Оксифреш спрей наз. 0.5 мг/мл по 10 мл в конт. полиэт.

По 10 мл у поліетиленовому контейнері з пробкою-розпилювачем і кришкою з контролем першого розкриття у пачці з картону.

Спрей назальний. Основні фізико-хімічні властивості: безбарвна або злегка жовтувата прозора рідина зі специфічним запахом.

Оксифреш належить до групи місцевих судинозвужувальних засобів. Оксиметазолін чинить симпатоміметичну та судинозвужувальну дію, усуваючи набряк слизової оболонки носа. Звужує судини у місці нанесення, зменшує набряк слизової оболонки носа та верхніх дихальних шляхів, зменшує виділення з носа. Відновлює носове дихання. Усунення набряку слизової оболонки носа сприяє відновленню аерації придаткових пазух, порожнини середнього вуха, що запобігає розвитку бактеріальних ускладнень. Оксиметазолін чинить противірусну, протизапальну, імуномодулюючу та антиоксидантну дію. Завдяки цьому комбінованому механізму дії під час проведення клінічних досліджень було доведено більш швидке та ефективне усунення симптомів гострого риніту (закладеності носа, ринореї, чхання, погіршеного самопочуття). При місцевому назальному застосуванні у терапевтичних концентраціях не подразнює слизової оболонки носа, не спричиняє гіперемії. Період напіввиведення становить близько 35 годин після застосування лікарського засобу. 2,1 % лікарського засобу виводиться нирками, близько 1,1 % – з калом. Лікування за допомогою 0,05 % оксиметазоліну у вигляді назального спрею, в порівнянні з фізіологічним розчином, значно скоротило тривалість застуди: в середньому від 6 днів до 4 днів (Р < 0,001). У подвійно сліпому порівняльному дослідженні з паралельними групами за участю 247 дорослих пацієнтів було продемонстровано швидше і більш ефективне зменшення типових симптомів гострого риніту [закладеність носа, нежить, чхання, погане самопочуття (Р < 0,05)] за рахунок комбінації судинозвужувальних, противірусних, протизапальних та антиокислювальних ефектів оксиметазоліну.

Тривалість дії лікарського засобу – до 12 годин. У разі інтраназального введення абсорбована кількість іноді може бути достатньою для ініціювання системних ефектів, наприклад, у центральній нервовій і серцево-судинній системах. Додаткові дані з фармакокінетичних досліджень у людини відсутні. Дані доклінічних досліджень безпеки. У ході досліджень токсичності на собаках при багатократному назальному застосуванні оксиметазоліну не було виявлено жодних ризиків щодо безпеки для людини. Результати тесту на мутагенність бактерій in vitro були негативними. Дані щодо канцерогенності цього лікарського засобу наразі відсутні. Тератогенних ефектів у щурів і кролів не спостерігалося. Дози, вищі терапевтичного рівня, були летальними для ембріона або призводили до уповільнення росту плода. У щурів спостерігалося пригнічення вироблення материнського молока. Ознаки порушення фертильності відсутні.

Протинабрякові та інші препарати для місцевого застосування при захворюваннях порожнини носа. Симпатоміметики. Код АТХ R01А А05.

Якщо пацієнт приймає інші лікарські засоби, перед початком застосування лікарського засобу Оксифреш рекомендується звернутися за консультацією до лікаря. Оксифреш не слід одночасно застосовувати з іншими місцевими судинозвужувальними засобами (при будь-якому шляху введення останніх), з іншими назальними деконгестантами, а також із трициклічними антидепресантами, мапротиліном, оскільки можливе підвищення артеріального тиску. Таке поєднане застосування можливе лише після консультації з лікарем. У разі одночасного застосування з інгібіторами моноаміноксидази (МАО) можливе підвищення артеріального тиску. Не слід застосовувати Оксифреш одночасно з інгібіторами МАО або протягом 2 тижнів після припинення лікування інгібіторами МАО (див. розділ «Протипоказання»). При одночасному застосуванні оксиметазоліну з трициклічними антидепресантами підвищується ризик розвитку артеріальної гіпертензії та аритмії. Оксиметазолін може знижувати ефективність β‑адреноблокаторів, метилдопи або інших антигіпертензивних лікарських засобів. У разі одночасного застосування симпатоміметиків та антипаркінсонічних засобів можливе збільшення токсичної дії на серцево-судинну систему.

