Арикстра 2.5мг/0.5мл N10

По 10 заповнених шприців з автоматичною системою безпеки в картонній коробці.

Розчин для ін'єкцій.

Фондапаринукс є синтетичним і селективним інгібітором активованого фактора Х (Ха). Антитромботична активність фондапаринуксу є результатом селективного пригнічення фактора Ха, опосередкованого антитромбіном III (АТ ІІІ). Вибірково зв'язуючись з АТ III, фондапаринукс потенціює (приблизно в 300 разів) початкову нейтралізацію фактора Ха антитромбіном III. Нейтралізація фактора Ха перериває ланцюг коагуляції та інгібує як створення тромбіну, так і формування тромбів. Препарат не інактивує тромбін (активований фактор IIа) та не діє на тромбоцити.

У дозі 2,5 мг препарат не впливає на результати звичайних коагуляційних тестів, таких як активований частковий тромбопластиновий час (аЧТЧ), активований час згортання (АЧЗ) або протромбіновий час (ПЧ)/міжнародна нормалізована пропорція (INR) у плазмі крові, а також не змінює час кровотечі або фібринолітичну активність. Однак були отримані поодинокі повідомлення про збільшення аЧТЧ при призначенні 2,5 мг препарату.

Фондапаринукс не вступає у перехресні реакції із сироваткою хворих із гепарин-індукованою тромбоцитопенією.

Всмоктування. Після підшкірного введення засіб швидко всмоктується (абсолютна біодоступність - 100 %). При одноразовому підшкірному введенні 2,5 мг фондапаринуксу молодим здоровим добровольцям максимальна концентрація у плазмі крові (середня С_макс = 0,34 мг/л) досягалася через 2 години після введення дози. Концентрації у плазмі крові, що становлять половину вищенаведеної максимальної концентрації, досягалися через 25 хвилин після введення.

У здорових осіб літнього віку фармакокінетика фондапаринуксу лінійна у діапазоні доз 2-8 мг підшкірно. При введенні 1 раз на добу стійка рівноважна концентрація у плазмі крові досягається через 3-4 дні при збільшенні в 1,3 раза значень С_макс і AUC (площі під кривою). Після одноразового внутрішньовенного болюсного введення препарату здоровим особам літнього віку фармакокінетичний профіль фондапаринуксу мав лінійний характер у межах терапевтичних доз.

Середні (СV %) фармакокінетичні параметри фондапаринуксу у стані рівноваги у хворих, які перенесли операції на кульшовому суглобі, та застосовували фондапаринукс у дозі 2,5 мг на добу, були: С_макс - 0,39 мг/л (31 %), Т_макс - 2,8 год (18 %) і С_мін - 0,14 мг/л (56 %). У хворих літнього віку, які перенесли операції, пов'язані з переломом стегна, рівноважні концентрації фондапаринуксу були: С_макс - 0,50 мг/л (32 %), С_мін - 0,19 мг/л (58 %).

Розподіл. У здорових дорослих людей після підшкірного та внутрішньовенного введення фондапаринукс розподіляється таким чином, що більша його частина знаходиться у крові і лише невиликий об'єм - в екстрасудинній рідині. Об'єм розподілу становить 7-11 л. In vitro фондапаринукс у високому ступені (не менше 94 %) та специфічно зв'язується з білком АТ III. Зв'язування фондапаринуксу з іншими білками плазми крові, у тому числі з тромбоцитарним фактором IV і червоними клітинами крові, не значне.

Метаболізм. In vivo метаболізм фондапаринуксу не вивчався, оскільки у пацієнтів з нормальною функцією нирок більша частина введеної дози виводиться у незміненому стані з сечею.

Виведення. Фондапаринукс виводиться головним чином нирками у незміненому вигляді, у здорових людей 64-77 % одноразової дози виводиться з сечею протягом 72 годин. Період напіввиведення (Т_1/2) становить близько 17 годин у молодих здорових осіб, і близько 21 годин - у здорових осіб літнього віку. У хворих із нормальною функцією нирок середній кліренс фондапаринуксу становить 7,82 мл/хв.

