Ворміл суспензія оральна, 200 мг/5 мл, 10 мл

По 10 мл препарату у флаконі. По 1 флакону в картонній коробці разом із інструкцією із застосування.

Суспензія оральна.

Основні фізико-хімічні властивості: суспензія рожевого кольору у скляних флаконах.

Альбендазол – антипротозойний та антигельмінтний препарат широкого спектра дії з групи бензимідазолу карбомату. Препарат діє як на кишкові, так і на тканинні паразити у формі яєць, личинок та дорослих гельмінтів. Антигельмінтна дія альбендазолу зумовлена пригніченням полімеризації тубуліну, що призводить до порушення метаболізму та загибелі гельмінтів.

Альбендазол виявляє активність проти таких кишкових паразитів:

• нематоди – Ascaris lumbricoides, Trichuris trichiura, Enterobius vermicularis, Ancylostoma duodenale, Necator americanus, Strongyloides stercoralis, Cutaneus Larva Migrans;
• цистоди – Hymenolepsis nana, Taenia solium, Taenia saginata; 
• трематоди – Opisthorchis viverrini, Clonorchis sinensis; 
• протозої – Giardia lamblia (intestinalis або duodenalis).

Альбендазол виявляє активність щодо тканинних паразитів, включаючи цистний та альвеолярний ехінококози, що спричиняються інвазією Echinococcosus granulosus та Echinococcosus multilocularis відповідно. Альбендазол є ефективним засобом для лікування нейроцистицеркозу, спричиненого личинковою інвазією Taenia solium, капіляріозу, спричиненого Capillaria philippinensis, та гнатостомозу, спричиненого інвазією Gnathostoma spinigerum.

Альбендазол знищує цисти або значно зменшує їхні розміри (до 80 %) у пацієнтів з гранулярним ехінококозом. Після лікування альбендазолом кількість нежиттєздатних цист збільшується до 90 % порівняно з 10 % у пацієнтів, які не проходили курс лікування. Після застосування альбендазолу для лікування цист, спричинених Echinococcus multilocularis, повне одужання спостерігалось у меншої частини пацієнтів, у більшості – покращання або стабілізація стану.

Після прийому внутрішньо препарат слабо всмоктується (до 5%) із травного тракту. Одночасне застосування жирної їжі приблизно вп'ятеро збільшує всмоктування препарату.

Альбендазол швидко метаболізується у печінці при первинному проходженні. Основний метаболіт – сульфат альбендазолу – зберігає половину фармакологічної активності первинної речовини.

Період напіввиведення сульфату альбендазолу з плазми становить приблизно 8,5 години. Сульфат альбендазолу та інші метаболіти виводяться переважно з жовчю, і лише невелика їх частина виводиться із сечею. Після тривалого застосування препарату у високих дозах його виведення з цисту триває кілька тижнів.

Антигельмінтні засоби. Засоби, що застосовуються при нематодозах. Похідні бензимідазолу. Код ATХ Р02С А03.

При одночасному застосуванні з циметидином, празиквантелом та дексаметазоном можливе підвищення рівня метаболітів альбендазолу в плазмі крові, який відповідає за системну активність препарату, що, в свою чергу, може призвести до його передозування.

Ритонавір, фенітоїн, карбамазепін та фенобарбітал можуть зменшувати плазмову концентрацію активного метаболіту альбендазолу. Клінічна значимість цього невідома, але може призвести до зменшення ефективності, особливо на лікування системних гельмінтних інфекцій. Ефективність лікування пацієнтів слід контролювати, можуть знадобитися альтернативні дозові або терапія.

При одночасному застосуванні альбендазолу з теофіліном необхідно контролювати рівень теофіліну в крові.

Системна дія збільшується, якщо препарат приймати під час їжі.

Діюча речовина: альбендазол;

5 мл суспензії містять 200 мг альбендазолу;

допоміжні речовини: натрію бензоат (Е 211), ксантанова камедь, сахароза, натрію метилпарабен (Е 219), натрію пропілпарабен (Е 217), гліцерин, полісорбат 80, натрію едетат, барвник еритрозин (Е 2 951), кислота лимонна моногідрат, ароматизатор «Малиновий смак», ароматизатор «Фруктовий смак», вода очищена.

З огляду на наявність такої побічної реакції, як запаморочення, рекомендується на період застосування альбендазолу утримуватись від керування автотранспортом або роботи з механізмами.

Препарат протипоказаний для застосування у період вагітності та годування груддю або для лікування жінок, які планують вагітність.

Препарат протипоказаний для лікування дітей віком до 1 року. Застосовувати дітям відповідно до інформації, зазначеної в розділі «Спосіб застосування та дози».

Кишкові форми гельмінтозів та шкірний синдром Larva Migrans (короткострокове лікування малими дозами): ентеробіоз, анкілостомоз та некатороз, гіменолепідоз, теніоз, стронгілоїдоз, аскаридоз, трихоцефальоз, клонорхоз, опісторхоз, лямбліоз у дітей.