діюча речовина: оксиметазолін; 1 мл розчину містить 0,5 мг оксиметазоліну гідрохлориду; допоміжні речовини: бензалконію хлорид; левоментол; камфора рацемічна; евкаліптол; натрію дигідрофосфат, моногідрат; динатрію едетат; пропіленгліколь; вода очищена

У разі тривалого застосування лікарського засобу у дозах, що перевищують рекомендовані, не можна виключити загального впливу на серцево-судинну систему. У таких випадках здатність керувати транспортним засобом може погіршитися.

Оксиметазолін не був пов’язаний із несприятливим завершенням вагітності. Слід з обережністю застосовувати лікарський засіб хворим з артеріальною гіпертензією або з ознаками зменшення кровопостачання плаценти. Часте або тривале застосування високих доз може призводити до зменшення плацентарного кровотоку. У період вагітності застосування лікарського засобу можливе у випадку, коли, на думку лікаря, очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода/дитини. В такому разі потрібна особлива обережність; не допускається перевищення рекомендованого дозування. Невідомо, чи оксиметазолін проникає у грудне молоко. У зв’язку з відсутністю даних оксиметазолін не слід застосовувати у період годування грудьми.

Оксифреш застосовувати дітям віком від 6 років.

- Гострий риніт. - Алергічний риніт. - Приступи неінфекційного вазомоторного риніту. - Для відновлення дренажу та носового дихання при захворюваннях придаткових пазух порожнини носа, євстахіїту, пов’язаного з ринітом. - Для усунення набряку перед діагностичними маніпуляціями у носових ходах.

Підвищена чутливість до оксиметазоліну, інших адреноміметиків або до будь-яких компонентів лікарського засобу; атрофічний риніт; підвищений внутрішньоочний тиск, особливо при закритокутовій глаукомі; феохромоцитома; тяжкі форми серцево-судинних захворювань (артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця), виражений атеросклероз, гострі серцево-судинні захворювання або серцева астма, тахісистолічні порушення серцевого ритму, стенокардія; метаболічні порушення (гіпертиреоз, цукровий діабет, порфірія); ниркова недостатність. Не застосовувати після трансфеноїдальної гіпофізектомії або іншого хірургічного втручання з відкриванням твердої мозкової оболонки. Запалення чи пошкодження шкіри навколо носових ходів або слизової оболонки носа. Протипоказано застосовувати одночасно з інгібіторами моноаміноксидази та протягом 2 тижнів після припинення лікування інгібіторами МАО, а також з іншими лікарськими засобами, що сприяють підвищенню артеріального тиску. Гіпертрофія простати.

Дорослі та діти віком від 6 років По 1 впорскуванню лікарського засобу Оксифреш у кожен носовий хід 2–3 рази на добу. Разову дозу не слід застосовувати більше 3 разів на добу та довше 7 днів поспіль. Не слід застосовувати дози, вищі за рекомендовані. Спосіб застосування Механізм розпилення працює при натиску на контейнер. Перед першим використанням зняти захисний ковпачок, взяти назальний спрей у руку і кілька разів натиснути на контейнер, поки не утвориться стійкий аерозольний туман. Край насадки контейнера вводити у кожен носовий хід і різко натискати 1 раз на контейнер. Під час впорскування повітря втягувати носом. При впорскуванні у порожнину носа не закидати голову і не перевертати контейнер. Не рекомендується користуватися одним контейнером кільком особам, щоб уникнути поширення інфекції. Після використання очистити розпилювач та закрити контейнер захисним ковпачок.