Особливі групи хворих.

Порушення функції нирок. Фондапаринукс виводиться повільніше у пацієнтів із нирковою недостатністю, оскільки препарат виводиться головним чином нирками у незміненому стані. У хворих, яким проводиться профілактичне лікування після операцій з приводу перелому стегна або ендопротезування кульшового суглоба, загальний кліренс фондапаринуксу приблизно на 25 % нижче у хворих зі слабким порушенням функції нирок (кліренс креатиніну - 50-80 мл/хв), приблизно на 40 % нижче у хворих з помірним порушенням функції нирок (кліренс креатиніну - 30-50 мл/хв) і на 55 % нижче у пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) порівняно з хворими з нормальною функцією нирок. Відповідні кінцеві періоди напіввиведення становили 29 годин при помірній та 72 години - при тяжкій нирковій недостатності. Аналогічний взаємозв'язок між кліренсом фондапаринуксу і ступенем тяжкості ниркової недостатності спостерігався при лікуванні пацієнтів з тромбозом глибоких вен.

Профілактика венозних тромбоемболій.

За даними досліджень, хворих, які лікувалися фондапаринуксом при проведенні великих ортопедичних операцій на нижніх кінцівках, включаючи пацієнтів з кліренсом креатиніну ≤ 23,5 мл/хв, була розроблена популяційна фармакокінетична модель. Фармакокінетичне моделювання із застосуванням цієї моделі показало, що прогнозований середній рівень фондапаринуксу у пацієнтів з кліренсом креатиніну 20-30 мл/хв, які застосовували 1,5 мг раз на добу або 2,5 мг через день, був подібним до такого у пацієнтів з нирковою недостатністю легкого або помірного ступеня (кліренс креатиніну - від 30 до 80 мл/хв), які застосовували 2,5 мг фондапаринуксу 1 раз на добу.

Порушення функції печінки. Відповідно до даних фармакокінетики, очікується, що концентрація незв'язаного фондапаринуксу залишиться незміненою у пацієнтів з печінковою недостатністю легкого та помірного ступеня, і тому змінювати дозу не потрібно. Після одноразового підшкірного введення фондапаринуксу у хворих з помірною печінковою недостатністю (шкала Чайлда-П'ю, клас В) Cmax і AUC фондапаринуксу зменшувались на 22 % та 39 % відповідно порівняно з пацієнтами з нормальною функцією нирок. Нижчий рівень концентрації фондапаринуксу у плазмі крові пояснюється зменшеним зв'язуванням з АТ ІІІ, оскільки у пацієнтів з печінковою недостатністю концентрація АТ ІІІ у плазмі крові є нижчою. Таким чином, результатом цього є збільшений нирковий кліренс фондапаринуксу.

У пацієнтів з печінковою недостатністю тяжкого ступеня фармакокінетика фондапаринуксу не вивчалася.

Діти. Застосування фондапаринуксу дітям не вивчалося.

Хворі літнього віку. Виведення фондапаринуоксу у пацієнтів старше 75 років сповільнюється. У дослідженні при застосуванні фондапаринуксу у дозі 2,5 мг профілактично після операцій з приводу перелому стегна або ендопротезування кульшового суглоба загальний кліренс фондапаринуксу був приблизно на 25 % меншим у хворих старше 75 років порівняно з хворими молодше 65 років. Аналогічний взаємозв'язок між кліренсом препарату і віком спостерігався при лікуванні хворих із тромбозом глибоким вен.

Стать. При корекції дози за масою не було виявлено розходжень у кінетиці у хворих чоловіків та жінок.

Раса. Заплановані дослідження з вивчення фармакокінетичних розходжень не проводилися. Однак дослідження, що проводилися за участю здорових осіб монголоїдної раси, не виявили розходжень у фармакокінетичному профілі порівняно з таким у здорових осіб європеоїдної раси. Не спостерігалося розходжень у кліренсі препарату з плазми хворих негроїдної та європеоїдної раси, які перенесли ортопедичні операції.

