Золадекс капсули пролонг. 3,6 мг шприц-апл. № 1

По 1 капсулі у шприц-аплікаторі із захисним механізмом; по 1 шприцу в конверті з прикріпленим прапорцем-анотацією з вологопоглинаючою капсулою; по 1 конверту в картонній коробці.

Капсула для підшкірного введення пролонгованої дії.

Основні фізико-хімічні властивості: шматочки твердого полімеру циліндричної форми від білого до кремового кольору.

Золадекс (D-Ser(But)6 Azgly10 ЛГ-РГ) є синтетичним аналогом природного лютеїнізуючого гормону – рилізинг-гормону (ЛГ-РГ). При постійному застосуванні Золадекс інгібує виділення гіпофізом ЛГ, що призводить до зниження концентрації тестостерону в сироватці крові у чоловіків і концентрації естрадіолу в сироватці крові у жінок. Цей ефект оборотний після відміни терапії. На первинній стадії Золадекс, як і інші агоністи ЛГ-РГ, може спричиняти тимчасове збільшення концентрації тестостерону в сироватці крові у чоловіків і концентрації естрадіолу в сироватці крові у жінок. 

У чоловіків приблизно до 21-го дня після введення першої капсули концентрація тестостерону знижується до кастраційних рівнів і залишається зниженою при постійному введенні препарату кожні 28 днів. Таке зниження концентрації тестостерону у більшості хворих призводить до регресу пухлини передміхурової залози і симптоматичного поліпшення.

У порівняльних клінічних дослідженнях під час лікування метастатичного раку передміхурової залози лікарський засіб Золадекс показав результати виживаності, подібні до ефекту хірургічної кастрації.

У комбінованому аналізі 2 рандомізованих контрольованих досліджень, що порівнювали монотерапію бікалутамідом по 150 мг та кастрацію (здебільшого препаратом Золадекс), не було виявлено значної різниці в загальному рівні виживаності пацієнтів із раком передміхурової залози, які приймали бікалутамід, та в пацієнтів, що проходили лікування у формі кастрації (відносний ризик = 1,05 [довірчий інтервал (ДІ) від 0,81 до 1,36]). Однак, еквівалентність двох методів лікування неможливо оцінити статистично.

У порівняльних дослідженнях препарат Золадекс покращував рівень безрецидивної та загальної виживаності під час ад’ювантної терапії перед променевою терапією у пацієнтів із локалізованим раком передміхурової залози високого ризику (T1–T2 та ПСА (простато-специфічний антиген) на рівні хоча б 10 нг/мл чи оцінка 7 балів за шкалою Глісона) чи місцевопоширеним (T3–T4) раком передміхурової залози. Оптимальна тривалість ад’ювантної терапії не була встановлена; порівняльне дослідження показало, що ад’ювантна терапія препаратом Золадекс протягом 3 років значно збільшувала рівень виживаності у порівнянні лише з променевою терапією. Застосування лікарського засобу Золадекс як неоад’ювантної терапії покращувало рівень безрецидивної виживаності у пацієнтів з локалізованим раком передміхурової залози високого ризику чи місцевопоширеним раком передміхурової залози у порівнянні з променевою терапією.

Після простатектомії в пацієнтів, у яких спостерігалося розповсюдження пухлини передміхурової залози, ад’ювантна терапія препаратом Золадекс може покращити рівень безрецидивної виживаності, хоча відсутнє значне покращення виживаності, якщо пацієнти не мали лімфовузлів під час хірургічного втручання. Пацієнти з місцеворозповсюдженою хворобою з визначеною гістопатологічною стадією, які мають додаткові фактори ризику, такі як рівень ПСА хоча б 10 нг/мл чи оцінка 7 балів за шкалою Глісона перед ад’ювантною терапією препаратом Золадекс, повинні пройти ретельне обстеження. Немає доказів покращення клінічних результатів внаслідок неоад’ювантної терапії препаратом Золадекс після радикальної простатектомії.

