Головна
Каталог ліків
Медикаменти
Антибіотики
Антибіотики при бронхіті
ЄВРОЗИДИМ
Єврозидим порошок для ін'єкцій по 1 г у флаконах, 10 шт.
Єврозидим порошок для ін'єкцій по 1 г у флаконах, 10 шт.
Єврозидим порошок для ін'єкцій по 1 г у флаконах, 10 шт.
Дата оновлення препарату: 10.03.2024
Ціни у місті
Знайдено в аптеках:
від 2836.30 ₴ до 3080.00 ₴
ЧАСТО КУПУЮТЬ РАЗОМ
213.88 ₴
23.80 ₴
Характеристики
Категорія
Дозування
1 г
Виробник
Euro Lifecare
Країна-виробник
Італія
Торгова назва
Форма випуску
Порошок для розчину для ін'єкцій
Термін придатності
3 роки
Активні речовини
Цефтазидим
Кількість в упаковці
10
Спосіб введення
парентеральне введення
Код Моріон
307534
Код АТС/ATX
J01D D02
Кому можна
![[object Object]](/static/images/drug/alergy.svg){kind=small}
АЛЕРГІКАМ
з обережністю
![[object Object]](/static/images/drug/diabet.svg){kind=small}
ДІАБЕТИКАМ
з обережністю
![[object Object]](/static/images/drug/car.svg){kind=small}
ВОДІЯМ
з обережністю
![[object Object]](/static/images/drug/pregnancy.svg){kind=small}
Вагітним
за призначенням лікаря
![[object Object]](/static/images/drug/mother.svg){kind=small}
ГОДУЮЧИМ МАТЕРЯМ
за призначенням лікаря
![[object Object]](/static/images/drug/child.svg){kind=small}
ДІТЯМ
Дозволено
Особливості
![[object Object]](/static/images/drug/recept.svg){kind=small}
РЕЦЕПТУРНИЙ ВІДПУСК
тільки з рецептом від лікаря
![[object Object]](/static/images/drug/temperature.svg){kind=small}
ТЕМПЕРАТУРА ЗБЕРІГАННЯ
від 5°C до 25°C
Зверніть увагу!
Інструкція, розміщена на цій сторінці, має інформаційний характер та призначена виключно для ознайомлення. Не використовуйте цю інструкцію як медичні рекомендації. Діагноз встановлює та методику лікування обирає тільки ваш сімейний лікар. Медмаркет LikiE не несе відповідальності за можливі негативні наслідки, що виникли у результаті використання інформації, розміщеної на сайті likie.ua.
Детальніше про Відмова від відповідальності.
Інструкція для Єврозидим порошок для ін'єкцій по 1 г у флаконах, 10 шт.
Важливо! Ця інструкція із застосування є офіційною інструкцією виробника, затвердженою та наданою Державним реєстром лікарських засобів України. Ця інструкція представлена винятково з метою ознайомлення і не є підставою для самолікування.
По 10 флаконів з порошком у картонній коробці.
Порошок для ін’єкцій.
Основні фізико-хімічні властивості: порошок білого або блідо-жовтого кольору.Цефтазидим – це бактерицидний цефалоспориновий антибіотик, механізм дії якого пов’язаний з порушенням синтезу стінок бактеріальної клітини. Має високу активність відносно широкого спектра грампозитивних і грамнегативних бактерій, включаючи штами, резистентні до гентаміцину та інших аміноглікозидів. Дуже стійкий до дії більшості β-лактамаз, що продукуються як грампозитивними, так і грамнегативними мікроорганізмами. Цефтазидим має високу активність in vitro та діє у межах вузького діапазону МІК (мінімальна інгібуюча концентрація) проти більшості збудників інфекцій. У дослідженнях in vitro при застосуванні препарату у поєднанні з аміноглікозидними антибіотиками спостерігався адитивний ефект, а в експериментах з деякими штамами були зареєстровані і явища синергізму.
При дослідженні in vitro було доведено, що цефтазидим проявляє активність проти таких мікроорганізмів.
Набута резистентність до антибіотика відрізняється у різних регіонах та може змінюватися з часом, а для окремих штамів може відрізнятися суттєво. Бажано використовувати місцеві (локальні) дані щодо чутливості до антибіотика, особливо при лікуванні тяжких інфекцій.
Чутливі мікроорганізми
Грампозитивні аероби: Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae.
