Головна
Каталог ліків
Медикаменти
Ліки та профілактичні засоби
Інше
ЛЕЙПРОРЕЛІН
Лейпрорелин Сандоз 3.6 мг №1 в шприці
Дата оновлення препарату: 10.03.2024
Немає в наявності
Характеристики
Категорія
Дозування
3.6 мг
Виробник
Евер Фарма Йена ГмбХ
Країна-виробник
Німеччина
Торгова назва
Форма випуску
Імплант
Термін придатності
3 роки
Активні речовини
Лейпрорелін
Кількість в упаковці
1
Спосіб введення
внутрішньом'язово
Код Моріон
171425
Код АТС/ATX
L02A E02
Кому можна
АЛЕРГІКАМ
з обережністю
ДІАБЕТИКАМ
дозволено
ВОДІЯМ
заборонено
Особливості
ВЗАЄМОДІЯ З АЛКОГОЛЕМ
заборонено
ТЕМПЕРАТУРА ЗБЕРІГАННЯ
от 5°C до 25°C
Зверніть увагу!
Інструкція, розміщена на цій сторінці, має інформаційний характер та призначена виключно для ознайомлення. Не використовуйте цю інструкцію в якості медичних рекомендацій. Постановлення діагнозу та вибору методики лікування здійснюються тільки вашим сімейним лікарем. Медмаркет LikiE не несе відповідальності за можливі негативні наслідки, виникщі в результати використання інформації, розміщеної на сайті likie.ua.
Детальіше про Відмова від відповідальності.
Важливо! Ця інструкція із застосування є офіційною інструкцією виробника, затвердженою та наданою Державним реєстром лікарських засобів України. Ця інструкція представлена винятково з метою ознайомлення і не є підставою для самолікування.
1 прозорий, попередньо заповнений шприц з імплантатом і металевою голкою із захисним ковпачком з поліетилену разом з вологопоглиначем в алюмінієвому пакеті. По 1 або 3 або 6 пакетів у картонній коробці.
Імплантат по 3,6 мг у шприцах №1, №3, №6
Активна речовина препарату Лейпрорелін Сандоз® – лейпрореліну ацетат – є синтетичним аналогом природного гіпоталамусного гонадотропін-рилізингу гормону (ЛГРГ), який контролює виділення гонадотропінових гормонів ЛГ (лютеїнізуючий гормон) та ФСГ (фолікулостимулюючий гормон) передньою часткою гіпофіза. Ці гормони стимулюють синтез стероїдів статевими залозами.
На відміну від фізіологічного ЛГРГ, що виділяється гіпоталамусом пульсоподібним чином, лейпрореліну ацетат (який ще називають агоністом ЛГРГ) забезпечує постійну блокаду ЛГРГ-рецепторів гіпофізу протягом усього періоду лікування, внаслідок чого гіпофіз перестає сприймати та реагувати на . Внаслідок зворотного пригнічення секреції гіпофізом гонадотропіну відбувається зниження рівнів тестостерону, що впливає на зростання ракової тканини простати. У нормальних обставинах ця тканина стимулюється дигідротестостероном, який виділяється у відповідь на зниження рівня тестостерону в клітинах простати.
Постійний прийом лейпрореліну ацетату забезпечує зменшення кількості та чутливості (так зване знижувальне регулювання) рецепторів гіпофізу і, як наслідок, зниження рівнів ЛГ, ФСГ та ДГТ. Це, своєю чергою, призводить до зниження рівнів тестостерону до кастратного діапазону. Дослідження на тваринах продемонстрували антиандрогенний ефект та гальмування росту карциноми простати. Згідно з експериментальними та клінічними дослідженнями місячний курс лікування лейпрореліном ацетатом після початкової стимуляції забезпечує зниження секреції гонадотропіну. У чоловіків підшкірне введення лейпрореліну ацетату спочатку викликає зростання рівнів ЛГ та ФСГ, що супроводжується тимчасовим зростанням рівнів тестостерону та дигідротестостерону. Через короткочасне погіршення клінічної картини у перші три тижні лікування, яке спостерігалося у поодиноких випадках, чоловікам із раком простати на початковому етапі лікування можна призначити додатковий прийом антиандрогенів. Тривалий прийом лейпрореліну ацетату, навпаки, призводить до зниження рівнів ЛГ та ФСГ. Рівні андрогенів у чоловіків знижуються до значень, що фіксуються після хірургічного видалення обох яєчок. Ці зміни зазвичай відбуваються через 2-3 тижні після початку терапії та зберігаються протягом усього подальшого лікування. Водночас, розглядаючи варіант лікування лейпрореліном ацетатом, необхідно оцінити гормональну чутливість ракової тканини простати та потенційні терапевтичні переваги орхіектомії. При необхідності орхіектомію можна замінити на місячні прийоми лейпрореліну ацетату. Відповідно до отриманих постійним прийомом лейпрореліну ацетату можна підтримувати кастратні рівні тестостерону більше 5 років.
