Євроксим 1.5г №10

Порошок у флаконах із прозорого скла, по 10 флаконів у коробці із картону.

Порошок для ін'єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: білий або майже білий порошок.

Механізм дії

Цефуроксим пригнічує синтез клітинної оболонки мікроорганізмів шляхом прикріплення до пеніцилінзв'язуючих білків (ПЗБ). Це зупиняє біосинтез клітинної стінки (пептидоглікану), що призводить до лізису та загибелі бактеріальних клітин.

Механізм резистентності

Бактеріальна резистентність до цефуроксиму може бути пов'язана з одним або кількома такими механізмами:

• гідроліз бета-лактамазами, включаючи (але не обмежуючись) бета-лактамази розширеного спектру дії (БЛРС) та AmpC ферменти, які можуть бути індукованими або стабільно активованими у певних аеробних грамнегативних видів бактерій;
• зниження спорідненості ПЗБ для цефуроксиму;
• зовнішня мембранна непроникність, що обмежує доступ цефуроксиму до ПЗБ у грамнегативних бактерій;
• бактеріальні ефлюксні насосні системи.

Очікується, що організми, які набули резистентності до інших ін'єкційних форм цефалоспоринів, стійкі до цефуроксиму. Залежно від механізму резистентності організми з набутою резистентністю до пеніцилінів можуть демонструвати зниження чутливості або резистентність до цефуроксиму.

Граничні концентрації цефуроксиму натрію

Граничні мінімальні інгібуючі концентрації (МІК) цефуроксиму, встановлені Європейським комітетом визначення чутливості до антибіотиків (EUCAST):

Мікробіологічна чутливість

Набута резистентність до антибіотика відрізняється у різних регіонах та згодом для окремих мікроорганізмів. Бажано звернутися до місцевих даних щодо чутливості до антибіотика, особливо при лікуванні важких інфекцій. При необхідності слід звернутися до фахівця, якщо відомо про набуту резистентність до антибіотика та користь застосування лікарського засобу принаймні у лікуванні деяких видів інфекцій сумнівна.

Цефуроксим зазвичай має активність щодо таких мікроорганізмів in vitro.

$ Всі стійкі до метициліну S. аureus стійкі до цефуроксиму.

In vitro Євроксим у поєднанні з аміноглікозидними антибіотиками має щонайменше адитивну дію, іноді з ознаками синергізму.

Абсорбція

Після внутрішньом'язового (ВМ) введення цефуроксиму у здорових добровольців середні пікові концентрації в сироватці крові становили від 27 до 35 мкг/мл для дози 750 мг і від 33 до 40 мкг/мл для дози 1000 мг і досягалися протягом 3 хвилин. після введення. Через 15 хвилин після внутрішньовенної (ВВ) інфузії доз 750 мг та 1500 мг концентрації у сироватці крові становили приблизно 50 та 100 мкг/мл відповідно.

Після ВМ та ВР застосування показники AUC та Cmax збільшуються лінійно зі збільшенням дози в межах одноразової дози в інтервалі від 250 до 1000 мг. Не було виявлено жодних доказів накопичення цефуроксиму у сироватці крові у здорових добровольців після повторної інфузії доз 1500 мг кожні 8 годин.

Розподіл

Рівень зв'язування з білками становить 33-50% залежно від методики визначення. Середній обсяг розподілу становить від 9,3 до 15,8 л/1,73 м2 після ВМ або ВР застосування у діапазоні доз від 250 до 1000 мг. Концентрація цефуроксиму, що перевищує МІК для більшості поширених патогенних мікроорганізмів, досягається в тканинах мигдаликів, носових пазух, слизової оболонки бронхів, кістках, плевральної рідини, суглобової рідини, синовіальної рідини, міжклітинної рідини, жовчі, мокротинні. Цефуроксим проникає через гематоенцефалічний бар'єр при запаленні мозкових оболонок.

Біотрансформація

Цефуроксим не метаболізується.

Виведення

Цефуроксим виводиться шляхом клубочкової фільтрації та канальцевої секреції. Період напіввиведення із сироватки крові після внутрішньом'язової або внутрішньовенної ін'єкції становить близько 70 хвилин. Протягом 24 годин з моменту введення препарат практично повністю (85-90%) виділяється у незміненому стані із сечею. Більшість препарату виводиться протягом перших 6 годин. Середній нирковий кліренс становить від 114 до 170 мл/хв/1,73 м2 після ВМ або ВР ін'єкції в межах дози від 250 мг до 1000 мг.

Особливі групи пацієнтів

Стать

Не було виявлено відмінностей у фармакокінетиці цефуроксиму у чоловіків та жінок після одноразової внутрішньовенної болюсної ін'єкції у дозі 1000 мг цефуроксиму у формі цефуроксиму натрію.

