Каберлат табл. 0,5 мг флакон №8

По 8 таблеток у пляшцi. По 1 пляшцi у картоннiй коробцi.

Основнi фiзико-хiмiчнi властивостi: бiлi, пласкi, капсулоподiбнi таблетки з рискою, з тисненням «АРО» з одного боку таблетки та тисненням «СА» по один бiк вiд риски i «0,5» по iнший бiк вiд риски - з iншого боку.

Каберголiн - не дофамiнергiчне похідне ріжків, що характеризується сильною та довготривалою пролактино-знижувальною активністю. Препарат безпосередньо стимулює D₂-дофамiновi рецептори на поверхні лактотропних клітин гіпофіза, таким чином iнгiбуючи секрецію пролактину. Каберголiн зменшує секрецію пролактину у щурів при пероральному застосуванні у дозі 3-25 мкг/кг та in vitro у концентрації 45 пг/мл. Крім того, каберголiн чинить центральну дофамiнергiчну дію через стимуляцію D₂-рецепторiв у пероральних дозах, що перевищують такі, які є ефективними для зниження рівнів пролактину в сироватці крові. Довготривалий вплив каберголiну на зниження рiвня пролактину, ймовірно, пов'язаний з його тривалою персистенцiєю в органi-мiшенi, на що вказує: повільна швидкість елімінації, загальної радiоактивностi з гіпофіза після застосування однократної пероральної дози у щурів (t_1/2, становить приблизно 60 годин).

Фармакодинамiчна ефекти вивчалися у здорових добровольців, жінок у післяпологовому перiодi та хворих iз пролактинемією. Після одноразового перорального прийому препарату у дозі 0,3-1,5 мг спостерігалося значне зниження рівнів пролактину в плазмі у кожній з досліджуваних популяцій. Цей ефект розвивається швидко - протягом 3 годин після введення препарату та зберігається протягом 7-28 діб у здорових осіб i пацієнтів з гiперпролактинемiєю та протягом 14-21 доби - у жінок після пологів. Ступінь зниження рівня пролактину та тривалість залежать від дози.

Щодо ендокринних ефектів каберголiну, не пов'язаних з антипролактинемiчною дією, наявні, дані досліджень iз залученням, людей підтверджують експериментальні результати, отримані при досліджені на тваринах, та свідчать, що досліджувана речовина характеризується високою селективною дією i не впливає на базальний рівень секреції інших гормонів гіпофіза та кортизолу. Фармакодинамiчна дія каберголiну не корелювала з терапевтичним ефектом тільки щодо зниження артеріального тиску. Максимальний гіпотензивний ефект препарату в однократній дозі зазвичай спостерігається протягом перших 6 годин після прийому та е залежним від дози як для максимального зниження, так i частоти виникнення.

Фармакокінетику та метаболічні профілі каберголiну досліджували у здорових добровольців обох статей га у пацієнтів жіночої статі з гiперпролактинемiєю.

Після перорального застосування речовини, міченої радіоактивною міткою, вона швидко абсорбувалася зi шлункового-кишкового тракту, а пік радiоактивностi у плазмі досягався через 0,5-4 години.

Через 10 днів після застосування препарату близько 18 % та 72 % радiоактивної дози виділялося з сечею та фекаліями відповідно. Вміст незміненого препарату у сечі становив 2- 3 % введеної дози.

Основним метаболітом, ідентифікованим у сечі, був 6-алiл-8 β-карбокси-ерголiн, який становив 4-6 % дози препарату. У сечі були знайдені три додаткових метаболіти, які загалом становили менше ніж 3 % дози препарату. Активність метаболітів in vitro стосовно пригнічення секреції пролактину значно менша, ніж каберголiну. Бiотрансформацiя каберголiну також вивчалася у плазмі крові здорових добровольців чоловічої статі, які отримували лікування [14С]-каберголiном: було встановлено, що каберголiн підлягає швидкій та значній бiотрансформації.

Низький рівень видалення з сечею незміненого каберголiну було підтверджено також у дослідженнях з використанням нерадiактивного препарату. Період напiввиведення каберголiну, який визначався за швидкістю видалення препарату з сечею, є тривалим: 63- 68 годин у здорових добровольців (при використанні paдіоімуналiзy) та 79-115 годин у пацієнтів з гiперпролактинемiєю (при використанні методу ВЕРХ).

