Головна
Каталог ліків
Медикаменти
Засоби від паразитів
Від глистів, антигельмінтні
ВЕРМОКС
Вермокс таблетки по 100 мг №6
Дата оновлення препарату: 10.03.2024
Ціни у місті
Знайдено в аптеках:
від 81.45 ₴ до 107.00 ₴
Характеристики
Категорія
Дозування
100 мг
Виробник
Люсомедікамента Сосьедад Текнико Фармацеутіка, С.А
Країна-виробник
Португалія
Торгова назва
Форма випуску
Таблетки
Термін придатності
3 роки
Активні речовини
Мебендазол
Кількість в упаковці
6
Спосіб введення
перорально
Код Моріон
33467
Код АТС/ATX
P02C A01
Кому можна
АЛЕРГІКАМ
з обережністю
ДІАБЕТИКАМ
дозволено
ВОДІЯМ
дозволено
ДІТЯМ
з 2-х років
Особливості
РЕЦЕПТУРНИЙ ВІДПУСК
без рецепту
ТЕМПЕРАТУРА ЗБЕРІГАННЯ
від 15°C до 30°C
Зверніть увагу!
Інструкція, розміщена на цій сторінці, має інформаційний характер та призначена виключно для ознайомлення. Не використовуйте цю інструкцію в якості медичних рекомендацій. Постановлення діагнозу та вибору методики лікування здійснюються тільки вашим сімейним лікарем. Медмаркет LikiE не несе відповідальності за можливі негативні наслідки, виникщі в результати використання інформації, розміщеної на сайті likie.ua.
Детальіше про Відмова від відповідальності.
Важливо! Ця інструкція із застосування є офіційною інструкцією виробника, затвердженою та наданою Державним реєстром лікарських засобів України. Ця інструкція представлена винятково з метою ознайомлення і не є підставою для самолікування.
По 6 таблеток у блістері з плівки ПВХ та фольги алюмінієвої; по 1 блістеру у картонній пачці.
Таблетки.
Основні фізико-хімічні властивості: кругла плоска таблетка зі скошеними краями блідо-жовтогарячого кольору, з гравіюванням «Ме» та «100», розділених лінією розлому з одного боку та з гравіюванням «JANSSEN» – з іншого.
Мебендазол діє локально у просвіті кишечника, перешкоджаючи утворенню клітинного тубуліна у гельмінтів, що призводить до порушення процесів утилізації глюкози та травлення та автолізу паразиту.
Немає доказів ефективності Вермокса® у лікуванні цистицеркозу.
Абсорбція. Після перорального застосування <10% дози досягає системного кровотоку через неповну абсорбцію та екстенсивний пресистемний метаболізм (ефект першого проходження). Максимум концентрації в плазмі досягається через 2-4 години після застосування. Одночасне застосування препарату з висококалорійною їжею трохи підвищує біодоступність мебендазолу.
Розподіл. 90-95% дози препарату зв'язується з білками плазми. Об'єм розподілу становить від 1 до 2 л/кг, що свідчить про здатність мебендазол проникати крізь стінки судин. Це підтверджується даними про хворих, які приймали мебендазол протягом тривалого часу (40 мг/кг/добу протягом 3-21 місяця).
Метаболізм. Після прийому внутрішньо мебендазол метаболізується у печінці. Плазмова концентрація основних метаболітів значно перевищує концентрацію мебендазолу. Порушення функції печінки, порушення метаболізму або елімінації з жовчю може призвести до підвищення плазмового рівня мебендазолу.
Висновок. Мебендазол, кон'юговані форми мебендазолу та його метаболіти частково піддаються кишково-печінковій рециркуляції та виводяться із сечею та жовчю. Уявний період напіввиведення після перорального застосування у більшості пацієнтів становить 3-6 годин.
Фармакокінетика в рівноважному стані
При тривалій терапії (40 мг/кг/добу протягом 3-21 місяця) концентрація мебендазолу та його основних метаболітів у плазмі крові збільшується, внаслідок чого приблизно в 3 рази збільшується його експозиція у рівноважному стані порівняно з одноразовим застосуванням.Антигельмінтні засоби. Протинематодні агенти. Деривати бензімідазолу. Код АТХ Р02С А01.
Одночасне застосування з циметидином може призвести до посилення ефекту Вермокса® за рахунок пригнічення його метаболізму в печінці та підвищення концентрації мебендазолу у плазмі крові.
Слід уникати одночасного застосування мебендазолу та метронідазолу (див. розділ «Особливості застосування»).
діюча речовина: mebendazole;
1 таблетка містить 100 мг мебендазолу;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмаль (тип А), тальк, крохмаль кукурудзяний, сахарин натрію, магнію стеарат, олія бавовняна гідрогенізована, ароматизатор апельсиновий, кремнію діоксид колоїдний, натрію лаурилсульфат1
Вермокс® не впливає на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами, але слід враховувати можливість розвитку небажаних реакцій з боку нервової системи (див. розділ «Побічні реакції»).
Вагітність
Вермокс® протипоказаний у період вагітності, тому вагітним пацієнткам або тим, хто підозрює вагітність, не слід застосовувати препарат.
Годування груддю
Деякі дані вказують, що невелика кількість мебендазолу присутня у молоці людини після перорального прийому. Тому годування груддю не рекомендується при застосуванні лікарського засобу Вермокс.Застосовувати для лікування дітей віком від 2 років.