Після ін'єкції імплантату починається постійне виділення ацетату лейпрореліну (активна речовина препарату) з полімерної основи (що містить також гліколеву та молочну кислоти у співвідношенні 1:1), яке триває протягом 1 місяця. Згодом полімер розкладається аналогічно тому, як це відбувається з хірургічним шовним матеріалом.
За 1 годину після введення у сироватці вимірювалися рівні активної речовини препарату 676 пг/мл. Сироваткові рівні лейпрореліну зберігалися вище за рівень визначення протягом більше 1 місяця. Після двох ін'єкцій препарату з інтервалом у 28 днів сироваткові показники лейпрореліну вище за рівень визначення зберігалися до 67 днів після введення першого імплантату. Рівень тестостерону залишався в кастратному діапазоні протягом 70-77 днів після початку лікування. Хронічне введення препарату забезпечує постійне зниження рівнів тестостерону до кастратного діапазону без тимчасових стрибків як на початковому етапі лікування. Об'єм розподілу лейпрореліну у чоловіків становить 36 л та загальний кліренс – 139,6 мл/хв. У пацієнтів з нирковою недостатністю у деяких випадках реєструвалися підвищені рівні лейпрореліну; у пацієнтів із печінковою недостатністю, навпаки, мали місце нижчі рівні. Однак це спостереження вважається таким, що не має клінічного значення.
Аналоги гонадотропін-рилізинг гормону. Код АТС L02A E02.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами невідома.
Оскільки антиандрогенна терапія може подовжувати інтервал QT, слід ретельно оцінити можливість супутнього застосування препарату Лейпрорелін Сандоз з лікарськими засобами, що подовжують інтервал QT або можуть викликати двонаправлену тахікардію, такими як проти . (наприклад, хінідин, дизопірамід) або класу III (наприклад, аміодарон, соталол, дофетилід, ібулітид), метадон, моксифлоксацин, нейролептики та інші (див. розділ «Особливості застосування»).
діюча речовина: лейпрореліну ацетат;
1 імплантат містить 3,6 мг лейпрореліну (у формі лейпрореліну ацетату);
допоміжна речовина: сополімер молочної та гліколевої кислот (1:1).
Через виникнення у деяких пацієнтів втоми, а іноді дуже сильної втоми, особливо на початковому етапі лікування, що може бути обумовлено основною пухлинною хворобою, препарат навіть при правильному застосуванні може пригнічувати гостроту реакцій та негативно впливати на здатність керувати автомобілем та працювати зі складним. механічне обладнання. Алкоголь посилює цей негативний вплив. Слід також враховувати можливість побічних реакцій з боку нервової системи та органів зору.
Препарат призначений для лікування пацієнтів чоловічої статі.
Для лікування дітей не застосовується.
Лікування прогресуючого гормонозалежного раку простати.
Рекомендована доза становить 3,6 мг лейпрореліну 1 раз на місяць.
У виняткових випадках після іншого прийому препарату лікування можна припинити на період до 2 тижнів без втрати терапевтичної ефективності.
Захистний колпачок Імплантат
Голка Поршень шприца
Препарат повинен вводити лікар з досвідом проведення протипухлинної терапії. Імплантат вводиться під шкіру у живіт.
Дезінфікувати місце майбутньої ін'єкції на передній стінці черевної порожнини нижче лінії пупу. Візуально перевірити шприц на наявність імплантату в камері. При необхідності оглянути шприц проти світла та обережно струсити його.
Повністю витягнути поршень шприца в крайнє кінцеве положення, в цей час має відбутися кілька клацань поршня. Зняти з голки захисний ковпачок.
П'ять клацань
Зауваження: поршень зможе рухатися вперед, імплантат ввести лише після його попередньої установки в крайнє кінцеве положення.
Взяти шприц в одну руку. Пальцями іншої руки зібрати шкіру у складку. Направивши голку отвором вгору під невеликим кутом, повністю ввести голку майже паралельно шкірі до підшкірної тканини живота нижче лінії пупа.
Обережно витягти голку приблизно на 1 см (що створить пункційний канал для імплантату). Для введення імплантату в пункційний канал повністю просуньте поршень шприца вперед до упору, положення якого буде підтверджено клацанням.
Клацання
Витягти голку. Для перевірки правильності введення імплантату переконайтеся, що білий кінчик поршня виглядає з кінця голки.