Грамнегативні аероби: Citrobacter koseri, Haemophilus influenza, Moraxella catarrhalis, Neisseria meningitides, Proteus mirabilis, Proteus spp., Providencia spp., Pasteurella multocida.
Штами з можливою набутою резистентністю
Грамнегативні аероби: Acinetobacter baumannii, Burkholderia cepacia, Citrobacter freundii, Enterobacter aerogenes, Enterobacter cloacae, Klebsiella pneumoniae, Klebsiella spp., Pseudomonas aeruginosa, Serratia spp., Morganella morgani, Escherichia coli.
Грампозитивні аероби: Staphylococcus aureus, Staphylococcus pneumonia, Viridans group streptococcus.
Грампозитивні анаероби: Clostridium perfringens, Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp.,
Грамнегативні анаероби: Fusobacterium spp..
Нечутливі мікроорганізми
Грампозитивні аероби: Enterococcus spp., включаючи E. faecalis та E. faecium, Listeria spp..
Грампозитивні анаероби: Clostridium difficile.
Грамнегативні анаероби: Bacteroides spp., включаючи B. fragilis.
Інші: Chlamydia spp., Mycoplasma spp., Legionella spp.
У пацієнтів після внутрішньом’язової ін’єкції 500 мг та 1 г швидко досягаються середні пікові концентрації 18 і 37 мг/л. Через 5 хвилин після внутрішньовенного болюсного введення 500 мг, 1 г або 2 г у сироватці крові досягаються концентрації в середньому 46, 87 або 170 мг/л відповідно. Терапевтично ефективні концентрації залишаються в сироватці крові навіть через 8-12 годин після внутрішньовенного та внутрішньом’язового введення. Зв’язування з білками плазми становить приблизно 10 %. Концентрація цефтазидиму, що перевищує МІК для більшості розповсюджених патогенних мікроорганізмів, досягається у таких тканинах і середовищах як кістки, серце, жовч, мокротиння, внутрішньоочна, синовіальна, плевральна та перитонеальна рідини. Цефтазидим швидко проникає крізь плаценту та у грудне молоко. Препарат погано проникає крізь неушкоджений гематоенцефалічний бар’єр, у разі відсутності запалення концентрація препарату в ЦНС мала. Однак при запаленні мозкових оболонок концентрація цефтазидиму у ЦНС становить 4-20 мг/л і вище, що відповідає рівню його терапевтичної концентрації.
Цефтазидим не метаболізується в організмі. Після парентерального введення досягається висока та стійка концентрація цефтазидиму у сироватці крові. Період напіввиведення становить приблизно 2 години. Препарат виводиться у незміненому стані в активній формі із сечею шляхом гломерулярної фільтрації; приблизно 80-90 % дози виводиться із сечею протягом 24 годин. У пацієнтів з порушенням функції нирок елімінація цефтазидиму знижується, тому дозу слід зменшувати. Менше 1 % препарату виводиться з жовчю, що значно обмежує кількість препарату, яка потрапляє у кишечник.
Антибактеріальні засоби для системного застосування. Цефалоспорини. Код АТХ J01D D02.
Одночасне застосування високих доз препарату з нефротоксичними лікарськими засобами може негативно впливати на функцію нирок (див. розділ «Особливості застосування»).
Хлорамфенікол in vitro є антагоністом цефтазидиму та інших цефалоспоринів. Клінічне значення цього явища невідоме, проте, якщо пропонується одночасне застосування цефтазидиму з хлорамфеніколом, слід враховувати можливість антагонізму.
Як і інші антибіотики, Єврозидим може впливати на флору кишечника, що призводить до зменшення реабсорбції естрогенів та зниження ефективності комбінованих пероральних контрацептивних засобів.
Цефтазидим не впливає на результати визначення глюкозурії ензимними методами, проте невеликий вплив на результати аналізу може спостерігатися при застосуванні методів відновлення міді (Бенедикта, Фелінга, клінітест).
Цефтазидим не впливає на лужнопікратний метод визначення креатиніну.
Діюча речовина: цефтазидим.
1 флакон містить цефтазидиму (у формі цефтазидиму пентагідрату) 1,0 г.
Допоміжні речовини: натрію карбонат безводний.
Відповідних досліджень не проводили. Але виникнення таких побічних реакцій як запаморочення може вплинути на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами (див. розділ «Побічні реакції»).
