachomatis ° - Chlamydophila pneumoniae ° - Mycoplasma hominis ° Види, для яких набута резистентність може являтися проблемою. Аеробні грампозитивні мікроорганізми: - Staphylococcus aureus - Staphylococcus aureus (метицилінрезистентний) + - Staphylococcus epidermidis + - Staphylococcus haemolyticus - Staphylococcus hominis - Staphylococcus agalactiae Аеробні грамнегативні мікроорганізми: - Moraxella catarrhalis $ Анаеробні мікроорганізми: - Bacteroides fragilis ° Резистентні мікроорганізми. Аеробні грампозитивні мікроорганізми: - Види Enterococcus - Listeria monocytogenes Аеробні грамнегативні мікроорганізми: - Escherichia coli - Haemophilus influenzae - Види Klebsiella - Pseudomonas aeruginosa Анаеробні мікроорганізми: - Clostridium difficile Інші мікроорганізми: - Mycoplasma pneumoniae - Ureaplasma urealyticum ° На момент публікації оновлених даних не було. Основна література, стандартна література і рекомендації з лікування припускають наявність чутливості. $ Природна чутливість більшості штамів знаходиться у проміжному діапазоні. + Щонайменше в одному регіоні частота резистентності перевищує 50%. ^ Загальний термін для позначення гетерогенної групи видів стрептококів. Частота резистентності може варіювати залежно від відповідних видів стрептококів. Фармакокінетика. Резорбція, розподіл та зв’язування з білками Відмінність між похідними кліндаміцину, що застосовувалися, полягає лише у часі всмоктування та розщеплення ефірів. Після цього кліндаміцин присутній в організмі у вигляді вільної основи (активна форма). Його ефіри слід вважати попередниками лікарського засобу. Після перорального застосування кліндаміцину гідрохлорид і кліндаміцину 2-пальмітату гідрохлорид швидко та майже повністю всмоктуються зі шлунково-кишкового тракту. Одночасний прийом їжі дещо уповільнює всмоктування. При застосуванні натще максимальні концентрації у сироватці крові досягаються приблизно через 45–60 хвилин, а при застосуванні після їди — приблизно через 2 години. Після перорального застосування однократної дози 150 мг або 300 мг концентрації становлять від 1,9 до 3,9 мкг/мл та від 2,8 до 3,4 мкг/мл відповідно (застосування натще). Зв’язування кліндаміцину з білками плазми крові залежить від його концентрації та становить від 60% до 94% у межах терапевтичного діапазону. Кліндаміцин легко проникає у тканини, проходить крізь плацентарний бар’єр і надходить у грудне молоко. Дифузія в субарахноїдальний простір є недостатньою навіть при запаленні мозкових оболонок. У кістковій тканині досягаються високі концентрації. Біотрансформація та виведення Розпад кліндаміцину головним чином відбувається у печінці. Деякі метаболіти є мікробіологічно активними. Лікарські засоби, що діють як індуктори печінкових ферментів, скорочують середній час утримання кліндаміцину в організмі. Дослідження in vitro на мікросомах печінки та кишечнику людини продемонстрували, що окислення кліндаміцину відбувається головним чином за допомогою CYP3A4 з незначною участю CYP3A5 з утворенням кліндаміцину сульфоксиду та другорядного метаболіту N-десметил-кліндаміцину. Виведення кліндаміцину відбувається приблизно на 2/3 із калом і на 1/3 з сечею. Період напіввиведення кліндаміцину з сироватки крові становить приблизно 3 години у дорослих і близько 2 години у дітей. При порушенні функції нирок і печінковій недостатності середнього або тяжкого ступеня період напіввиведення подовжується. Кліндаміцин не виводиться шляхом діалізу. Біодоступність Абсолютна біодоступність кліндаміцину була визначена у рамках клінічного дослідження (1994). Кожен із 16 здорових добровольців чоловічої статі отримував 600 мг кліндаміцину внутрішньовенно (у формі кліндаміцину фосфату) і перорально (2 капсули, кожна з яких містить 300 мг кліндаміцину гідрохлориду). Передумова застосування — на порожній шлунок. Середні арифметичні значення (mA), стандартне(-і) відхилення (s) і середні геометричні значення (mG) після перорального та внутрішньовенного (в/в) застосування. Таблиця 3.Контроль якості штаму Діапазон МІК (мкг/мл) Дифузійний діапазон
(діаметр зони у мм)Staphylococcus aureus
ATCC 292130,06–0,25 23–29 Streptococcus pneumoniae
ATCC 496190,03–0,125 22–28 Показники Перорально в/в mA s mG mA s mG Максимальна концентрація у плазмі крові (Cmax) [мкг/мл] 5,3 1,0 5,2 11,1 3,9 10,6 Площа під кривою концентрація-час (AUC) [мкг/мл*год] 16,9 6,1 15,9 31,8 6,7 31,1 Час максимальної концентрації у плазмі крові
(tmax) [год]0,76 0,36 0,70 0,46 0,10 0,45 - Антибактеріальні засоби для системного застосування. Лінкозаміди. Код АТХ J01F F01.
