Аген таблетки 10 мг № 30

№30 (10×3): по 10 таблеток у блістері, по 3 блістери у картонній коробці.

Пігулки

Амлодипін — блокатор повільних кальцієвих каналів, що інгібує трансмембранний транспорт іонів кальцію в клітини гладких м'язів стінок судин та міокарда. Механізм антигіпертензивного ефекту амлодипіну базується на його прямому релаксуючому впливі на гладкі м'язи стінок судин. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією амлодипін у дозі 1 раз на добу клінічно значуще знижує артеріальний тиск.

У зв'язку з повільним впливом амлодипіну прийом препарату не призводить до гострої гіпотензії та тахікардії.

У хворих на стенокардію амлодипін підвищує толерантність до фізичних навантажень, затримує виникнення ангінозного болю та депресії сегмента ST на ЕКГ; водночас знижується як частота ангінозних нападів, так і частота застосування нітрогліцерину.

Під час перорального прийому терапевтичної дози амлодипін добре всмоктується; Cmax у плазмі крові досягається приблизно через 6–12 годин після прийому препарату.

Абсолютна біологічна доступність досягає 64-80%. Об'єм розподілу становить приблизно 21 л/кг маси тіла. Час застосування та характер їжі не впливають на абсорбцію амлодипіну.

Дослідження in vitro показали, що близько 97,5% циркулюючого амлодипіну пов'язано з білками плазми. Т½ становить 35-50 годин, стабільні концентрації в плазмі досягаються після 7-8 діб безперервного прийому препарату.

Здебільшого амлодипін біотрансформується у печінці та перетворюється на неактивні метаболіти. Амлодипін виводиться з організму із сечею: 10% дози – у незміненому вигляді, 60% – у вигляді неактивних метаболітів. Амлодипін не піддається діалізу.

Селективні антагоністи кальцію з переважним впливом на судини. Код АТХ С08С А01.

Амлодипін можна застосовувати одночасно з тіазидними діуретичними препаратами, блокаторами α- та β-адренорецепторів, інгібіторами АПФ, нітратами тривалої дії, нітрогліцерином, НПЗП, антибіотиками, пероральними протидіабетичними засобами.

Під час спеціалізованих досліджень виявлено, що одночасне застосування амлодипіну з дигоксином здоровими добровольцями не викликає змін рівнів дигоксину в сироватці крові, а також його ренального кліренсу, поєднаний прийом амлодипіну з циметидином не змінює фармакокінетику амлодипіну.

Одночасне застосування амлодипіну з варфарином здоровими добровольцями чоловічої статі не мало значного впливу на протромбіновий час.

Під час фармакокінетичних досліджень із циклоспорином доведено, що амлодипін не викликає значних змін у фармакокінетиці цього імуносупресивного засобу. Грейпфрутовий сік може підвищити рівні амлодипіну в плазмі крові, але це не значно впливає на АТ і частоту пульсу.

Аген 5: 1 таблетка містить амлодипіну (у формі амлодипіну ^{бесилату} ) 5 мг;

Аген 10: 1 таблетка містить амлодипіну (у формі амлодипіну ^{бесилату} ) 10 мг;

інші складові: целюлоза мікрокристалічна, кальцію гідрофосфат дигідрат, натрію крохмальгліколят (тип А), магнію стеарат.

Препарат може незначно або помірно впливати на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.

Швидкість реакції може бути знижена за наявності таких симптомів як запаморочення, головний біль, сплутаність свідомості або нудота. Слід бути обережними, особливо на початку лікування.

Вагітність.

Безпека застосування амлодипіну в період вагітності не встановлена.

Застосовувати амлодипін у період вагітності рекомендується тільки в тих випадках, коли немає більш безпечної альтернативи, а ризик, пов'язаний із самим захворюванням, перевищує можливу шкоду від лікування матері та плода.

Під час досліджень на тваринах при застосуванні високих доз спостерігалася репродуктивна токсичність.

Період годування груддю.

Амлодипін виділяється у материнське молоко. Співвідношення дози, одержаної новонародженим від матері, у міжквартальному діапазоні оцінюють як 3-7%, максимум 15%. Дія амлодипіну на немовлят невідома.

При прийнятті рішення про продовження годування груддю або застосування амлодипіну необхідно оцінювати користь грудного годування для дитини та користь від застосування препарату для матері.

Препарат застосовувати дітям віком від 6 років.

Вплив амлодипіну на артеріальний тиск пацієнтів віком до 6 років невідомий.

АГ, стабільна стенокардія та стенокардія Принцметалу.

• Підвищена чутливість до амлодипіну або будь-якого компонента препарату;
• артеріальна гіпотензія;
• період вагітності та годування груддю;
• дитячий вік до 18 років.

Застосовують внутрішньо. Таблетку ковтають цілою, запиваючи достатньою кількістю води. Початкова доза становить 5 мг один раз на добу. Згодом дозу можна збільшити до 10 мг з урахуванням індивідуальної реакції пацієнта.

Тривалість лікування залежить від клінічного ефекту та переносимості препарату. Пацієнти похилого віку можуть приймати препарат у загальному рекомендованому дозуванні.

Під час лікування можуть виникати такі побічні ефекти: головний біль, набряки гомілок, підвищена стомлюваність, сонливість, нудота, біль у животі, припливи крові, тахікардія, запаморочення.

До відносно нечастих побічних ефектів відносяться: алопеція, порушення перистальтики, біль у суглобах, задишка, астенія, біль у ділянці спини, судоми м'язів, диспепсія, гіперплазія ясен, гінекомастія, гіперглікемія, імпотенція, почастішання сечовипускання, лейкопенія, , тромбоцитопенія, васкуліт, зміни настрою, периферична невропатія, млявість, сухість у роті, біль у м'язах та порушення зору.

Нечасто може виникати алергічна реакція, що супроводжується свербежем, шкірним висипом, ангіоневротичним набряком та мультиформною еритемою.

Можна призвести до тривалої системної гіпотензії.

Лікування: рекомендується промивання шлунка, моніторинг функції дихальної системи та серця. Для відновлення судинного тонусу та артеріального тиску застосовують вазоконстриктори (судинозвужувальні речовини), але тільки в тому випадку, якщо вони не протипоказані. Для гальмування впливу блокаторів кальцієвих каналів корисно вводити внутрішньовенний глюконат кальцію.

В оригінальній упаковці. Температура зберігання від 5°C до 25°C. Не потребує спеціальних умов зберігання.

Препарат призначений для лікування стенокардії.