Беручи до уваги значення періоду напiввиведення, рівноважний стан повинен досягатися через 4 тижні, що було підтверджено середніми значеннями пікової концентрації каберголiну в плазмі крові після одноразового застосування (37 ± 8 пг/мл) та через 4 тижні при багаторазовому застосуванні (101 ± 43 пг/мл).

Результати експериментів in vitro показали, що препарат у концентраціях 0,1-10 нг/мл на 41- 42 % зв'язується з білками плазми крові. Їжа не впливає на абсорбцію та розподіл препарату.

Засоби, що застосовуються у гiнeкoлoгії. Інгiбiтори пролактину. Код АТХ G02C ВОЗ.

Одночасне застосування каберголiну з iншими лiкарськими препаратами, особливо з алкалоїдами ріжків, у ранньому післяпологовому перiодi не асоціювалось з явними взаємодіями, які б змiнювали ефективність, та безпечність цього препарату.

Зважаючи на те, що вiдсутнi дані про взаємодію каберголiну з iншими алкалоїдами ріжків, одночасне застосування цих препаратів протягом тривалого лікування не рекомендується.

Оскільки каберголiн реалізує свою терапевтичну дiю шляхом прямої стимуляції дофамiнових рецепторів, не рекомендується його одночасне застосування з антагонiстами дофамiнових рецепторів (наприклад фенотіазини, бутирофенони, тiоксантени та метоклопрамiд), оскільки ці препарати можуть зменшувати пролактино-знижувальний ефект каберголiну.

Як i інші похiднi ріжків, каберголiн не слід застосовувати з макролідними антибіотиками (наприклад еритроміцином) у зв'язку з підвищенням системної бiодоступнiстi каберголiну.

Особливості щодо застосування

Застереження загального характеру

Безпечність та ефективність каберголiну ще не були встановлені у пацієнтів iз захворюваннями нирок та печінки. Як i інші похiднi ріжків, каберголiн слід призначати з обережністю пацієнтам з тяжкими серцево-судинними захворюваннями, синдромом Рейно, нирковою недостатністю, пептичною виразкою або шлунково-кишковою кровотечею, а також з наявністю в анамнезі серйозних психічних розладів, особливо психотичних. Слід бути особливо обережними, якщо пацієнти одночасно приймають психотропний лікарський препарат.

Пацієнтам з рiдкою спадковою непереносимістю галактози, повною лактазною недостатністю або глюкозо-галактозною мальабсорбцiєю не слід застосовувати цей лікарський препарат. Симптоматична артеріальна гiпотензiя може розвинутись при застосуванні каберголiну при будь-якому показанні. Слід з обережністю застосовувати Каберлат одночасно з іншими лікарськими препаратами, що знижують артеріальний тиск.

Вплив алкоголю на загальну переносимiсть препарату на даний час невідомий.
Перед застосуванням каберголiну слід виключити наявність вагітності, а після закінчення лікування слід запобігати виникненню вагітності протягом щонайменше 1 місяця.

Печінкова недостатність

Слід розглянути можливість застосування нижчих доз для пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю, які отримують довготривале, лікування лікарським засобом Каберлат. У пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю (клас С за шкалою Чайлда- П'ю), якi отримати однократну дозу препарату (1 мг), спостерігалося підвищення значень AUC порівняно зi здоровими добровольцями та пацієнтами з менш тяжким ступенем печінкової недостатності.

Постуральна артеріальна гiпотензiя

Після застосування лікарського засобу Каберлат (може виникати постуральна артеріальна гiпотензiя. Слід з обережністю застосовувати цей препарат одночасно з іншими лікарськими препаратами, що знижують артеріальний тиск.

Сонливість/раптове засинання

Застосування каберголiну асоціювалось з виникненням сонливості. Агонiсти дофаміну можуть бути причиною виникнення епізодів раптового засинання у пацієнтів з хворобою Паркінсона. Повідомлялося про нечасті випадки раптового засинання під час повсякденної діяльності, у деяких випадках без усвідомлення цього або без попереджувальних ознак. Вищезазначену інформацію необхідно повідомити пацієнтам та порадити бути обережними під час керування транспортними засобами або роботи з іншими автоматизованими системами протягом періоду лікування каберголiном. Пацієнти, у яких спостерігалася сонливість та/або епізоди раптового засинання, повинні утримуватися від керування транспортними засобами або роботи з іншими автоматизованими системами. У таких випадках може бути доцільним зниження дози препарату або припинення лікування (див. розділ «Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами»).