- Антагонізм (індукована резистентність) спостерігався in vitro між кліндаміцином та еритроміцином щодо підгрупи макролідорезистентних бактеріальних ізолятів. Обидва препарати не слід застосовувати одночасно з огляду на потенційне клінічне значення, за винятком випадків, коли проводили відповідні тести на чутливість. Патогенні мікроорганізми демонструють перехресну резистентність до кліндаміцину та лінкоміцину. Внаслідок притаманних препарату Ультрекс властивостей щодо блокування нервово-м’язової передачі він може посилювати ефект м’язових релаксантів (наприклад ефіру, тубокурарину, панкуронію галіду). Це може призводити до виникнення під час операцій неочікуваних загрозливих для життя ситуацій. Таким чином, Ультрекс слід застосовувати з обережністю пацієнтам, які отримують зазначені вище лікарські засоби. При супутньому застосуванні препарату Ультрекс надійність протизаплідного ефекту пероральних контрацептивів є сумнівною. Тому під час лікування препаратом Ультрекс слід додатково застосовувати інші методи контрацепції. Антагоністи вітаміну К. Для пацієнтів, які застосовують кліндаміцин у комбінації з антагоністами вітаміну К (наприклад варфарин, аценокумарол та флуіндіон), повідомляли про підвищені показники досліджень коагуляції (протромбіновий час/міжнародне нормалізоване співвідношення) та/або кровотечу. Тому таким пацієнтам слід часто проводити моніторинг результатів досліджень коагуляції. Кліндаміцин метаболізується головним чином за допомогою CYP3A4 і меншою мірою — за допомогою CYP3A5 з утворенням основного метаболіту кліндаміцину сульфоксиду та другорядного метаболіту N-десметил-кліндаміцину. Отже, інгібітори CYP3A4 і CYP3A5 можуть зменшити кліренс кліндаміцину, а індуктори цих ізоферментів — підвищити кліренс кліндаміцину. При застосуванні потужних індукторів CYP3A4, наприклад рифампіцину, слід здійснювати моніторинг щодо втрати ефективності. Дослідження in vitro демонструють, що кліндаміцин не інгібує CYP1A2, CYP2C9, CYP2C19, CYP2E1 або CYP2D6 і лише помірно інгібує CYP3A4. Отже, клінічно важливі взаємодії між кліндаміцином і препаратами, що застосовуються одночасно та метаболізуються цими CYP-ферментами, малоймовірні.
- діюча речовина: clindamycin; 1 капсула містить кліндаміцину 150 мг або 300 мг; допоміжні речовини: лактози, моногідрат; крохмаль кукурудзяний; тальк; магнію стеарат; оболонка капсули по 150 мг: твердий желатин Capsugel розмір 1 (титану діоксид (Е 171), желатин, барвник 10A1 чорний); оболонка капсули по 300 мг: твердий желатин Capsugel розмір 0е1 (титану діоксид (Е 171), желатин, барвник 10A1 чорний); cклад барвника 10А1 чорного: шелак, оксид заліза чорний (Е 172), пропіленгліколь (Е 1520), амонію гідроксид (Е 527).
- Капсули препарату Ультрекс не підходять для застосування дітям, які не можуть ковтнути їх цілими. Капсули не дають змоги точно дозувати препарат в мг/кг, тому в деяких випадках може бути необхідним застосування препарату в іншій, більш зручній лікарській формі. Залежно від локалізації та ступеня тяжкості інфекції дітям віком до 14 років слід застосовувати 8–25 мг кліндаміцину на кілограм маси тіла на добу, див. таблицю 4. Таблиця 4.