Пацієнти похилого віку

Після внутрішньом'язового або внутрішньовенного введення абсорбція, розподіл та екскреція цефуроксиму у пацієнтів похилого віку схожі на результати цих показників у молодих пацієнтів з еквівалентною функцією нирок. Оскільки пацієнти похилого віку більш імовірно мають знижену функцію нирок, слід обережно підбирати дозу цефуроксиму цієї популяції та контролювати функцію нирок (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Діти

Період напіввиведення цефуроксиму із сироватки крові суттєво подовжується у новонароджених згідно з гестаційним віком. Однак у немовлят > 3 тижнів та дітей період напіввиведення препарату із сироватки крові протягом 60-90 хвилин схожий на спостерігається у дорослих.

Порушення функції нирок

Цефуроксим у більшості випадків виводиться нирками. Як і при застосуванні інших подібних антибіотиків, пацієнтам з вираженим порушенням функції нирок (наприклад, кліренс креатиніну 20 мл/хв) рекомендується зменшувати дозу цефуроксиму для компенсації більш повільної екскреції препарату (див. спосіб застосування та дози). Цефуроксим ефективно виводиться шляхом гемодіалізу та перитонеального діалізу.

Порушення функції печінки

Оскільки цефуроксим переважно виводиться нирками, наявність порушення функції печінки, як очікується, не впливає на фармакокінетику цефуроксиму.

Фармакокінетична/фармакодинамічна взаємодія

Для цефалоспоринів найбільш важливим є фармакокінетичний-фармакодинамічний індекс, що корелює з in vivo ефективністю, це відсоток інтервалу дозування (% Т), протягом якого концентрація вільної фракції препарату вища за рівень МІК цефуроксиму для окремих цільових штамів (тобто % Т> МІК). ).

Антибактеріальні засоби для системного використання. Цефалоспорини другого покоління. Код ATX J01D С02.

Цефуроксим може впливати на флору кишечника, що призведе до зменшення реабсорбції естрогенів та зниження ефективності комбінованих пероральних контрацептивних засобів.

Цефуроксим виводиться шляхом клубочкової фільтрації та канальцевої секреції. Одночасне застосування пробеніциду не рекомендується. Одночасне введення пробеніциду уповільнює виведення антибіотика та призводить до підвищення його концентрації у сироватці крові.

Потенційні нефротоксичні препарати та петлеві діуретики.

Цефалоспоринові антибіотики у високих дозах слід з обережністю призначати хворим, які отримують лікування сильнодіючими діуретиками (такими як фуросемід) або потенційними нефротоксичними препаратами (такими як аміноглікозидні антибіотики), оскільки випадки порушення функції нирок не можна виключити.

Інші види взаємодій.

Щодо визначення рівнів глюкози в плазмі крові див. розділ «Особливості застосування».

Одночасне застосування з пероральними антикоагулянтами може призвести до підвищення показника міжнародного нормалізованого відношення (МНО).

діюча речовина: 1 флакон містить цефуроксиму натрію (еквівалентно цефуроксиму) 1,5 г.

Не проводилося жодних досліджень щодо впливу цефуроксиму на здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами. Однак, з урахуванням відомих побічних реакцій, можна зробити висновок, що цефуроксим навряд чи впливатиме на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Вагітність

Є обмежені дані щодо застосування цефуроксиму у вагітних. У дослідженнях на тваринах не виявлено репродуктивної токсичності. Євроксим слід призначати вагітним лише у випадках, коли користь від застосування лікарського засобу переважає над можливими ризиками.

Цефуроксим проникає через плаценту і досягає терапевтичних рівнів в амніотичній рідині та пуповинній крові після внутрішньом'язової або внутрішньовенної дози для матері.

Годування грудьми

Цефуроксим проникає у грудне молоко у незначній кількості. При застосуванні терапевтичних доз лікарського засобу не очікується розвиток побічних реакцій, але не можна виключити ризик появи діареї чи грибкової інфекції слизових у дитини. Тому у зв'язку з цими реакціями необхідно ухвалити рішення про припинення годування груддю або про припинення/утримання від терапії цефуроксимом, враховуючи користь від годування груддю для дитини та користь від терапії для жінки.

Застосовується дітям із перших днів життя. Профіль безпеки застосування цефуроксиму у дітей відповідає аналогічному профілю у дорослих пацієнтів.

Євроксим призначений для лікування нижчеперелічених інфекцій у дорослих та дітей, включаючи новонароджених (з народження) (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакологічні властивості»).

