Пірацетам 400 мг N60 капсули

По 10 капсул у блістері. По 3 або 6 блістерів у пачці.

Капсули.

Активним компонентом препарату є пірацетам, циклічна похідна γ-аміномасляної кислоти. Пірацетам є ноотропним засобом, що діє на мозок, покращуючи когнітивні (пізнавальні) функції, такі як здатність до навчання, пам'ять, увага, а також розумову працездатність. Механізмів впливу препарату на ЦНС, ймовірно, декілька: зміна швидкості поширення збудження у головному мозку; посилення метаболічних процесів у нервових клітинах; покращення мікроциркуляції шляхом впливу на реологічні характеристики крові, не надаючи при цьому судиннорозширювальної дії. Покращує зв'язки між півкулями головного мозку та синаптичну провідність у неокортикальних структурах. Після тривалого застосування препарату пацієнтам зі зниженням мозкових функцій відзначається покращення когнітивних функцій, покращення уваги. Ці зміни об'єктивно фіксуються на електрокардіограмі (посилення α- та β-ритмів мозку та ослаблення δ-ритмів). Пірацетам інгібує агрегацію тромбоцитів та відновлює еластичність мембрани еритроцитів, зменшує адгезію еритроцитів. У дозі 9,6 г знижує рівень фібриногену та факторів Віллебранду на 30-40% та подовжує час кровотечі. Пірацетам має протекторну та відновну дію при порушенні функції головного мозку внаслідок гіпоксії, інтоксикації, електроконвульсивної терапії. Пірацетам знижує силу і тривалість вестибулярного ністагму, як монотерапія ефективний при лікуванні кортикальної міоклонії.

Максимальна концентрація після введення досягається в крові через 30 хвилин, а в спинномозковій рідині – через 5 годин і становить 40-60 мкг/мл. Об'єм розподілу пірацетаму – близько 0,6 л/кг. Період напіввиведення препарату з плазми становить 4-5 годин і відповідно 8,5 години зі спинномозкової рідини. Цей період може продовжуватись при нирковій недостатності. Чи не зв'язується з білками плазми, не метаболізується в організмі. 80-100% пірацетаму виводиться нирками у незміненому вигляді шляхом клубочкової фільтрації. Нирковий кліренс пірацетаму у здорових добровольців становить 86 мл/хв. Фармакокінетика пірацетаму не змінюється у хворих із печінковою недостатністю. Пірацетам проникає через гематоенцефалічний та плацентарний бар'єри та мембрани, що використовуються при гемодіалізі. При дослідженні на тваринах встановлено, що пірацетам вибірково накопичується в тканинах кори головного мозку, переважно в лобових, тім'яних та потиличних зонах, мозочку та базальних гангліях.

Психостимулюючі та ноотропні засоби. Код ATХ N06B X03.

При сумісному застосуванні з тиреоїдними гормонами (Т3+Т4) можлива підвищена дратівливість, дезорієнтація і порушення сну. Не відзначено взаємодії з клоназепамом, фенітоїном, фенобарбіталом, вальпроатом натрію. Клінічні дослідження показали, що у хворих з тяжким перебігом рецидивуючого тромбозу застосування пірацетаму у високих дозах (9,6 г/добу) не впливало на дозування аценокумаролу для досягнення значення протромбінового часу (INR) 2,5-3,5, але при його одночасному застосуванні відмічалося значне зниження рівня агрегації тромбоцитів, рівня фібриногену, факторів Віллебранда (VIII: C; VIII: vW: Ag; VIII: vW: Rco), в’язкості крові і плазми. Імовірність зміни фармакодинаміки пірацетаму під дією інших лікарських засобів низька, оскільки 90 % препарату виводиться у незмінному вигляді з сечею. In vitro пірацетам не пригнічує цитохром Р450 ізоформи CYP1A2, 2В6, 2С8, 2С9, 2С19, 2D6, 2Е1 і 4А9/11 у концентрації 142, 426, 1422 мкг/мл. При концентрації 1422 мкг/мл відзначено незначне пригнічення CYP2A6 (21 %) і ЗА4/5 (11 %). Однак рівень Кі цих двох CYP-ізомерів достатній при перевищенні 1422 мкг/мл. Тому метаболічна взаємодія з препаратами, що піддаються біотрансформації цими ферментами, малоймовірна. Застосування пірацетаму у дозі 20 мг/добу не змінювало пік і криву рівня концентрації протиепілептичних препаратів у сироватці крові (карбамазепін, фенітоїн, фенобарбітал, вальпроат) у хворих на епілепсію. Сумісний прийом з алкоголем не впливає на рівень концентрації пірацетаму в сироватці крові і концентрація алкоголю в сироватці крові не змінювалась при прийманні 1,6 г пірацетаму.

діюча речовина: рiracetam;

1 капсула містить пірацетаму 0,4 г;

інші складові: кальцію стеарат, магнію карбонат важкий;

Желатинова капсула містить: желатин, титанний діоксид (Е 171).

Слід дотримуватись обережності при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами через виникнення можливих побічних реакцій з боку центральної нервової системи.

Препарат не застосовувати у період вагітності або годування груддю.