Як правило, за 3 місяці можна визначити, чи карцинома простати є андрогенчутливою. Головним діагностичним параметром є аналіз концентрації простатичного специфічного антигену (ПСА), зазвичай, більше 10 нг/мл в активному стані розвитку пухлини. У пробах значення ПСА визначено після видалення андрогену із застосуванням препарату у дозі 3,6 мг. Однак показники ПСА, як і показники тестостерону, слід визначати до початку та після застосування препарату протягом 3 місяців. Результати тестів вважаються позитивними, якщо за 3 місяці концентрація тестостерону становить стерильність (1 нг/мл), а значення ПСА зменшено. Зменшення значення ПСА (приблизно на 80% базової) на ранній стадії можна розглядати як позитивний індикатор довгострокової відповіді при видаленні андрогену. У такому випадку показано гормоносупресивну терапію.
Результати тестів вважаються негативними, якщо значення ПСА залишається незмінним або збільшується разом із зменшенням тестостерону у пацієнта. У таких випадках продовження гормоносупресивної терапії є неприйнятним.
Однак, якщо у пацієнта визначається клінічна відповідь (наприклад, зменшення больових відчуттів, скарг на біль при сечовипусканні та відновлення нормального розміру простати), недостовірно негативні результати слід взяти до уваги. У таких поодиноких випадках застосування Лейпрореліну САНДОЗ 3,6 мг необхідно продовжити протягом наступних трьох місяців, а також відстежувати значення ПСА. Крім того, клінічну симптоматику пацієнта слід ретельно відстежувати.
Як правило, терапія застарілих гормонозалежних карцином простати із застосуванням препарату потребує тривалого терміну лікування.
Необхідно регулярно перевіряти терапевтичний ефект лікування за допомогою клінічних обстежень (ректальна пальпація простати, ультразвукова ехографія, сканування кісток, комп'ютерна томографія) та дослідження рівнів фосфатази або простатичного специфічного антигену (ПСА) та сироваткового тестостерону (особливо при виникненні ознак, терапію).
Через гноблення певних статевих гормонів можуть розвиватися небажані побічні ефекти. По частоті побічні ефекти розподіляються таким чином: дуже часті (≥ 1/10), часті (≥ 1/100 до < 1/10), нечасті (≥ 1/1000 до < 1/100), рідкісні ( ≥1/10 000 <1/1000), дуже рідкісні (<1/10000), частота невідома (отримані дані не дозволяють оцінити частоту поширення).
Найпоширенішими побічними ефектами лікування лейпрореліном є припливи та посилене потовиділення. Ці явища виникають із частотою 10%.
На початку лікування, як правило, спостерігається короткочасне підвищення концентрації тестостерону в сироватці крові, що може тимчасово погіршити певні симптоми захворювання (біль у кістках або посилення болю в кістках, обструкція сечовивідних шляхів та її наслідки, компресія спинного мозку, м'язова). слабкість ноги, лімфатичні набряки). Це посилення симптомів зазвичай регресує спонтанно, без необхідності відміни лейпрореліну.
З боку нервової системи
Нечасті: головний біль, запаморочення, занепокоєння, галюцинації, депресія, непритомність, гіпоестезія, безсоння, летаргія, порушення пам'яті, зміни настрою, нервозність, нейром’ язові розлади, оніміння, парестезія, периферична нейропатія, порушення смакової чутливості, судоми або загострення вже існуючих симптомів.
Дуже рідкісні: смакові розлади, порушення нюху, мимовільні рухи, безсоння, розлади зору, розлади чутливості шкіри, інсульт гіпофізу після першого введення лейпрореліну у пацієнтів з аденомою гіпофіза, випадки появи у хворих думки про самогубство та суїцидальні спроби.
З боку дихальної системи
Частини: задишка, кашель, фарингіт.
Нечасті: утруднене дихання, кровохаркання, емфізема, носова кровотеча, плевральний випіт, шум тертя плеври, пневмонія, фіброзні утворення в легенях, інфільтрати в легенях, розлад дихання, застій у синусах.
>З боку травного тракту
Частині: нудота, блювання, діарея або запор, запори, метеоризм, сухість у роті, виразка шлунка та дванадцятипалої кишки, гастроінтестинальні порушення з можливою кровотечею, порушення функції печінки , підвищення апетиту, поліпи прямої кишки, спрага.
З боку шкіри та підшкірних тканин
Нечасті: висипання, макулопапульозний висип, алопеція, нічна пітливість, дерматит, сухість шкіри, свербіж, підвищений/знижений ріст волосся, відчуття клубка в горлі, пігментація, пошкодження шкіри, кропив'янка.
>Дуже рідкісні: карцинома шкіри/вуха.
З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини
Частини: артралгія.
Нечасті: анкілозуючий спондиліт, міалгія, тазовий фіброз, перелом хребта, параліч, тендосиновітоподібні симптоми, осалгія.
З боку сечостатевої та репродуктивної системи
Дуже часто: ослаблення лібідо та статевої потенції.