• Нешпитальна пневмонія.
• Загострення хронічного бронхіту.
• Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів, у т.ч. пієлонефрит.
• Інфекції м'яких тканин: целюліти, еризепілоїд, ранові інфекції.
• Інфекції черевної порожнини (див. розділ «Особливості застосування»)
• Профілактика виникнення інфекційних ускладнень після операцій на шлунково-кишковому тракті, включаючи стравохід, після ортопедичних, гінекологічних операцій (в т.ч. кесарів розтин) та операцій на серцево-судинній системі.

Під час лікування та профілактики інфекцій, спричинених анаеробними мікроорганізмами, цефуроксим слід застосовувати у поєднанні з відповідними додатковими антибактеріальними засобами.

Слід враховувати офіційні рекомендації щодо правильного використання антибактеріальних засобів.

• Підвищена чутливість до цефуроксиму або інших компонентів препарату.
• Підвищена чутливість до цефалоспоринових антибіотиків.
• Наявність в анамнезі тяжкої гіперчутливості (наприклад, анафілактичні реакції) до інших бета-лактамних антибіотиків (пеніциліни, монобактами та карбапенеми).

Дозування

Таблиця 1. Дорослі та діти з масою тіла ≥40 кг

* Відновлений розчин для додавання до 50 або 100 мл сумісної інфузійної рідини (див. інформацію про сумісність нижче).

** Отриманий об'єм розчину цефуроксиму у відновленому середовищі підвищується через коефіцієнт переміщення лікарської речовини, що призводить до перерахованих концентрацій в мг/мл.

Сумісність

1,5 г Євроксиму, розчиненого в 15 мл води для ін'єкцій, можна застосовувати разом з ін'єкцією метронідазолу (500 мг/100 мл), обидва препарати зберігають свою активність протягом 24 годин при температурі нижче 25°С.

1,5 г Євроксиму сумісні з 1 г азлоциліну (15 мл розчинника) або з 5 г (50 мл розчинника) протягом 24 годин при температурі 4°С та 6 годин при температурі до 25°С.

Євроксим (5 мг/мл) можна зберігати протягом 24 годин при температурі 25°С у 5% або 10% розчині ксилітолу для ін'єкцій.

Євроксим сумісний з розчинами, що містять до 1% лідокаїну гідрохлориду.

Євроксим сумісний з більшістю загальновживаних розчинів для внутрішньовенних ін'єкцій. Він зберігає свої властивості протягом 24 годин при кімнатній температурі наступних розчинах: 0,9% розчин хлориду натрію для ін'єкцій; 5% розчин глюкози для ін'єкцій; 0,18% розчин натрію хлориду з 4% розчином глюкози для ін'єкцій; 5% розчин глюкози з 0,9% розчином натрію хлориду для ін'єкцій; 5% розчин глюкози з 0,45% розчином натрію хлориду для ін'єкцій; 5% розчин глюкози з 0,225% розчином натрію хлориду для ін'єкцій; 10% розчин глюкози для ін'єкцій; 10% розчин інвертованої глюкози у воді для ін'єкцій; розчин Рінгера; розчин Рінгера-лактату; М/6 розчин лактату натрію; розчин Хартмана.

Стабільність Євроксиму в 0,9% розчині хлориду натрію для ін'єкцій з 5% розчином глюкози не змінюється за наявності гідрокортизону фосфату натрію.

Євроксим також сумісний протягом 24 годин при кімнатній температурі при розведенні розчину для інфузій:

• з гепарином (10 або 50 одиниць/мл) у 0,9% розчині хлориду натрію для ін'єкцій;
• з розчином хлориду калію (10 або 40 мекв/л) у 0,9% розчині хлориду натрію для ін'єкцій.

Будь-який невикористаний лікарський засіб або відходи повинні бути утилізовані відповідно до місцевих вимог.

Особливості застосування

Реакції гіперчутливості

Як і при застосуванні інших бета-лактамних антибіотиків повідомлялося про важкі і часом летальні реакції гіперчутливості. При виникненні тяжких реакцій гіперчутливості лікування цефуроксимом слід негайно припинити та вжити відповідних невідкладних заходів.

Перед початком лікування слід визначити у пацієнта наявність в анамнезі тяжких реакцій гіперчутливості до цефуроксиму, інших цефалоспоринів або бета-лактамних лікарських засобів. Слід з обережністю призначати препарат пацієнтам, які мали в анамнезі реакції гіперчутливості на інші бета-лактамні антибіотики.

Одночасне лікування сильнодіючими діуретиками або аміноглікозидами

Цефалоспоринові антибіотики у високих дозах слід з обережністю призначати хворим, які одночасно одержують лікування сильнодіючими діуретиками, такими як фуросемід, або аміноглікозиди повідомлялося про випадки порушення функції нирок при такому поєднанні ліків. Функцію нирок необхідно моніторувати у цих хворих так само, як у хворих похилого віку, а також у пацієнтів з існуючою нирковою недостатністю (див. «Спосіб застосування та дози»).