Лікування інвазій, таких як ентеробіоз, аскаридоз, анкілостомоз, трихоцефальоз, некатороз.
Для перорального застосування.
При ентеробіозі дорослим та дітям старше 2 років призначати 1 таблетку (100 мг) лікарського засобу Вермокс® одноразово. Для запобігання повторній інвазії слід повторити прийом 1 таблетки (100 мг) через 2 тижні.
При аскаридозі, трихоцефалізі, анкілостомозі, некаторозі дорослим та дітям старше 2 років призначати по 1 таблетці (100 мг) 2 рази на добу (вранці та ввечері) протягом 3 днів.Таблетку можна розжовувати або ковтати повністю. Потрібно подрібнити таблетку перед тим, як давати її дитині. Прийом лікарського засобу дитиною має відбуватися під наглядом батьків.
Особливості застосування
Не рекомендується для лікування дітей віком до 2 років.
Повідомлялося про рідкісні випадки оборотних порушень функції печінки, гепатитів та нейтропенії у пацієнтів, які отримували мебендазол у стандартних дозах за вказаними показаннями (див. розділ «Побічні реакції»). Були повідомлення про розвиток гломерулонефриту та агранулоцитозу, пов'язаних з дозами, що значно перевищують рекомендовані, та лікування протягом тривалого періоду часу.
Результати клінічних досліджень вказують на можливий зв'язок між застосуванням мебендазолу та метронідазолу та виникненням синдрому Стівенса-Джонсона/токсичного епідермального некролізу. Слід уникати одночасного застосування мебендазолу та метронідазолу.
Через недостатній досвід застосування препарату у дітей віком до 2 років, а також тому, що є окремі повідомлення про виникнення судом під час застосування препарату у дітей цієї вікової групи, призначати Вермокс® слід тільки у випадку, якщо є глистна інвазія, яка серйозно позначається на їхньому харчовому статусі та фізичному розвитку.
Під час лікування препаратом немає необхідності в призначенні дієти або застосуванні проносних засобів.
Красник жовто-жовтогарячий S (Е 110) може викликати алергічні реакції.
Цей лікарський засіб містить 48 мг/доза натрію. Слід дотримуватися обережності при застосуванні пацієнтам, які дотримуються дієти без солі.
У рекомендованих дозах Вермокс® зазвичай добре переноситься. У пацієнтів із значним паразитарним навантаженням спостерігалися діарея та біль у животі при застосуванні Вермокс®.
Безпека Вермокса® визначалася у 6276 пацієнтів, які брали участь у 39 клінічних дослідженнях застосування препарату поодиноких або змішаних паразитарних інвазій шлунково-кишкового тракту. У ході цих клінічних випробувань побічні реакції спостерігалися менш ніж у 1% пацієнтів, які отримували лікування препаратом Вермокс.
Побічні реакції, виявлені при клінічних дослідженнях та в постмаркетинговий період, зазначені у таблиці 1.
Таблиця 1.
Системи органів | Побічні реакції | ||
частота реакції | |||
часто (≥ 1/100 - <1/10) |
нечасто (≥ 1/1000 - <1/100) | рідко (≥ 1/10000 - <1/1000) | |
З боку крові та лімфатичної системи |
- | - |
нейтропеніяb агранулоцитоз b* |
З боку імунної системи | - | - |
гіперчутливість, включаючи анафілактичні та анафілактоїдні реакції b |
З боку центральної нервової системи |
- | - | судомиb, запаморочення а |
З боку шлунково-кишкового тракту |
біль у животіa |
дискомфорт у животіa, діареяa, метеоризмa, нудотаa |
|
З боку печінки та жовчовивідних шляхів | - | - | Рідкісні: гепатитb, підвищення активності печінкових ферментівb |
З боку шкіри та підшкірної клітковини |
- | - | висипанняa, токсичний епідермальний некролізb, ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса - Джонсонаb, екзантемаb , набряк Квінкеb, кропив'янкаb, алопеціяb |
З боку нирок та сечовивідної системи | - | - | Гломерулонефрит b * |
a Дані про частоту побічних реакцій отримано під час клінічних та епідеміологічних досліджень.
b Побічні реакції, які не спостерігалися під час клінічних досліджень, частота розвитку яких визначена за допомогою «правила 3» (частота = 1/2092).
* Спостерігалися при прийомі високих доз та при тривалому лікуванні.
У пацієнтів, які отримували дози, рекомендовані вище, або які лікувалися протягом тривалого часу, рідко спостерігалися алопеція, оборотні порушення функції печінки, гепатит, агранулоцитоз, нейтропенія та гломерулонефрит. Крім агранулоцитозу та гломерулонефриту, ці побічні реакції спостерігалися і у пацієнтів, які отримували мебендазол у стандартному дозуванні (див. розділ «Побічні реакції»).
Симптоми. При випадковому передозуванні можуть спостерігатися спазми в черевній ділянці, нудота, блювання та діарея.
Лікування. Специфічного антидоту немає. Відразу після прийому мебендазолу можна провести промивання шлунка. Якщо це виправдано, можна призначити активоване вугілля.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі вище 30°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Вермокс таблетки використовуються для лікування інвазій.
Часті запитання
Відгуки про товар
Катя
від 30 травня 2024
С своим предназначением справился неплохо. У меня не было непереносимости или побочных эффектов и стоит не дорого