Добова доза розподіляється на 3–4 окремих дози. Як правило, перевага надається застосуванню у вигляді 4 доз.Маса тіла Кількість капсул на добу (капсули по 150 мг) Кліндаміцин, мг 20 кг 3 капсули 450 мг 30 кг 4–5 капсул 600–750 мг 40 кг 4–6 капсул 600–900 мг 50 кг 4–8 капсул 600–1200 мг - Гострі та хронічні бактеріальні інфекції, спричинені чутливими до кліндаміцину патогенами, зокрема: інфекції кісток і суглобів; інфекції ділянки вуха, носа та горла; інфекції ділянки зубів і щелеп; інфекції нижніх дихальних шляхів; інфекції тазової та черевної ділянки; інфекції жіночих статевих органів; інфекції шкіри та м’яких тканин; скарлатина. При тяжкій клінічній картині спочатку слід проводити лікування лікарськими засобами, що містять кліндаміцин та які повільно вводять у кровоносну судину (шляхом інфузій).
- Підвищена чутливість до кліндаміцину, лінкоміцину або до будь-якої з допоміжних речовин препарату. Ультрекс не підходить для лікування менінгіту, оскільки концентрація антибіотика, яка досягається у спинномозковій рідині, є надто низькою.
- Ультрекс слід застосовувати, запиваючи достатньою кількістю рідини (щонайменше 1 великою склянкою води), щоб уникнути можливого подразнення стравоходу. У разі підозри на інфекцію, спричинену β-гемолітичним стрептококом, або у разі наявності ознак β-гемолітичного стрептококу лікування слід проводити протягом щонайменше 10 днів. Капсули по 150 мг. Дорослі. Залежно від локалізації та ступеня тяжкості інфекції дорослим та дітям віком від 14 років застосовувати 4–12 капсул на добу (що еквівалентно 0,6–1,8 г кліндаміцину). Добова доза розподіляється на 4 прийоми. Для забезпечення вищих доз також існують лікарські засоби з вищим вмістом активної речовини. Капсули по 300 мг. Залежно від локалізації та ступеня тяжкості інфекції дорослим та дітям віком від 14 років застосовувати 0,6–1,8 г кліндаміцину на добу. Добова доза розподіляється на 2, 3 або 4 окремих прийоми. Тому на добу слід застосовувати 2–6 капсул препарату Ультрекс 300 мг (що еквівалентно 0,6–1,8 г кліндаміцину). Для дітей віком до 14 років існують лікарські засоби з меншим вмістом активної речовини. Захворювання печінки. У пацієнтів із захворюванням печінки від помірно тяжкого до тяжкого ступеня період напіввиведення кліндаміцину подовжений. Зазвичай, якщо Ультрекс застосовувати кожні 8 годин, знижувати дозу не потрібно. Але за пацієнтами із тяжкою печінковою недостатністю слід спостерігати щодо рівня кліндаміцину у плазмі крові. Залежно від отриманих результатів може бути необхідним зниження дози або подовження інтервалів між дозами. Захворювання нирок. При захворюванні нирок період напіввиведення кліндаміцину подовжений; але при порушенні функції нирок легкого або середнього ступеня знижувати дозу не потрібно. Проте у пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю або анурією слід спостерігати за рівнем кліндаміцину у плазмі крові. Залежно від результатів цих вимірювань може бути необхідним зниження дози або, як альтернативи, подовження інтервалів між прийомами до 8 або навіть 12 годин. Гемодіаліз. Кліндаміцин не виводиться шляхом гемодіалізу. Тому до або після проведення гемодіалізу застосування додаткової дози не потрібне.