Вагітність
Дані лікування цефтазидимом вагітних обмежені. Дослідження на тваринах не вказують на прямий чи непрямий шкідливий вплив на вагітність, ембріональний/фетальний розвиток, процес пологів або постнатальний розвиток. Призначати вагітним слід лише тоді, коли користь від застосування перевищує можливий ризик.
Грудне вигодовування
Цефтазидим виводиться у грудне молоко у невеликих кількостях, але при застосуванні терапевтичних доз впливу на дитину, яка перебуває на грудному вигодовуванні, не очікується. Цефтазидим можна застосовувати під час годування груддю.
Фертильність
Немає даних про вплив цефтазидиму на фертильність.
Застосовувати дітям з перших днів життя.
Лікування наведених нижче інфекцій у дорослих та дітей, включаючи новонароджених:
- внутрішньолікарняна пневмонія;
- інфекції дихальних шляхів у хворих на муковісцидоз;
- бактеріальний менінгіт;
- хронічний середній отит;
- злоякісний зовнішній отит;
- ускладнені інфекції сечовивідних шляхів;
- ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин;
- ускладнені інфекції черевної порожнини;
- інфекції кісток і суглобів;
- перитоніт, пов’язаний з проведенням діалізу у хворих, які знаходяться на безперервному амбулаторному перитонеальному діалізі.
Лікування бактеріємії, що виникає у пацієнтів у результаті будь-якої з наведених вище інфекцій.
Цефтазидим можна застосовувати для лікування хворих із нейтропенією та гарячкою, що виникає у результаті бактеріальної інфекції.
Цефтазидим можна застосовувати для профілактики інфекцій сечовивідних шляхів при операціях на передміхуровій залозі (трансуретральна резекція).
При призначенні цефтазидиму слід враховувати його антибактеріальний спектр, скерований головним чином проти грамнегативних аеробів (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакологічні властивості»).
Цефтазидим слід застосовувати з іншими антибактеріальними засобами, якщо очікується, що ряд мікроорганізмів, що спричинили інфекцію, не підпадають під спектр дії цефтазидиму.
Призначати препарат слід згідно з існуючими офіційними рекомендаціями щодо призначення антибактеріальних засобів.
Підвищена чутливість до цефтазидиму або до інших компонентів препарату.
Підвищена чутливість до цефалоспоринових антибіотиків.
Наявність в анамнезі тяжкої гіперчутливості (наприклад, анафілактичні реакції) до інших бета-лактамних антибіотиків (пеніциліни, монобактами та карбапенеми).
Дорослі та діти ≥ 40 кг
Інтермітуюче введення Інфекція Доза, що вводиться інфекції дихальних шляхів у хворих на муковісцидоз 100-150 мг/кг маси тіла/на добу кожні
8 годин, максимально до 9 г на добу1
фебрильна нейтропенія 2 г кожні 8 годин внутрішньолікарняна пневмонія бактеріальний менінгіт бактеріємія* інфекції кісток і суглобів 1-2 г кожні 8 годин ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин ускладнені інтраабдомінальні інфекції перитоніт, пов’язаний з безперервним амбулаторним перитонеальним діалізом ускладнені інфекції сечовивідних шляхів 1-2 г кожні 8 годин або 12 годин профілактики інфекцій сечовивідних шляхів при операціях на передміхуровій залозі (трансуретральна резекція) 1 г під час індукції в анестезію, 1 г (друга доза) у момент видалення катетера хронічний середній отит 1-2 г кожні 8 годин злоякісний зовнішній отит Постійна інфузія Інфекція Доза, що вводиться фебрильна нейтропенія Вводиться навантажувальна доза 2 г з наступним постійним інфузійним введенням від 4 до 6 г кожні 24 години1 внутрішньолікарняна пневмонія інфекції дихальних шляхів у хворих на муковісцидоз бактеріальний менінгіт бактеріємія* інфекції кісток і суглобів ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин ускладнені інтраабдомінальні інфекції перитоніт, пов’язаний з безперервним амбулаторним перитонеальним діалізом 1 У дорослих пацієнтів із нормальною функцією нирок 9 г на добу застосовували без побічних реакцій. Діти < 40 кг
