Вігор 250 мл бальзам

По 250 мл у пляшці.

Розчин оральний.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора рідина золотисто-коричневого кольору зі специфічним запахом. Під час зберігання допускається випадання осаду.

Бальзам «Вігор» містить ефірні олії, дубильні речовини, флавоноїди, каротин, органічні кислоти, лактони, фітонциди. Фармакологічні властивості лікарського засобу зумовлені дією компонентів, що входять до його складу. Препарат має адаптогенну, антистресову, антитоксичну, протизапальну дію. Покращує розумову та фізичну працездатність, сприяє травленню та нормалізації функцій серцево-судинної системи. Препарат підвищує резистентність організму до різних ендо- та екзогенних факторів, гіпоксії, активує ретикуло-ендотеліальну систему, має певний імунокоригувальний ефект та антиалергічні властивості.

Не вивчали.

Інші засоби, що впливають на систему травлення та метаболічні процеси. Код АТХ А16А.

При одночасному застосуванні лікарського засобу з нітрофуранами, метронідазолом можливий розвиток антабусоподібного ефекту, з пероральними антидіабетичними препаратами, похідними сульфанілової кислоти. розвиток гіпоглікемічної коми, з ацетилсаліцилової кислотою – підвищення ризику розвитку виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, зі снодійними засобами. пригнічення дихального центру.

У разі необхідності одночасного застосування будь-яких інших лікарських засобів слід проконсультуватися з лікарем.

діюча речовина: 100 мл розчину містять екстракт рідкого «Вигор» (1 : 1), отриманого з суміші лікарської рослинної сировини: кореневищ лепехи тростинної (Rhizomata Calami) - 0,325 г; листя вахти трилистої (Menyanthidis trifoliatae folium) - 0,065 г; трави деревію звичайного (Millefolii herba) - 0,432 г; кори дуба звичайного (Quercus cortex) - 0,0325 г; плодів пахучого кропу (Fructus anethi graveolentis) - 0,185 г; кореневищ з корінням левзеї сафлороподібної (левзеї) (Rhizomata cum radicibus Leuzeaе сarthamoides) - 0,03 г; квіток липи серцелистої (Tiliae flos) - 0,3775 г; листя м'яти перцевої (Menthae piperitae folium) - 0,135 г; трави полину гіркого (Absinthii herba) - 0,065 г (екстрагент: етанол 70%), - 30 мл;

допоміжні речовини: цукор-пісок, колер, етанол 96%, вода очищена.

Препарат не призначати особам, діяльність яких потребує підвищеної уваги; препарат може впливати на здатність керувати транспортними засобами чи роботу зі складними механізмами.

Бальзам «Вигор» не застосовувати вагітним та жінкам у період годування груддю.

Бальзам «Вигор» не застосовувати для дітей.

• Фізичні та емоційні навантаження;
• стреси;
• астено-вегетативний синдром (підвищена стомлюваність, зниження працездатності, неврастенія, порушення сну);
• у складі комплексної терапії запальних захворювань верхніх дихальних шляхів;
• період реконвалесценції.

• Підвищена чутливість до будь-яких компонентів лікарського засобу;
• гострі та хронічні отруєння різними хімічними речовинами;
• тяжкі форми ішемічної хвороби серця та есенціальної гіпертензії;
• тяжкі порушення функцій печінки та нирок;
• епілепсія;
• алкоголізм;
• підвищене згортання крові, схильність до тромбоутворення, підвищена чутливість до інших рослин сімейства айстрових (складноцвіті).

М'ята перцева: бронхіальна астма.

Полин гіркий: підвищена шлункова секреція, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, жовчнокам'яна хвороба, рефлюкс-езофагіт, наявність в анамнезі кровотеч з органів малого тазу, анемія.

Бальзам «Вигор» застосовувати дорослим внутрішньо по 20-30 мл 2-3 рази на добу під час їжі. Курс лікування визначає лікар індивідуально залежно від характеру та перебігу захворювання. Середній курс лікування становить 14 днів, за необхідності можна подовжити до 30 днів (після консультації з лікарем).

Повторний курс можливий за призначенням лікаря після перерви тривалістю 5-7 днів.

Особливості застосування

Лікарський засіб містить невелику кількість етанолу (алкоголю) менше 100 мг/дозу. У зв'язку із вмістом цукру препарат з обережністю призначати хворим на цукровий діабет. Пацієнтам із шлунково-стравохідним рефлюксом (печією) слід уникати застосування препарату, оскільки печія може збільшитися.

При індивідуальній непереносимості компонентів лікарського засобу можливі алергічні реакції.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: шкірні висипання, почервоніння шкіри, свербіж, набряк шкіри, кропив'янка. У таких випадках препарат слід відмінити.

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання.

Неврологічні розлади можливі при тривалому застосуванні лікарського засобу в дозах, що перевищують рекомендовані: підвищення артеріального тиску, біль голови, розвиток залежності від алкоголю.

Тривале застосування може викликати так звану полинну епілепсію; абсинтин, що міститься в полині, при тривалому вживанні може спричинити атонію кишок; контактний дерматит.

У разі виникнення будь-яких небажаних явищ необхідно припинити застосування препарату та обов'язково звернутися до лікаря.

Симптоми: ознаки сп'яніння, пригнічення дихання, тяжке отруєння, коматозний стан.

Деревій: запаморочення, нудота.

Полин гіркий: прийом у підвищених дозах, особливо тривалий, який може призвести до отруєння - розвиток судом, галюцинацій, непритомність, при тривалому застосуванні можливі атонічні запори.

М'ята перцева: нераціональне застосування препаратів м'яти може призвести до болю в серці.

При тривалому застосуванні лікарського засобу в дозах, що перевищують рекомендовані, можливе підвищення артеріального тиску, біль голови, розвиток залежності від алкоголю.

Лікування: негайна евакуація шлункового вмісту. Необхідно викликати блювання та промити шлунок. Показана симптоматична терапія; у тяжких випадках - інфузійне введення 40% розчину глюкози з тіаміну хлоридом, оксигенотерапія, форсований діурез, штучна вентиляція легень.

Зберігати при температурі не вище 25°С в оригінальній упаковці. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Препарат має адаптогенну, антистресову, антитоксичну, протизапальну дію.