Бисопролол-Ратиофарм табл. 10 мг № 30

3 блістери по 10 таблеток у картонній коробці.

Таблетки.

Фармакодинаміка. Бісопролол-ратіофарм - селективний блокатор бета1-адренорецепторів, без внутрішньої симпатоміметичної активності. Блокує бета1-адренорецептори та зменшує дію на них катехоламінів. Має антигіпертензивну та антиангінальну дію. Механізм антигіпертензивної дії здійснюється шляхом зниження хвилинного об'єму серця, зменшення симпатичної стимуляції периферичних судин і пригнічення вивільнення реніну нирками. Антиангінальна дія пов'язана з блокадою бета1-адренорецепторів, що призводить до зниження потреби міокарда у кисні за рахунок негативної хронотропної та інотропної дії. Таким чином, бісопролол усуває або зменшує симптоми ішемії. Фармакокінетика. Бісопролол, ліпофільна сполука, майже повністю (до 90%) всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Ефект першого проходження через печінку виражений незначною мірою, що сприяє високій біодоступності — близько 90%. Період напіввиведення із плазми становить 10 - 12 годин, це забезпечує терапевтичний ефект протягом 24 годин після одноразового прийому денної дози. Понад 95% діючої речовини виводиться нирками, половина з неї — у незміненому вигляді. В організмі людини активні метаболіти не утворюються.

Cелективні блокатори бета-адренорецепторів. Код АТС С07А В07.

Артеріальна гіпертензія. Ішемічна хвороба серця (стабільна стенокардія).

Підвищена чутливість до бісопрололу або до будь-якої із допоміжних речовин, що входять до його складу. Серцева недостатність у фазі декомпенсації, кардіогенний шок, атріовентрикулярна блокада II та III ступеня, синдром слабкості синусового вузла, синоатріальна блокада II ступеня, брадикардія (з частотою менше 50 уд./хв), схильність до бронхоспазму (бронхіальна астма, обструктивні захворювання дихальних шляхів), артеріальна гіпотензія (систолічний тиск менше 90 мм рт. ст.), пізні стадії порушення периферичного кровообігу, одночасний прийом інгібіторів МАО (за виключенням МАО-В). Діти до 12 років.

Початок лікування Бісопрололом-ратіофарм потребує регулярного нагляду лікаря, особливо при лікуванні пацієнтів літнього віку. Таблетки Бісопролол-ратіофарм по 5 мг і по 10 мг застосовують перорально. Терапевтична доза становить 5 — 10 мг 1 раз на добу, максимальна доза — 20 мг на добу. У пацієнтів з порушенням функції нирок (кліренс креатиніну менше 20 мл/хв) доза препарату Бісопролол-ратіофарм не повинна перевищувати 10 мг 1 раз на день. Цю дозу можна розділити навпіл. У пацієнтів з порушенням функції нирок або печінки (кліренс креатиніну менше 20 мл/хв) доза Бісопрололу-ратіофарм не повинна перевищувати 10 мг 1 раз на день. Клінічний стан таких пацієнтів вимагає адекватного медичного контролю. Для хворих літнього віку корекція дозування Бісопрололу-ратіофарм не потрібна, проте ця категорія пацієнтів може виявляти підвищену чутливість навіть до звичайних доз препарату. Прийом рекомендується розпочинати з найменшої можливої дози. При припиненні лікування дозування слід зменшувати поступово, шляхом щоденного зменшення дози наполовину.

З боку серцево-судинної системи: брадикардія в тому числі з таким клінічним симптомом як запаморочення, артеріальна гіпотензія, в тому числі з ортостатичними реакціями, рідко реєструвались уповільнення AV-провідності або посилення наявної AV-блокади, аритмії, поява/посилення проявів серцевої недостатності, погіршення периферичного кровообігу (відчуття холоду в кінцівках), погіршання перебігу хвороби Рейно, посилення наявної переміжної кульгавості; з боку центральної нервової системи: підвищена втомлюваність, немотивована слабкість, запаморочення, головний біль, рідко — відчуття тривоги, знервованість, порушення сну, депресія, сплутаність свідомості (особливо у хворих літнього віку), яскраві сновиди, психічні розлади (пригніченість тощо); з боку шлунково-кишкового тракту/гепатобіліарні розлади: нудота, блювання, діарея, абдомінальний біль і запор; описані поодинокі випадки гепатотоксичної дії бісопрололу — підвищення печінкових ферментів (AсAT, AлAT), гепатит; з боку дихальної системи: закладеність носа, риніт, задишка, бронхоспазм (особливо у хворих на бронхіальну астму або з обструктивними захворюваннями бронхів в анамнезі); шкірні реакції: висипання на шкірі; з боку органів слуху: погіршання слуху; з боку органів зору: сухість слизових оболонок і біль в очах, що необхідно брати до уваги пацієнтам, які користуються контактними лінзами, кон'юктивіти; метаболічні розлади: підвищення тригліцеридів, гіпоглікімія. У пацієнтів з латентною формою цукрового діабету, або з маніфестацією цього захворювання може знижуватись толерантність до глюкози, маскуватися прояви гіпоглікеміїю. Є повідомлення про підвищення рівнів тригліцеридів у крові, прояви псоріазу, підсилення його симптомів або виникнення псоріазоподібних висипів. У поодиноких випадках при лікуванні бета-блокаторами спостерігались: алопеція, дзвін у вухах, збільшення маси тіла, емоціональна лабільність, тимчасова втрата пам'яті, алергічні риніти, реакції гіперчутливості; виникнення аутоімунних розладів по типу системного вовчака, зниження статевої функції, дизурії, порушення смаку, неспецифічні розлади: м'язова слабкість, судоми, біль у м'язах і суглобах.

Симптоми: брадикардія, артеріальна гіпотензія, серцева недостатність, аритмії, бронхоспазм, порушення дихання, акроціаноз, судоми. У разі передозування лікування Бісопрололом-ратіофарм необхідно припинити і провести підтримуюче та симптоматичне лікування: промити шлунок або вжити сорбенти (наприклад, активоване вугілля) та проносні (наприклад, натрію сульфат). Якщо симптоми передозування не зникають, слід терміново звернуться по медичну допомогу і провести лікування в умовах стаціонару. Застосування у період вагітності або годування груддю. Застосування бісопрололу вагітними можливе лише за умови ретельної оцінки співвідношення користі і ризику для матері та плоду. Прийом бета-адреноблокаторів протягом III триместру вагітності спричиняє брадикардію та гіпотензію у плода. Лактація. Враховуючи відсутність вірогідної інформації щодо проникнення Бісопрололу-ратіофарм в грудне молоко, призначення препарату у період годування груддю не рекомендовано. Діти. Досвіду застосування препарату дітьми до 12 років немає, тому призначати Бісопролол-ратіофарм дітям до 12 років не рекомендується. Особливі заходи безпеки. Якщо пацієнт має в анамнезі ішемічну хворобу серця, при раптовій відміні препарату можливий розвиток синдрому відміни, що виявляється загостренням хвороби, тому відміна прийому препарату та зниження дози повинні відбуватися повільно та поступово, під наглядом лікаря, з урахуванням індивідуальних реакцій пацієнта. Кожна таблетка цього препарату містить приблизно 130 мг лактози. При прийомі відповідно до рекомендованого дозування кожна доза постачає в організм приблизно 130 - 260 мг лактози, тому пацієнта, який страждає на галактоземію або синдром порушення всмоктування глюкози/галактози, слід про це попередити.

Зберігати в місцях, недоступних для дітей, при температурі не вище 25 ºС.