Волютенз 500 мл розчин

По 500 мл у пляшці.

Розчин для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий, злегка жовтий розчин, вільний від частинок та волокон, що не твердне до 5 °С.

Іонний склад препарату: Na ⁺ – 130 ммоль/л, K ⁺ – 5,4 ммоль/л, Ca ⁺⁺ – 0,9 ммоль/л, Mg ⁺⁺ – 1,0 ммоль/л, Cl ^– – 85 ммоль /л л, СН ₃ СОО ^– 27 ммоль/л. Середня молекулярна маса – 30000 Дальтон, рН – 7,1–7,7, осмолюваність 216–273 мОсмоль/кг, титрована кислотність – 0,5 ммоль/л до pH 7,4.

Волютенз ^® – колоїдний плазмозамінник. Колоїдний осмотичний тиск розчину становить 34 мм рт.ст. і відповідає нормальним значенням пацієнта (27 мм рт.ст.). Збільшення об'єму плазми спочатку відповідає введеному об'єму. Волютенз швидко розноситься в крові внутрішньовенного введення, досягаючи об'ємного ефекту, що триває 3-4 години.

Дегідратація позасудинного місця не спостерігається. Гемостаз не порушується. Не впливає на коагуляцію крові, крім ефекту розведення. Не впливає на аналіз групи крові або резус-фактора.

Волютенз ^® стимулює діурез через підвищення поставок рідини та електролітів. Осмотичний діурез може запобігти олігурії або анурії і може значно знизити вплив шоку на нирки.

Терапевтичний ефект

Волютенз замінює внутрішньосудинний дефіцит об'єму, спричинений втратами крові або плазми. В результаті цього зростають артеріальний тиск, лівошлуночковий та кінцево-діастолічний тиск, об'єм серцевого викиду, індекс об'ємної швидкості кровотоку серця, запас кисню та діурез.

Механізм дії

Колоїдний осмотичний тиск розчину визначає величину його вихідного ефекту. Тривалість ефекту залежить від кліренсу колоїду при перерозподілі та виведенні. Об'ємний ефект препарату Волютенз еквівалентний введеній кількості розчину. Оскільки Волютенз є ефекту. Препарат не замінює втрати протеїнів плазми крові.

Не накопичується в тканинах і органах. Більшість введеного желатину виводиться нирками, фракції з низькою молекулярною масою виводяться спочатку. Близько 8% введеного желатину елімінується кишечником. Близько 60% введеного в перших 24 годин.

Розподіл

Після введення Волютенз швидко розподіляється у внутрішньосудинному просторі. Доказів кумуляції препарату в ретикулоендотеліальній системі або в будь-якому місці в організмі немає.

Метаболізм/висновок

Більшість введеного препарату Волютенз виводиться нирками. Тільки незначна кількість виводиться з калом і не більше 1% метаболізується. Менші молекули виводяться шляхом гломерулярної фільтрації, тоді як великі молекули спочатку протеолітично розкладаються в печінці і потім виводяться нирками. Протеолітичний метаболізм настільки адаптивний, що кумуляція желатину не відзначається навіть у стані ниркової недостатності.

Фармакокінетика в особливих клінічних ситуаціях

Період напіввиведення препарату з плазми може подовжуватися у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі (швидкість гломерулярної фільтрації <0,5 мл/хв).

 Кровозамінники та перфузійні розчини. Препарати желатину.

Код АТС B05A A06.

Змішування препарату Волютенз ^з іншими лікарськими засобами може призвести до несумісності. Волютенз не можна вводити одночасно з жировими емульсіями. Несумісний з розчинами, що містять фосфати та карбонати.

Слід дотримуватися обережності пацієнтам, які одночасно застосовують лікарські засоби, які можуть спричинити затримку калію або натрію.

діючі речовини : 1000 мл розчину містять желатину полісукцинату 40,0 г, натрію ацетату тригідрату 3,675 г, натрію хлориду 4,590 г, калію хлориду 0,403 г, кальцію хлориду, гідроксиду натрію 0,980 г.

допоміжні речовини: вода для ін'єкцій.

Достатнього досвіду впливу на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами немає.

Контрольовані дослідження на тваринах або за участю вагітних жінок не проводилися. Через можливі анафілактоїдні реакції лікарський засіб слід застосовувати в період вагітності тільки за екстреними показаннями і лише тоді, коли потенційна користь для матері перевершує потенційний ризик для плода.

Невідомо, чи проникає Волютенз у грудне молоко. Достатнього досвіду застосування під час годування груддю немає.

Препарат рекомендується застосовувати дітям віком від 6 років.

Досвід застосування препарату Волютенз ^® дітям обмежений, тому препарат їм слід застосовувати лише після ретельної оцінки лікарем користі-ризику та при ретельному моніторингу.

• Профілактика і лікування відносної або абсолютної гіповолемії або шоку.
• Профілактика артеріальної гіпотензії (у тому числі при індукції епідуральної або спінальної анестезії).
• Процедури, що включають екстракорпоральний кровообіг (у тому числі на апараті «серце та легені»).
• Гостра нормоволемічна гемодилюція.

• Підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату.
• Гіпергідратація.
• Гіперволемія.
• Тяжка серцева недостатність.
• Тяжка ниркова недостатність.
• Нещодавно перенесений інфаркт міокарда.
• Тяжкі порушення згортання крові.
• Гіпернатріємія.
• Гіперкаліємія.
• Дегідратація.

Дорослі

Дозування та швидкість інфузії коригують відповідно до об'єму втраченої крові та індивідуальної потреби у відновленні та підтримці стабільного гемодинамічного стану. .