Надмірне зростання резистентних мікроорганізмів

Застосування цефуроксиму може призвести до надмірного зростання грибка Candida. Тривале застосування цефуроксиму може призвести до надмірного зростання резистентних мікроорганізмів (наприклад, Enterococci, Clostridium difficile), що може вимагати припинення лікування (див. розділ «Побічні реакції»).

При застосуванні антибіотиків повідомлялося про випадки псевдомембранозного коліту різного ступеня тяжкості: від легкого до такого, що загрожує життю. Тому важливо враховувати визначення цього діагнозу у пацієнтів, у яких виникла діарея під час або після застосування антибіотика (див. розділ «Побічні реакції»). Слід розглянути необхідність припинення терапії цефуроксимом та специфічного лікування проти збудника Clostridium difficile. Не рекомендується застосовувати лікарські препарати, що пригнічують перистальтику кишок.

Інтракамеральне використання та очні побічні реакції.

Євроксим не призначений для інтракамерального застосування. Індивідуальні випадки та низка серйозних побічних реакцій були зареєстровані після інтракамерального застосування цефуроксиму натрію, призначеного для внутрішньовенного/внутрішньом'язового застосування. Ці реакції включали макулярний набряк, набряк сітківки, відшарування сітківки, токсичність сітківки, порушення зору, зниження гостроти зору, розмивання зору, помутніння рогівки та набряк рогівки.

Інфекції черевної порожнини

Через свій спектр активності цефуроксим не підходить для лікування інфекцій, спричинених грамнегативними неферментуючими бактеріями (див. розділ Фармакодинаміка).

Вплив на діагностичні тести

Під час лікування цефуроксимом були повідомлення про позитивний результат тесту Кумбса. Цей феномен може впливати на перехресну пробу на сумісність крові (див. «Побічні реакції»).

Може спостерігатись незначна інтерференція з методами редукції міді (Benedict's, Fehling's, Clinitest). Однак це не повинно призводити до хибно-позитивних результатів, як це може спостерігатися при застосуванні деяких інших цефалоспоринів.

Оскільки при фероціанідному тесті може спостерігатися хибнонегативний результат, для визначення рівня глюкози в крові/плазмі пацієнтам, які лікуються цефуроксимом натрію, рекомендується використовувати глюкозооксидазну або гексокіназну методики.

Важлива інформація про допоміжні речовини

Лікарський засіб Євроксим (флакон по 750 мг) містить 42 мг натрію на флаконі, що відповідає 2,1% рекомендованої ВООЗ максимальної добової дози 2 г натрію для дорослого.

Лікарський засіб Євроксим (флакон по 1.5 г) містить 83 мг натрію на флаконі, що відповідає 4,15% рекомендованої ВООЗ максимальної добової дози 2 г натрію для дорослого.

Найпоширенішими побічними реакціями є нейтропенія, еозинофілія, транзиторне підвищення рівня печінкових ферментів або білірубіну, особливо у пацієнтів з існуючим захворюванням печінки, але даних про шкідливий вплив на печінку та реакції у місці введення немає.

Частота виникнення побічних реакцій, наведена нижче, є приблизною, оскільки для більшості реакцій немає достатніх даних для такого підрахунку. Крім того, частота випадків побічних реакцій, пов'язаних із застосуванням цефуроксиму, варіюється в залежності від показань.

Для класифікації побічних ефектів від дуже частих до одиничних були використані дані клінічних досліджень. Частота інших побічних ефектів (наприклад, < 1 на 10 000) наведена головним чином за даними післяреєстраційного застосування та відображає частоту надходження даних про побічну дію більше, ніж частоту їх виникнення.

Усі побічні реакції, пов'язані з лікуванням, наведені нижче за класами систем органів, частоти виникнення та ступеня тяжкості згідно з класифікацією MedDRA. Застосовується така класифікація частоти побічних ефектів: дуже часто ≥ 1/10; часто ≥ 1/100 < 1/10; нечасто ≥ 1/1000 до < 1/100; рідко ≥ 1/10 000 до < 1/1000; дуже рідко < 1/10 000 та частота невідома (неможливо оцінити з наявних даних).

При передозуванні можливі неврологічні ускладнення, включаючи енцефалопатію, судоми та кому. Симптоми передозування можуть виникати, якщо доза лікарського засобу не була відповідним чином скоригована для пацієнтів з порушенням функції нирок (див. розділ «Спосіб застосування та дози» та «Особливості застосування»).

Рівень цефуроксиму в сироватці крові можна знизити шляхом гемодіалізу та перитонеального діалізу.

Зберігати при температурі не вище 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Євроксим – антибактеріальний засіб системного використання.