Немовлята та діти віком > 2 місяців та масою тіла < 40 кг Інфекція Звичайна доза Інтермітуюче введення ускладнені інфекції сечовивідних шляхів 100-150 мг/кг маси тіла/на добу у 3 прийоми, максимально 6 г на добу хронічний середній отит злоякісний зовнішній отит нейтропенія у дітей 150 мг/кг маси тіла/на добу у 3 прийоми, максимально 6 г на добу інфекції дихальних шляхів у хворих на муковісцидоз бактеріальний менінгіт бактеріємія* інфекції кісток і суглобів 100-150 мг/кг маси тіла/на добу у 3 прийоми, максимально 6 г на добу ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин ускладнені інтраабдомінальні інфекції перитоніт, пов’язаний з безперервним амбулаторним перитонеальним діалізом Постійна інфузія фебрильна нейтропенія Вводити навантажувальну дозу 60-100 мг/кг маси тіла з наступним постійним інфузійним введенням 100-200 мг/кг маси тіла на добу, максимально до 6 г на добу внутрішньолікарняна пневмонія інфекції дихальних шляхів у хворих на муковісцидоз бактеріальний менінгіт бактеріємія* інфекції кісток і суглобів ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин ускладнені інтраабдомінальні інфекції перитоніт, пов’язаний з безперервним амбулаторним перитонеальним діалізом Немовлята та діти віком ≤ 2 місяці Інфекція Звичайна доза Інтермітуюче введення Більшість інфекцій 25-60 мг/кг маси тіла/добу у 2 прийоми1 1У немовлят та дітей віком ≤ 2 місяців період напіввиведення із сироватки крові може бути у 2-3 рази більший ніж у дорослих *якщо це асоціюється або є підозра на асоціювання з інфекціями, наведеними у розділі «Показання».
Діти
Безпека та ефективність застосування Єврозидиму шляхом постійної внутрішньовенної інфузії у немовлят та дітей ≤ 2 місяців не встановлені.
Пацієнти літнього віку
Враховуючи зниження кліренсу цефтазидиму, для хворих літнього віку, які мають гострі інфекції, добова доза зазвичай не повинна перевищувати 3 г, особливо у пацієнтів віком від 80 років.
Печінкова недостатність
Необхідності у зміні дозування для хворих із легкою та помірною печінковою недостатністю немає. Клінічних досліджень у хворих із тяжкою печінковою недостатністю не проводилося. Рекомендується ретельний клінічний нагляд за ефективністю та безпекою застосування.
Ниркова недостатність
Цефтазидим виводиться нирками у незміненому стані. Тому пацієнтам із порушеннями функції нирок дозу слід зменшити.
Початкова навантажувальна доза повинна становити 1 г. Визначення підтримуючої дози повинно базуватися на кліренсі креатиніну.
Рекомендовані підтримуючі дози цефтазидиму при нирковій недостатності – інтермітуюче введення
Дорослі та діти ≥ 40 кг маси тіла
Кліренс креатиніну, мл/хв Приблизний рівень креатиніну у сироватці крові, мкмоль/л (мг/дл) Рекомендована одноразова доза цефтазидиму, г Частота дозування (год) 50-31 150-200
(1,7-2,3)
1 12 30-16 200-350
(2,3-4)
1 24 15-6 350-500
(4-5,6)
0,5 24 < 5 > 500
(> 5,6)
0,5 48 Пацієнтам із тяжкими інфекціями одноразову дозу можна збільшити на 50 % або відповідно збільшити частоту введення. Таким пацієнтам рекомендується контролювати рівень цефтазидиму у сироватці крові.
У дітей кліренс креатиніну слід відкоригувати відповідно до площі поверхні тіла або до маси тіла.
Діти < 40 кг
Кліренс креатиніну, мл/хв** Приблизний рівень креатиніну* у сироватці крові, мкмоль/л (мг/дл) Рекомендована індивідуальна доза мг/кг маси тіла Частота дозування (год) 50-31 150-200
(1,7-2,3)
25 12 30-16 200-350
(2,3-4)
25 24 15-6 350-500
(4-5,6)
12,5 24 < 5 > 500
(> 5,6)
12,5 48 *це рівень креатиніну у сироватці крові, розрахований відповідно до рекомендацій, і може точно не відповідати рівню зменшення функції нирок у всіх пацієнтів із нирковою недостатністю.
** кліренс креатиніну, розрахований на основі площі поверхні тіла, або визначений.
Рекомендується ретельний клінічний нагляд за ефективністю та безпекою застосування.
