Проноран таблетки пролонг. в/о 50 мг № 30

По 15 таблеток, вкритих оболонкою, у блістері з алюмінієвої фольги та ПВХ‑плівки. По 2 блістери в коробці з картону пакувального.

Таблетки, вкриті оболонкою, пролонгованої дії.
Основні фізико-хімічні властивості: таблетки круглої форми, червоного кольору, вкриті оболонкою.

Діюча речовина пірибедил є допамінергічним агоністом. Пірибедил проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр і зв’язується з рецепторами допаміну в головному мозку із сильною специфічною спорідненістю до допамінових рецепторів підтипів D2 і D3.

Такі властивості дозволяють класифікувати пірибедил як засіб для лікування хвороби Паркінсона на ранній та пізній стадіях, що діє на всі основні моторні симптоми. Крім того, на відміну від інших агоністів допаміну, пірибедил також діє як антагоніст двох основних α2-адренергічних рецепторів центральної нервової системи (α 2А та α 2С). Синергічна дія пірибедилу як антагоніста α2-адренергічних рецепторів та агоніста допаміну була доведена на різних моделях хвороби Паркінсона у тварин: тривале застосування пірибедилу спричинило менш виражену дискінезію порівняно із застосуванням леводопи при однаковій ефективності зменшення акінетичного дефіциту паркінсонізму.

У ході клінічних досліджень фармакодинаміки препарату в людини було встановлено, що препарат стимулює корковий електрогенез «допамінергічного» типу як під час пробудження, так і під час сну, а також активізує різні функції, контрольовані допаміном. Дана активність була підтверджена за допомогою поведінкової або психометричної шкали.

Також було доведено, що у здорових добровольців пірибедил поліпшує уважність, а також виконання когнітивних завдань, які вимагають пильності.

Ефективність Пронорану® для лікування хвороби Паркінсона у монотерапії або в комбінації з леводопою вивчалась у ході трьох подвійно сліпих рандомізованих досліджень (у двох дослідженнях порівняно з плацебо і в 1 дослідженні порівняно з бромокриптином). Загалом у цих дослідженнях брали участь 1103 пацієнти з І-ІІІ стадіями хвороби Паркінсона за шкалою Хена і Яра, 543 з яких приймали Проноран®.

Було доведено ефективність Пронорану® в дозі 150-300 мг/добу для зменшення всіх симптомів порушення моторної функції з покращенням загального бала на 30 % за уніфікованою рейтинговою шкалою оцінки хвороби Паркінсона (UPDRS), частина ІІІ, при застосуванні протягом щонайменше 7 місяців у монотерапії та 12 місяців у комбінації з леводопою. Аналогічний ступінь покращення загального балу відзначався при оцінці згідно ІІ частини шкали UPDRS («Активність у повсякденному житті»).

При застосуванні пірибедилу у монотерапії статистично значно менший відсоток пацієнтів (16,6 %) потребував додаткового лікування леводопою порівняно з пацієнтами, які отримували плацебо (40,2 %).

Крім того, пірибедил стимулює збільшення кровообігу у стегнових судинах (наявність допамінергічних рецепторів у судинах стегна пояснює дію пірибедилу на периферичну циркуляцію).

У людини пірибедил швидко і майже повністю всмоктується зі шлунково-кишкового тракту та екстенсивно розподіляється.

Максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 3-6 годин після прийому пірибедилу у формі таблеток пролонгованої дії. У людини зв’язування пірибедилу з білками плазми крові є помірним (незв’язана фракція становить 0,2-0,3), отже, ризик виникнення лікарської взаємодії завдяки зв’язуванню з білками плазми крові є низьким. Виведення з плазми крові є двофазним і складається з початкової фази та другої, більш повільної, фази, що зумовлює стійку концентрацію пірибедилу у плазмі крові протягом 24 годин при досягненні концентрації стабільної рівноваги. Об’єднаний аналіз даних декількох досліджень продемонстрував, що середній час напіввиведення пірибедилу при внутрішньовенному застосуванні становить 12 годин незалежно від уведеної дози.