Імпульсне порушення контролю

Слід систематично наглядати за станом пацієнтів щодо виникнення iмпульсного порушення контролю. Під час лікування агонiстами, дофамiну, зокрема каберголiном, можуть виникати поведінкові симптоми імпульсного порушення контролю, зокрема патологічна пристрасть до азартних ігор, підвищення лiбiдо, гiперсексуальнiсть, компульсивне бажання витрачати гроші та купувати, булiмiя та компульсивне переїдання, спричинені імпульсним порушенням контролю, про що слід повідомити пацієнтам, та особам, які доглядають за ними. У разі виникнення таких симптомів слід розглянути можливість зменшення дози/поступового припинення застосування препарату.

Інгібування/пригнiчення фiзiологічної лактації

Як i інші похiднi ріжків, Каберлат не слід застосовувати жінкам з артеріальною гіпертензією, що виникла під час вагітності, наприклад прееклампсiєю або післяпологовою артеріальною гiпертензiєю, за винятком випадків, коли потенційна користь переважає можливий ризик.

Повідомлялося про серйозні побiчнi реакції, включаючи артеріальну гіпертензію, інфаркт міокарда, судоми, інсульт або психічні розлади у жінок після пологів, які отримували каберголiн для пригнічення лактації.

У деяких пацієнтів розвитку судом або інсульту передували сильний головний біль та/або транзисторне порушення зору.

Після лікування cлiд ретельно контролювати артеріальний тиск.

Якщо розвиваються артеріальна гіпертензія, пiдозрiлий біль у грудях: сильний, прогресуючий або безперервний головний біль (iз порушеннями зору або без нього) або ознаки токсичності центральної нервової системи, прийом каберголiну слід припинити та негайно обстежити пацієнта.

У дослідженнях застосування каберголiну у післяпологовому періоді зниження артеріального тиску переважно протікало безсимтомно i часто спостерігалось однократно через 2-4 дні після початку лікування. Оскільки зниження артеріального тиску часто спостерігається у післяпологовий пepiод незалежно від медикаментозного лікування, ймвiрно, значна кiлькiсть зареєстрованих випадків зниження артеріального тиску після прийому каберголiну не була зумовлена дією препарату. Проте рекомендується здійснювати періодичний контроль артеріального тиску, особливо протягом перших кількох днів після прийому каберголiну.

3 метою уникнення можливої постуральної артеріальної гiпотензії однократна доза лікарського засобу Каберлат не має перевищувати 0,25 мг для жінок, які годують груддю та приймають препарат для пригнічення встановленої лактації (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). У клінічному дослiдженнi для оцінки ефективності та переносимостi однократної дози каберголiну 0,5 мг для пригнічення лактації було встановлено, що ризик розвитку побічних ефектів при такому показанні збільшується приблизно вдвічі, якщо лікарський препарат застосовувати як однократну дозу 0,5 мг.

Лікування гiпepпролактемічних станів

Перед початком лікування лікарського засобом Каберлат показане повне обстеження гіпофіза, оскільки гiперпролактинемiя, що супроводжується аменореєю/галактореєю та безпліддям, може бути спричинена пухлиною гіпофіза.

Каберлат відновлює овуляцію та фертильність у жінок з гіперпролактинемічним гiпогонадизмом.

Оскільки вагітність може виникнути раніше, ніж відновлення менструального циклу. рекомендується робити аналіз на вагітність щонайменше кожні чотири тижні протягом періоду аменореї, а після відновлення менструації - при затримці більш ніж на три дні. Жінкам, які бажають уникати вагітності, слід рекомендувати використання механічних засобів контрацепції під час лікування лікарським засобом Каберлат та після припинення лікування цим препаратом до повторної появи ановуляцiї. Потрібно спостерігати за жінками, які завагiтнiли, для виявлення ознак збільшення гіпофізу, оскільки існує ризик збільшення  об'єму вже наявної пухлини гіпофіза у період вагітності.