При частому і тривалому застосуванні можуть виникнути відчуття печіння, поколювання у носі, припливу крові до обличчя, чхання, сухість слизової оболонки. Тривале безперервне застосування судинозвужувальних лікарських засобів може призвести до тахіфілаксії або розвитку медикаментозного риніту. Загалом тяжких побічних ефектів не очікується. Частота побічних реакцій класифікується таким чином: дуже часто (≥ 1/10), часто (від ≥ 1/100 до < 1/10), нечасто (від ≥ 1/1 000 до < 1/100), рідко (від ≥ 1/10 000 до < 1/1 000), дуже рідко (< 1/10 000), невідомо (неможливо оцінити з наявних даних). З боку серцево-судинної системи. Рідко: пальпітація (відчуття серцебиття),тахікардія, підвищення артеріального тиску, біль у серці. Дуже рідко: аритмії. З боку органів зору. Рідко: подразнення, дискомфорт або почервоніння очей, затуманений зір. З боку шлунково-кишкового тракту. Рідко: нудота. З боку імунної системи. Нечасто: реакції гіперчутливості (ангіоневротичний набряк, висип, свербіж). З боку нервової системи. Дуже рідко: головний біль, нудота, запаморочення, седація, сонливість або безсоння, неспокій, знервованість, тривожність, тремор, підвищена втомлюваність, галюцинації (особливо у дітей). З боку скелетно-м’язових та сполучних тканин. Дуже рідко: судоми (особливо у дітей). З боку дихальної системи, грудної клітки та середостіння. Рідко: дискомфорт або подразнення у носі, роті та горлі, печіння або сухість слизової оболонки носа, чхання, носова кровотеча. Після того, як ефект від застосування лікарського засобу закінчиться, може спостерігатися відчуття сильної закладеності носа (реактивна гіперемія). Загальний стан. Дуже рідко: слабкість. Частота невідома: тахіфілаксія (при тривалому застосуванні або передозуванні). Повідомлення про підозрювані побічні реакції. Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

У разі значного передозування оксиметазоліну або у разі випадкового прийому всередину можуть виникати такі симптоми: мідріаз, нудота, блювання, ціаноз, підвищення температури, спазми, тахікардія, аритмія, пальпітація, серцево-судинна недостатність, артеріальна гіпертензія, задишка, дихальні розлади, набряк легень, зупинка серця, підвищене потовиділення, ажитація, відчуття страху, судоми, блідість, міоз, гіпосмія, галюцинації, психічні розлади, фізичний дискомфорт. Вкрай рідко спостерігається пригнічення функцій центральної нервової системи, що проявляється сонливістю, зниженням температури тіла, брадикардією, артеріальною гіпотензією, колапсом, шоком, дихальними розладами, апное, втратою свідомості з можливим розвитком коми. До клінічних проявів передозування у дітей належать симптоми з боку центральної нервової системи (ЦНС): судоми та кома, галюцинації, брадикардія, апное, артеріальна гіпертензія, що змінюється гіпотензією. Невідкладні заходи: у разі підозри на передозування оксиметазоліном необхідна термінова госпіталізація до відділення інтенсивної терапії. Рекомендується негайний прийом активованого вугілля (абсорбенту), сульфату натрію (проносного засобу) або промивання шлунку (у разі передозування великою кількістю лікарського засобу), оскільки оксиметазолін може швидко всмоктуватися. Якщо виникла артеріальна гіпертензія, необхідне застосування вазодилататорів (фентоламін, нітропрусид натрію). Не слід застосовувати вазопресорні засоби. В якості антидоту можна застосовувати неселективні α-блокатори. У разі необхідності можна вжити заходів для зниження температури тіла, при збудженні призначають бензодіазепіни, протисудомну терапію проводять бензодіазепінами та/або барбітуратами. У тяжких випадках може виникнути потреба в інтубації трахеї та штучній вентиляції легень.

Зберігати при температурі не вище 30 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Особливості щодо застосування Слід уникати довготривалого застосування та передозування лікарського засобу. Довготривале застосування та передозування протинабрякового засобу для носа може призвести до послаблення його дії (тахіфілаксія). У разі тривалого застосування або передозування слід негайно припинити лікування цим лікарським засобом. Зловживання цим засобом може спричинити атрофію слизової оболонки та реактивну гіперемію із медикаментозним ринітом, а також ураження епітелію та інгібування його активності. Після застосування лікарського засобу необхідний особливий нагляд за станом пацієнтів із хронічним ринітом та у разі застосування спрею для усунення набряку перед діагностичними маніпуляціями. Дози, вищі за рекомендовані, слід застосовувати тільки під наглядом лікаря. Тривалість безперервного застосування лікарського засобу не повинна перевищувати 7 діб. Збереження набряку носових ходів після третьої доби застосування лікарського засобу може свідчити про наявність викривлення носової перегородки, гнійного гаймориту, аденоїдів, алергічного риніту, стійкої бактеріальної інфекції або інших нерозпізнаних захворювань, що потребують консультації лікаря та спеціалізованої комплексної терапії. Пацієнту слід проконсультуватися з лікарем до початку застосування цього лікарського засобу у разі наявності підвищеного артеріального тиску, серцево-судинних захворювань, порушень з боку печінки або нирок.