Рекомендовані підтримуючі дози цефтазидиму при нирковій недостатності – постійна інфузія
Дорослі та діти ≥ 40 кг маси тіла
Кліренс креатиніну, мл/ Приблизний рівень креатиніну у сироватці крові, мкмоль/л (мг/дл) Частота дозування (год) 50-31 150-200
(1,7-2,3)
Вводиться навантажувальна доза 2 г з наступним постійним інфузійним введенням від 1 до 3 г кожні 24 години 30-16 200-350
(2,3-4)
Вводиться навантажувальна доза 2 г з наступним постійним інфузійним введенням 1 г кожні 24 години ≤ 15 > 350
(4-5,6)
Не досліджувалося Вибір дози слід проводити з обережністю. Рекомендується ретельний клінічний нагляд за ефективністю та безпекою застосування.
Діти < 40 кг
Безпека та ефективність застосування Єврозидиму шляхом постійної внутрішньовенної інфузії дітям, маса тіла яких < 40 кг, із порушеною функцією нирок не встановлені. Рекомендується ретельний клінічний нагляд за ефективністю та безпекою застосування.
Якщо дітям із порушеною функцією нирок необхідно застосувати препарат шляхом постійної внутрішньовенної інфузії, слід кліренс креатиніну скорегувати відповідно до площі поверхні тіла дитини або маси тіла.
Гемодіаліз
Період напіввиведення цефтазидиму із сироватки крові під час гемодіалізу становить від 3 до 5 годин.
Після кожного сеансу гемодіалізу слід вводити підтримуючу дозу цефтазидиму, що рекомендується у таблиці, наведеній нижче.
Перитонеальний діаліз
Цефтазидим можна застосовувати при перитонеальному діалізі у звичайному режимі та при тривалому амбулаторному перитонеальному діалізі.
Крім внутрішньовенного застосування, цефтазидим можна включати до діалізної рідини (зазвичай від 125 до 250 мг на 2 л діалізного розчину).
Для пацієнтів із нирковою недостатністю, яким проводиться тривалий артеріовенозний гемодіаліз або високопоточна гемофільтрація у відділеннях інтенсивної терапії, рекомендована доза становить 1 г на добу у вигляді одноразової дози або за кілька прийомів. Для низькопоточної гемофільтрації слід застосовувати дози, як при порушенні функції нирок.
Пацієнтам, яким проводиться вено-венозна гемофільтрація та вено-венозний гемодіаліз, рекомендації з дозування наведені у таблицях.
Рекомендації з дозування цефтазидиму пацієнтам, яким проводиться тривала вено-венозна гемофільтрація
Резидуальна функція нирок (кліренс креатиніну, мл/хв) Підтримуюча доза (мг) залежно від швидкості ультрафільтрації (мл/хв)а 5 16.7 33.3 50 0 250 250 500 500 5 250 250 500 500 10 250 500 500 750 15 250 500 500 750 20 500 500 500 750 аПідтримуючу дозу слід вводити кожні 12 годин.
Рекомендації з дозування цефтазидиму пацієнтам, яким проводиться тривалий веновенозний гемодіаліз
Резидуальна функція нирок (кліренс креатиніну, мл/хв)
0Підтримуюча доза (мг) для діалізату при швидкості потоку (мл/хв)а 1 л/год 2 л/год Швидкість ультрафільтрації (л/год) Швидкість ультрафільтрації (л/год) 0.5 1 2 0.5 1 2 0 500 500 500 500 500 750 5 500 500 750 500 500 750 10 500 500 750 500 750 1000 15 500 750 750 750 750 1000 20 750 750 1000 750 750 1000 аПідтримуючу дозу слід вводити кожні 12 годин.
Введення.
Єврозидим вводити внутрішньовенно ін’єкційно або інфузійно або шляхом глибокої внутрішньом’язової ін’єкції. Рекомендованими ділянками для внутрішньом’язового введення є верхній зовнішній квадрант великого сідничного м’яза або латеральна частина стегна.
Розчини цефтазидиму можна вводити безпосередньо у вену або у систему для внутрішньовенних інфузій, якщо пацієнт отримує рідини парентерально.
Доза залежить від тяжкості захворювання, чутливості, локалізації та типу інфекції, а також від віку та функції нирок пацієнта.
Набута резистентність до антибіотика відрізняється у різних регіонах та може змінюватися з часом, а для окремих штамів може відрізнятися суттєво. Бажано використовувати місцеві (локальні) дані щодо чутливості до антибіотика, особливо при лікуванні тяжких інфекцій.
Інструкція з приготування
Єврозидим сумісний з більшістю широковживаних розчинів для внутрішньовенного введення. Однак не слід застосовувати як розчинник натрію бікарбонат для ін’єкцій (див. «Несумісність»).