Маса тіла. У хворих з масою тіла менше за 50 кг загальний кліренс фондапаринуксу зменшений на 30 %.

Антитромботичні засоби. Код АТС В01А Х05.

Препарати, які можуть збільшувати ризик кровотечі, не слід застосовувати одночасно з Арикстрою, за винятком антагоністів вітаміну К, які застосовуються для лікування венозних тромбоемболій (див. «Особливості застосування»). Якщо таке спільне застосування необхідно, його слід проводити під ретельним контролем.

У результаті клінічних досліджень фондапаринуксу було доведено, що його спільне застосування з пероральними антикоагулянтами (варфарином), антиагрегантами (ацетилсаліциловою кислотою), нестероїдними протизапальними препаратами (піроксикамом) та серцевими глікозидами (дигоксином) суттєво не впливає. Доза фондапаринуксу (10 мг), що застосовується у дослідженнях взаємодії, перевищувала дозу, рекомендовану для застосування за поточними показаннями.

Крім того, препарат не впливав ні на антикоагуляційну активність варфарину (за міжнародним нормалізованим співвідношенням МНС), ні на час кровотечі протягом лікування ацетилсаліцилової кислотою або піроксикамом, ні на фармакокінетику дигоксину в рівноважному стані.

Наступна терапія іншими антикоагулянтами.

Якщо необхідно розпочати подальше лікування гепарином або низькомолекулярним гепарином, першу ін'єкцію зазвичай роблять через один день після останньої ін'єкції фондапаринуксу.

Якщо необхідне подальше лікування антагоністом вітаміну К, терапію фондапаринуксом слід продовжувати до досягнення цільового значення МНС.

Діюча речовина: фондапаринукс натрію;

1 шприц (0,5 мл) містить 2,5 мг фондапаринксу натрію;

інші складові: натрію хлорид, вода для ін'єкцій, хлористоводнева кислота або натрію гідроксид.

Дослідження впливу препарату на здатність керувати автомобілем і виконувати роботи, що вимагають підвищеної уваги, не проводилися, але слід враховувати можливість розвитку побічних реакцій з боку нервової системи.

Вагітність.

Клінічний досвід застосування препарату вагітним жінкам сьогодні обмежений. Досліджень на тваринах недостатньо для визначення впливу на перебіг вагітності, ембріофетальний розвиток, пологи та постнатальний розвиток через обмежену експозицію. Тому Арикстру не слід призначати вагітним жінкам, за винятком випадків, коли очікувана користь від застосування переважатиме потенційний ризик для плода.

Годування грудьми.

Арикстра екскретується у молоко щурів, але невідомо, чи проникає препарат у грудне молоко жінки. Протягом лікування препаратом годування груддю не рекомендується. Однак пероральне всмоктування препарату в організм дитини є малоймовірним.

Фертильність.

Немає даних про вплив фондапаринуксу на фертильність людини. У дослідженнях тварин впливу на фертильність не виявлено.

Безпека та ефективність застосування Арикстри дітям не встановлені.

Профілактика венозних тромбоемболій у пацієнів після великих ортопедичних операцій на нижніх кінцівках, у тому числі при переломі стегна (включаючи подовжену профілактику), та операціях ендопротезування кульшового та колінного суглобів.

Профілактика венозних тромбоемболій у пацієнтів після операцій на органах черевної порожнини, які мають ризик тромбоемболічних ускладнень.

Профілактика венозних тромбоемболій у пацієнтів з ризиком виникнення таких ускладнень у зв'язку з тривалим обмеженням рухливості у період гострої фази захворювання.

Нестабільна стенокардія або інфаркт міокарда без підйому сегмента ST із метою запобігання летальним випадкам, інфаркту міокарда та рефрактерної ішемії.

Інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST з метою запобігання летальним випадкам, повторного інфаркту міокарда у пацієнтів, які лікуються тромболітиками або у тих, які первинно не отримували інших форм реперфузійної терапії.

Встановлена алергія до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин препарату.

Активна клінічно значуща кровотеча.

Гострий бактеріальний ендокардит.

Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну < 20 мл/хв).

Метод застосування.

Арикстра призначена для підшкірної або внутрішньовенної ін'єкції. Не застосовувати внутрішньом'язово.

Підшкірна ін'єкція

Арикстра застосовується у формі глибокої підшкірної ін'єкції, хворий має перебувати у положенні лежачи. Місцями введення повинні бути поперемінно ліва та права антеролатеральна або ліва та права постеролатеральна стінка живота. Щоб уникнути втрати препарату не слід видаляти пухирець повітря з попередньо наповненого шприца перед ін'єкцією. Голку слід вводити на всю довжину перпендикулярно у складку шкіри, затиснену між великим і вказівним пальцем; протягом введення складку шкіри необхідно тримати затисненою.

Арикстра призначена лише для застосування під контролем лікаря.

Підшкірну ін'єкцію вводити так само, як і у випадку застосування класичного шприца.

Внутрішньовенна ін'єкція (лише перша доза при лікуванні хворих на інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST)

Вводиться внутрішньовенно через наявну внутрішньовенну систему безпосередньо без розведення або з розведенням у невеликому об'ємі (25 або 50 мл) 0,9 % натрію хлориду. Щоб уникнути втрати препарату, не слід видаляти пухирець повітря з попередньо наповненого шприца перед ін'єкцією. Систему або катетер після ін'єкції слід добре промити 0,9 % розчином натрію хлориду для того, щоб упевнитись, що лікарський засіб був введений повністю. При розведенні Арикстри 0,9 % розчином натрію хлориду введення слід проводити протягом 1-2 хвилини.

Перед застосуванням розчин для ін'єкцій необхідно візуально контролювати на предмет відсутності зважених частинок і зміни забарвлення.

Попередньо заповнені шприци Арикстри були розроблені із застосуванням автоматичної системи захисту голки для запобігання пошкоджень після ін'єкції препарату.

Будь-який невикористаний препарат або матеріал необхідно утилізувати згідно з законодавчими нормами.

Профілактика венозних тромбоемболій

Ортопедичні та абдомінальні втручання

Рекомендована доза Арикстри для дорослих становить 2,5 мг 1 раз на добу після операції у формі підшкірної ін'єкції.

Початкову дозу вводити не раніше ніж через 6 годин після завершення операції за умови досягнення гемостазу.

Лікування слід проводити до зниження ризику розвитку тромбоемболії, зазвичай до переведення хворого на амбулаторне лікування, не менше 5-9 діб після операції. Досвід показує, що у хворих, які перенесли операцію з приводу перелому стегна, протягом більше ніж 9 діб існує ризик тромбозу глибоких вен. Таким хворим рекомендується додаткове профілактичне застосування Арикстри терміном до 24 діб.

Хворі з ризиком виникнення тромбоемболічних ускладнень у зв'язку з тривалим обмеженням рухливості

Рекомендована доза Арикстри становить 2,5 мг 1 раз на добу у вигляді підшкірної ін'єкції. Тривалість лікування у такому випадку становить від 6 до 14 діб.

Нестабільна стенокардія/інфаркт міокарда без підйому сегмента ST

Рекомендована доза Арикстри становить 2,5 мг 1 раз на добу у вигляді підшкірної ін'єкції. Лікування слід розпочинати якнайшвидше після встановлення діагнозу і продовжувати до 8 діб.

Хворим, яким слід проводити черезшкірне коронарне втручання у період лікування Арикстрою, слід застосовувати нефракціонований гепарин під час такого втручання, беручи до уваги потенційний ризик виникнення кровотечі у пацієнта, включаючи час після введення останньої дози фондапаринуксу (див. «Особливості застосування»). Час поновлення підшкірного застосування Арикстри після видалення катетера визначається на основі клінічного стану пацієнта. У клінічному дослідженні щодо нестабільної стенокардії/інфаркту міокарда без підйому сегмента ST відновлення лікування Арикстрою було розпочате не раніше ніж через 2 години після видалення катетера.