Пірибедил екстенсивно метаболізується у печінці та виводиться головним чином із сечею: 75 % абсорбованої речовини виводиться шляхом ниркового кліренсу переважно у формі метаболітів.

Протипаркінсонічні препарати. Агоністи допаміну. Код ATX N04B C08.

Одночасне застосування з нейролептиками (за винятком клозапіну) протипоказане, оскільки існує взаємний антагонізм між допамінергічними протипаркінсонічними лікарськими засобами та нейролептиками.

• Пацієнтам з екстрапірамідним синдромом, спричиненим застосуванням нейролептиків, слід призначати антихолінергічні препарати, а не допамінергічні протипаркінсонічні лікарські засоби (допамінергічні рецептори блокуються нейролептиками).
• Допамінергічні агоністи можуть спричиняти або посилювати психотичні розлади. У разі необхідності проведення терапії нейролептиками пацієнтам із хворобою Паркінсона, які застосовують допамінергічні агоністи, дозу останніх слід знижувати поступово до повної відміни (раптова відміна допамінергічних засобів призводить до ризику розвитку «злоякісного нейролептичного синдрому»).
• Нейролептичні протиблювальні засоби: слід застосовувати протиблювальні засоби, що не чинять екстрапірамідної дії.

Одночасне застосування з тетрабеназином не рекомендоване, оскільки існує взаємний антагонізм між допамінергічними протипаркінсонічними лікарськими засобами та тетрабеназином.

Вживати алкоголь під час лікування пірибедилом не рекомендується.

Пірибедил слід призначати з обережністю у комбінації з іншими седативними лікарськими засобами.

Діюча речовина: piribedil;
1 таблетка містить: 50 мг пірибедилу;

допомiжнi речовини: магнію стеарат, повідон, тальк, натрію кармелоза, полісорбат 80, кошеніль червона А (E 124), кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію гідрокарбонат, сахароза, титану діоксид (E 171), віск білий.

Пацієнти, які проходять лікування пірибедилом і у яких виникали сонливість та/або епізоди раптового засинання, мають бути проінформовані про необхідність утримання від керування автотранспортом або інших видів діяльності, де порушення уваги та реакції може наражати пацієнта або інших осіб на ризик отримання серйозних травм або летального наслідку (наприклад при роботі з механізмами), поки такі симптоми не зникнуть.

Вагітність

У дослідженнях на тваринах було доведено, що пірибедил проникає крізь плацентарний бар’єр і розподіляється в органах плода.

Через відсутність відповідних даних застосування пірибедилу у період вагітності та жінкам репродуктивного віку, які не використовують засоби контрацепції, не рекомендоване.

Годування груддю

Через відсутність відповідних даних застосування цього препарату у період годування груддю не рекомендоване.

Фертильність

Дослідження на тваринах не виявили прямого чи непрямого шкідливого впливу на ембріональний/фетальний розвиток, перебіг пологів або постнатальний розвиток.

Застосовувати Проноран® для лікування дітей не рекомендується, оскільки безпека та ефективність застосування даного препарату не були встановлені в цій групі пацієнтів. Дані відсутні.

Лікування хвороби Паркінсона:

• у монотерапії;
• або в комбінації з леводопою, на початку лікування або пізніше.

• Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якої допоміжної речовини препарату.
• Кардіогенний шок.
• Гостра фаза інфаркту міокарда.
• Одночасне застосування з нейролептиками (за винятком клозапіну).

Для перорального застосування.

Таблетки приймати після їди - ковтати не розжовуючи, запиваючи півсклянкою води.

Дозування

Лікування хвороби Паркінсона:

• рекомендовані дози для застосування у монотерапії становлять 150-250 мг (3‑5 таблеток на добу), розподілені на 3 прийоми.
• рекомендована доза для застосування у комбінації з леводопою становить 150 мг (3 таблетки на добу), розподілена на 3 прийоми.