Флакони виробляються під зниженим тиском. По мірі розчинення препарату виділяється діоксид вуглецю і тиск у флаконі підвищується. На невеликі бульбашки діоксиду вуглецю у розчиненому препараті можна не зважати.
Доза, що вводиться Необхідна кількість розчинника (мл) Приблизна концентрація (мг/мл) 1 г Внутрішньом’язово
Внутрішньовенний болюс
Внутрішньовенна інфузія
3
10
50*
260
90
20
*Примітка. Розчинення слід проводити у два етапи (див. текст).
Колір розчину варіює від світло-жовтого до бурштинового залежно від концентрації, розчинника та умов зберігання. При дотриманні рекомендацій дія препарату не залежить від варіацій його забарвлення.
Цефтазидим у концентраціях від 1 мг/мл до 40 мг/мл сумісний з такими розчинами: 0,9 % розчин натрію хлориду; М/6 розчин натрію лактату; розчин Хартмана; 5 % розчин глюкози; 0,225 % розчин натрію хлориду та 5 % розчин глюкози; 0,45 % розчин натрію хлориду та 5 % розчин глюкози; 0,9 % розчин натрію хлориду та 5 % розчин глюкози; 0,18 % розчин натрію хлориду та 4 % розчин глюкози; 10 % розчин глюкози; 10 % розчин глюкози 40 та 0,9 % розчин натрію хлориду; 10 % розчин глюкози 40 та 5 % розчин глюкози; 6 % розчин декстрану 70 та 0,9 % розчин натрію хлориду; 6 % розчин декстрану 70 та 5 % розчин глюкози.
Цефтазидим у концентраціях від 0,05 мг/мл до 0,25 мг/мл сумісний з рідиною для інтраперитонеального діалізу (лактатом).
Цефтазидим для внутрішньом’язового введення можна розчиняти у 0,5 % або 1 % розчині лідокаїну гідрохлориду.
Ефективність обох препаратів зберігається при змішуванні цефтазидиму у дозі 4 мг/мл з такими речовинами: гідрокортизон (гідрокортизону натрію фосфат) 1 мг/мл у 0,9 % розчині натрію хлориду для ін’єкцій або 0,5 % розчині глюкози; цефуроксим (цефуроксим натрію) 3 мг/мл у 0,9 % розчині натрію хлориду для ін’єкцій; клоксацилін (клоксацилін натрію) 4 мг/мл у 0,9 % розчині натрію хлориду для ін’єкцій; гепарин 10 МО/мл або 50 МО/мл у 0,9 % розчині натрію хлориду для ін’єкцій; калію хлорид 10 мекв/л або 40 мекв/л у 0,9 % розчині натрію хлориду для ін’єкцій.
Приготування розчинів для внутрішньом’язової або внутрішньовенної болюсної ін’єкції:
- Вколоти голку шприца через кришку флакона і ввести рекомендований об’єм розчинника.
- Вийняти голку шприца та струсити флакон до отримання прозорого розчину.
- Перевернути флакон. При повністю введеному поршні шприца вставити голку у флакон. Набрати весь розчин у шприц, при цьому голка весь час повинна бути у розчині. На маленькі бульбашки вуглекислого газу можна не зважати.
Приготування розчинів для внутрішньовенної інфузії:
- Вколоти голку шприца через кришку флакона і ввести 10 мл розчинника.
- Вийняти голку шприца та струсити флакон до отримання прозорого розчину.
- Не вставляти голку для повітря до повного розчинення препарату. Вставити голку для повітря через кришку у флакон для послаблення внутрішнього тиску у флаконі.
- Не виймаючи голку для повітря, довести загальний об’єм до 50 мл. Вийняти голку для повітря, струсити флакон і налагодити систему для інфузій як зазвичай.
Примітка. Щоб забезпечити стерильність препарату, дуже важливо не вставляти голку для повітря через кришку до розчинення препарату.
Готовий розчин можна зберігати протягом 24 годин при температурі нижче 25 °С або протягом 7 днів при температурі до 4 °С.
Особливості застосуванняЯк і при застосуванні інших бета-лактамних антибіотиків, повідомляли про тяжкі та часом летальні реакції гіперчутливості. У разі виникнення тяжких реакцій гіперчутливості лікування цефтазидимом слід негайно припинити та розпочати відповідні невідкладні заходи.