У жінок концентрація естрадіолу в сироватці крові знижується також приблизно до 21-го дня після введення першої капсули і при постійному лікуванні, тобто при введенні препарату кожні 28 днів, залишається зниженою до рівня, порівнянного з тим, що спостерігається у жінок у постменопаузний період. Це зниження дає позитивний ефект при гормонально залежних формах раку молочної залози, фібромах матки, ендометріозі та пригніченні розвитку фолікулів яєчника. Воно також спричиняє потоншання ендометрія і виникнення аменореї у більшості пацієнток.

Під час лікування аналогами ЛГ-РГ у пацієнток може настати менопауза. У рідких випадках у деяких жінок після закінчення лікування менструації не відновлюються.

Показано, що Золадекс у комбінації з препаратами заліза спричиняє аменорею, що призводить до підвищення рівня гемоглобіну та поліпшення відповідних гематологічних параметрів у жінок з фібромами матки і супутньою анемією. Така комбінація дасть додатково 10 г/дл збільшення концентрації гемоглобіну порівняно з терапією тільки препаратами заліза. 

Золадекс має майже повну біологічну доступність. Введення капсули кожні чотири тижні забезпечує підтримку ефективних концентрацій, при цьому кумуляції у тканинах не відбувається. Золадекс погано зв’язується з білком, і період напіввиведення його із сироватки крові становить від двох до чотирьох годин в осіб із нормальною нирковою функцією. Період напіввиведення збільшується у пацієнтів із порушеннями ниркової функції. При щомісячному введенні препарату у вигляді капсули зазначена зміна не буде мати значних наслідків. Тому змінювати дозу для таких пацієнтів немає необхідності. У хворих із печінковою недостатністю значних змін у фармакокінетичних параметрах не спостерігається.

Аналоги гонадотропін-рилізинг-гормону.

Код АТХ L02A E03.

Оскільки андроген-деприваційна терапія може призводити до подовження інтервалу QT, слід ретельно оцінити супутнє застосування Золадексу з лікарськими засобами, здатними подовжувати інтервал QT, або препаратами, що можуть спричиняти шлуночкову тахікардію типу «пірует», такими як антиаритмічні засоби класу IA (наприклад, хінідин, дизопірамід) або класу III (наприклад, аміодарон, соталол, дофетилід, ібутилід), метадон, моксифлоксацин, антипсихотичні препарати (див. розділ «Особливості застосування»).

діюча речовина: 1 капсула для підшкірного введення пролонгованої дії містить гозереліну ацетат еквівалентно 3,6 мг гозерелін-основи; 

допоміжні речовини: сополімер лактиду та гліколіду.

Золадекс не впливає або чинить незначний вплив на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Золадекс не слід застосовувати у період вагітності або годування груддю, оскільки існує теоретичний ризик викидня або виникнення внутрішньоутробних аномалій у разі прийому агоністів ЛГ-РГ протягом вагітності. Необхідно провести ретельний огляд жінок, які можуть завагітніти, щоб виключити вагітність.

Під час лікування слід застосовувати негормональні методи контрацепції до відновлення менструації (див. також застереження щодо часу, необхідного для відновлення менструації, у розділі «Особливості застосування»).

Перед застосуванням Золадексу з метою лікування безпліддя слід виключити вагітність. Немає жодних клінічних даних, що вказують на наявність причинного зв’язку між застосуванням Золадексу та будь-якою подальшою патологією розвитку яйцеклітини, вагітності або її результату.

Застосування Золадексу у період годування груддю не рекомендується.

Під час лікування аналогами ГнРГ може природно настати менопауза. Рідко у деяких жінок після припинення лікування не відновлюються менструації.

Золадекс не показаний для застосування дітям, оскільки безпечність та ефективність застосування у цій групі пацієнтів не встановлені.

Рак передміхурової залози. 

Лікування раку передміхурової залози у таких випадках:

• лікування метастатичного раку передміхурової залози – застосування Золадексу сприятливо впливало на виживаність, подібне до ефекту хірургічної кастрації;
• лікування місцеворозповсюдженого раку простати як альтернатива хірургічній кастрації – застосування Золадексу сприятливо впливало на виживаність, подібне до ефекту застосування антиандрогену;
• як ад’ювантна терапія до променевої терапії у пацієнтів з локалізованим раком передміхурової залози високого ризику або місцеворозповсюдженим раком передміхурової залози – застосування Золадексу покращувало виживаність без ознак хвороби та загальну виживаність;
• як неоад’ювантна терапія, що передує променевій терапії, у пацієнтів з локалізованим раком передміхурової залози високого ризику або місцеворозповсюдженим раком передміхурової залози – застосування Золадексу покращувало виживаність без ознак хвороби;
• як ад’ювантна терапія до радикальної простатектомії у пацієнтів з місцеворозповсюдженим раком простати та високим ризиком прогресування захворювання – застосування Золадексу покращувало виживаність без ознак хвороби.