У хворих, яким було проведено аортокоронарне шунтування, Арикстру у разі можливості не слід призначати протягом 24 годин до початку операції та можна поновлювати призначення через 48 годин після операції.

Інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST

Рекомендована доза Арикстри становить 2,5 мг 1 раз на добу. Першу дозу Арикстри вводять внутрішньовенно, наступні дози - шляхом підшкірної ін'єкції. Лікування слід розпочинати якнайшвидше після встановлення діагнозу і продовжувати до 8 діб або до виписування.

Хворим, яким слід проводити не первинне черезшкірне коронарне втручання протягом лікування Арикстрою, слід застосовувати нефракціонований гепарин під час такого втручання, беручи до уваги потенційний ризик виникнення кровотечі у пацієнта, включаючи час після введення останньої дози фондапаринуксу (див. «Особливості застосування»). Час поновлення підшкірного застосування Арикстри після видалення катетера слід визначати на основі клінічного стану пацієнта. У клінічному дослідженні щодо нестабільної стенокардії/інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST відновлення лікування Арикстрою було розпочато не раніше ніж через 3 години після видалення катетера.

У хворих, яким було проведено аортокоронарне шунтування, Арикстру у разі можливості не слід призначати протягом 24 годин до початку операції та можна поновлювати призначення через 48 години після операції.

Особливі групи хворих.

Діти

Безпека та ефективність застосування Арикстри дітям не встановлена.

Хворі літнього віку (старше 75 років)

Арикстру слід застосовувати з обережністю хворим літнього віку, оскільки з віком погіршується функція нирок. У хворих літнього віку, яким проводиться хірургічне втручання, необхідно суворо дотримуватися часу введення першої дози Арикстри (див. «Особливості застосування»).

Хворі з масою тіла менше 50 кг

У хворих з масою тіла менше 50 кг існує підвищений ризик розвитку кровотечі. Для таких хворих, яким проводиться хірургічне втручання, необхідно суворо дотримуватися часу введення першої дози Арикстри (див. «Особливості застосування»).

Ниркова недостатність

Профілактика венозних тромбоемболій

Пацієнтам з кліренсом креатиніну ≥ 30 мл/хв змінювати дозу не потрібно.

Пацієнтам з кліренсом креатиніну 20-30 мл/хв за призначенням лікаря рекомендується застосовувати препарат у дозі 1,5 мг на добу або 2,5 мг через день (інтервал між введенням має становити 48 годин).

Пацієнтам з кліренсом креатиніну нижче 20 мл/хв Арикстру застосовувати не рекомендується.

Необхідно суворо дотримуватися часу введення першої дози препарату, пацієнтам, яким проводиться хірургічне втручання.

Лікування венозних тромбоемболій.

Для пацієнтів із кліренсом креатиніну 30 мл/хв і більше коригувати дозу не потрібно. Арикстру не слід призначати хворим із кліренсом креатиніну менше 30 мл/хв.

Нестабільна стенокардія/інфаркт міокарда без підйому сегмента ST та інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST

Арикстру не слід застосовувати для лікування пацієнтів із кліренсом креатиніну менше 20 мл/хв. Коригувати дозу для лікування пацієнтів із кліренсом креатиніну 20 мл/хв і більше не потрібно.

Порушення функції печінки

Не потрібно корекції дозування для хворих з печінковою недостатністю легкого та помірного ступеня. Хворим із тяжким ступенем печінкової недостатності Арикстру слід застосовувати з обережністю (див. «Особливості застосування»).

Особливості застосування.

Арикстру не слід застосовувати внутрішньом'язово.