До початку лікування слід визначити у пацієнта наявність в анамнезі тяжких реакцій гіперчутливості до цефтазидиму, цефалоспоринових антибіотиків або інших бета-лактамних антибіотиків. З обережністю препарат призначати пацієнтам, у яких були не тяжкі реакції гіперчутливості на інші бета-лактамні антибіотики.
Цефтазидим має обмежений спектр антибактеріальної активності. Він не є прийнятним препаратом для монотерапії деяких типів інфекцій, доки не встановлена, що збудник хвороби є чутливим до лікування препаратом або існує велика вірогідність того, що можливий збудник буде чутливим до лікування цефтазидимом. Це особливо важливо, коли вирішується питання про лікування пацієнтів з бактеріємією, бактеріальним менінгітом, інфекціями шкіри та м’яких тканин та інфекціями кісток та суглобів. Крім того, цефтазидим чутливий до гідролізу деякими бета-лактамазами з розширеним спектром дії. Тому при виборі цефтазидиму для лікування слід враховувати інформацію про розповсюдження мікроорганізмів, що продукують бета-лактамази з розширеним спектром дії.
Одночасне лікування високими дозами цефалоспоринів і нефротоксичними препаратами, такими як аміноглікозиди або сильнодіючі діуретики (наприклад фуросемід), може несприятливо впливати на функцію нирок. Досвід клінічного застосування цефтазидиму показав, що при дотриманні рекомендованого дозування це явище малоймовірне. Немає даних про те, що цефтазидим несприятливо впливає на функцію нирок у звичайних терапевтичних дозах.
Цефтазидим виводиться нирками, тому дозу слід зменшувати відповідно до ступеня ураження нирок. Слід ретельно стежити за безпечністю та ефективністю застосування засобу у пацієнтів з порушеннями функції нирок. Повідомлялося про випадки неврологічних ускладнень, коли доза у пацієнтів з порушеннями функції нирок не була відповідно зменшена (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Побічні реакції»).
Цей лікарський засіб містить 2,28 ммоль (або 52,44 мг)/дозу натрію. Слід бути обережним при застосуванні пацієнтам, які застосовують натрій-контрольовану дієту.
Як і при застосуванні інших антибіотиків широкого спектра дії, тривале лікування цефтазидимом може призвести до надмірного росту нечутливих мікроорганізмів (наприклад Candida, Enterococci); у цьому випадку може бути необхідним припинення лікування або вживання інших необхідних заходів. Дуже важливо постійно контролювати стан хворого.
При застосуванні антибіотиків повідомлялися про випадки псевдомембранозного коліту, що може бути різного ступеня тяжкості від легкого до такого, що загрожує життю. Тому важливо зважити на встановлення цього діагнозу у пацієнтів, у яких виникла діарея під час або після застосування антибіотика. У разі тривалої та значної діареї або якщо у пацієнта виникають абдомінальні спазми, лікування слід негайно припинити, провести подальше обстеження пацієнта та при необхідності призначити специфічне лікування Clostridium difficile. Не слід призначати лікарські засоби, що уповільнюють перистальтику кишечнику.
Як і при застосуванні інших цефалоспоринів і пеніцилінів широкого спектра дії, деякі раніше чутливі штами Enterobacter spp. і Serratia spp. можуть стати резистентними під час лікування цефтазидимом. У таких випадках слід періодично виконувати дослідження на чутливість.
Побічні ефекти були класифіковані за частотою їх виникнення – від дуже частих до нечастих, а також за органами і системами: дуже часто ³ 1/10; часто ³ 1/100 та < 1/10; нечасто ³ 1/1000 та < 1/100; рідко ³ 1/10000 та < 1/1000; дуже рідко < 1/10000; частота невідома.
Інфекції та інвазії
Нечасто – кандидоз (включаючи вагініт і кандидозний стоматит).
З боку кровоносної та лімфатичної системи
Часто – еозинофілія та тромбоцитоз.
Нечасто – лейкопенія, нейтропенія і тромбоцитопенія.
Частота невідома – лімфоцитоз, гемолітична анемія та агранулоцитоз.
З боку імунної системи
Частота невідома – анафілаксія (включаючи бронхоспазм та/або артеріальну гіпотензію).
З боку нервової системи
Нечасто – запаморочення, головний біль.
Частота невідома – парестезії.
Повідомляли про випадки неврологічних ускладнень, таких як тремор, міоклонія, судоми, енцефалопатія та кома у хворих із нирковою недостатністю, для яких доза цефтазидиму не була відповідно зменшена.