Препарат застосовувати дітям віком від 8 років для лікування дислексії.

Для дорослих:

– симптоматичне лікування психоорганічного синдрому, що супроводжується зниженням пам'яті, запамороченнями, зниженням концентрації уваги;

– лікування кортикальної міоклонії як монопрепарат або у складі комплексної терапії.

Для дітей:

– лікування дислексії у поєднанні з іншими методами, включаючи логопедію.

Підвищена чутливість до пірацетаму та інших похідних піролідону, а також до інших компонентів препарату.

Гостре порушення мозкового кровообігу (геморагічний інсульт).

Термінальна стадія ниркової недостатності (при кліренсі креатиніну менше 20 мл/хв).

Хорея Хантінгтона.

Пірацетам приймають внутрішньо. Тривалість лікування та вибір дози залежать від тяжкості стану хворого та швидкості оборотної динаміки клінічної картини захворювання.

Лікування психоорганічного синдрому.

Рекомендована добова доза становить 2,4-4,8 г, розділена на 2-3 прийоми.

Лікування кортикальної міоклонії.

Початкова доза становить 7,2 г на добу, протягом 3 - 4 днів дозу доводять до 24 г на добу (при необхідності застосовують препарат у відповідному дозуванні), розділивши на 2-3 прийоми. Якщо терапевтичний ефект відсутній або слабкий, продовжують застосування до 7 днів. Якщо через 7 днів не отримали бажаного терапевтичного ефекту, лікування Пірацетамом припиняють. При досягненні бажаного терапевтичного ефекту, лікування продовжують до зникнення симптомів захворювання. Припиняють лікування шляхом поступового зниження дози кожні 2-3 дні на 1-2 г (у разі синдрому Ланца-Адамса кожні 3-4 дні). При застосуванні під час лікування інших міоклонічних засобів їх дози можуть зменшуватись, якщо це можливо. Хворим на гострі спонтанні напади курси лікування повторюють кожні 6 місяців, коригуючи при цьому дозу залежно від стану пацієнта та проявів захворювання.

Лікування запаморочення та пов'язаних з ним розладів рівноваги.

Рекомендована добова доза становить 2,4-4,8 г, розділена на 2-3 прийоми.

Лікування алкоголізму, у тому числі хронічного.

Лікування дислексії у дітей віком від 8 років.

Добова доза становить 3,2 г, поділена на 2 прийоми.

Дозування пацієнтам з порушенням функції нирок.

Оскільки пірацетам виводиться з організму нирками, слід з обережністю призначати препарат відповідно до наведеної нижче таблиці:

Корекція дози не потрібна хворим з порушенням функції печінки.

Особливості застосування

У зв'язку з тим, що пірацетам знижує агрегацію тромбоцитів, необхідно з обережністю призначати препарат хворим з порушенням гемостазу, станами, які можуть супроводжуватися крововиливами (виразка шлунково-кишкового тракту), під час великих хірургічних операцій (включаючи стоматологічні втручання), симптомами тяжкої кровотечі або хворим, які мають в анамнезі геморагічний інсульт; пацієнтам, які застосовують антикоагулянти, тромбоцитарні антиагреганти, включаючи низькі дози ацетилсаліцилової кислоти.

Під час лікування хворих на кортикальну міоклонію слід уникати різкого переривання лікування, оскільки це може призвести до відновлення нападів.

Препарат виводиться нирками, тому необхідно приділяти особливу увагу хворим з нирковою недостатністю. При тривалій терапії для хворих похилого віку рекомендується регулярний контроль за показниками функції нирок, за необхідності слід коригувати дозу залежно від результатів дослідження кліренсу креатиніну.

Проникає через мембрани фільтруючих апаратів для гемодіалізу.

З боку нервової системи: гіперкінезія, атаксія, головний біль, безсоння, підвищення частоти нападів епілепсії, порушення рівноваги, сонливість, тремор.

З боку імунної системи: гіперчутливість, у тому числі анафілаксія.

З боку системи травлення: абдомінальний біль, біль у верхній частині живота, нудота, діарея, блювання.

З боку вестибулярної системи вертиго.

З боку шкіри та підшкірних тканин: ангіоневротичний набряк, дерматити, свербіж, висипання, кропив'янка.

З боку психіки: підвищена збудливість, сонливість, депресія, тривожність, сплутаність свідомості, галюцинації, нервозність, збентеження.

Інші: збільшення маси тіла, астенія, артеріальна гіпертензія, статеве збудження, гіпертермія, геморагічні розлади.

Симптоми: посилення проявів побічної дії препарату. При прийомі 75 г пірацетаму внутрішньо відмічені диспептичні явища, такі як діарея з кров'ю та біль у животі. Інші симптоми передозування пірацетаму не відзначені.

Лікування симптоматичне. Відразу після значного перорального передозування можна промити шлунок або спричинити блювання. Специфічного антидоту немає, можна застосовувати гемодіаліз (виведення 50-60% пірацетаму).

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Симптоматичне лікування психоорганічного синдрому, що супроводжується зниженням пам'яті, запамороченнями, зниженням концентрації уваги.

Пірацетам застосовується для лікування кортикальної міоклонії як монопрепарат або у складі комплексної терапії.