- Побічні реакції, наведені нижче, були виявлені у ході клінічних досліджень та протягом спостережень після виходу препарату на ринок. У кожній категорії побічні реакції наведено за частотою та за клінічною значущістю. За частотою побічні реакції поділяються на такі категорії: дуже часто (≥ 1/10), часто (від ≥ 1/100 до < 1/10), нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100), рідко (від ≥ 1/10000 до < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), частота невідома (не можна встановити на підставі наявних даних). Побічні реакції зазначені у кожній категорії за зниженням ступеня тяжкості. Інфекції та інвазії. Часто: псевдомембранозний коліт*. Частота невідома: коліт, спричинений Clostridium difficile*, вагінальні інфекції. З боку системи крові та лімфатичної системи. Часто: агранулоцитоз*, нейтропенія*, тромбоцитопенія*, лейкопенія*, еозинофілія. З боку імунної системи. Рідко: медикаментозна гарячка. Дуже рідко: анафілактична реакція*. Частота невідома: анафілактичний шок*, анафілактоїдна реакція*, гіперчутливість*. З боку нервової системи. Нечасто: спотворення смаку, блокада нервово-м’язової передачі. Частота невідома: запаморочення, сонливість, головний біль. З боку шлунково-кишкового тракту. Дуже часто: подразнення стравоходу, езофагіт*, стоматит, діарея, біль у животі, блювання, нудота. Частота невідома: виразка стравоходу*. Гепатобіліарні розлади. Дуже рідко: транзиторний гепатит із холестатичною жовтяницею. Частота невідома: жовтяниця.* Порушення роботи нирок та сечовиділення. Частота невідома: гостре ураження нирок (див. Розділ «Особливості застосування»). З боку шкіри та підшкірної тканини. Часто: макулопапулярна екзантема, короподібна екзантема*, кропив’янка. Рідко: токсичний епідермальний некроліз*, синдром Стівенса–Джонсона*, синдром Лайєлла, набряк Квінке/ангіоневротичний набряк*, ексфоліативний дерматит*, бульозний дерматит*, мультиформна еритема, свербіж, вагініт. Дуже рідко: висипання та утворення пухирів, реакції гіперчутливості. Частота невідома: реакція на лікарський засіб з еозинофілією і системними проявами (DRESS-синдром)*, гострий генералізований екзантематозний пустульоз*. З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини. Дуже рідко: поліартрит. Результати лабораторних досліджень. Часто: відхилення від норми біохімічних показників функції печінки. * Побічні реакції, виявлені під час застосування препарату після реєстрації (див. розділ «Особливості застосування»). Побічні реакції антибіотиків (ефект класу). Часто при застосуванні препарату Ультрекс може розвиватися псевдомембранозний ентероколіт. Одразу після визначення (діагностування) псевдомембранозного ентероколіту лікарю слід розглянути можливість припинення застосування препарату Ультрекс та розпочати належне лікування (застосування спеціальних антибіотиків/хіміотерапевтичних засобів із клінічно доведеною ефективністю). Лікарські засоби, що пригнічують перистальтику, протипоказані. Застосування кліндаміцину може призвести до надмірного росту інших кишкових мікроорганізмів, зокрема грибів. Інколи алергічні реакції виникають навіть після першого застосування. Дуже рідко виникають тяжкі гострі алергічні реакції, такі як анафілактичний шок. У такому випадку застосування препарату Ультрекс слід негайно припинити та вжити звичайних відповідних невідкладних заходів (наприклад застосувати антигістамінні засоби, кортикостероїди, симпатоміметики та при необхідності провести штучну вентиляцію). Повідомлення про підозрювані побічні реакції. Після реєстрації лікарського засобу дуже важливо повідомляти про підозрювані побічні реакції. Це дає змогу проводити безперервний моніторинг співвідношення між користю і ризиками, пов’язаними із застосуванням цього лікарського засобу. Лікарям слід звітувати про будь-які підозрювані побічні реакції відповідно до вимог законодавства.
- Дотепер симптомів передозування не спостерігалося. При необхідності показане промивання шлунка. Гемодіаліз та перитонеальний діаліз не ефективні щодо виведення кліндаміцину з сироватки крові. Специфічний антидот невідомий.
- Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Часті запитання
- Ціна на препарат Ультрекс капсули 300 мг блістер № 16 в Україні від 455.9 до 584.9
- Діючі речовини у Ультрекс капсули 300 мг блістер № 16 є Кліндаміцин
- Ультрекс капсули 300 мг блістер № 16 є рецептурним препаратом, та відпускається тільки з рецептом від лікаря
- Ультрекс капсули 300 мг блістер № 16 з обережністю приймати перед керуванням транспорту
- Ультрекс капсули 300 мг блістер № 16 приймати вагітним
- Ультрекс капсули 300 мг блістер № 16 приймати під час грудного вигодовування
- Ультрекс капсули 300 мг блістер № 16 з обережністю приймати алергікам
- Ультрекс капсули 300 мг блістер № 16 дозволено приймати діабетикам
- Рекомендована температура для зберігання Ультрекс капсули 300 мг блістер № 16 від 5°C до 25°C
- Рекомендований термін зберігання Ультрекс капсули 300 мг блістер № 16 Ультрекс, капсули по 150 мг, — 36 місяців. Ультрекс, капсули по 300 мг, — 36 місяців.
Відгуки про товар
5
(1)
Люда
від 18 червня 2024
Принимаю его уже несколько месяцев и заметила значительное улучшение состояния. Суставы меньше болят, и общее самочувствие улучшилось. Очень довольна результатом и буду продолжать принимать этот препарат