Частини: дизурія, рідкісне сечовиділення, біль при сечовипусканні, ніктурія, олігурія, полакіурія.
Нечасті: гематурія, біль у яєчках, атрофія яєчок, спазми в сечовому міхурі, нетримання сечі, розлади функції пеніса, біль у ділянці простати, інфекції сечостатевого тракту.
З боку ендокринної системи
Нечасті: гінекомастія, цукровий діабет, збільшення щитовидної залози.
Дуже рідкісні: випадки крововиливів у гіпофіз після першого призначення у пацієнтів з аденомою гіпофізу.
Порушення обміну речовин, метаболізму
Часто: підвищення апетиту.
Нечасті: зниження апетиту, зміни метаболічного стану хворих на цукровий діабет (зниження або підвищення рівня глюкози в крові), патологічне збільшення маси тіла, гіперкальціємія та гіперкреатинемія, дегідратація, гіперліпідемія (збільшення загального холестерину, ліпопротеїнів низької щільності, тригліцеридів), гіперфосфатемія, гіпоглікемія, гіпопротеїнемія, гіпонатріємія, гіперурикемія, гіпербілірубінемія, втрата ваги.
З боку серцево-судинної системи
Дуже часті: припливи з епізодами посиленого потовиділення, вазодилатація.
Нечасті: стенокардія, аритмія, серцебиття, зміни артеріального тиску (артеріальна гіпертензія або артеріальна гіпотензія), брадикардія, хронічна серцева недостатність, зміни на електрокардіограмі (ЕКГ), аускультативні шуми, інфаркт, емболія легеневої артерії, інсульт, синкопе, тахікардія, тромбози, транзиторні ішемічні атаки, варикозне розширення вен.
Невідомо: подовження QT-інтервалу.
З боку крові та лімфатичної системи
Нечасті: анемія, екхімози, лімфедема, збільшення протромбінового та часткового тромбопластинового часу, тромбоцитопенія, лейкоцитоз, лейкопенія, еозинофілія.
Системні порушення та реакції в місці введення
Дуже рідкісні: втома, реакції світлочутливості, набряки в області скроневої кістки, жовтяниця, місцеві шкірні реакції, зокрема почервоніння шкіри в місці ін'єкції, яке зазвичай відбувається при подальшому лікуванні.
Нечасті: реакції в місці введення, включаючи біль, запалення, стерильний абсцес, ущільнення тканин, гематому.
З боку імунної системи
Дуже рідкісні: системні алергічні реакції (лихоманка, свербіж, шкірний висип), анафілаксія.
З боку органів зору
Нечасті: порушення зору, амбліопія, затуманений зір, офтальмологічні порушення, сухість ока.
З боку органів слуху та вестибулярного апарату
Нечасто: порушення слуху, шум у вухах.
Новоутворення
Нечасто:несподіване загострення раку передміхурової залози, агревація раку передміхурової залози.
Лабораторні дослідження
Нечасті: зростання рівнів таких ферментів, як лактатдегідрогеназа (ЛДГ) та лужна фосфатаза (ЛФ), а також трансаміназ, зокрема АЛТ (аланінамінотрансфераза сироватки крові), АСТ (аспартатамінотрансфераза сироватки крові та γ-ГТ, підвищений вміст креатиніну фосфокінази в крові, підвищений вміст тригліцеридів, збільшений протромбіновий час, тривале згортання крові.
Невідомо: в окремих випадках абсцес у місці ін’екції.
Примітка
Реакцію на терапію можна контролювати шляхом вимірювання сироваткових рівнів тестостерону, кислої фосфатази та ПСА. На початку терапії рівні тестостерону зазвичай зростають, потім упродовж 2 тижнів знижуються. За 2 – ndash; 4 тижні рівні тестостерону досягають значень, таких як при видаленні яєчок, і залишаються на цьому рівні протягом усього наступного лікування.
Під час лікування препаратом може зменшуватися щільність кісткової тканини. Реактивні кісткові зміни можна контролювати кістковою сцинтиграфією.
На початковому етапі лікування можливе зростання рівнів кислої фосфатази минущого характеру. Зазвичай, протягом кількох тижнів значення відновлюються до нормального рівня.
Наявні дані не містять відомостей про симптоми інтоксикації.
У разі передозування пацієнту слід надати симптоматичне лікування, за необхідності провести підтримуючу терапію.
Наявні дані не містять відомостей про симптоми інтоксикації.
У разі передозування пацієнту слід надати симптоматичне лікування, за необхідності провести підтримуючу терапію.
Зберігати при температурі не вище 30 °C.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Засіб для лікування раку простати.
Часті запитання
Відгуки про товар
Ще немає відгуків про товар.Будь першим, хто залишить відгук.