Системні гельмінтні інфекції (тривале лікування високими дозами):

цистний ехінококоз (спричинений Echinococcus granulosus):

• при неможливості хірургічного втручання;
• перед хірургічним втручанням;
• після операції, якщо передопераційне лікування було коротким, якщо спостерігається розповсюдженість гельмінтів або під час операції були знайдені живі форми;
• після проведення черезшкірного дренажу цист з діагностичною або терапевтичною метою;

альвеолярний ехінококоз (спричинений Echinococcus multiocularis):

• при неоперабельному захворюванні, зокрема у випадках місцевих або віддалених метастазів;
• після паліативного хірургічного втручання;
• після радикального хірургічного втручання або пересадження печінки;

нейроцистицеркоз (спричинений личинками Taenia solium):

• при наявності поодиноких або множинних цист або гранулематозного ураження мозку;
• при арахноїдальних або внутрішньошлуночкових цистах;
• при рацемозних цистах; 

капіляроз (спричинений Capillaria philippinensis), гнатостомоз (спричинений Gnathostoma spinigerum та спорідненими видами), трихінельоз (спричинений Trichinella spiralis та T.pseudospiralis), токсокароз (спричинений Toxocara canis та спорідненими видами).

Підвищена чутливість до альбендазолу, інших похідних бензилідазолів, до інших компонентів препарату.

Захворювання сітківки ока.

Жінкам, які планують завагітніти. Жінкам репродуктивного віку слід застосовувати ефективні негормональні контрацептивні засоби під час та протягом 1 місяця після лікування препаратом.

Фенілкетонурія.

Дозу встановлює лікар індивідуально.

Дітям віком від 1 до 2-х років при ентеробіозі, анкілостомозі, некаторозі, аскаридозі, трихінельозі препарат призначати по 5 мл суспензії (200 мг) 1 раз на добу одноразово.

Дорослим та дітям старше 2-х років при ентеробіозі, анкілостомозі, некаторозі, аскаридозі, трихінельозі препарат застосовувати внутрішньо по 10 мл суспензії (400 мг) 1 раз на добу одноразово.

При встановленому діагнозі стронгілоїдозу, теніозу та гіменолепідозу препарат застосовувати дорослим та дітям старше 2-х років по 10 мл суспензії (400 мг) 1 раз на добу протягом 3 діб. При гіменолепідозі рекомендується повторний курс лікування в інтервалі з 10-го по 21-й день після попереднього курсу.

При опісторхозі та клоноргоспі дорослим та дітям старше 2-х років препарат призначати по 10 мл суспензії (400 мг) 2 рази на добу протягом 3 діб. Зазначена схема ефективна також при змішаній інвазії Opisthorhis viverrini та Clonorchis sinensis.

При лямбліозі дітям віком від 2 до 12 років препарат застосовувати по 10 мл суспензії (400 мг) 1 раз на добу протягом 5 діб.

При шкірному синдромі Larva Migrans препарат застосовувати дорослим та дітям старше 2-х років по 10 мл суспензії протягом 1-3 діб.

Системні глистні інфекції (тривале лікування високими дозами).

Препарат приймати разом із їжею. Перед застосуванням збовтати.

Дітям віком до 6 років призначення препарату у високих дозах не рекомендується. Режим дозування встановлюється індивідуально залежно від віку, маси тіла та ступеня тяжкості інфекції.

Доза для пацієнтів при масі тіла понад 60 кг становить 400 мг (10 мл суспензії) 2 рази на добу. При масі тіла менше 60 кг препарат призначати з розрахунку 15 мг/кг/добу.

Цю дозу слід розділити на 2 прийоми. Максимальна добова доза– 800 мг.

** При лікуванні пацієнтів з нейроцистицеркозом слід призначити відповідну кортикостероїд та протисудомну терапію. Пероральні та глюкокортикостероїди рекомендуються для попередження випадків церебральної гіпертензії протягом першого тижня лікування.

Хворі похилого віку

Досвід застосування препарату для лікування осіб похилого віку обмежений. Корекція дози не потрібна, проте альбендазол з обережністю слід застосовувати для лікування пацієнтів похилого віку з порушенням функції печінки.

Ниркова недостатність

Оскільки альбендазол виділяється нирками у дуже незначній кількості, корекція дози для лікування цієї категорії хворих не потрібна, проте за наявності ознак ниркової недостатності таким хворим слід перебувати під ретельним наглядом.

Печінкова недостатність

Оскільки альбендазол активно метаболізується в печінці до фармакологічно активного метаболіту, порушення функції печінки може мати значний вплив на його фармакокінетику. Тому пацієнтів із зміненими показниками функції печінки (підвищення рівня трансаміназ) на початок застосування альбендазолу необхідно ретельно обстежити, у разі суттєвого підвищення рівня трансаміназ або зниження показників крові до клінічно значущого рівня лікування слід припинити.