Перед початком застосування лікарського засобу Каберлат, необхідно виключити наявність вагітності. Жінкам, які бажають завагітніти, рекомендується при появі регулярного овуляторного циклу припинити лікування лікарським засобом Каберлат за 1 місяць до запланованого запліднення, оскільки клінічний досвід застосування препарату все ще досить обмежений i препарат характеризується довгим періодом напiввиведення. Якщо вагітність настає під час лікування, прийом каберголiну необхідно припинити.

Рекомендується проводити регулярні гінекологічні обстеження, зокрема цитологічні дослідження шийки матки та ендометрiя, у пацієнток, які приймають Каберлат протягом тривалого періоду.

Фiброз, ураження клапанів серця та можливі спорiдненi клінічні явища

Фiбрознi та серознi запальні розлади, такі як плеврит, випіт у плевральну порожнину, фіброз плеври, фіброз легенів, перикардит, випіт у порожнину перикарда, ураження одного або більше клапанів серця (аортального, мiтрального та тристулкового) або заочеревинний фіброз спостерігалися після довготривалого застосування похідних ріжків з агонiстичною дією на рецептор серотоніну 5НТ₂в, таких як каберголiн. У деяких випадках симптоми або прояви ураження клапанів серця можуть зменшуватися після припинення прийому каберголiну.

У поєднанні iз випотом у плевральну порожнину/фіброзом спостерігалося надмірне збільшення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ). У разі підвищення ШОЕ невідомої етіології, що значно відхиляться від норми, рекомендується проводити рентгенологічне обстеження органів грудної клітки.

Виникнення уражень клапанів пов'язують з накопиченням препарату, тому пацієнтів слід лікувати найнижчими ефективними дозами. Під час кожного візиту слід повторно оцінювати профіль безпечності лікування пацієнтів лікарським засобом Каберлат, щоб визначити доцiльнiсть продовження лікування.

Перед початком довготривалого лікування yci пацієнти повинні проходити обстеження серцево-судинної системи, зокрема ехокардiографiю, для визначення можливої наявності безсимптомного захворювання клапанів серця. До початку лікування також доцільно проводити визначення початкового рівня ШОЕ або інших маркерів запалення, легеневої функції/рентгенографії органів грудної клітки та функції нирок. Невідомо, чи може лікування каберголiном погіршувати перебіг хвороби у пацієнтів з клапанною регургiтацiєю. У разі виявлення у пацієнта фіброзного захворювання клапанів серця лікування пацієнта лікарським засобом Каберлат продовжувати не рекомендується (див. розділ «Протипоказання»). Протягом довготривалого лікування фiбрознi захворювання можуть розвиватися безсимптомно, тому слід спостерігати за пацієнтом щодо можливих проявів прогресування фіброзу. Отже, під час, лікування слід звертати увагу на такі ознаки та симптоми:

• захворювання легенів та плеври, такі як диспное, задишка, постійний кашель або біль у грудній клітці;
• ниркова недостатність або обструкція сечовідних/черевних судин, що можуть проявлятися у вигляді болю у попереку/боку та набряку нижніх кiнцiвок, а також будь-які можливі утворення у черевній порожнині або болючість, що можуть вказувати на заочеревинний фіброз;
• серцева недостатність: випадки клапанного або перикардіального фіброзу часто проявляються у вигляді серцевої недостатності. У зв'язку з цим при появі таких симптомів слід виключити наявність клапанного фіброзу (та конструктивного перикардиту).

Проведення клiнiчного дiагностичного монiторингу розвитку фiброзних захворювань у встановленому порядку с обов'язковим. Першу ехокардiографiю необхiдно зробити протягом 3-6 мiсяцiв пicля початку лiкування, пiсля чого частоту ехокардiографiчних дослiджень слiд визначити за допомогою вiдповiдого iндивiдуального клiнiчного обстеження з особливою увагою до перерахованих вище симптомiв, але щонайменше кожнi 6-12 місяців.

Застосування лiкарського засобу Каберлат слiд припинити у разi виявлення на exoкapдioгpaмi ознак виникнення нової або ускладнення наявної клапанної peгypгiтaції, рестрикції клапана або ущiльнення стулок клапана (див. розділ «Протипоказання»).