Середні рекомендовані дози препарату Волютенз наведені у таблиці.

Максимальна доза

З токсикологічної точки зору обмежень дози немає. Максимальна добова доза визначається ступенем гемодилюції. Слід дотримуватися обережності, щоб уникнути зниження гематокриту нижче критичних значень.

Значення, які вважаються критичними для пацієнта, варіюються індивідуально залежно від капілярної екстракції кисню, віку пацієнта, циркуляторного резерву та клінічного стану. Для пацієнтів з нормальною потребою в кисні і неушкодженим компенсаторним механізмом може бути прийнятна гемодилюція 8 г/100 мл або гематокриту 25%; у пацієнтів відділень інтенсивної терапії гемоглобін не повинен падати нижче 10 г/100 мл або гематокрит – нижче 30%. У разі потреби проводять додаткове переливання крові або еритроцитарної маси.

Слід звернути увагу на розведення білків плазми крові (у тому числі альбуміну та факторів коагуляції), що необхідно замінювати у разі потреби.

Швидкість інфузії

Швидкість інфузії залежить від актуальної гемодинамічної ситуації. Зазвичай 500 мл вводять протягом 30 хв. Однак перші 20-30 мл розчину слід вводити повільно, щоб якомога раніше визначити появу анафілактоїдної реакції /strong>

У разі шоку можна вводити до 20 мл препарату Волютенз ^на 1 кг маси тіла на годину (що відповідає 0,33 мл/кг маси тіла/хв). У разі загрози для життя Волютенз ^можна швидко вводити під тиском у дозі 500 мл за 5 - 10 хвилин.

Занадто швидка інфузія може призвести до циркуляторного навантаження.

Діти віком від 6 років

Оскільки задокументований досвід застосування Волютензу ^дітям недостатній, дозу слід підбирати дуже обережно, відповідно до індивідуальної потреби у відновленні та підтримці нормального гемодинамічного стану та циркулюючого об'єму рідини.

Спосіб введення

Внутрішньовенне введення.

Перед введенням розчин слід підігріти до температури тіла.

При введенні препарату Волютенз шляхом інфузії під тиском (у тому числі за допомогою манжети або інфузійного насоса) перед введенням розчину необхідно видалити все повітря з контейнера та системи для введення, оскільки існує небезпека розвитку повітряної емболії під час інфузії.

Єдиними потенційно серйозними побічними реакціями є анафілактоїдні реакції, описані нижче. Однак важкі реакції дуже рідкісні.

З боку імунної системи

Рідко (≥ 1/10000 – < 1/1000): анафілактоїдні реакції (всіх ступенів)*.

Дуже рідко (< 1/10000): важкі анафілактоїдні реакції (III-IV ступеня)*.

З боку серця

Дуже рідко (<1/10000): тахікардія.

Частота невідома: брадикардія.

З боку судин

Дуже рідко (<1/10000): артеріальна гіпотензія.

Частота невідома: артеріальна гіпертензія.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння.

Дуже рідко (<1/10000): утруднене дихання.

З боку шкіри

Рідко (≥ 1/10000 – < 1/1000): алергічні шкірні реакції*.

З боку шлунково-кишкового тракту

Нечасто (≥ 1/1000 – < 1/100): транзиторна легка нудота або абдомінальний біль.

Спільні розлади

Нечасто (≥ 1/1000 – < 1/100): легке транзиторне підвищення температури тіла.

Дуже рідко (<1/10000): гарячка, озноб.

Анафілактоїдні реакції

Після введення препарату Волютенз ^, як і будь-яких колоїдних заступників обсягу, можуть розвинутися анафілактоїдні реакції різного ступеня тяжкості.

*Анафілактоїдні реакції І–ІІ ступеня включають лихоманку, раптове почервоніння обличчя та шиї, свербіж, місцеву еритему, парестезію, головний біль, припливи, шкірний висип (кропив'янку), набряк слизових оболонок, дисхіпцію, ар. , блювання.

Анафілактоїдні реакції III-IV ступеня включають тяжке диспное, бронхоспазм, тяжку артеріальну гіпотензію, шок, зупинку дихання та серця.

Пацієнти, які отримують Волютенз ^® , потребують постійного спостереження щодо появи анафілактоїдних реакцій.

У разі анафілактоїдної реакції необхідно негайно припинити інфузію та надати невідкладну допомогу.

Повідомлення про прояви побічних реакцій препарату дуже важливі. Вони дають можливість постійного спостереження за співвідношенням користі та ризику при застосуванні лікарського засобу.

Передозування або надто швидке введення препарату Волютенз може призвести до ненавмисної гіперволемії та циркуляторного навантаження, пов'язаного з подальшим порушенням функції серця та легень. Симптоми циркуляторного навантаження включають, зокрема, головний біль, диспное та конгестію яремної вени. При передозуванні виникає небезпека гіпергідратації, порушення співвідношення електролітного та кислотно-лужного балансу.

При появі перших симптомів циркуляторного навантаження інфузію слід негайно припинити. Лікування симптоматичне. Залежно від клінічної картини необхідно підтримувати діурез та роботу серця. Може знадобитися введення діуретиків. У тяжких випадках рекомендується проводити лікування анафілактоїдними реакціями залежно від ступеня тяжкості, при III-IV ступеня тяжкості, що загрожують життю, лікування носить характер реанімаційної терапії.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Не заморожуйтесь. Використовувати негайно після відкриття.

Препарат, що заповнює дефіцит об'єму, спричинений втратами крові або плазми.