Черезшкірне коронарне втручання та ризик виникнення тромбозу направляючого катетера

Для лікування хворих на інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST, яким проводиться первинне черезшкірне коронарне втручання, застосовувати Арикстру до та під час процедури не рекомендується. Для лікування хворих на нестабільну стенокардію/інфаркт міокарда без підйому сегмента ST та інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST, яким проводиться непервинне черезшкірне коронарне втручання, застосовувати Арикстру як самостійний антикоагулянт під час цього втручання не рекомендується, тому слід застосовувати нефракціоновані гепарини згідно з існуючими рекомендаціями.

У клінічному дослідженні застосування нефракціонованого гепарину під час непервинного черезшкірного коронарного втручання у хворих на нестабільну стенокардію/інфаркт міокарда без підйому сегмента ST, які лікуються фондапаринуксом натрію, пацієнти були рандомізовані на 2 групи: одна група пацієнтів отримувала «стандартну дозу нефракціонованого гепарину» (середня доза - 85 О/кг маси тіла), інша група - «низьку дозу нефракціонованого гепарину» (середня доза - 50 О/кг маси тіла). Частота виникнення значних кровотеч становила 1,2 % при застосуванні «стандартної дози» та 1,4 % - при застосуванні «низької дози» нефракціонованого гепарину.

За даними клінічних досліджень, був продемонстрований низький, але зростаючий ризик виникнення тромбозу направляючого катетера у хворих, які лікуються лише фондапаринуксом як антикоагулянтом під час черезшкірного коронарного втручання, порівняно з контрольною групою. Частота цих випадків при непервинномучерезшкірному коронарному втручанні у хворих на нестабільну стенокардію/інфаркт міокарда без підйому сегмента ST була 1,0 % проти 0,3 % (фондапаринукс проти еноксапарину) та при первинному коронарному втручанні у хворих на інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST була 1,2 % проти 0 % (фондапаринукс проти контролю).

У клінічному дослідженні застосування нефракціонованих гепаринів під час непервинного черезшкірного коронарного втручання у хворих на нестабільну стенокардію/інфаркт міокарда без підйому сегмента ST, які лікуються фондапаринуксом натрію, частота виникнення тромбозу катетера становила 0,1 % у групі пацієнтів, яка отримувала «стандартну дозу нефракціонованого гепарину» та 0,5 % - у групі пацієнтів, які отримували «низьку дози нефракціонованого гепарину».

Кровотеча. Арикстру, як і інші антикоагулянти, слід застосовувати з обережністю хворим із підвищеним ризиком виникнення кровотечі, таким як вроджені або набуті порушення системи згортання крові у формі кровотеч, виразкова хвороба шлунка та кишечнику у фазі загострення, нещодавно перенесений внутрішньочерепний крововилив, незабаром після хірургічного втручання на головному або спинному мозку або офтальмологічних операцій.

Профілактика та лікування венозних тромбоемболій

Препарати, що можуть збільшувати ризик кровотечі, не слід застосовувати одночасно з Арикстрою, за винятком антагоністів вітаміну К, які застосовуються для лікування венозних тромбоемболій. Якщо таке сумісне застосування необхідне, його слід проводити під ретельним контролем.

Профілактика венозних тромбоемболій після хірургічних втручань (час введення першої дози Арикстри)

Слід суворо дотримуватися часу введення першої дози Арикстри, яку необхідно ввести не раніше ніж через 6 годин після завершення операції та тільки після досягнення гемостазу. Призначення Арикстри раніше ніж через 6 годин може бути пов'язане з підвищеним ризиком розвитку тяжкої кровотечі. До груп підвищеного ризику належать пацієнти старше 75 років, пацієнти з масою тіла менше 50 кг, пацієнти з помірною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну - менше 50 мл/хв).

Нестабільна стенокардія/інфаркт міокарда без підйому сегмента ST та інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST

Арикстру слід з обережністю застосовувати для лікування пацієнтів, які одночасно застосовують інші препарати, що підвищують ризик кровотеч (такі як антагоністи рецепторів GР IIb/IIIа або тромболітики).