Необхiднiсть проведення iнших клiнiчних обстежень (наприклад, фiзикальне обстеження, включаючи аускультацiю серця, рентгенографiю та комп'ютерну томографiю) слiд визначати iндивiдуально для кожного пацiєнта.

Вiдповiднi додатковi дослiдження, зокрема визначення ШОЕ та креатинiну сироватки кровi слiд проводити за необхiдностi для пiдтвердження дiагнозу фiброзного захворювання.

Цей лiкарський засiб мiстить лактозу. Якщо у пацієнта встановлена непереносимiсть деяких цукрiв, необхiдно проконсультуватися з лiкарем, перш нiж приймати цей лiкарськiй засiб.

дiюча речовина: каберголiн;

1 таблетка мiстить каберголiну 0,5мг;

допопомiжнi речовини: лактоза безводна, лейцин, магнiю стеарат.

Пацієнти повиннi бути обережними при виконаннi дiй, якi вимагають швидкої та точної peaкції на початку лiкування.

Протягом перших днiв застосування лiкарського засобу Каберлат пацієнтам слiд утримуватись вiд дiяльностi, що вимагає швидких та точних реакцiй, таких як керування автомобiлем або робота з iншими автоматизованими системами.

Пацiєнтаєнтам, якi застосовують Каберлат та у яких спостерiгається сонливiсть, не слiд керувати транспортними засобами або займатися iншими видами дiяльностi, при якiй порушення пильностi може наражати їx самих та оточуючих людей на небезпеку серйозного травмування або летального наслiдку (робота з автоматизованими системами). Поновити керування автотранспортом та iншими механiзмами можливо пiсля зникнення сонливостi та порушення пильностi.

Наразi немає адекватних та суворо контрольованих дослiджень щодо застосування каберголiну вагiтним жiнкам. Доступнi данi дванадцятирiчного обсервацiйного дослiдження за результатами вагiтностi пiсля терапiї каберголiном щодо 256 вагiтностей. За результатами дослiдження у 17 з 256 вагiтностей (6,6 %) зафiксовано вираженi вродженi вади розвитку плода або аборти, у 23 новонароджених дiтей з 258 було виявлено 27 неонатальних вiдхилень вiд норми, як виражених, так i невиражених. Найпоширенiшими аномалiями новонароджених (10) були мальформації опорно-рухової системи та кардiопульмональнi аномалiї (5). lнформацiї про перинатальнi розлади або довготривалий розвиток немовлят, якi пiддавалися дiї каберголiну пiд час внутрiшньоутробного розвитку, немає. Згiдно з останнiми опублiкованими науковими даними, поширенiсть великих вроджених вад розвитку у населення в цiлому становить 6,9 % i бiльше. Частота вроджених аномалiй коливається у рiзних популяцiях. Неможливо точно визначити, чи iснує пiдвищений ризик, оскiльки жодна контрольна група не була включена у дослiдження.

Каберголiн слiд призначати при вагiтностi за наявностi чiтких показань та лише пiсля ретельного оцiнювання спiввiдношення користь/ризик.

Через тривалий перiод напiввиведення препарату та обмеженiсть даних щодо внутрiшньоутробного впливу жiнкам, якi бажають завагiтнiти, слiд припинити лiкування каберголiном за мiсяць до запланованого заплiднення.

Якщо заплiднення вiдбудеться протягом лiкування, прийом препарату слiд припинити одразу, як тiльки пiдтвердилась вагiтнiсть, щоб обмежити вплив лiкарського засобу на плiд.

Немає доступної iнформацiї щодо екскрецiї каберголiну у грудне молоко, проте матерям не рекомендується годувати груддю, якщо застосування лiкарського засобу Каберлат не призвело до iнгiбування/пригнiчення лактацiї. Оскiльки препарат пригнiчує лактацiю.

Каберлат не слiд застосовувати матерям з гiперпролактинемiчними станами, якi бажають годувати грудю.

Безпека та ефективнiсть каберголiну для пацiєнтiв вiком до 16 рокiв не вивчалися.