Рак молочної залози. Лікування поширеного раку молочної залози, чутливого до гормонального впливу, у жінок у період перед- та перименопаузи.

В якості альтернативи хіміотерапії в рамках стандартного лікування жінок у період перед/перименопаузи із естроген-рецептор (ER) позитивним раннім раком молочної залози.

Ендометріоз. Полегшує симптоми, включаючи біль, зменшення розміру та кількості ендометріальних ушкоджень.

Потоншання ендометрія. Для попереднього потоншання ендометрія перед його абляцією або резекцією.

Фіброми матки. У поєднанні з терапією препаратами заліза для поліпшення гематологічного статусу хворих на анемію із фібромами перед хірургічною операцією.

При екстракорпоральному заплідненні. Десенсибілізація гіпофіза при підготовці до стимуляції суперовуляції.

Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин.

Слід з обережністю вводити Золадекс у передню черевну стінку через близькість нижньої надчеревної артерії та її відгалужень.

Особливої обережності потрібно дотримуватися при застосуванні лікарського засобу Золадекс пацієнтам з низьким ІМТ або тим, хто отримує антикоагулянти (див. розділ «Особливості застосування»).

Необхідно слідкувати за тим, щоб ін’єкція була виконана підшкірно за методикою, описаною в інструкції щодо введення. Не вводити препарат у кровоносні судини, м’яз або черевну порожнину.

При необхідності видалення капсули Золадекс хірургічним шляхом її місцезнаходження можна визначати за допомогою ультразвукового дослідження.

Дорослі

Одну капсулу препарату Золадекс 3,6 мг вводити підшкірно у передню черевну стінку кожні 28 днів. 

Для хворих із нирковою або печінковою недостатністю, а також для хворих літнього віку коригувати дозу немає необхідності.

Екстракорпоральне запліднення

Золадекс 3,6 мг призначати для десенсибілізаційної терапії гіпофіза, яка визначається за рівнями естрадіолу у сироватці крові і має відповідати такій на ранній фолікулярній фазі (приблизно 150 пмоль/л). Це, як правило, відбувається між 7-ю і 21-ю добою менструального циклу.

Суперовуляцію (контрольована стимуляція яєчників) за допомогою гонадотропіну розпочинають, коли вже досягнута десенсибілізація. Десенсибілізація, спричинена введенням капсули агоніста, є стійкішою, через що в деяких випадках може виникнути потреба у збільшенні дози гонадотропіну. На відповідній стадії розвитку фолікула введення гонадотропіну припиняється і надалі вводять хоріонічний гонадотропін людини (ХГЛ) для індукції овуляції. Контроль лікування, процедури забору яйцеклітини та запліднення проводити відповідно до звичайної практики кожної лікувальної установи.

Ендометріоз слід лікувати протягом тільки шести місяців, оскільки наразі клінічні дані відносно триваліших періодів застосування відсутні. Повторні курси лікування проводити не слід через небезпеку зменшення мінеральної щільності кісткової тканини. Було продемонстровано, що у пацієнток, які отримували Золадекс для лікування ендометріозу, додаткова замісна гормонотерапія (щоденний прийом естрогенного і прогестагенного препаратів) зменшувала втрату мінеральної щільності кісткової тканини і вираженість вазомоторних симптомів. 

Для потоншання ендометрія препарат призначати на чотири чи вісім тижнів лікування. При великих розмірах матки або невизначеності терміну хірургічного втручання може знадобитися введення другої капсули.

Фіброми матки

Жінкам з анемією, спричиненою фібромою матки, Золадекс 3,6 мг у комбінації з препаратами заліза можна вводити за три місяці до проведення хірургічного втручання.