Часто – флебіт або тромбофлебіт у місці введення препарату.
З боку шлунково-кишкового тракту
Часто – діарея.
Нечасто – нудота, блювання, біль у животі та коліт.
Як і при застосуванні інших цефалоспоринів, коліт може бути пов’язаний з Clostridium difficile і може проявлятись у вигляді псевдомембранозного коліту (див. розділ «Особливості застосування»).
Частота невідома – порушення смаку.
З боку сечовидільної системи
Дуже рідко – інтерстиціальний нефрит, гостра ниркова недостатність.
Нечасто – транзиторне підвищення рівня сечовини крові.
З боку гепатобіліарної системи
Часто – транзиторне підвищення рівня одного або кількох печінкових ферментів (АЛТ, АСТ, ЛДГ, ГГТ, лужна фосфатаза).
Частота невідома – жовтяниця.
З боку шкіри та підшкірної тканини
Часто – макулопапульозний висип або кропив’янка.
Нечасто – свербіж.
Частота невідома – ангіоневротичний набряк, поліморфна еритема, синдром Стівенса–Джонсона та токсичний епідермальний некроліз.
Загальні та розлади у місці введення
Часто – біль та/або запалення у місці внутрішньом’язової ін’єкції.
Нечасто – гарячка.
Лабораторні показники
Часто – позитивний тест Кумбса.
Нечасто – як і при застосуванні деяких інших цефалоспоринів, інколи спостерігалося транзиторне підвищення рівня сечовини крові, азоту сечовини крові та/або креатиніну у сироватці крові.
Позитивна реакція Кумбса спостерігається приблизно у 5 % пацієнтів, що може впливати на визначення групи крові.
Передозування може призвести до неврологічних ускладнень, таких як енцефалопатія, судоми і кома. Симптоми передозування можуть виникнути у пацієнтів із нирковою недостатністю, якщо не зменшити у них відповідно дозу (див розділи «Спосіб застосування та дози» та «Особливості застосування»). Концентрацію цефтазидиму в сироватці крові можна зменшити шляхом гемодіалізу або перитонеального діалізу.
Зберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Готовий розчин:
Розчин для внутрішньовенного застосування:
Приготований розчин можна зберігати до 24 годин в холодильнику при температурі
2-8 °С.
Інфузійний розчин:
Приготований розчин можна зберігати до 24 годин в холодильнику при температурі
2-8 °С і до 8 годин при температурі не вище 25 °С.
Розчин для внутрішньом’язового застосування:
Розчин повинен бути приготований перед застосуванням та введений негайно.
Цефтазидим (основна діюча речовина препарату) - це бактерицидний цефалоспориновий антибіотик, механізм дії якого пов'язаний із порушенням синтезу стінок бактеріальної клітини.
Має високу активність щодо широкого спектру грампозитивних та грамнегативних бактерій, включаючи штами, резистентні до гентаміцину та інших аміноглікозидів.
Часті запитання
- Ціна на препарат Єврозидим порошок для ін'єкцій по 1 г у флаконах, 10 шт. в Україні від 2836.3 до 3080
- Діючі речовини у Єврозидим порошок для ін'єкцій по 1 г у флаконах, 10 шт. є Цефтазидим
- Єврозидим порошок для ін'єкцій по 1 г у флаконах, 10 шт. є рецептурним препаратом, та відпускається тільки з рецептом від лікаря
- Єврозидим порошок для ін'єкцій по 1 г у флаконах, 10 шт. з обережністю приймати перед керуванням транспорту
- Єврозидим порошок для ін'єкцій по 1 г у флаконах, 10 шт. за призначенням лікаря приймати вагітним
- Єврозидим порошок для ін'єкцій по 1 г у флаконах, 10 шт. за призначенням лікаря приймати під час грудного вигодовування
- Єврозидим порошок для ін'єкцій по 1 г у флаконах, 10 шт. з обережністю приймати алергікам
- Єврозидим порошок для ін'єкцій по 1 г у флаконах, 10 шт. з обережністю приймати діабетикам
- Рекомендована температура для зберігання Єврозидим порошок для ін'єкцій по 1 г у флаконах, 10 шт. від 5°C до 25°C
- Рекомендований термін зберігання Єврозидим порошок для ін'єкцій по 1 г у флаконах, 10 шт. 3 роки
Відгуки про товар
Ще немає відгуків про товар. Будь першим, хто залишить відгук.