Iнгiбування/пригнiчення фізіологічної лактації

Iнгiбування фізіологічної післяпологової лактації одразу після пологів або пригнічення лактацiї, що встановилася, у таких випадках:

• після пологів, якщо мати вирушила не годувати дитину груддю або коли годування груддю протипоказано матері чи дитині з медичних причин;
• після народження мертвого плода або аборту.

Каберголiн iнгiбує/пригнічує фізіологічну лактацію шляхом iнгiбування секреції пролактину. У контрольованих клінічних дослідженнях одноразовий прийому каберголiну у дозі 1 мг у перший день після пологів був ефективним у iнгiбуваннi секреції молока, а також при набуханні грудей i болю у 70-90 % жінок. Менше 5 % жінок відчували поновлення симптоматики у грудях на третьому тижні після пологів (яка, зазвичай, була легкою за ступенем тяжкості).

Пригнічення секреції молока та полегшення при набуханні грудей i болю у грудях відмічалось приблизно у 85 % жінок в період лактації при застосуванні протягом двох днів сумарної дози каберголiну 1 мг, поділеної на чотири прийоми. Випадки поновлення симптоматики у грудях через 10 днів нечасті (приблизно 2 % випадків).

Лікування гiперпролактиничних станів

Порушення пов'язані з гiперпролактинемiєю, у тому числі аменореї, олiгоменореї, ановуляцiї та галактореї. Лікування пацієнтів з пролактинсекретуючими аденомами гіпофіза (мiкро- та макропролактиноми), ідіоматичною гiперпролактинемiєю або iз синдромом «порожнього» турецького сідла з супутньою гiперпролактинеміє, які є основними патологічними станами, що зумовлюють вищезгадані клінічні прояви.

При тривалому лiкуваннi у дозах від 1 до 2 мг на тиждень каберголiн був ефективний для нормалізації рівня пролактину у сироватці крові приблизно у 84 % пацієнтів з гiперпролактинемiєю.

Регулярні цикли поновилися у 83 % жінок з аменореєю. Відновлення овуляції задокументовано у 89 % жінок за показниками прогестерону, рівень якого контролювався протягом лютеїнової фази. Галакторея, яка мала місце перед початком лiкування, зникла у 90 % випадків. У 50-90 % жінок та чоловiкiв з мiкро- або макропролактиномою виявлено зменшення розміру пухлини.

Пiдвищена чутливiсть до каберголiну, до будь-яких допомiжних речовин лiкарського засобу або до будь-яких алкалоїдiв рiжкiв.

Наявнiсть в анамнезi фiброзних захворювань лeгeнiв, перикарда та заочеревинного простору. Каберголiн протипоказаний пацiєнтам з печiнковою недостатнiстю та вагiтним з гестозом. Каберголiн не слiд застосовувати одночасно з антипсихотичними лiкарськими засобами або жiнкам з пiсляродовим психозом в анамнезi.

Каберголiн протипоказаний для довготривалого лiкування, якщо с ознаки ураження клапанiв серця, що визначаються за допомогою exoкapдioгpaфії до початку лiкування.

Каберлат призначений для перорального застосування. Оскiльки у клiнiчних дослiдженнях каберголiн застосовували переважно разом з їжею та оскiльки переносимiсть цього класу лiкарських препаратiв при прийомi з їжею покращується, препарат рекомендується приймати пiд час їди при всiх терапевтичних показаннях.

Iнгiбування/пригнiчення фiзiологiчної лактацiї

Каберлат слiд застосовувати протягом першого дня пiсля пологiв. Рекомендована терапевтична доза препарату становить 1 мг (2 таблетки по 0,5 мг), що приймається однократно.

Для пригнiчення лактацiї, що вже встановилась, рекомендований терапевтичний режим дозування становить 0,25 мг ( ¹/₂ таблетки по 0,5 мг) кожнi 12 годин протягом 2 днiв (загальна доза - 1 мг). Такий режим дозування краще переноситься жiнками, якi вирiшили пригнiтити лактацiю, нiж прийом у виглядi однократної дози, i вiн супроводжується меншою частотою виникнення небажаних явищ, особливо симптомiв артерiальної гiпотензiї.