Інструкція щодо введення

Застосовувати згідно з рекомендаціями лікаря, який призначив препарат. Потрібно дотримуватися особливої обережності при застосуванні лікарського засобу Золадекс пацієнтам з низьким ІМТ та/або тим, хто отримує препарати для повної антикоагуляції (див. розділ «Особливості застосування»).

Вказівки щодо застосування

Застосовувати тільки у випадку, якщо конверт зі шприц-аплікатором неушкоджений. Застосовувати відразу після розкриття конверта.

Утилізувати шприц за допомогою спеціальних контейнерів для гострих предметів.

Подальша інформація призначена виключно для медичних працівників або робітників сфери охорони здоров’я:

Золадекс вводять шляхом підшкірної ін’єкції. Перед застосуванням потрібно ознайомитись з наведеною нижче інструкцією.

1. Влаштувати пацієнта у зручному положенні так, щоб верхня частина тіла була трохи піднята. Підготувати місце введення згідно з чинними рекомендаціями.

ПРИМІТКА. Слід дотримуватися обережності при введенні препарату Золадекс у передню черевну стінку через близькість нижньої надчеревної артерії та її відгалужень; дуже худим пацієнтам може загрожувати підвищений ризик пошкодження судин.

2. Оглянути конверт з фольги і шприц на наявність пошкоджень. Дістати шприц з відкритого конверта з фольги. Тримати шприц під невеликим кутом до світла. Переконатися, що капсулу Золадекс видно хоча б частково.

3. Потягнувши за пластиковий запобіжний язичок, відділити його від шприца і викинути. Зняти з голки захисний ковпачок. На відміну від ін’єкцій рідких засобів, видаляти бульбашки повітря не потрібно – при спробі це зробити можна зсунути капсулу Золадекс.

4. Тримаючи шприц за захисний футляр і дотримуючись правил асептики, защипнути шкіру пацієнта і ввести голку під невеликим кутом (30–45°) до шкіри. Тримаючи голку отвором догори, ввести голку у підшкірну тканину передньої черевної стінки нижче лінії пупа так, щоб захисний футляр торкнувся шкіри пацієнта.

ПРИМІТКА. Шприц Золадекс не можна використовувати для аспірації. Якщо ін’єкційна голка проникне у велику судину, кров буде відразу помітна в камері шприца. У разі проколу судини необхідно витягти голку, негайно зупинити кровотечу, що виникла внаслідок проколу, і спостерігати за пацієнтом на випадок появи ознак або симптомів абдомінальної кровотечі. Переконавшись, що пацієнт гемодинамічно стабільний, можна ввести іншу капсулу Золадекс за допомогою нового шприца в іншу ділянку тіла. Слід дотримуватися особливої обережності при застосуванні препарату пацієнтам з низьким ІМТ та/або тим, хто отримує лікування повними дозами антикоагулянтів.

5. Не вводити голку у м’яз або черевну порожнину.

6. Натиснути на поршень шприца до кінця, щоб ввести капсулу і активувати захисний механізм. Можна буде почути клацання і відчути, як захисний футляр автоматично почне зсуватися, щоб закрити голку. Якщо поршень натиснуто не до кінця, захисний футляр не активується.

ПРИМІТКА. Голка не втягується.

7. Тримаючи шприц, витягти голку і дати захисному футляру повністю її закрити. Викинути шприц у спеціальний контейнер для гострих предметів.

ПРИМІТКА. Якщо виникне необхідність видалити капсулу хірургічним шляхом, проте такий випадок малоймовірний, її місцезнаходження можна буде визначити за допомогою ультразвукового сканування.

Частота виникнення побічних реакцій була розрахована за даними звітів про клінічні дослідження препарату Золадекс та постмаркетингових повідомлень. До найбільш поширених побічних реакцій належали припливи, підвищене потовиділення та реакції у місці введення.

Для класифікації частоти була використана така градація: дуже часто (≥ 1/10), часто (від ≥ 1/100 до < 1/10), нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100), рідко (від ≥ 1/10000 до < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), частота невідома (неможливо встановити за наявними даними).

Таблиця. Побічні реакції на Золадекс 3,6 мг за класами систем органів відповідно до MedDRA.