Епідуральна анестезія/люмбальна пункція. При застосуванні Арикстри одночасно з проведенням епідуральної анестезії або люмбальної пункції існує ризик появи епідуральних або субдуральних спінальних гематом, що можуть спричинити тривалий або остаточний параліч. Ризик цих поодиноких явищ збільшується при застосуванні після операції постійних епідуральних катетерів або одночасному введенні інших лікарських засобів, які впливають на гемостаз.

Хворі літнього віку. Ризик виникнення кровотечі у хворих літнього віку вищий, ніж в інших хворих. Оскільки функція нирок зазвичай знижується з віком, у пацієнтів виведення фондапаринуксу може бути знижена, та, таким чином, експозиція препарату збільшена. Тому Арикстру слід застосовувати з обережністю хворим літнього віку (див. «Спосіб застосування та дози»).

Низька маса тіла. У хворих, маса тіла яких нижче 50 кг, існує більший ризик виникнення кровотечі. Елімінація фондапаринуксу знижується з масою тіла. У таких хворих Арикстру слід застосовувати з обережністю (див. «Спосіб застосування та дози»).

Порушена функція нирок. Час виведення фондапаринуксу скорочується зі зростанням тяжкості ниркової недостатності та асоціюється зі збільшенням ризику розвитку кровотеч.

У пацієнтів з нирковою недостатністю, особливо з кліренсом креатиніну нижче 30 мл/хв, підвищений ризик виникнення як значних кровотеч, так і венозних тромбоемболій.

Профілактика венозних тромбоемболій.

У зв'язку з недостатністю клінічних даних щодо застосування фондапаринуксу для профілактики венозних тромбоемболій у хворих з кліренсом креатиніну менше 20 мл/хв застосовувати Арикстру для цієї групи пацієнтів не рекомендується.

Лікування венозних тромбоемболій.

У зв'язку з недостатністю клінічних даних щодо застосування фондапаринуксу для лікування венозних тромбоемболій у хворих з кліренсом креатиніну менше 30 мл/хв застосовувати Арикстру для цієї групи пацієнтів не рекомендується.

Нестабільна стенокардія/інфаркт міокарда без підйому сегмента ST та інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST.

Клінічні дані щодо застосування фондапаринуксу для лікування нестабільної стенокардії та інфаркту міокарда без підйому сегмента ST та інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST у хворих із кліренсом креатиніну в діапазоні 20-30 мл/хв обмежені. Тому можливість застосування оцінюється з точки зору співвідношення ризик/користь. Арикстра не рекомендується для пацієнтів із кліренсом креатиніну менше за 20 мл/хв.

Тяжка печінкова недостатність. У хворих зі збільшеним протромбіновим часом Арикстру слід застосовувати з обережністю, зважаючи на збільшений ризик кровотечі у зв'язку з недостатністю факторів коагуляції у хворих з тяжким ступенем печінкової недостатності.

Гепарин-індукована тромбоцитопенія. Фондапаринукс не зв'язується з фактором IV тромбоцитів і перехресно не реагує із сироваткою пацієнтів, хворих на гепарин-індуковану тромбоцитопенію. Арикстру слід з обережністю застосовувати для лікування хворих на гепарин-індуковану тромбоцитопенію в анамнезі. Ефективність та безпека застосування Арикстри для лікування хворих, які страждають на гепарин-індуковану тромбоцитопенію типу II, не вивчалася. Були отримані поодинокі повідомлення про розвиток гепариніндукаваної тромбоцитопенії у хворих, які лікувалися фондапаринуксом. Зв'язок між лікуванням Арикстрою та виникненням гепариніндукованої тромбоцитопенії на сьогодні не встановлений.

Алергія на латекс

Захисний ковпачок на голці попередньо наповненого шприца містить гуму з натурального латексу, що може спричиняти алергічні реакції в осіб, чутливих до латексу.