Лiкування гiперпролактинемiчних станiв

Рекомендована початкова доза лiкарського засобу Каберлат, становить 0,5 мг 1 раз на тиждень або ¹/₂ таблетки по 0,5 мг 2 рази на тиждень (наприклад у понеділок та четвер). Пiдвищення тижневої дози слiд здiйснювати поступово, бажано пiдвищувати її на 0,5 мг на тиждень кожен мiсяць до досягнення оптимальної терапевтичної ефективностi. Зазвичай терапевтична доза становить 1 мг на тиждень i може коливатися у дiапазонi вiд 0,25 мг до 2 мг на тиждень. Для лiкування пацiєнтiв з гiперпролактинемiєю Каберлат застосовували у дозах до 4,5 мг на тиждень.

Максимальна доза препарату не має перевищувати 3 мг на добу.

Тижневу дозу препарату можна прийняти за 1 раз або розподiлити на два або бiльшу кiлькiсть прийомiв на тиждень, залежно вiд переносимостi препарату пацієнтом. Якщо призначенi дози перевищують 1 мг нa тиждень, рекомендується дiлити тижневу дозу препарату на декiлька прийомів, оскiльки переносимiсть препарату у дозуваннi, що перевищує 1 мг при прийомi разовою тижневою дозою, оцiнювалася тiльки у декiлькох пацієнтiв.

При пiдвищеннi дози слiд провести обстеження пацiєнта для визначення мiнiмальної дози препарату, що викникає терапевтичний ефект. Пiсля того, як буде пiдiбрано ефективний терапевтичний режим дозування, рекомендусться проводити регулярне (щомiсячне) визначення рiвнiв пролактину в сироватцi кровi, оскільки нормалiзацiя цих рiвнiв зазвичай спостерiгається протягом двох або чотирьох тижнiв.

Пiсля вiдмiни каберголiну зазвичай спостерiгається рецидив гiперпролактинемiї. Однак у деяких пацієнтiв спостерiгалося збереження пригнiчення рiвнiв пролактину протягом декiлькох мiсяцiв. У 23 з 29 жiнок з групи подальшого спостереження пiсля припинення прийому каберголiну овуляторнi цикли тривали довше 6 мiсяцiв.

Пацієнти лiтнього вiку

Досвiд застосування пацієнтам лiтнього вiку дуже обмежений через показання для застосування каберголiну. Доступнi данi свiдчать про вiдсутнiсть особливого ризику.

Загалом небажанi явища залежать вiд дози лiкарського засобу. Iмовiрнiсть виникнення небажаних явищ у пацiєнтiв з вiдомою нспереносимiстю дофамiнергiчних препаратiв можна зменшити, якщо розпочинати лiкування каберголiном зi знижених доз, наприклал 0,25 мг 1 раз на тиждень з наступним поступовим їx пiдвищенням до досягнення терапевтичної дози. У разi виникнення стiйких або тяжких небажаних явищ тимчасове зниження дози з наступним бiльш поступовим пiдвищенням наприклад на 0,25 мг/тиждень кожнi 2 тижнi, може покращити переносимiсть препарату.

Пiд час лiкування каберголiном спостерiгалися нижчезазначенi побiчнi peaкції з такою частотою: дуже часто: ≥ 1/10; часто: ≥ 1/100 та < 1/10; нечасто ≥ 1/1000 та < 1/100; рiдко: ≥ 1/10000 та < 1/1000; дуже рiдко: < 1/10000; частота невiдома (не можна оцiнити на основі наявних даних).

Розлади з боку серця:

дуже часто: ураження клапанiв (у тому числi регургiтацiя) та спорiдненi розлади (перикардит i випiт у порожнину перикарда);

нечасто: пальпiтацiя;

частота невiдома: стенокардiя.

Розлади з боку дихальної системи, торакальнi та медіастиальні розлади:

нечасто: диспное, випiт у плевральну порожнину, фiброз (включаючи фiброз легенiв), носова кровотеча;

дуже рiдко: фiброз плеври;

частота невiдома: порушення дихання, дихальна недостатнiсть, плеврит, бiль у грудях.

Розлади з боку iмунної системи:

нечасто: реакції гinерчутливостi.

Розлади з боку нервової системи:

дуже часто: головний бiль*, запаморочення/вертиго;

часто: сонливiсть;

нечасто: транзиторна геміанопсія, синкопе, парестезія;

частота невiдома: раптове засинання, тремор.

Розлади з боку органiв зору:

частота невiдома: погiршення зору.