Дозу слід збільшувати поступово: на 1 таблетку через кожні 3 дні.

Припинення лікування

Раптове припинення терапії допамінергічними лікарськими засобами призводить до ризику виникнення злоякісного нейролептичного синдрому. Для запобігання цього ризику дозу пірибедилу слід зменшувати поступово до повної відміни препарату.

Розлади звичок і схильностей

Рекомендується призначення найнижчої рекомендованої дози для запобігання ризику розладів звичок і схильностей. У разі виникнення симптомів розладів звичок та схильностей слід зменшити дозу чи поступово припинити прийом препарату.

Пацієнти з порушенням функції печінки та/або нирок

Застосування пірибедилу не досліджували у цій групі пацієнтів. Слід з обережністю призначати препарат пацієнтам із порушенням функції печінки та/або нирок.

Під час лікування пірибедилом спостерігалися зазначені нижче побічні реакції, які за частотою розподілені таким чином: дуже часто (≥ 1/10); часто (від ≥ 1/100 до < 1/10); нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100); рідко (від ≥ 1/10000 до < 1/1000); дуже рідко (< 1/10000); частота невідома (не може бути визначена за наявними даними).

З боку шлунково-кишкового тракту

Часто: слабко виражені шлунково-кишкові розлади (нудота, блювання, метеоризм), які можуть зникати, зокрема при індивідуальній корекції дози. Вираженість симптомів можна значно зменшити за допомогою поетапного титрування дози (збільшення дози на 50 мг через кожні 2 тижні).

З боку психіки

Часто: психічні розлади, такі як сплутаність свідомості, ажитація, галюцинації (візуальні, слухові, змішані), які зникають при припиненні лікування.

Частота невідома: агресивність, психотичні розлади (марення, делірій).

З боку нервової системи

Часто: запаморочення, яке зникає при припиненні лікування.

Застосування пірибедилу пов’язують із виникненням сонливості і у дуже рідких випадках - надмірною сонливістю у денний час та епізодами раптового засинання.

Частота невідома: дискінезія.

З боку серцево-судинної системи

Нечасто: артеріальна гіпотензія, ортостатична гіпотензія, яка може супроводжуватися непритомністю, нездужанням або нестабільним артеріальним тиском.

Розлади звичок і схильностей

При застосуванні агоністів допаміну можуть виникати патологічна схильність до азартних ігор, підвищення лібідо, гіперсексуальність, непереборний потяг до витрат або здійснення покупок, переїдання та неконтрольований потяг до споживання їжі.

Загальні розлади та реакції у місці введення

Частота невідома: при застосуванні агоністів допаміну спостерігалося виникнення периферичних набряків.

З боку імунної системи

Частота невідома: реакції гіперчутливості (у тому числі кропив’янка). Препарат містить барвник кошеніль червона А (Е 124), який може спричинити алергічні реакції.

Звіт про підозрювані побічні реакції

Звітування про підозрювані побічні реакції у післяреєстраційному періоді лікарського засобу є важливим. Це дозволяє вести безперервний моніторинг співвідношення користі/ризику застосування препарату. Спеціалісти в галузі охорони здоров’я зобов’язані повідомляти через національну систему звітності про будь-які випадки підозрюваних побічних реакцій.

Симптоми

Враховуючи те, що дуже високі дози пірибедилу викликають блювання, передозування препаратом у формі таблеток малоймовірне.

Лікування

Однак у разі випадкового прийому вищої за терапевтичну дози можуть спостерігатися такі ознаки та симптоми:

• нестабільний артеріальний тиск (артеріальна гіпертензія або гіпотензія);
• симптоми з боку шлунково-кишкового тракту (нудота, блювання).

Ці симптоми зникають при припиненні застосування препарату та симптоматичному лікуванні.

Не потребує особливих умов зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі від 5°C до 25°C.

"Проноран" - препарат для лікування хвороби Паркінсона.