Часті реєстровані серйозні небажані реакції при застосуванні фондапаринукса - це геморагічні ускладнення (в різних ділянках, включаючи рідкісні випадки внутрішньочерепної/внутрішньомозкової та ретроперитонеальної кровотечі) та анемія. Фондапаринукс слід з обережністю застосовувати пацієнтам з підвищеним ризиком кровотечі (див. «Особливості застосування»).

Безпека фондапаринуксу в дозі 2,5 мг вивчали в наступних популяціях:

• 3595 пацієнтів після великої ортопедичної операції на нижніх кінцівках, яким препарат застосовували протягом періоду до 9 днів;
• 327 пацієнтів після операції з перелому стегна, яких лікували протягом 3 тижнів після початкової профілактики протягом 1 тижня;
• 1407 пацієнтів після хірургічного втручання у черевній порожнині, яких лікували протягом періоду до 9 днів;
• 425 терапевтичних хворих із ризиком розвитку тромбоемболічних ускладнень, лікованих протягом періоду до 14 днів;
• 10057 пацієнтів, які отримували лікування у зв'язку з гострим коронарним синдромом, що виявлявся нестабільною стенокардією або інфарктом міокарда без підйому сегмента ST;
• 6036 пацієнтів, які отримували лікування у зв'язку з гострим коронарним синдромом, що виявлявся інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST.

Наступні побічні реакції представлені органами і системами і частотою виникнення. Частота виникнення класифікується як дуже часті (≥ 1/10), часті (≥ 1/100,

< 1/10), рідкісні (≥ 1/1000, < 1/100), одиничні (≥ 1/10000, < 1/1000), вкрай поодинокі

(< 1/10000); побічні реакції зазначені у порядку зменшення серйозності; ці побічні реакції слід інтерпретувати з урахуванням хірургічного та медичного контексту.

В інших дослідженнях або в період післяреєстраційного застосування зареєстровані рідкісні випадки внутрішньочерепної/внутрішньомозкової та ретроперитонеальної кровотечі.

Профіль небажаних явищ, зареєстрований у програмі досліджень лікування гострого коронарного синдрому, узгоджується з небажаними реакціями на препарат, виявленими при застосуванні для профілактики венозних тромбоемболій.

Кровотеча була часто зареєстрованим явищем у пацієнтів з нестабільною стенокардією/інфарктом міокарда без підйому сегмента ST та інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST. Частота підтверджених великих кровотеч становила 2,1 % (фондапаринукс) та 4,1 % (еноксапарин) протягом періоду до 9-го дня включно у досліджені фази ІІІ щодо нестабільної стенокардії/інфаркту міокарда без підйому сегменту ST, а частота підтверджених тяжких кровотеч. критеріями ТІМІ склала 1,1% (фондапаринукс) і 1,4% (група контролю [нефракціонований гепарин/плацебо]) протягом періоду до 9-го дня включно у досліджені фази ІІІ за інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST.

У дослідженні фази III щодо нестабільної стенокардії/інфаркту міокарда без підйому сегмента ST найчастіше зареєстрованими негеморагічними небажаними явищами (зареєстрованими щонайменше у 1% учасників групи фондапаринуксу) були головні болі, біль у грудях та фібриляція передсердь.

У досліджені фази ІІІ за участю пацієнтів з інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST найчастіше зареєстрованими негеморагічними небажаними явищами (зареєстрованими щонайменше у 1% учасників групи фондапаринуксу) були фібриляція передсердь, пірексія, біль у грудях, головний біль

Перевищення рекомендованих доз Арикстри може призвести до підвищеного ризику кровотечі. Відомого антидоту до фондапаринукса немає.

При передозуванні, що супроводжується геморагічними ускладненнями, слід припинити лікування та з'ясувати основну причину кровотечі. Слід розглянути питання про призначення відповідної терапії, такої як хірургічний гемостаз, поповнення крововтрати, переливання свіжої плазми, плазмаферез.

Зберігати при температурі нижче 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Арікстра - антитромботичний засіб