Розлади з боку психiки:

часто: депресiя;

нeчacmo: пiдвищення лiбiдо;

частота невiдома: агресiя, марення, гiперсексуальнiсть, патологiчна пристрасть до азартних iгop, психiчнi розлади, галюцинації.

Розлади з боку судин:

часто: гiпотензивний ефект у пацiєнтiв, якi отримують довготривале лiкування; постуральна артерiальна гiпотензiя, припливи**;

нечасто: периферичний вазоспазм, втрата свiдомостi.

Розлади з боку травної системи:

дуже часто: нудота*, диспепсiя, гастрит, бiль у животi*;

часто: запор, блювання**;

рiдко: бiль в епiгастральнiй дiлянцi.

Загальнi розлади та реакцiї у мiсцi введення:

дуже часто: астенiя***, пiдвищена втомлюванiсть;

нечасто: набряк, периферичний набряк.

3 боку гепатобiлiарної системи:

частота невiдома: порушення функцiї печiнки.

3 боку шкiри та пiдшкiрних тканин:

нечасто: висипання, алопецiя.

3 боку опорно-рухової системи та сполvчної тканини:

нечасто: судоми в ногах.

3 боку репродуктивної систем и та молочних залоз:

часто: бiль у молочних залозах.

Дослiдження:

часто: безсимптомне зниження артерiального тиску ( ≥ на 20 мм рт. ст. систолiчний i ≥ 10 мм рт. ст. дiастолiчний);

нечасто: у жiнок з аменореєю спостерiгалося зниження рiвня гемоглобiну протягом перших кiлькох мiсяцiв пiсля менструації;

частота невiдома: пiдвищений рiвень креатинфосфокiнази в кровi, анормальнi показники печiнкових проб.

* Дуже часто - у пацiєнток при лiкуваннi гiперпролактинемiчних станiв; часто - у пацiєнток при iнгiбуваннi/пригнiченi лактацiї.

**Часто - у пацiєнток при лiкуваннi гiперпролактинемiчних станiв: нечасто у пацiєнток при iнгiбуваннi/пригнiченi лактації.

*** Дуже часто - у пацієнток при лiкуваннi гiперпролактинемiчних станiв: нечасто - у пацiєнток при iнгiбуваннi/пригнiченi лактацiї.

lмпульсне порушення контролю.

Патологiчна пристрасть до азартних ігop, пiдвищення лiбiдо, гiперсексуальнiсть, компульсивне бажання витрачати гpoшi та купувати, вiдмова вiд їжi та компульсивне переїдання можуть виникати у пацiєнiв, якi отримують лiкування агонiстми дофамiну, зокрема каберголiном.

Звiтування про пiдозрюванi побiчнi реакцiї

Звiтування про пiдозрюванi побiчнi реакцiї пiсля реестрацiї лiкарського засобу має важливе значення. Це дозволяє здiйснювати монiторинг спiввiдношення ризик/користь при застосуваннi лiкарського засобу. Фахiвцiв сфери охорони здоров'я просять звiтувати про будь­якi пiдозрюванi небажанi реакцiї.

Симптоми передозування можуть бути аналогiчнi тим, що виникають внаслiдок надмiрно стимуляції дофамiнових рецепторiв (наприклад нудота, блювання, скарги на дискомфорт у шлунку, постуральна артерiальна гiпотензiя, сплутанiсть свiдомостi/психоз або галюцинації). У разi необхiдностi слiд застосувати пiдтримуючi заходи для видалення будь-яких залишкiв неабсорбованого препарату та пiдтримання артерiального тиску. Крiм того, може бути доцiльним введения препаратiв групи антагонiстiв дофамiну.

Зберiгати при температуpi вiд 15 °С до 25 °С в захищенному вiд свiтла та вологи мicці. Зберiгати в недоступному для дiтей мicцi.

Каберлат призначають для Інгібування/пригнічення фізіологічної лактації

Інгібування фізіологічної післяпологової лактації одразу після пологів або пригнічення лактації, що встановилася, у таких випадках:

• після пологів, якщо мати вирішила не годувати дитину груддю або коли годування груддю протипоказано матері чи дитині з медичних причин;
• після народження мертвого плода або аборту.

Лікування гіперпролактинемічних станів