Особливості застосування

Короткострокове лікування кишкових інфекцій та шкірного синдрому Larva Migrans.

Щоб запобігти прийому Вормілу в ранні терміни вагітності, жінок репродуктивного віку слід лікувати в перший тиждень після менструації або після негативного тесту на вагітність. Під час терапії потрібна надійна контрацепція.

Лікування альбендазолом може виявити наявність існуючого нейроцистицеркозу, особливо на територіях з високим рівнем інфікування штамами Tenia solium. У пацієнтів можуть виникати неврологічні симптоми, наприклад, судоми, підвищення внутрішньочерепного тиску та фокальні симптоми внаслідок запальної реакції, спричиненої загибеллю паразитів у мозку. Симптоми можуть виникнути швидко після лікування, тому слід негайно розпочати відповідну терапію кортикостероїдами та протисудомними препаратами.

Тривале лікування системних гельмінтних інфекцій.

Лікування альбендазолом супроводжується слабким або помірним підвищенням рівня печінкових ферментів, яке зазвичай нормалізується після припинення лікування. Тому рівень печінкових ферментів слід перевіряти перед початком кожного курсу лікування та щонайменше кожні 2 тижні під час лікування. Якщо рівень печінкових ферментів значно збільшується (більше ніж у 2 рази порівняно з верхньою межею норми), лікування альбендазолом слід припинити. Лікування можна відновити після нормалізації рівня ферментів, але стан пацієнта слід ретельно контролювати.

Альбендазол може викликати пригнічення кісткового мозку, тому слід проводити аналізи крові пацієнта як на початку лікування, так і кожні 2 тижні протягом 28-денного циклу. Пацієнти із захворюванням печінки, включаючи печінковий ехінококоз, більш схильні до придушення кісткового мозку, результатом чого є виникнення панцитопенії, апластичної анемії, агранулоцитозу та лейкемії, що зумовлює необхідність ретельного контролю показників крові. У разі значного падіння показників крові лікування слід припинити.

Можна застосовувати при проведенні дегельментизації перед вакцинацією, а також для профілактичного лікування та 2 рази на рік.

У хворих на нейроцистицеркоз, які лікуються альбендазолом, можуть виникати симптоми (наприклад, судоми, підвищення внутрішньочерепного тиску та фокальні симптоми), пов'язані із запальною реакцією, спричиненою загибеллю паразитів. Це слід лікувати кортикостероїдами та протисудомними препаратами. Для запобігання виникненню випадків підвищення церебрального тиску протягом першого тижня лікування рекомендується застосовувати пероральні або внутрішньовенні кортикостероїди.

Щоб запобігти застосуванню Вормілу жінкам на ранніх термінах вагітності, а також жінкам репродуктивного віку, слід починати лікувати тільки після негативного тесту на вагітність, попередити про необхідність застосування ефективних засобів контрацепції під час лікування та протягом місяця після його відміни.

З боку травного тракту: стоматит, сухість у роті, печія, нудота, блювання, біль у животі, метеоризм, діарея, запор, біль у епігастрії .

З боку гепатобіліарної системи: транзиторне підвищення активності печінкових ферментів, жовтяниця, гепатит, гепатоцелюлярні порушення.

З боку серцево-судинної системи: підвищення артеріального тиску, тахікардія.

З боку нервової системи та периферичної нервової системи< /em>: безсоння або сонливість, головний біль, запаморочення, сплутаність свідомості, дезорієнтація, галюцинації, судоми, зниження гостроти зору.

З боку системи крові та лімфатичної системи: лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, анемія, включаючи апластичній анемії; агранулоцитоз, панцитопенія. Пацієнти із захворюванням печінки, включаючи печінковий ехінококоз, більш схильні до придушення кісткового мозку.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: шкірний висип, гіперемія, поліморфна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, зворотна алопеція (стоншення волосся та помірна втрата волосся), свербіж, кропив'янка, пухирчатка, дерматит, набряк.

З боку нирок та сечовидільної системи:< /em> порушення функції нирок, гостра ниркова недостатність, протеїнурія.

Загальні розлади: болі в кістках, горлі, гарячка, слабкість.Можливі реакції гіперчутливості включаючи анафілактичні /анафілактоїдні реакції.

Симптоми: нудота, блювання, діарея, тахікардія, сонливість, порушення зору, зорові галюцинації, порушення мови, запаморочення, непритомність, збільшення печінки, підвищення рівня трансаміназ, жовтяниця; респіраторний дистрес, коричнево-червоне або оранжеве фарбування шкіри, сечі, поту, слини, сліз та фекалій пропорційно дозі препарату.

Лікування: проводити промивання шлунка та застосовувати симптоматичну та підтримуючу терапію.

Зберігати при температурі не вище 25 ºС в оригінальній упаковці у недоступному для дітей місці.

Ворміл пероральна суспензія використовується при кишкових формах гельмінтозів, шкірному синдромі Larva Migrans, при системних глистних інфекціях.